Навигация
Кліматична характеристика
74904
знака
30
таблиц
0
изображений
1.4 Кліматична характеристика
Закарпатська область розміщена на крайньому заході України. На Заході область межує з прикордонними країнами Словакією, Венгрією, Румунією.
Закарпаття знаходиться в сфері дії атмосферних процесів, що розвиваються над Атлантикою і континентом Євразії. Основними ЦДА, обумовлюючими циркуляцію на заході республіки є : ісландська депресія, арктичний антициклон, середземноморська депресія, азорський антициклон, сибірський зимні антициклон, відроги якого інколи досягають і низинних районів Закарпаття. Взаємодія цих баричних центрів створює адвекцію повітряних мас і їх трансформацію під дією географічних умов.
Великий вплив на умови циркуляцію в західних районах мають Карпати. Гірський масив послаблює і міняє напрямок руху повітряних мас. Гори мають динамічний і термічний вплив на вертикальні рухи повітря і можуть суттєво мінять термодинамічні властивості повітряних мас. Під дією рельєфу на території Закарпаття формуються різні типи місцевої циркуляції: фени, гірсько – долинні і схилові вітри.
Карпати значно впливають на циклонічну дію. При наближені циклона до гірського хребта в передній частині його внаслідок конвергенції потоку в пригірських районах атмосферний тиск збільшується. Далі по мірі переміщення циклона , разом з ростом тиску на навітреній стороні хребта, починається падіння його на підвітреному схилі. В результаті утворюються два центра пониженого тиску – один біля навітреного схилу, другий – біля підвітряного. В подальшому центр біля не вітряного схилу заповнюється , а біля підвітряного – углибляється і зміщується далі на схід. Такий процес еволюції циклонів отримав назву сегментації.
Сегментації зазнає приблизно третина циклонів, які зміщуються через Карпати з заходу на південний захід, зазвичай це молоді циклони.
Закарпатська область по рельєфу і розміщенню ділиться на три основні частини: низинна частина, передгірна і гірська частина області.
В Закарпатській області переважає західний перенос висотних повітряних мас з європейських морів і Атлантичного океану, а також з східно – європейських рівнин. З Атлантики взимку поступає вологе повітря, відносно тепле, літом – помірно тепле, з відлигами, яке спричиняє зливові дощі та грози. Сибірський антициклон впливає на виникнення осінніх і весняних заморозків. З Арктики взимку інколи приходить різке похолодання.
Літня жара виникає внаслідок вступу континентального тропічного повітря з півночі Африки. Виноси тропічного повітря часто обумовлюються в першій половині осені теплою сухою погодою.
Клімат низинною частини області відрізняється практично по всім метеорологічним елементам від клімату передгірної частини області, а клімат передгірної частини має досить значну різницю в кліматі в порівняні його з гірською частиною.
Кліматичну характеристику басейна р. Уж зроблено по багаторічним даним спостережень ( 30 років) метеостанцій області ( м. Ужгород, смт. В. Березний) і гідрологічних постів.
До низинною частини області ( 100 – 150 м.) відносяться Ужгородський, південно – західна частина Мукачівського р-на.
Для кліматичної характеристики низинної частини використані гідрометеорологічні дані багаторічних спостережень метеостанції Ужгород, гідрологічного поста р. Уж – м. Ужгород.
1.4.1 Температура повітря
Низинна частина р. Уж ( 100 – 150 м. над рівнем моря)
Температурний режим
Характеристикою температурного режиму є дати першого і останнього морозу та довжина без морозного періоду. Середня дата останнього весняного заморозку 19 квітня і першого осіннього 14 жовтня.
Середня довжина без морозного періоду – 177 днів, найбільша – 242 (1960 р.), найменша 141 день (1954 р.) Найбільш ранній заморозок в районі зареєстрований 20 вересня (1986 р.), а найбільш пізній весняний – 20 травня (1952 р.).
Середньодобова температура повітря +20˚ тримається, приблизно, на протязі 50 днів в році ( 01.07. – 19.08.).
Середня місячна температура повітря в 13 год. Самого теплаго липня від 24.5˚ до 26.0˚, а середній максимум - 27˚ тепла.
Розрахункова температура самої холодної зими - 18˚, самих холодних діб - 23˚.
