Діяльність оператора в особливих умовах
Психологічний вплив аварійної ситуації на людину в польоті
Клас. Визначена ситуація. В цій ситуації льотчик точно знає, що потрібно робити і ефект його дій співпадає з очікуваним результатом
Використання фізіологічних показників при оцінці надійності дій льотчика в аварійній ситуації
Формування спеціальних навичок і вмінь в аварійних ситуаціях польоту
Навигация
Психологічний вплив аварійної ситуації на людину в польоті
Аналіз психофізіологічних особливостей поведінки пілота в екстремальних умовах
65397
знаков
5
таблиц
1
изображение
3. Психологічний вплив аварійної ситуації на людину в польоті
Аналіз дій льотчика в аварійних ситуаціях проводиться з ціллю виявлення психологічних механізмів та рівнів регуляції його дій в найбільш складних умовах, які загрожують безпеці польота. Отримані в експерименті конкретні дані про про можливості людини, про структуру її дій можуть бути відправною точкою як для розробки методів тренувань, так і для побудови оптимальної інформаційної системи.
Аварійні ситуації, викликані відмовою техніки (прилади, системи управління, силова установка та ін.), дуже різноманітні і не лише з точки зору ступеню впливу на функціонування системи "льотчик – літак", іле й за своїм впливом на психіку людини, тобто за рівнем іеформативності тих сигналів, які надходять до льотчика з моменту виникнення відмови техніки.
Перш ніж приступити до розгляду дій льотчиків в різних аварійних ситуаціях, зупинимося на загальних рисах останніх.
Аварійна ситуація – це комплексний раптовий вплив на людину, який викликає два рівня відповідних реакцій: 1) пристосувальницько-захисні реакції (типу орієнтовно-дослідницького рефлексу), 2) складні інтелектуальні дії, пов’язані з оцінкою обстановки, з формуванням стратегії поведінки і з забезпеченням процесу розподілу уваги між контролем за поточним станом об’єкта, яким управляють та за розробкою нової незапланованої схеми дій.
Аварійна ситуація в польоті потребує повної мобілізації всіх враджених та набутих захисних механізмів, а саме: активації орієнтовно-дослідницького рефлексу, емоційного збудження (як пристосувальницького акту в процесі оцінки ступеню небезпеки), актуалізації механізму передбачення, випередження події, що розвивається.
Як відмічалось вище, екстраполяція подій, чи випереджуюче відображення, активує емоції, що має велике значення для виживання організму. Забезпечення ефективного пристосування організму до умов, які раптово змінюються пов’язане перш за все з формуванням функцій передбачення, тобто "попереднє налаштування" організму до очікуваної події. В льотній аварійній ситуації попереднє налаштування організму виражається у виникненні орієнтовної реакції. Біологічна цінність цієї реакції заключається у підготовці організму до подальших змін середовища. При цьому підвищується м’язовий тонус, посилюється кровообіг, переналаштовуються аналізатори, так що подальші зміни обстановки не застають організм "зненацька" в біологічному смислі.
Вказані фізілолгічні реакції біологічно доречні та завжди будуть основним компонентом, що притаманний поведінцій людини у будь-якій аварійній ситуації. Не менш важливо для подальшого викладення установити специфічні якості впливу аварійної ситуації з психологічної точки зору. Аварійна ситуація, як впливаючий агент принципово відрізняється від негативних фізичних факторів (температура, прискорення, вібрація, передад тиску). Так, будь-який фізичний фактор характеризується силою, тривалістю та місцем впливу. В залежності від цих змінних складається відповідна реакція організму.
Аварійна ситуація за своєю природою – психогенний вплив та "адресується" вона головним чином до психіки людини. Це означає, що сила та тривалість впливу залежить від психічного стану людини, тобто аварійної ситуації за своїм змістом може буто однаковою, але її форми, відображення в свідомості індивідуума будуть найрізноманітніші. Наприклад, відображення в свідомості майбутнього дефіциту часу може викликати, а може і не викликати стресовий стан. В даному випадку є лише уявна модель майбутньої події, на які і слідує відповідна реакція (стан стресу).
