Основні види туризму в молодіжному туризмі

1.2 Основні види туризму в молодіжному туризмі

Туризм – це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з пізнавальними і освітніми цілями. По призначенню і формами проведення туризм поділяється на плановий (екскурс ний) і самодіяльний. При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їх надається ночівля, харчування і екскурсовод. В самодіяльному туризмі подорож будується повністю або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі намічають маршрути і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку, намічають місця для екскурсій.

Молодіжний туризм - це один із соціально-культурних механізмів, за допомогою якого можуть бути створені умови для виникнення й розкриття людських здатностей і потреб для експонування нових можливостей і способів використання в суспільному житті [25, с.128].

Як підкреслюється в багатьох роботах, що відбивають проблеми туризму, зокрема молодіжного, він сполучає в собі спонтанну активність молоді, із планово організованою діяльністю установ туристсько-екскурсійного обслуговування. У цей час туризм є індустрією, що розробляє й пропонує різноманітні типи екскурсій, маршрутів, турів і комплексу культурно-дозвільних послуг, споживання яких повинне організувати активність молоді, направивши її на оздоровлення, соціально-санкціоновані форми розваги, виховання й т.д.

Основною функцією туризму, із соціальної точки зору, можна визнати відтворюючу функцію, спрямовану на відновлення сил, витрачених при виконанні певних виробничих і побутових функцій. При цьому відпочинок не обмежується інертною формою й відновленням фізичних і психічних сил, а включає розваги, що забезпечують зміни характеру діяльності й навколишніх умов, активне пізнання нових явищ природи, культури й т.д.

Сучасна урбанізація, механізація виробництва, комп'ютеризація, «одноманітність споживання», що значно збільшується потік інформації приводить до того, що парубок у цьому випадку залишає роботу, навчання значно більше втомленим, чим колись. Втома ця психологічного характеру й викликає потребу в контрасті, знятті стресу. Справжнім контрастом життя парубка, пов'язаним з нервовою напругою й однаковістю, є відхід з постійного місця проживання, навчання або праці й, насамперед переміщення, що забезпечує зміну обстановки й зміна звичайного способу життя - все це може надати туризм.

Концепція промислових підприємств у місті не дозволять парубку по сьогоденню відпочити після роботи або навчання. Мало вільним, освітленим сонцем простору, молодь, що проживає в місті, виявляється ізольованої від природи. Парків і садових ділянок недостатньо. Такого роду утома створює умови для хвороб і непрацездатності підростаючого покоління. У таких умовах туристичний відпочинок з'являється перед сучасною молоддю як форма всебічного відновлення особистості.

Проведені нами дослідження виявили основні потреби молоді в спілкуванні, розвагах, активному й рухливому відпочинку. Всі ці потреби можна реалізувати в туризмі. Такий відпочинок відновлює повноцінне фізичне самопочуття особистості, збагачує її естетично. На думку Єгоричевої Е., «туризм сьогодні - це переважно активний вид відпочинку, що базується на зв'язках «людина - природне середовище» з обов'язковою зміною середовища й типу життєдіяльності» [20, с.35].

Необхідно відзначити, що комплекс різноманітних потреб молоді, як специфічної соціальної групи може бути реалізований у культурно-дозвільної діяльності, здійснюваної туризмом. Звернемося до робіт Генісаретського О. і Подунової Н. і пояснимо значення кожної з функцій культурно-дозвільної діяльності туризму стосовно для молоді.

-  пізнавальна функція ставить метою інформацію й організацію пізнавальної активності молоді, поширення комплексу різноманітних соціально-гуманітарних знань. Прагнення до пізнання завжди було невід'ємною частиною молоді. Сполучення відпочинку з пізнанням життя, історії, культури інших народів - це завдання, що може здійснити пізнавальна функція туризму.

-  прилучення до матеріальних і духовних цінностей сприяє поширенню культурних цінностей у молодіжному середовищі й вносить свій внесок у розвиток естетичних поглядів підростаючого покоління, виникненню в нього почуття патріотизму, розвиток культури.

-  реалізація творчого потенціалу особистості дозволяє знайти застосування всіх умінь, навичок молоді в якому-небудь виді туризму. При цьому задовольняються її творчі інтереси.

-  організація нерегламентованого спілкування учасників подорожі або комунікативна функція - це організація спілкування молодих туристів для обговорення загальних питань і тим, невимушеного обміну інформацією про яких-небудь події, інтереси й захоплення, зіставлення оцінок, думок.

-  продуктивний відпочинок і розваги або рекреативна функція максимально сприяють повноцінному відпочинку молоді, відновленню їх фізичних і духовних сил, організації активних дозвільних занять і розваг у туризмі, що забезпечують розмаїтість діяльності, зміну вражень, позитивний емоційний настрой, зняття напруги й утоми [25, с. 119-122].

Відмінною рисою молодіжного туризму є те, що молодь є самою невибагливою соціально-демографічною групою. Її в меншому ступені цікавить якість продуктів і рівень обслуговування. Для молоді необов'язкові висококласні умови в туристичній поїздці, її більшою мірою цікавить певний рівень комфорту, помірні ціни й насичена культурно-дозвільна діяльність, що відповідає їхнім віковим потребам.

