Навигация
Суть, значення і види національної спадщини
57843
знака
0
таблиц
0
изображений
1.2 Суть, значення і види національної спадщини
Пам'ятники минулого і досягнення справжнього складають суть національної спадщини. Значення національної спадщини полягає в спадкоємності поколінь від давнини у майбутнє, коли пам'ятники старовини, розповідаючи про минуле, формують націю як ціле, перетворюють сукупність людей в народ. Види національної спадщини відповідають способу відображення інформації, обраному творцем спадщини.
У їх числі: архітектурні споруди (будівлі, музеї, інститути); пам'ятники образотворчого мистецтва і архітектури (картини, скульптури); літературні твори, музика.
У контексті спеціальності, в рамках якої пишеться курсова робота, нас в більшій мірі буде цікавити документальна форма національного надбання - книжкові пам'ятки історії та культури.
Книга зберігається в різних установах культури - бібліотеках, музеях, архівах, і книги-пам'ятники входять поряд з книгами звичайного використання та іншими матеріалами відповідного профілю в Бібліотечний, архівних та музейних фондів України.
У теоретичному плані стоїть завдання визначення самого поняття "книжковий пам'ятник", видів книжкових пам'яток, критеріїв ідентифікації опису і т.п. Прагматична завдання - принципи і порядок обліку пам'яток, система їх зберігання, безпеки і використання цієї частини національного та світової культурної спадщини.
Книга - складне явище культури. Воно реалізується у єдності опублікованого твору і способу його матеріального втілення, тому аксіоматичним обов'язковість збереження книги у всьому обсязі її характеристик у вигляді, максимально наближеному до первозданного. Здійснення такого завдання виходить за рамки традиційно розуміється меморіальної функції бібліотек, спрямованої на фонди в цілому і орієнтованої головним чином на збереження опублікованих творів, пам'ятників людської думки, тобто наукового, літературно-художньої спадщини. А це можливо й у деформованих примірниках.
Перебувають у загальних фондах бібліотек книга живе своєю природною життям, широко видається для читання, що знаходиться в протиріччі з виконанням книгою історико-культуринх функцій у повному обсязі.
Збереження книги як пам'ятника здійснюється в музеях різного профілю та в архівах у силу особливого характеру використання та обмеження доступу до оригіналів. Але тут роль книги далеко не головна. Тенденція збереження цілісності матеріальної структури книги з істотними обмеженнями видачі оригіналів виявляється по відношенню до рідкісних і цінних видань у спеціалізованих фондах бібліотек, а також по відношенню до так званих архівним примірників у складі їх загальних фондів, в колекціях місцевій пресі і т.д. В даний час усвідомлення необхідності створення на їх базі архівів друку, що документує національний репертуар.
Нормативно-правові акти закріплюють розвиваються в бібліотеках тенденції музейної та архівної використання книги, що дозволить здійснити великомасштабне збереження книжкового культурної спадщини, для якого на сьогоднішній день в суспільстві немає ні спеціальних музеїв ні архівів.
Ставиться завдання обов'язковій державній реєстрації книжкових пам'яток зі створенням державних реєстрів і склепінь за аналогією з нерухомими пам'ятками історії та культури. Це надає книжковим пам'ятників офіційний статус охоронюваного державою об'єкта з відповідними фінансовими та іншими гарантіями і формами протекціонізму.
Діяльність у відношенні рідкісних і цінних видань налічує десятиліття, але здійснюється кожною бібліотекою досить ізольовано і безсистемно, маючи на увазі як вертикальний ряд (тобто між регіональними та місцевими установами), так і горизонтальний - тобто між бібліотеками, архівами, музеями та іншими фондосховища.
Актуальною є задача організації цієї діяльності на засадах єдності та цілісності. Цілісність забезпечується: єдиним підходом до книжкових пам'ятників як культурної спадщини, що дозволяє здійснювати єдину політику щодо їх збереження і використання; єдиною системою обліку, що передбачає загальні принципи їх опису, ідентифікації і реєстрації; єдиною системою інформації як з метою контролю за збереженням книжкових пам'яток, так і з метою вивчення, популяризації та доступу; загальними вимогами до санітарним і технічним умовам утримання; державною гарантією підтримки збереження національної спадщини Україною.
