2. надати можливість переосмислити ці дані в новому контексті, з урахуванням того, що було сказано до ретроспективної частини;
3. виділити окремі частини тексту, що опосередковано відноситься до змісту інформації.
По відношенню до самого тексту виділяють ретроспекцію внутрішньо-текстову (тобто ту, яка не виходить за межі даного тексту). Характер її проявляється в тому випадку, коли попередня інформація вже була викладена в тексті.
Іншим видом ретроспекції є позатекстова ретроспекція, найважливішим «подвигом» якої є ретроспективний огляд, детально описаний Д. Камбуровою. Автор окремо зупиняється на «позатекстовій» інформації, а саме на підсумовуванні автором досягнень у дослідженній їм області. Подібний ретроспективний огляд обумовлений конкретною комунікативною настановою автора, а саме бажанням викласти історію досліджуваного питання, вказуючи при цьому на спосіб, який автор намагається використати при написанні своєї праці. Таким чином, даний вид ретроспекції включає в себе і проспективно направлені елементи. [Камбурова Д., 1997:137]
2.2 Засоби реалізації явища ретроспекції
Ретроспекція реалізується різними засобами, серед яких особливе місце посідає повторення. Сама ретроспекція також становить своєрідне повторювання – повторення думки, яке пригальмовує розвиток розповіді. Таким чином, ретроспекцію можна розглядати як паузу, як розрив континууму розповіді для того, щоб актуалізувати раніше згадану інформацію.
Найхарактернішими сигналами введення ретроспективної частини є:
1. граматичні засоби: перехід від одного граматичного часу, яким була виражена інформація, коли згадувалась вперше, до іншого граматичного часу за допомогою таких дієслівних форм як Past Indefinite, Present and Past Perfect;
2. лексичні засоби: прислівники already,before, lately, прикметники recent, past; дієслова ретроспективної семантики – to refer to, to mention;
3. спеціальними засобами введення ретроспекції є так звані ввідні речення [ Степанова М.М., 1996:69].
2.2.1 Засоби відображення явища ретроспекції в англійській мові
Існують декілька способів передачі явища ретроспекції в англійській мові. Зазвичай якщо щось вже було представлено та згадано в тексті чи розмові (можливо з використанням неозначеного артикля), то повертаючись до нього знову, вже використовують означений артикль.
But then came on a man playing a harp. It was a black harp…and the man was dressed as a gorilla!
Як вже було згадано раніше, це типовий зразок використання означеного артикля, на якому найчастіше наголошують всі книжки з граматики, але це не дуже поширено через те, що частіше вживають займенник, щоб не повторювати один і той же іменник [Федорова Л.Н., 1995:68].
Just then he smelled a dog and heard it curiously sniffing.
Інколи, не зважаючи на це, потрібно знову використати іменник із означеним артиклем:
коли слово було вжито досить давно і займенником його замінити не можливо;
якщо ми хочемо повернутися до одного з двох різних предметів чи людей, які щойно були вжиті разом;
Suddenly Marsha heard what sounded like a fight between a man and a woman. She tensed, prepared to call help, till she realized that the woman seemed to be getting the better of.
якщо ми хочемо додати щось до даного іменника;
Years of hard the full development of an idea may well take work but the idea itself may arrive in a flash of insight.
У іншому випадку при явищі ретроспекції вживають інший іменник. При повторення слова, яке щойно було вже вжито, ми не маємо повторювати один і той же іменник чи займенник; ми можемо також використати інший, більш загальний іменник.
The civilizing influence in my first home was a small puppy which swiftly grew to the size of a small sofa. By the time the dog had chewed her way around for a week.
Так у промові чи неофіційному письмі, «місце» та «річ» зазвичай використовуються тільки таким чином.
Angelica took the shell in both her hands and we peered at the thing.
Також це є доцільним у тому випадку коли ми хочемо додати до іменника прикметник.
The horse just threw me off, lay down and kicked its legs in the air. I had to remount the wretched animal at once.
Якщо ми хочемо поговорити про щось, що відноситься до минулого (навіть якщо ми не вживали це раніше), ми можемо використати означений артикль щоб показати, що існують зв’язки та асоціації між окремими предметами.
Then I saw a car parked by the side of the road. The driver was asleep.
У даному випадку ми можемо використовувати як абстрактні, так і конкретні іменники.
He sold a picture by reducing the price.
Але не лише іменник може передавати цю асоціацію з іншим іменником, дієслово також може передавати той самий ефект.
When you employ the best you pay. Half a million dollars is the price [Roger Berry, 1993:24-26].
0 комментариев