Як ми вже відзначали, туристичний відпочинок займає в наш час важливе місце в дозвіллі молоді. Ми згодні з думкою Єгоричевої В., що туризм, будучи багатоплановим видом дозвілля, що сполучає в собі різні важливі для молоді функції, може грати в житті молодих людей основну роль у процесі задоволення їхніх потреб [20, с.41]. Підвищений інтерес молоді до туризму Єгоричева В. пояснює відсутністю в ньому повчальності, можливістю реалізувати соціально-культурний потенціал у сприятливій соціально-психологічній атмосфері. І із цим не можна не погодитися. Дослідження показали, що, на думку молодих людей, у туризмі, як правило, відсутня парадність, формалізм і заорганізованість, у туристичній діяльності оптимально сполучаються масові й камерні форми роботи. Інтерес молоді до різних видів туризму пояснюється тим, що кожна окрема людина може вибрати для себе ту область туристичної діяльності, у якій найбільше можуть задовольниться його інтереси. Такі види туризму, як спортивні пізнавальний є найбільш підходящими цієї віковий категорії й найбільше бажаємої нею. У спортивному туризмі переважає атмосфера взаємопідтримки й оптимізму, так необхідні в молодому віці. Для більшості молодих туристів заняття спортивними й іншими видами туризму роблять приємність і радість спілкування один з одним. Перевага туризму в тім, що він у процесі формування турів зближає нових людей, що є не частим явищем в інших дозвільних сферах [25, с.205].

Як відомо споживчий вибір молоді визначають похилості й звички індивіда, його смаки, переваги й мотивація. Всі ці характерні риси дозволяють відповісти на питання: чому велика кількість молодих людей щорічно відправляються в подорож.

Говорячи про конкретні мотиви участі молоді в туристичній діяльності, варто мати на увазі, що ведучим її початком є прагнення змістовне й цікаво провести вільний час.

В теперішній час розгорнулась широка мережа добре обґрунтованих молодіжних туристичних баз, тимчасових турбаз, кемпінгів і туристичних станцій. Завдяки великій підтримці державних органів, мережа туристичних баз постійно розширюється, щоб задовольнити потреби населення. Для полегшення формальностей з заявками створені станції районного та обласного масштабів. Для ліпшого орієнтуванні створені вивіски туристичних маршрутів. Молодіжні туристичні бази – це державні організації з приміщеннями для ночівлі, перебування і харчування, а також установи для культурної, спортивної і туристичної діяльності. Подача заявок і їх роз приділення гарантовані прийнятими законами.

На сучасному етапі розвитку туризм для багатьох країн є провідною галуззю економіки. Різноманіття туристичних послуг, що пропонуються споживачам спричинило необхідність виникнення певної класифікації видів туризму.

Розрізняють наступні види туризму: діловий туризм; спортивно-оздоровчий туризм; хоббі-туризм; пригодницький туризм; навчальні тури; релігійний туризм; розважальні тури; пізнавальні тури; подорожі для людей старшого віку; молодіжний туризм; туризм автостопом; сільський туризм; зелений туризм та інше.

Ринок оздоровчого туризму досить широкий і тісно пов’язаний з використанням рекреаційний ресурсів. Програми таких турів дуже різноманітні, але існують загальні специфічні вимоги до їх організації. Головною ознакою побудови таких турів є урахування того, що приблизно половину масиву часу необхідно витрачати на лікувально-оздоровчі процедури або заняття, а всі інші заходи мають додатковий або супутній характер.

Хобі-туризм-дає можливість зайнятися улюбленою справою в колі однодумців або під час відпочинку або подорожі (автолюбителі, філателісти, вболівальники спортивних змагань, гурмани тощо). При формуванні таких програм необхідно дотримуватись головного правила-формування групи за однорідністю інтересів та тематичної спрямованістю.

Пригодницький туризм-забезпечує перебування туристів у привабливій для них місцевості і зайняття незвичайною справою (полювання на верблюдах в Африці, ловля форелі в Карпатах, сходження на кратер вулкану та інше). Пригодницькі тури поділяють на 3 види: похідні експедиції; сафарі-тури (мисливство, рибальство, фотомисливство та інше); навколосвітнє плавання.

Специфікою такого виду туризму є наявність спеціального роду ліцензій, дозволів (на мисливство, рибальство, вивіз трофеїв),забезпечення гарантій безпеки, що включає в себе, крім страхування, контрольно-порятункові служби, проходження трас маршрутів та перевалів у супроводі кваліфікованих інструкторів. Пригодницький туризм належить до елітних видів туризму і коштує досить дорого.

Спортивний туризм. Основними споживачами таких турів є різні спортивні товариства, а основними крупними сегментами ринку спортивного туризму-любителі спорту, спортсмени, туристи-похідники. Головне завдання спортивного туру-забезпечити можливість протягом усього туру займатися обраним видом спорту. Головна вимога-забезпечення безпеки туристів.

Навчальні тури в основному це мовні тури, а також тури з навчанням спортивним іграм, менеджменту або тури з підвищення кваліфікації. Всі програми навчальних турів включають в себе по 2-4 години занять у день, у першій половині дня, решта часу-відпочинок, спорт, розваги. Бувають тури з інтенсивною програмою навчання (20-30 годин на тиждень),тоді серйозні вимоги пред’являються до викладачів.

Релігійний туризм-це найдавніший вид туризму. У туризмі з релігійними цілями можна окреслити такі види поїздок:

-  паломництво-відвідування святих місць з метою поклоніння церковним реліквіям, святиням і з ціллю відправлення релігійних обрядів;

-  пізнавальні поїздки з ціллю знайомства з релігійними пам’ятками, історією релігії і релігійною культурою;

-  наукові поїздки-поїздки науковців, які займаються питаннями релігії

Дуже важливим у релігійному туризмі є питання підготовки кадрів, які могли б не тільки показати архітектурні та історичні пам’ятки, а розкрити туристам духовність релігійних цінностей.