Стандарти України визначають документальне національне науковий, культурний та історичну спадщину (ДНН) як сукупність документів, що входять до складу Архівного фонду та бібліотечних фондів України.
ДСТУ 33.004:2006 встановлює загальні вимоги до умов зберігання страхових копій документації, що є національним науковим, культурним та історичною спадщиною, до складу яких входять: мікроформи страхового фонду документації, страхові копії кінодокументів, фотодокументів, фонодокументів та відеодокументів.
Цей стандарт повинні застосовувати всі розташовані на території України суб'єкти господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової та відомчої належності, а також федеральні і територіальні органи виконавчої влади Російської Федерації, що беруть участь у проведенні робіт зі створення федерального та територіального страхових фондів документації.
Важливість проблем зберігання і охорони книжкових раритетів, які складають національну спадщину, спонукало ЮНЕСКО в жовтні 2003 р. Прийняти т.зв. Хартію про збереження цифрової спадщини [6].
У Хартії зокрема, йдеться: «Цифрове спадщина складається з унікальних ресурсів людських знань і форм вираження. Воно охоплює ресурси, пов'язані з області культури, освіти, науки та управління, а також інформацію технічного, правового, медичного та іншого характеру, які створюються у цифровій формі або переводяться в цифровий формат шляхом перетворення існуючих ресурсів на аналогових носіях. У випадку "цифрового походження" ресурси існують лише у вигляді цифрового оригіналу.
Цифрові матеріали включають в себе текстові документи, бази даних, нерухомі і рухомі зображення, звукові і графічні матеріали, програмне забезпечення та веб-сторінки, представлені в значному і безперервно зростаючому кількості форматів. Найчастіше ці матеріали фіксуються на короткий термін і вимагають прийняття цілеспрямованих заходів, спрямованих на їх створення, збереження та управління ними.
Багато з цих ресурсів мають неминущу цінність і значимість і, таким чином, представляють собою спадщину, яке необхідно зберегти і зберегти для нинішнього і майбутніх поколінь. Таке безперервно збільшується спадщина може існувати будь-якою мовою, в будь-якій частині світу і ставитися до будь-якій сфері людських знань і форм вираження ».
Похожие работы
... людського суспільства вцілому. Беручи до узагальнення другий розділ дипломної роботи, можна сказати, що у ньому досліджувалась і аналізувалась робота бібліотек України, а саме їх діяльність у створенні і розповсюдженні вторинних ресурсів. На сьогоднішній день, можна сказати, що бібліотечно-інформаційна діяльність посідає особливе місце у житті суспільства, оскільки спрямована на підтримку всіх ...
... рецензія, переконлива аргументація, авторитетніше оцінка. Глибина критичного аналізу залежить від передбачуваного місця публікації рецензії. На сторінках спеціалізованого видання рецензія повніше, серйозніше, складніше для розуміння людині «з боку», дилетантові. У рецензіях, призначених для масових газет і журналів, форма викладу й зміст повинні бути простіше, орієнтовані на масового глядача, ...
... і раніше вважають себе здатними самостійно оцінювати поточну ситуацію, робити прогнози й приймати рішення. Цікавим щодо цього є зауваження А.Вілдавскі про те, що основним супротивником використання політичної аналітики, а отже, і активного застосування експертизи, є бюрократія. Звиклі до функціонування в чітко лімітованому інструкціями й розпорядженнями адміністративному просторі, чиновники здебі ...
... ів: вихідні дані, реферат, вступ, аналітична частина, висновки, рекомендації, додатки, список використаних джерел, список скорочень, допоміжні покажчики, зміст [18, с. 323]. Особливу роль відіграють оглядово-аналітичні документи в ухваленні виважених управлінських рішень. Прогнозний огляд містить аналіз інформації, яка відображає характер змін стану досліджуваного об’єкта (його структури, ...
0 комментариев