Середня температура повітря за рік - + 9,8˚ тепла, самого холодного січня - - 27˚, самого теплого липня + 20,2˚.
В жаркі літні дні ( липень, серпень ) при переміщенні тропічного повітря з півночі Африки на Західну Європу і Закарпаття, повітря в низинах області може прогріватися до 38.3˚, при зимових відлигах у січні до 13˚ тепла, в лютому до 18.4˚ тепла. Амплітуда середньомісячної температури повітря складає 22.9˚. Зима. Період обмежений датами стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0˚ восени та навесні. Починається в середині другої декади грудня і закінчується на початку третьої декади лютого. Весна. Починається з третьої декади лютого і закінчується в кінці квітня. Літо. Початком його рахується дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через +15˚С. Середня дата початку літа 15 травня, кінець – 15 вересня; довжина літнього періоду, в середньому 125 днів. Осінь. Починається з другої декади вересня і закінчується на початку грудня, довжина, в середньому 85 днів.
Таблиця 1.1 Середньомісячна і за рік температура повітря, ˚С.| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -2.7 | -0.1 | 4.8 | 10.8 | 15.8 | 18.6 | 20.2 | 19.5 | 15.6 | 10.3 | 4.8 | -0.3 | 9.8 |
Таблиця 1.2 Абсолютний мінімум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -32.5 | -27.5 | -21.1 | -7.1 | -1.1 | 0.9 | 7.2 | 4.6 | -3.1 | -8.7 | -23.0 | -27.1 | -32.5 |
Таблиця 1.3 Абсолютний максимум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 12.9 | 18.4 | 26.1 | 30.0 | 32.2 | 34.1 | 36.5 | 38.3 | 36.1 | 27.0 | 21.8 | 16.3 | 38,3 |
Передгірна область. ( 150 – 350 м. над рівнем моря)
Кліматична характеристика зроблена на основі метеорологічних спостережень В. Березний і гідрологічних постів, розміщених в передгір’ї області ( р.Тур’я - с. Сімер; р.Уж – В.Березний).
До передгір’я області відносяться В. Березнянський, Перечинський райони області.
Температурний режим. Середня температура повітря за рік в передгір’ї області складає 8.4˚С, самого холодного січня - – 4.4˚С, самого теплого липня - +18.7˚С.
Абсолютний мінімум в перед гірській частині області складає 31˚ морозу, абсолютний максимум - +38˚С.
Розрахункова температура самої холодної п’ятиденки - - 18˚С, самих холодних діб - - 27˚С.
Зима. В передгір’ї області зима починається, в середньому в середині декади грудня і закінчується на початку березня, інколи в середині березня, при теплих зимах – в кінці лютого.
Відлиги: взимку відмічаються часто ( температура повітря вище 0˚С). За зиму відмічаєтьсь від 20 до 35 днів з відлигами. Досить велика повторюваність днів пов’язана з відкритою місцевістю передгір’я для південно – західних і південних, теплих і вологих висотних повітряних мас. Температура повітря в дні з відлигами може інколи підвищуватись до 7 - 12˚С., в лютому до 15˚С вище нуля.
Весна. Починається, в середньому, з другої декади березня і закінчується в другій декаді травня.
Літо. Продовжується до середини вересня, довжина літнього періоду, в середньому складає 108 днів.
Осінь. Продовжується в середньому 75 - 80 днів.
Таблиця 1.1.1 Середньомісячна і за рік температура повітря, ˚С.| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -4.4 | -1.2 | 3.5 | 9.7 | 14.5 | 17.3 | 18.7 | 17.8 | 14.1 | 8.7 | 3.6 | -1.4 | 8.4 |
Таблиця 1.2.1 Абсолютний мінімум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -30.7 | -28.2 | -20.9 | -6.8 | -5.0 | -0.9 | 4.7 | 2.6 | -5.0 | -10.3 | -21.3 | -29.0 | -30.7 |
Таблиця 1.3.1 Абсолютний максимум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 12.3 | 17.0 | 25.6 | 29.1 | 30.7 | 33.7 | 34.8 | 37.6 | 31.3 | 26.5 | 21.8 | 15.7 | 37.6 |
Гірський район області
До гірського району відносяться В. Березнянський район, в/п Жорнава.