Розважальні тури-вони не довготривалі (2-4 дні) і можуть біти періодичними і регулярними. В Європі дуже популярними є різдвяні тури. Програми таких турів-це відвідування святкових заходів, концертів, виставок тощо).

Пізнавальні тури-мають велику кількість різновидів: історичні, літературні, знайомство з живописом, балетом, оперою, з місцями діяльності відомих людей тощо. Це, як правило, короткотермінові тури. Важливим моментом таких турів є бажаність проведення екскурсій на рідній мові туриста, оскільки переклад викривляє сприймання теми і погіршує якість екскурсії.

Подорожі для людей старшого віку. За спостереженнями психоаналітиків, сьогоднішнє старіюче покоління розвинутих країн-це активна, вимоглива і платоспроможна категорія населення, орієнтована на якісне обслуговування. Програму обслуговування для цієї категорії туристів рекомендується складати таким чином, щоб клієнти мали більше часу для відпочинку. Переїзди з місця на місце повинні бути по можливості короткочасними. При розміщенні варто надавати перевагу невеликим, не дуже модним готелям з хорошим сервісом.

Отже, ознайомившись загалом з різноманітними видами туризму, я більш детально зупинюсь на спортивно-оздоровчому, оскільки саме цей вид туризму я вважаю найперспективнішим саме для нашого регіону, а також пропоную керівництву спорткомплексу „Каштан” приділити значну увагу організації туристичних походів для молоді по нашій унікальній місцевості.

Спортивно-оздоровчий туризм передбачає подолання маршруту активним способом, тобто без використання транспортних засобів, покладаючись лише на власні сили, реалізуючи вміння і навички пересування пішки, на лижах, плавання на плотах і човнах, їзди на велосипеді тощо.

Метою активного туризму є:

-  оздоровлення, відновлення сил, поліпшення медико-фізіологічних даних за допомогою зміни форм діяльності, дозованого руху, раціонального харчування, нервового розвантаження, підвищення адаптації до незвичних умов;

-  вдосконалення загальної і спеціальної фізичної підготовки, виробленні витривалості, спритності, сили, рівноваги;

-  надання практичних навичок у доланні перешкод, оволодіння технікою пересування пішки, на лижах, їзди на велосипеді, греблі;

-  психічному вдосконаленні та емоційному збагаченні внутрішнього світу людини, вихованні рішучості, сміливості, впевненості в собі, відповідальності;

-  розширення краєзнавчого кругозору, вдосконалення навчально-методичної підготовки, поповненні знань з географії, біології, історії, етнографії і культури;

-  засвоєння теоретичних основ організації і проведення походів, розробки маршрутів, планування роботи туристських гуртків;

-  набуття спортивного досвіду для участі в походах і керівництва походами різного рівня складності, одержання спортивних розрядів і знань, підвищення майстерності та інструментальної підготовки.

До спортивно-оздоровчого туризму найчастіше відносять такі найпоширеніші види активного туризму: пішохідний, гірський, лижний, водний (сплав і гребля на плотах і човнах),велосипедний.

Більшість молоді воліють проводити своє дозвілля разом із друзями (90%). При виборі туристичного продукту 70% звертають увагу на пропоновані анімаційні заходи. Переваги молодих людей виглядають у такий спосіб:90% вибирають розважальні анімаційні заходи, 60% - спортивні, 45% - пізнавальні, 60% - екскурсійні, 60% - пригодницько-ігрові. 90% опитаних хотіли б брати участь у пропонованих анімаційних програмах.60% у спортивних, 90% у розважальних, 60% у пізнавальних, 85% в екскурсійних, 75% у пригодницько-ігрових, 45% хотіли б зробити туристичні піші походи.

Розробляючи проект анімаційної програми треба враховувати, що панування в дозвіллі емоцій і підпорядкування радостям, розвагам, як інтелекту, так і волею продиктовано основним призначенням «дозвільних» занять дати парубку фізіологічно, психологічно відпочити, розрядитися, відключитися від роботи й побутових проблем. Активно відпочивати дозволяють різноманітні перемикання з обов'язкових справ на необов'язкові, із серйозних на веселі, з розумового навантаження на фізичну, з пізнання на розвагу, з пасивного відпочинку на активний. І, навпаки, необхідно опиратися на типові для культурно-дозвільних установ «схеми перемикань» і способи емоційної й іншої розрядки, це має психофізіологічну цінність для різних людей.

Створюючи різні анімаційні заходи для молодих людей, чергуючи заняття і вільний час, треба дотримувати тимчасових, енергетичних і інших лімітів, обмірковуючи певний набір перемикань із одного заняття на інше. Порушення міри в будь-якому виді діяльності (концерти, ігри, свята й т.д.) перетворює її в стомлюючу, а значить і неугодну для відпочинку. Отже: багато гарного - теж погано, адже не завжди чим яскравіше, тим краще, тут теж є свої границі, коли захід стає стомлюючим і навіть починає дратувати.