Людини протиставляє вплив аварійної ситуації свою психічну готовність, яка визначає границі дії аварійної ситуації.
Психічна готовність складається з двох складових: 1) психофізіологічної стійкості, обумовленої станом організму, 2) психічної стійкості, обумовленої професійною підготовкою загальеим функціональним рівнем основних психічних якостей. Сюди входять псецифічна підготовка до дій в нестандартних умовах; здатність до оперативного мислення, до термінової актуалізації знань для прийняття рішень; наявність підвищеної мотивації та установки на сприятливий фінал; почуття обов’язку [1,115].
Безумовно, психічна готовність багато в чому залежить від об’єму та повноти інформації про те, що сталося, від наявності достатніх засобів та часу для ліквідації аварійної ситуації, від наявносі інформації про ефективність своїх дій, від вираженості порушень стереотипу дій.
При виборі експериментальних моделей та аналізі матеріалу виходили з характеристик інформаційного середовища, так як загальна концепція інженерної психології стверджує, що головним змістом дій людини в системах управління є його інформаційна взаємодія з управляємим об’єктом.
У зв’язку з цим необхідно розрізняти дві характеристики сигналів, які поступають в аварійній ситуації. Перша – приваблюючий ефект, який може бути високим, середнім та низьким. Високим приваблюючим ефектом володіють фізично сильні неінструментальні сигнали (кутовий оберт літака з прискоренням більш ніж 10 град/с2, вібрація літака, різкий звук) та звукові інструментальні сигнали (сирена, дзвінок, зумер, мова людини). Середній приваблюючий ефект властивий сигнальни лампам, світловим табло, які розташовані в центральному полі зору, деяким неінструментальним сигналам (несиметрична тяга, кутові прискорення від 5 до 10 град/с2, збільшення чи зменшення зусиль на ручці управління). При зосередженості уваги льотчика на задачі управління літаком, особливо у випадку негативної установки на відмову, середня ступінь приваблюючого ефекту може не викликати мимовільної уваги льотчика. Нарешті, низький (аж до нульового) приваблюючий ефект властивий стрілочним індикаторам, які розташовані поза центральним полем зору. Тут для сприйняття сигналу потрібне довільне переключення уваги.
Величина приваблюючого ефекти впливає на процес прийому інформації. Початкова ланка цього процесу – орієнтовна реакція ("щось трапилось"), яка при високому приваблюючому ефекті аварійного сигналу викликає мимовільне переключення уаги від виконання поточної дії на нову, раптово виникаючу задачу, тобто забезпечує знаходження сигналу. Механізмом переробки інформації (розпізнання та прийняття рішення) являється порівняння виявленого сигналу з образом ситуації, з приводу якого у людини складується попередня гіпотеза ("сталось те і те"). Якщо для виявлення сигналу важливий приваблюючий ефект, то для процесу порівняння потрібна інша характеристика сигналу, а саме визначеність інформації, її зміст. З точки зору цієї, іншої характеристики розрізняються наступні види інформації, які поступають в аварійній ситуації: визначена, спірна, невизначена. При визначенній інформації процес розпізнання ситуації протікає без ускладнень та реалізує практично одночасно з її виявленням. Визначеність інформації технічно забезпечується видачею сигналів на табло у вигляді надписів, мовного повідомлення у наушники, показники деяких приладів та ін. Спірність інформації властива сигналам, пов’язаним опосередковано з подією, що трапилась. Наприклад, поява неузгодженостей в показаннях групи приладів при відмові одного з них – це спірний сигнал який розкриває безпосередню причину неузгодженості, ускладнює переробку інформації, а саме розпізнання та прийняття рішення. Помилки, які виникають при спірній інформації, в результаті ведуть до неправильної оцінки сигналу, до того, що льотчик керується невірним сигналом.