Температурний режим.
Температурний режим гірської частини області формується під впливом радіаційного режима, атмосферної циркуляції, характеру підстильної поверхні і гірського рельєфу.
Середня температура повітря найбільш холодного місяця січня - - 5.0˚С.
Температура повітря найбільш холодних діб в гірській частині області - - 25˚С., найбільш холодної п’ятиденки - - 19˚.
Без морозний період тримається, в середньому, на протязі 134 – 159 днів, найменший – 115 днів ( 1952, 1959, 1977 рр.), найбільший – 202 ( 1975, 2002рр.).
Зима. Починається в середньому, в першій декаді грудня, на високогір’ї в другій – третій декаді листопада, продовжується до другої декади березня, на високогір’ї - до середини квітня. Довжина зими близько 4 місяців, на високогір’ї – в холодні сніжні зими – до 5 місяців.
Стійкі морози наступають, в середньому, з грудня, закінчуються в кінці лютого. Середній період стійких морозів близько 70 днів.
Весна. Наступає в середині березня і продовжується до третьої декади травня; на високогір’ї – в першій декаді квітня і продовжується до першої декади червня.. Період весняного сезону складає близько 75-80 днів, на високогір’ї – 95 – 100 днів. Температурний режим навесні нестійкий. Ясні, сонячні дні чергуються з холодними, вітряними і дощовими. Заморозки в повітрі і на поверхні ґрунту закінчуються в першій декаді, інколи в другій декаді травня. Можливі заморозки і на початку червня, навіть в середині червня ( 13.06.2000р.).
Літо. Починається в кінці травня і закінчується в першій декаді вересня, літній період складає в середньому 90 днів.
Осінь. Розпочинається осінь на початку вересня і продовжується до середини листопада. Осінній період складає, в середньому, 75 – 80 днів, на високогір’ї – 50 – 55 днів. З другої половини жовтня температура повітря понижається, кількість днів з опадами і туманами збільшується. Осінні заморозки починаються, в середньому, в третій декаді вересня, ранні – на початку вересня.
В жовтні, в горах, вже може з’явитись перший нестійкий сніговий покров.
Абсолютний максимум відмічений 36.3˚ тепла, в серпні місяці. Абсолютний мінімум – 31,3˚ морозу – в січні.
Середня максимальна температура повітря найбільш жаркого місяця липня складає 29.8˚ тепла, абсолютний максимум - 31.0˚ морозу.
Таблиця 1.1.2 Середньомісячна і за рік температура повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -5.0 | -2.7 | 1.2 | 7.0 | 10.8 | 13.7 | 15.2 | 14.8 | 11.3 | 6.6 | 1.5 | -1.8 | 7.3 |
Таблиця 1.2.2 Абсолютний мінімум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| -31.3 | -26.7 | -25.6 | -11.4 | -5.7 | -2.4 | 1.6 | -0.1 | -6.6 | -11.0 | -22.4 | -28.2 | -31.3 |
Таблиця 1.3.2 Абсолютний максимум температури повітря, ˚С.
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
| 11.2 | 16.5 | 23.6 | 20.3 | 30.1 | 32.4 | 33.9 | 36.3 | 34.5 | 27.2 | 21.3 | 17.4 | 36.3 |
Похожие работы
... і гірські озера мають чисту, прозору воду, дуже екзотичні, оточені багатою рослинністю і мальовничими краєвидами. Це є унікальні екосистеми, котрі мають велике пізнавальне та рекреаційне значення. Підземні прісні води, прогнозний запас яких у Закарпатській області складає 400 млн. м3, з них затверджені запаси – 124 млн. м3 на рік (близько 340 тис. м3 на добу),як найчистіші, мають важливе значення ...
... (Hydrurus, Ulotrix, Spirohira, Nosrok і інші). Зустрічаються зарості осоки (Carex sp.) вербняки і топольники. 3. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИКА. Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Основна увага зверталась на виявлення видового складу риб річки Уж. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, ...
... і санаторії 202 41 Санаторії-профілакторії 568 55 Будинки відпочинку і пансіонати 342 116 Бази відпочинку 2236 318 Турбази 165 91 У с ь о г о 7850 1509 Висновок Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує ві ...
... Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні. Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах ...
0 комментариев