1.3. Анімаційні технології, анімаційні послуги в молодіжному туризмі і їх застосування

Аніматорами називають фахівців із організації дозвілля на туристських підприємствах, в санаторно-курортних та інших оздоровчих установах. Найчастіше, вимовивши слово "аніматор" , відразу пояснюють: "масовик-витівник" . Проте сучасне поняття анімації кілька ширше.

Анімація у туризмі сприймається як діяльність з розробки надання спеціальних програм проведення вільного часу. Анімаційні програми включають спортивні ігри та змагання, танцювальні вечора, карнавали, гри, хобі, заняття, що входять до сферу духовних інтересів. Отже, туристичний аніматор - фахівець, займається розробкою індивідуальних і колективних анімаційних програм.

Під анімаційної програмою ми розуміємо об'єднаний загальною метою чи задумом план проведення туристських, фізкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних і аматорських занять.

Крім поняття "анімаційна програма" часто використовується поняття "анімаційне захід" , яке є складовою частиною анімаційної програми. Наприклад, коли ми складаємо анімаційну програму на день, вона включає кілька анімаційних заходів: спортивні змагання, вечірню розважальну програму, гри на пляжі тощо.

Таким чином, анімаційні програми створюються аніматорами для розваги гостей, відновлення (рекреації) здоров'я.

Однак цікаво, що одне й та програма може викликати в одних людей позитивні емоції, а й у інших - протилежні. Процес сприймання запропонованих анімаційних програм залежить від багатьох чинників:

-  віку учасників чи глядачів;

-  рівня освіченості;

-  статі;

-  етнічну приналежність;

-  настрої на даний момент реалізації даної програми розвитку й т.д.

Саме тому важливо диференціювати споживачів даних послуг заздалегідь, мати у запасі кілька різних програм чи заходів, щоб задовольнити різні смаки. З іншого боку, необхідно зміцнення матеріально-технічної бази анімаційних служб на туристських підприємствах.

Для здобуття права анімаційні програми справді цікавими, необхідно їх правильно організувати. Організаторська діяльність припускає наявність у фахівців вміння розподілити роботу, персонально визначити обов'язки, правничий та відповідальність, встановлювати час виконання, розробляти систему контролю над виконанням прийнятих рішень, вести справи те щоб побачити й вирішувати корінні запитання у найближчій перспективі.

Організація покликана забезпечувати оптимальне взаємодія всієї анімаційної команди, то є узгодженість, супідрядність і координацію всіх її структурних елементів. Організація анімаційної діяльності як частину технологічного процесу вимагає суворого дотримання повної професійної самостійності всіх фахівців і водночас всебічного розвитку з їх активності і ініціативи у межах конкретних завдань своїх структурних підрозділів.

Як правило, таких структурних підрозділів кілька.

У кожного організатора на ниві діяльності:

-  Організатор спортивно-оздоровчої діяльності відповідає ранкову гімнастику, заняття аеробікою, заняття в басейнах і море, рухливі ігри, змагання і свята;

-  Організатор розважальних програм займається й розробкою сценаріїв, підготовкою та проведення різноманітних культурно-дозвільних заходів;

-  Організатор роботи з дітьми займається дитячими заходами;

-  Організатор туристсько-екскурсійної роботи комплектує групи для екскурсій, підбирає екскурсоводів тощо.;

-  Менеджер анімаційної служби організовує й координує роботу всіх відділів.

Часто до обов'язків менеджера на вітчизняних українських підприємствах належить рішення комерційних питань, питань організації рекламної кампанії уряду й багатьох інших, що, звісно, віддзеркалюється в ролі роботи.

К жалю, деякі туристські і лікувально-профілактичні установи можуть дозволити собі створення повноцінної анімаційної служби. У більшості з них одну чи дві людини визначають все відділи анімаційної служби відразу: які й співають, і танцюють, і спортивні змагання проводять, і себе рекламують з місцевого радіо та т.д. При цьому викликають у у власного керівництва, що тужить про анімації "буде не гірший, ніж у Туреччині" , виплачуючи мінімальну зарплату таки своїм працівникам.

Така організація праці сучасних туристських установах вже неприйнятна, і кожному грамотному менеджеру зрозуміло. Характерними рисами сучасної анімаційної діяльності є високий рівень культурно-технічної оснащеності, використання сучасних анімаційних технологій, форм і методів організації та високий художній рівень.

Якість анімаційної програми пов'язано, зазвичай, з цікавими режисерськими знахідками, багатим арсеналом сценографічних, музичних, пластичних, мовних, світлотехнічних прийомів у розробці й реалізації анімаційних програм.

Звідси логічно випливає проблема професіоналізму аніматорів всіх рівнів. Сучасні українські клуби, центри, готелю, спеціалізовані парки і турбази гостро потребують організаторів дозвілля, які мають вміти планувати його, спілкуватися із людьми, пропонувати споживачеві великий вибір цікавих, захоплюючих анімаційних програм.

Туристська анімація - це туристська послуга, при наданні якої турист утягується в активну дію. Заснована на особистих контактах аніматора з туристами, на спільному долі їх у розвагах, пропонованих анімаційною програмою туристичного комплексу. Це різновид туристичної діяльності, здійснюваної в туристичному комплексі, готелі, круїзному теплоході, поїзді, що утягує туристів у різноманітні заходи через участь у спеціально розроблених програмах дозвілля [11, с.52].

Туристська анімація - це найважливіша частина сукупної діяльності на туристському підприємстві, найважливіша частина туристичного продукту. Кінцевою метою туристської анімації є задоволеність туриста відпочинком - його гарний настрій, позитивні враження, відновлення моральних і фізичних сил. У цьому полягають найважливіші рекреаційні функції туристської анімації [10, с.8].

