МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Реєстраційний №_______
"Затверджую"
завідувач кафедрою ТППАМ
проф. Калита А.А.
Курсова робота
на тему:
Відображення у перекладі явища ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля
із спеціальності “Філологія” 6.0305
Виконала
студентка 3-го курсу
групи ЛА-61
Саєнко Аня Григорівна
Науковий керівник
старший викладач
Бондаренко Тетяна Борисівна
Київ 2009
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальні відомості про артикль та його значення в мові
1.1 Проблема артикля
1.2 Місце артикля в сучасній мові
1.3 Класифікація артиклів та відмінність вживання в англійській та українській мовах
1.4 Функція неозначеного артикля a/an та випадки його вживання
1.5 Функція означеного артикля the та випадки його вживання
Розділ 2. Загальні відомості про явище ретроспекції та способи її передачі при перекладі
2.1 Поняття явища ретроспекції в граматиці. Категорії ретроспекції
2.2. Способи реалізації явища ретроспекції
2.2.1. Способи відображення явища ретроспекції в англійській мові
2.3. Передача явища ретроспекції за допомогою означеного артикля
2.4 Способи та засоби перекладу прикладів явища ретроспекції
Висновки
Summary
Додатки Відображення явища ретроспекції в обох мовах
Список використаної літератури
Вступ
Відіграючи важливу роль в житті суспільства переклад ще з давніх часів привертав до себе увагу літературознавців, етнографів, лінгвістів та психологів. Оскільки англійська та українська мови належать не тільки до різних гілок індоєвропейської родини мов, а й до різних гілок структурних типів мов, то переклад з однієї мови на іншу може завдати перекладачеві значних труднощів.
Актуальність теми полягає в дослідженні способів та особливостей перекладу явища ретроспекції та можливих шляхів передачі її при перекладі з англійської мови на українську.
Об’єктом є явище ретроспекції, що створюється з допомогою означеного артикля.
Предметом є дослідження використання означеного артикля та інших методів передачі при перекладі раніше вживаних слів.
Метою даного дослідження є виявлення способів відображення явища ретроспекції в англійській та українській мовах та знаходження відмінних та спільних рис при вживанні слів, які застосовуються для позначення явища ретроспекції.
Завдання дослідження вимагає:
дослідити використання артиклів в англійській мові;
дослідити поняття явища ретроспекції в граматиці;
дати загальну характеристику даного явища та вивчити основні шляхи та способи передачі при перекладі;
дослідити якими засобами передається явище ретроспекції в англійській мові;
дослідити якими засобами передається явище ретроспекції в українській мові;
визначити особливості перекладу ретроспективних виразів з англійської мови на українську;
детальніше розібрати передачу ретроспекції при перекладі за допомогою означеного артикля.
Практична цінність даної роботи полягає у використанні даного дослідження при перекладі на заняттях з англійської мови.
Дана робота здійснена на матеріалі провідних вчених, дослідників та лінгвістів, які досліджували вживання та використання означеного та неозначеного артиклів в англійській мові, та їх еквіваленти в українській мові, а також дослідження явища ретроспекції в мовах та способи передачі ретроспекції при перекладі з однієї мови на іншу.
Розділ 1. Загальні відомості про артикль та його значення в мові
1.1 Проблема артикля
Іменник в англійській мові, як відомо, супроводжується артиклем – означеним (the) чи неозначений (a/an), а може і не мати при собі артикля.
Проблема граматичного значення артикля та його місця в мові – одне із найскладніших питань англійської граматики, і вирішується воно різними лінгвістами далеко не однозначно [Блох М. Я., 1997:74].
Проблема місця артикля в мові представлена двома основними теоріями: одна з них розглядає сполучення артикля з іменниками як аналітичну форму іменника, інша відносить артикль до службових частин мови і трактує артикль з іменником як зв’язок особливого типу. Представники теорії аналітичної форми прирівнюють, таким чином, артикль до допоміжної частини аналітичної форми. На користь цього погляду висуваються такі аргументи: артикль є морфологічним показником іменників, він не має лексичного значення. Ці аргументи досить вагомі, проте вони не є досить переконливими. Хоча артикль і є морфологічним показником слова, і в цьому й полягає його основне формальне призначення в мові, але він не складає з іменником такої неподільної одиниці, як, наприклад, аналітична форма дієслова. Перш за все, він є визначником іменника, тобто між ними існує синтаксичний зв'язок, неможливий між компонентами аналітичної форми [ Рейман Е.А., 1994:103].
Думки розходяться також по відношенню кількості артиклів. За останні роки набула широкого розголосу теорія трьох артиклів:
означеного, неозначеного і так званого нульового (відсутність артикля). Теорія нульового артикля звичайно ж пов’язана з теорією нульової морфеми. Однак існування нульового артикля, тобто його нульового експонента, можливе лише у тому випадку, коли артикль розглядається не як окреме слово, а як морфема, тобто є структурним компонентом іменника [ Шанаева Н.В., 2000:38].
Що стосується значення артикля, більшість лінгвістів схиляються до думки, що артикль являє собою категорію означеності та неозначеності [Беляева М.А., 1996:143].
0 комментариев