Невизначена інформація властива більшості неінструментальних сигналів. Їх виявлення спонукає льотчика до активного пошуку більш визначеної інформації, а також до актуалізації минулого досвіду оцінки аналогічних сигналів.
При наступанні конкретної аварійної ситуації можливе будь-яке поєднання ступенів приваблюючого ефекту та якості визначеності сигналу. Поскільки інформаційна взаємодія льотчика та техніки залежить не лише від характеру сигналу, але й від психічної готовності льотчика і, перш за все, від зміцсту його концептуальної моделі, постільки суб’єктивно аварійні ситуації можна розділити на наступні п’ять класів.
1 клас. Конфліктна ситуація. Для неї характерним є те, що перед льотчиком постає задача вибору одного з двох протилежних, але суб’єктивно однаково можливих та значимих рішень. При цьому вибір робиться без чіткого передбачення того, що саме трапиться у випадку реалізації того чи іншого рішення. Як правило, причина конфлікту полягає в несприятливому поєднанні двох факторів: недостатня визначеність інформації про те, що сталося та відсутність досвіду поводження в подібних умовах. Специфіка такого роду ситуацій полягає в тому, що льотчик повністю усвідомлює наявність конфлікту, але повинен прийняти рішення без аналіза його причин.
2 клас. Ситуація, яка характеризується несподіванним результатом. До другого класу відносяться ситуації, в яких людина, здійснюючи цілеспрямовані дії, очікує один результат, а зустрічається з протилежним ефектом. Частіше за все така ситуація виникає з надходженням невизначеного, але фізично сильного першосигнального подразника (неінструментальний сигнал). Ситуація може ускладнюватись недостатньою підготовкою людини до дій в аварійних ситуаціях.
3 клас. Ситуації, які поєднують дефіцит часу та інформації. До цього класу відносяться ситуації, в яких льотчик, не дивлячись на відсутність інформації, повинен негайно прийняти єдино правильне рішення. Така ситуація об’єктивно найбільш складна. Тут можливість надійно діяти повністю визначається творчим (евристичним) рішенням льотчика.
4 клас. Ситуація невизначеності. Ця ситуація виникає при неправильній оцінці льотчиком спірних сигналів і керування в своїх діях цією оцінкою. Від другого класу ситуацій четвертий клас відрізняється тривалістю протікання та поступовістю виявленням помилки.
Похожие работы
... у молодших школярів необхідні певні психодіагностичні методики про які йтиметься у практичній частині моєї роботи. 2. Практична частина 2.1 Психокорекція молодших школярів з проблемами в поведінці Агресивна поведінка Тема агресивної поведінки дітей на сьогодні є вельми актуальною. Для молодшого школяра з агресивною поведінкою характерні різкі негативні реакції на незначні зауваження й ...
... . Таким чином, вивчення особливостей поведінки чотирикомпонентних сумішей полімерів є важливим і тема роботи актуальна. Метою дипломного проекту є створення програмного забезпечення для оптимізації складу чотирикомпонентних нанонаповнених сумішей полімерів, яке дозволить визначати полімерні композиції для отримання виробів з покращеними властивостями. Для досягнення поставленої мети потрібно вирі ...
... можна залишати без догляду, доки її не огляне лікар, оскільки у неї не виключається розвиток негативних процесів, які можуть призвести навіть до зупинки серця. Тема – 2.1.10. Правові основи безпеки життєдіяльності Становлення суверенної України повинно супроводжуватися створенням безпечного стану довкілля, виробництва, побутових умов для життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі ...
... заважає нормальній адаптації до життя. Чим більше тривожності, тим більше неприємностей, дискомфорту та болю. Сильна й тривала тривога веде до душевних захворювань. 2.2 Успішні способи подолання стресу Різноманіття способів подолання стресу можна умістити в чотири великі категорії: 1)активна взаємодія зі стресором або вплив на саму проблему; зміна погляду на проблему, зміна ставлення до ...
0 комментариев