Передумовами виникнення туристської анімації є негативні наслідки індустріалізації й урбанізації (рисунок 1.1).

Наслідком швидкого технічного розвитку (індустріалізації) є такі фактори, як повсюдне технічне оточення й екологічне забруднення, монотонність праці, фізична й психологічна стомлюваність, недостача часу й сил на творчість і улюблену справу (хобі).

Реалії сучасного життя

Повсюдне технічне оточення. Екологічне забруднення. Фізична й психічна утома. Збільшення життєвих навантажень. Підвищена щільність населення. Розрив із природою

Бажання: - виїхати з міста на природу - різноманітити враження - пізнати й побачити нових людей - доторкнутися до духовних цінностей - рухатися й розвиватися

Індустріалізація Урбанізація

 

Рисунок 1.1. Передумови виникнення туристської анімації

Урбанізація також створила різні негативні наслідки: підвищену щільність міського населення, збільшені життєві навантаження, утома від множинних випадкових (анонімних) людських контактів у міському середовищі.

Реакцією на ці негативні наслідки є бажання виїхати з міста на чисту природу, доторкнутися до духовних цінностей (історії, культурі, мистецтву), різноманітити життєві враження, усунути фізичну й психологічну утому, пізнати нове, нових людей, знайти й виявити себе в спілкуванні з ними, побувати у дружньому колі в обстановці відпочинку й розваг. І як наслідок цього - підвищений попит на такі туристські послуги, як різні види спортивно-самодіяльного туризму, хобі-тури, екологічні природоорієнтовані тури, ексурсійно-розважальні маршрути, спортивно-розважальні й лікувально-відбудовні послуги.

Таким чином, зміна укладу, стилю життя сучасного парубка, характеру її трудової й навчальної діяльності у зв'язку з індустріалізацією й урбанізацією привело до зміни її потреб у відпочинку й відповідно до зміни змісту туристського продукту. Тепер крім розміщення й харчування він став включати й інші елементи, спрямовані на задоволення потреб у розвагах, веселому проведенні дозвілля, в емоційному розвантаженні. У побуті туристської діяльності й термінології готельного обслуговування виникло поняття «туристська анімація» - вид діяльності, спрямованої на задоволення анімаційних потреб туриста.

Прості форми анімації завжди були обмеженою частиною туристської діяльності й туристичного продукту, але масовим, індустріальним явищем туристична анімація стає в 1970-і роки в результаті збільшення споживчого попиту на різноманітні туристичні продукти й послуги в різних країнах, а також у результаті відгуку туристичних підприємств на попит.

Техніко-технологічний прогрес дозволяв створити необхідне матеріально-технічне оснащення анімаційних програм. У ці роки вже більшість західних туристів не залучали тури й програми подорожей, що пропонують тільки проживання, харчування й деякий набір екскурсій. Виникла необхідність у розробці нової філософії рекреаційної діяльності в туристичних комплексах і готелях (від курортних до ділових і конгресних), у розмаїтості форм і програм. Харчування як послуга, наприклад, прийняло наступні види: дієтичне харчування, харчування плюс медичний контроль, готування їжі за участю туриста, лікувальне харчування, дегустація блюд, вин, свята пива й ін.

У практиці анімаційної справи для цільового конструювання анімаційних програм можна виділити наступні функції туристської анімації:

-  адаптаційну, що дозволяє перейти від повсякденної обстановки до вільної, дозвільної;

-  компенсаційної, звільняючої людини від фізичної й психічної утоми повсякденного життя;

-  стабілізуючу, що створює позитивні емоції й стимулює психічну стабільність;

-  оздоровчу, спрямовану на відновлення розвиток фізичних сил людини, ослаблених у повсякденному трудовому житті;

-  інформаційну, що дозволяє одержати нову інформацію про країну, регіон, людей і т.д.;

-  освітню, що дозволяє придбати й закріпити в результаті яскравих вражень нові знання про навколишній світ;

-  що вдосконалює, що приносить інтелектуальне й фізичне вдосконалення;

-  рекламну, що дає можливість через анімаційні програми зробити туриста носієм реклами про країну, регіон, туристичний комплекс, готель, туристичну фірму [10, с.20-21].

Така розмаїтість функцій туристської анімації обумовило й різноманіття видів анімаційної діяльності, а також і більший різновид анімаційних програм і заходів.

Розходження понять «анімація», «рекреаційна анімація», «готельна анімація», «туристська анімація» пов'язано з різноманіттям існуючих форм і програм дозвільної анімаційної діяльності. Тут ми будемо говорити про туристську рекреаційну й готельну анімацію для молоді, тому розмежуємо ці поняття.

Рекреаційна анімація - вид дозвільної діяльності, спрямованої на відновлення духовних і фізичних сил людини. Програми, реалізовані з рекреаційними цілями, можуть проводиться як туристськими підприємствами з туристами й гостями, так і дозвільними установами з місцевими жителями. Це надає право затверджувати, що поняття «рекреаційна анімація» ширше, ніж поняття «туристська анімація» і «готельна анімація».

Туристська й готельна анімації тісно пов'язані з рекреаційної, тому що головна роль анімаційних програм як у готелях, туристичних комплексах, і санаторіях, так і в спеціалізованих анімаційних турах полягає в оздоровленні відпочиваючих, відволікання їх від повсякденних турбот, у підвищенні настрою, тобто у відновленні життєвих сил і енергії.

