3. Водний режим річки
3.1 Загальна характеристика водного режиму і живлення річки
Закарпатська область відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів України. Дощові і снігово – дощові паводки відрізняються частотою, інтенсивністю і одночасним обхватом великих площ. Паводки різної висоти на річках Закарпаття формуються в середньому 6 – 8 раз на рік в любу пору року, а їх висота та небезпека залежать від інтенсивності і періоду опадів, їх кількості, а взимку від снігових запасів та інтенсивності адвекції тепла.
Для гідрологічного режиму р. Уж характерні різкі коливання рівнів води, змінність стоку, нестійкість льодових утворень. Основна роль (50-60%) у формуванні стоку річки належить дощовим водам, а сніговим лише 10 – 15%.
Рівневий режим р. Уж характеризується чергуванням паводків на протязі всього року. На протязі року формуються в середньому 10 – 14 паводків довжиною 5 – 8 днів. Найменша довжина паводків 2 дня, найбільша 18 днів. На р. Уж часті високі зимні паводки, їх повторюваність приблизно 1 раз на 10 років (грудень 1957р, лютий 1968р, січень 1979р, листопад 1998р). Максимальна амплітуда підйому рівня води під час зимових паводків, по даним спостережень гідрологічного поста в м. Ужгороді, складає 3 – 4 м.
Середня багаторічна річна витрата р. Уж в місті Ужгород складає 29,0 м.куб./с. В окремі роки вона може коливатися в межах 11.6 – 46.0м.куб./с. Максимальна витрата води складає 1680 м.куб./с. (14 грудня 1957 р.), мінімальна 0.50 (24 жовтня 1947 р.).
Характер внутрішньорічного розподілу стоку пов'язаний з фізико – географічними умовами території. Близько 70% річного стоку приходиться на зимній (грудень - лютий) і весняний (березень - травень) сезони і лише 30% приходиться на літній (червень - серпень) і осінній (вересень - листопад) сезони.
Характерною паводковою особливістю низинного району р. Уж є те, що затоплення більш тривалі, ніж в інших районах області, що пов’язані з рівнинною територією.
В перед гірських районах області відмічається недовготривалий розвиток паводків, підйоми рівнів води досягають 1.5 – 2.5 м за 4 – 6 годин. Одночасно відмічається швидкий скид паводкових вод з гірських протоків річки. Зі збільшенням висоти кількість опадів стрімко зростає. Так, під час проходження сильних ливнів 100 – 170 мм., паводок формується дуже швидко і охоплює весь басейн.
Основними фазами водного режиму р. Уж є: весняне водопілля, літні паводки, літньо – осіння межень, зимній період. Тип річки по характеру водного режиму – паводковий.
Таблиця 3.1 Середньомісячні і середньорічні витрати води р. Уж – м. Ужгород за період 1992 – 2006 рр.
Рік | Середні витрати води м.куб./с. | ||||||||||||
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | За рік | |
1992 | 10,1 | 15,0 | 67,3 | 47,6 | 11,5 | 10,8 | 5,59 | 2,34 | 8,03 | 51,0 | 93,8 | 23,2 | 28,9 |
1993 | 13,5 | 5,61 | 52,2 | 43,3 | 10,7 | 9,31 | 12,4 | 5,71 | 19,0 | 10,4 | 17,3 | 56,4 | 21,3 |
1994 | 33,1 | 24,4 | 57,6 | 58,5 | 22,5 | 13,9 | 4,14 | 3,80 | 7,07 | 20,3 | 17,6 | 25,9 | 24,1 |
1995 | 30,7 | 69,5 | 46,1 | 60,1 | 26,0 | 15,8 | 13,3 | 4,95 | 15,8 | 8,48 | 29,1 | 28,1 | 29,0 |
1996 | 18,1 | 5,45 | 16,4 | 37,7 | 33,4 | 9,49 | 11,4 | 18,0 | 25,3 | 23,0 | 23,3 | 22,1 | 20,3 |
1997 | 8,71 | 38,1 | 32,7 | 33,2 | 46,5 | 20,0 | 26,4 | 9,53 | 7,31 | 17,5 | 26,1 | 30,8 | 24,7 |
1998 | 34,4 | 33,4 | 28,6 | 72,6 | 23,3 | 20,0 | 45,9 | 30,8 | 26,9 | 59,6 | 73,6 | 8,82 | 38,2 |
1999 | 31,8 | 10,9 | 116 | 70,0 | 24,4 | 19,1 | 11,1 | 10,2 | 5,17 | 7,87 | 15,0 | 36,5 | 29,8 |
2000 | 12,8 | 43,7 | 103 | 110 | 12,9 | 6,28 | 19,8 | 8,93 | 10,5 | 4,87 | 11,1 | 37,3 | 31,8 |
2001 | 28,8 | 37,4 | 99,6 | 18,7 | 9,16 | 25,9 | 41,0 | 18,6 | 30,4 | 11,0 | 51,2 | 7,10 | 31,6 |
2002 | 26,1 | 77,8 | 48,3 | 20,0 | 12,3 | 13,1 | 5,27 | 6,83 | 6,08 | 31,2 | 32,3 | 12,5 | 24,3 |
2003 | 15,5 | 8,30 | 42,2 | 40,4 | 13,3 | 5,54 | 4,53 | 2,32 | 4,95 | 23,1 | 23,8 | 14,7 | 16,6 |
2004 | 21,5 | 37,7 | 94,9 | 43,4 | 33,6 | 12,4 | 14,6 | 24,8 | 15,8 | 27,3 | 37,4 | 42,0 | 33,8 |
2005 | 23,7 | 16,5 | 65,2 | 76,3 | 79,1 | 21,3 | 12,6 | 16,5 | 7,98 | 9,14 | 7,19 | 31,2 | 30,6 |
2006 | 21,9 | 19,1 | 82,6 | 97,2 | 32,3 | 38,4 | 8,65 | 17,9 | 13,6 | 5,49 | 30,4 | 10,5 | 31,5 |
... і гірські озера мають чисту, прозору воду, дуже екзотичні, оточені багатою рослинністю і мальовничими краєвидами. Це є унікальні екосистеми, котрі мають велике пізнавальне та рекреаційне значення. Підземні прісні води, прогнозний запас яких у Закарпатській області складає 400 млн. м3, з них затверджені запаси – 124 млн. м3 на рік (близько 340 тис. м3 на добу),як найчистіші, мають важливе значення ...
... (Hydrurus, Ulotrix, Spirohira, Nosrok і інші). Зустрічаються зарості осоки (Carex sp.) вербняки і топольники. 3. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИКА. Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Основна увага зверталась на виявлення видового складу риб річки Уж. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, ...
... і санаторії 202 41 Санаторії-профілакторії 568 55 Будинки відпочинку і пансіонати 342 116 Бази відпочинку 2236 318 Турбази 165 91 У с ь о г о 7850 1509 Висновок Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує ві ...
... Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні. Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах ...
0 комментариев