Туристська анімація - це туристська послуга, при наданні якої турист утягується в активну дію. При підготовці анімаційних програм ураховуються такі особливості туристів, як підлога, вік, національність, а також активність участі туристів.

Гаранін Н.І. підрозділяє туристську анімацію на три основних типи по важливості, пріоритетності й обсягу анімаційних програм у загальній програмі подорожі (у туристичні продукті):

1.  Перший тип. Анімаційні туристські маршрути - цільові туристичні поїздки заради однієї анімаційної програми, або безперервний анімаційний процес, розгорнутий у просторі у формі подорожі, переїзду від однієї анімаційної послуги (програми) до інший, які надаються в різних географічних крапках. Така анімаційна програма є цільовий, пріоритетної й домінуючої в туристичні пакеті послуг не тільки по фізичному обсязі, але й по змісту, що стимулює щиросердечні сили. До таких анімаційних програм ставляться: культурно-пізнавальні й тематичні, фольклорні й літературні, музичні й театральні, наукові, фестивальні, карнавальні й спортивні.

2.  Другий тип. Додаткові анімаційні послуги в технологічних перервах - програми, призначені для «підтримки» основних туристських послуг, обговорених у туристичному пакеті, і діючі в обставинах, обумовлених переїздами, затримками в шляху й у випадках непогоди (при організації спортивних і самодіяльних турів, на пляжних курортах) і т.д.

3.  Третій тип. Готельна анімація - комплексна рекреаційна послуга, заснована на особистих людських контактах туристичного аніматора з туристом і спільною участю в розвагах, пропонованих анімаційною програмою туристичного комплексу [10, с.22-25].

З погляду системного підходу туристська анімація - це задоволення специфічних туристських потреб у спілкуванні, русі, культурі, творчості, приємному проводженні, розвазі. Всі ці потреби властиві молоді, отже, молодіжному туризму просто необхідні наступні види анімації, що задовольняють їхні потреби:

-  анімація в русі - задовольняє потреба парубка в русі, що сполучається із задоволенням і приємними переживаннями;

-  анімація через переживання - задовольняє потреба у відчутті нового, невідомого, несподіваного при спілкуванні, відкриттях, а також при подоланні труднощів;

-  культурна анімація - задовольнять потребу молоді в духовному розвитку особистості через прилучення до культурно-історичних пам'ятників і сучасних зразків культури країни, регіону, народу, нації;

-  творча анімація - задовольняє потребу молодих людей у творчості, демонстрації своїх творчих здатностей і встановленні контактів із близькими за духом людьми через спільну творчість;

-  анімація через спілкування - задовольняє потреби в спілкуванні з новими, цікавими людьми, у відкритті внутрішнього миру людей і пізнанні себе через спілкування.

Реальні анімаційні програми носять найчастіше комплексний характер, а перераховані види анімації є складовими елементами цих програм.

Анімаційні програми одночасно із чисто розважальними заходами включають різноманітні спортивні ігри, вправи й змагання. Таке сполучення робить ці програми більше насиченими, цікавого й корисними для зміцнення, відновлення здоров'я, тому у взаємозв'язку туристської анімації й спорту найчастіше й досягається найбільший відновно-оздоровчий ефект.

Анімаційні програми протягом усього періоду перебування туриста в отеленні повинні забезпечити йому повну задоволеність (відчуття виконання бажання, мрії, досягнення мети подорожі).

При організації анімаційних програм необхідно враховувати особливості, властивим різним віковим категоріям відпочиваючих на туристських об'єктах. Молодь - дуже активний народ, і головне для них - провести свій відпочинок максимально весело й цікаво. До даного періоду життя юнака й дівчини стають фізично зрілими, формуються їхні характери й світогляду. Основними видами діяльності цього періоду є навчання й продуктивна праця, які вимагають великої напруги сил. Але енергії в цьому віці не займати, тому в дозвільну програму для молодих людей можна включати: КВК (клуб веселих та кмітливих), вечори й дискотеки, фестивалі й шоу, аукціони, ярмарки, спартакіади, олімпіади й диспути, театральні подання, а також різні ігри.

Анімаційна діяльність на туристському підприємстві повинна бути ретельно спланованої, регламентованої й організованої як фінансово, так і методично.

Стратегічне планування в анімаційній діяльності, на думку Курило Л. В. пов'язане з рішенням таких завдань, як:

-  розробка анімаційної стратегії й концепції туристського комплексу, погоджених з його маркетинговою стратегією;

-  розробка типових анімаційних програм і алгоритмів (методик) їхньої адаптації до реальних груп і туристів;

-  аналіз факторів, що впливають на повноту й ефективність здійснення менеджменту й на кон'юнктуру готельного ринку району, регіону, країни з погляду анімаційної діяльності;

-  участь у формуванні цінової політики з урахуванням комплексу питань анімаційних послуг і анімаційного менеджменту туристського комплексу;

-  довгострокове й короткострокове планування анімаційної діяльності, включення в бізнес-план туристського комплексу заходів щодо її вдосконалювання, [35, с. 60-64].

Перші два завдання є основними.

Стратегія анімаційної діяльності визначається стратегічним баченням і місією туристського готельного комплексу. Анімаційний готельний підрозділ повинне мати свої мети (короткострокового й довгострокові) і завдання для досягнення загальної мети готельного підприємства - успішного функціонування на ринку сфери обслуговування. Виконання цих приватних цілей і завдань веде до загальної зацікавленості в результатах роботи всього підприємства.

Створення стратегії - глибокий, творчий, азартний процес. Це особливо стосується анімаційної діяльності. Тут важко дати тверді рекомендації із планування й формулювання концепції. Назвемо лише ті елементи корпоративної готельної філософії, які можна використати при створенні концепції анімаційної діяльності конкретного підприємства сфери гостинності:

-  використання кожної можливості, щоб розбудити гостей до активного життя, привести їх у захват, додати їм задоволення, познайомити один з одним, щоб вони з перших хвилин перебування в отеленні відчули себе комфортно, забезпечити їм приємний, що запам'ятовується відпочинок, створити сімейну атмосферу радості й дружби.

-  створення розслаблюючої обстановки.

-  територіальне розосередження анімаційних програм (гості не повинні випробовувати перешкод від розваг інших).

-  наявність ексклюзивної анімації, попереднє анонсування й запрошення гостей.

-  дотримання високого єдиного стандарту: кожний гість обслуговується однаково.

-  створення умов для необмеженої волі проведення відпустки з найменшою кількістю правил.

-  використання у всьому єдиного дизайну й уніформи.

У готельній анімаційній концепції повинні бути сформульовані основні вимоги до побудови програм. Як базові вимоги можна визначити наступні:

-  Програмами повинні бути охоплені всі способи дозвілля.

-  Реалізація програми повинна перевершити очікування гостей.

-  Програми повинні забезпечити розслаблюючу, приємну обстановку.

-  Щорічно програми повинні змінюватися для задоволення зростаючого бажання й очікування гостей, особливо завсідників.

-  Для досягнення адаптивності необхідно забезпечити баланс між стандартизацією (загальними елементами) програми і її неповторністю (ексклюзивними елементами).

-  Програма кожного дня повинна містити сюрприз, інтригу, пропонувати одночасно 3-4 заходу й відповідати різним бажанням і інтересам.

-  Програма повинна бути ненав'язливої, а захоплюючої.

Немаловажне значення в концепції анімації займає проходження єдиному стандартному фірмовому стилю. Фірмовий стиль повинен бути присутнім у всіх сферах діяльності туристського комплексу й у тому числі в анімаційних послугах.

Отже можна зробити висновки по першому розділу дипломної роботи.

Сфера молодіжного дозвілля має свої особливості. Дозвілля молоді істотно відрізняється від дозвілля інших вікових груп у силу його специфічних духовних і фізичних потреб і властивих їй соціально психологічних особливостей. До таких особливостей можна віднести підвищену емоційну, фізичну рухливість, динамічну зміну настроїв, зорову й інтелектуальну сприйнятливість. Молодих людей тягне до себе все нове, невідоме. До специфічних рис молодості ставиться перевага в неї пошукової активності. Сьогодні, через піднесення духовних потреб молодих, росту рівня їхнього утворення, культури, найбільш характерною особливістю молодіжного дозвілля є зростання в ньому частки духовних форм і способів проведення вільного часу, що з'єднують розважальність, насиченість інформацією, можливість творчості й пізнання нового. Молодь активна, динамічна й звикла до активного відпочинку й необхідно розробляти такі анімаційні програми, які б утягували молодь у різні види соціально-культурної активності. Але проблема в тому що, при організації молодіжних турів не завжди приділяється належна увага саме змісту цих програм. Не пророблені відповідні методики організації анімаційних програм. Це робить турів менш привабливими, або спонукує молодь самостійно організовувати своє дозвілля, не завжди з користю. Анімація у туризмі сприймається як діяльність з розробки надання спеціальних програм проведення вільного часу. Анімаційні програми включають спортивні ігри та змагання, танцювальні вечора, карнавали, гри, хобі, заняття, що входять до сферу духовних інтересів. Отже, туристичний аніматор - фахівець, займається розробкою індивідуальних і колективних анімаційних програм. Під анімаційної програмою ми розуміємо об'єднаний загальною метою чи задумом план проведення туристських, фізкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних і аматорських занять. Крім поняття "анімаційна програма" часто використовується поняття "анімаційне захід" , яке є складовою частиною анімаційної програми. Наприклад, коли ми складаємо анімаційну програму на день, вона включає кілька анімаційних заходів: спортивні змагання, вечірню розважальну програму, гри на пляжі тощо. Якість анімаційної програми пов'язано, зазвичай, з цікавими режисерськими знахідками, багатим арсеналом сценографічних, музичних, пластичних, мовних, світлотехнічних прийомів у розробці й реалізації анімаційних програм. Туристська анімація - це туристська послуга, при наданні якої турист утягується в активну дію. Заснована на особистих контактах аніматора з туристами, на спільному долі їх у розвагах, пропонованих анімаційною програмою туристичного комплексу. Це різновид туристичної діяльності, здійснюваної в туристичному комплексі, готелі, круїзному теплоході, поїзді, що утягує туристів у різноманітні заходи через участь у спеціально розроблених програмах дозвілля. Туристська анімація - це найважливіша частина сукупної діяльності на туристському підприємстві, найважливіша частина туристичного продукту. Кінцевою метою туристської анімації є задоволеність туриста відпочинком - його гарний настрій, позитивні враження, відновлення моральних і фізичних сил. У цьому полягають найважливіші рекреаційні функції туристської анімації. Анімаційні програми протягом усього періоду перебування туриста в отеленні повинні забезпечити йому повну задоволеність (відчуття виконання бажання, мрії, досягнення мети подорожі). При організації анімаційних програм необхідно враховувати особливості, властивим різним віковим категоріям відпочиваючих на туристських об'єктах. Молодь - дуже активний народ, і головне для них - провести свій відпочинок максимально весело й цікаво. До даного періоду життя юнака й дівчини стають фізично зрілими, формуються їхні характери й світогляду. Основними видами діяльності цього періоду є навчання й продуктивна праця, які вимагають великої напруги сил. Але енергії в цьому віці не займати, тому в дозвільну програму для молодих людей можна включати: КВК (клуб веселих та кмітливих), вечори й дискотеки, фестивалі й шоу, аукціони, ярмарки, спартакіади, олімпіади й диспути, театральні подання, а також різні ігри. Анімаційна діяльність на туристському підприємстві повинна бути ретельно спланованої, регламентованої й організованої як фінансово, так і методично.

РОЗДІЛ 2. Особливості застосування анімаційних технологій в різних видах молодіжного туризму 2.1. Світовий і національний досвід організації молодіжних анімаційних послуг в різних видах молодіжного туризму

У цей час в усьому світі стало активно використатися такий новий напрямок, як анімація, тобто пожвавлення відпочинку й організація безпосередніх вражень від особистої участі в заходах. Це явище в туризмі породжено конкуренцією між рівними по пишноті інтер'єрів і сервісу курортами. Анімаційна або дозвільна, діяльність людини, насамперед, пов'язана з рекреацією. У Тлумачному словнику туристських термінів поняття "рекреація" визначається як «розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних і емоційних)». Енциклопедія туриста визначає рекреацію як «відновлення й розвиток фізичних і духовних сил людини за допомогою відпочинку, у тому числі занять туризмом».

Від організації дозвілля населення залежить морально-психологічний клімат у суспільстві, його культурний рівень, фізичне й моральне здоров'я. Рекреація - це відновлення сил людини. Відпочинок - це засіб, за допомогою якого відбувається відновлення сил і працездатності людини.

Дозвілля можна визначити теж як засіб відновлення сил людини в процесі його діяльності (наприклад, аматорських занять); тобто дозвілля є частиною відпочинку, оскільки не містить у собі час на сон і інші непорушні витрати, які ми могли б назвати відпочинком (рисунок 2.1).

Туризм є одним з найбільш активних і цікавих видів дозвілля, що сполучає одночасно захоплююча й пізнавальна діяльність. У походах, поїздках, подорожах виховуються терпіння, сміливість, витривалість, допитливість; на екскурсіях заохочується пізнавальна активність; у клубах по інтересах розвиваються творчі здатності.

Ціль: відновлення фізичних і духовних сил людини		Засоби досягнення мети: відпочинок, у т.ч. дозвілля		Кінцевий результат: відновлення фізичних і духовних сил людини

Рис. 2.1. Рекреація

Анімація розглядається як діяльність по розробці й поданню спеціальних програм проведення вільного часу. Анімаційні програми включають спортивні ігри й змагання, танцювальні вечори, карнавали, ігри, хобі, заняття, що входять у сферу духовних інтересів і т.п.

Анімація - це новий напрямок у туризмі, що покликано "вдихнути душу" у туристські програми й тим самим залучити до них учасників. Отже, аніматор - фахівець, що займається розробкою індивідуальних і колективних програм проведення дозвілля, що орієнтує людину в різноманітті видів дозвілля, що організує повноцінне дозвілля.

Програма відпочинку - це об'єднаний загальною метою або задумом план проведення туристських, фізкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних і аматорських занять.

Анімація як фактор соціальної активності людини виступає як форма й методу вивчення сформованої практики, що вимагає професійно підготовлених фахівців даного напрямку суспільної діяльності.

Один з напрямків анімації в туристській індустрії - анімація відпочинку туристів у готелях і центрах відпочинку (курортах), де аніматори працюють із туристами постійно, і основне завдання цих працівників - не дати людям скучити.

Найчастіше такі працівники зустрічаються в клубах типу «all inclusive». Удень туристи можуть їх бачити за прилавком бутіка або навчальних новачків на корті, на спортивних змаганнях або риболовлі, організованих для туристів.

Увечері ті ж аніматори організують барвисте шоу, що передбачає участь у ньому туристів. Як форма аніматори мають яскраві футболки. На футболці - картка з ім'ям аніматора й прапорами країн, мовами яких він володіє.

Підготовка й розробка анімаційних програм - особлива діяльність туристської галузі. Вони включають спортивні ігри й змагання, танцювальні вечори, карнавали, ігри, заняття, що входять у сферу духовних інтересів і т.д.

Програма відпочинку - це об'єднаний загальною метою або задумом план проведення туристських, фізкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних і аматорських занять.

Функції анімаційних програм - організація й керівництво культурними, оздоровчими й спортивними заходами, їхнє подальше поширення серед туристів.

У період формування анімаційної програми її організаторам варто відповісти на питання:

1. Для кого робиться програма, де визначається:

-  вік і стать майбутніх глядачів;

-  соціальний стан і професійну зайнятість

-  національність (особливості культур і традицій);

-  стиль життя відпочиваючих людей (класичний, екстремальний, «домострой», і т.д.);

-  стан здоров'я (особливо це важливо в розробці спортивно-оздоровчих програм);