1.4.2 Опади
Атмосферні опади є одною з найбільш важливих характеристик клімату.
Територія Закарпаття по географічному положенню і кліматичним умовам відноситься до зони розвинутої зливової діяльності, де на протязі року неодноразово випадає за короткі терміни 100 мм. Опадів і більше. Опади на цій території на протязі усього року обумовлюються головним чином циклонічною діяльністю. Циклони, які переміщаються з Атлантичного океану і Середземного моря приносять в м. Ужгород до 80% річної кількості опадів. Для м. Ужгород характерний континентальний тип випадання опадів з максимумом в літні місяці ( червень, 95 мм.), мінімумом в лютому ( 51 мм. ) і на початку весни ( березень 50 мм.). Такий річний хід зберігається більшість років, але в окремі роки він суттєво відрізняється. Наприклад, 1979 р. максимум відмічався в грудні, а мінімум – в вересні, жовтні.
В низинній частині області випадає менша кількість опадів порівняно з підгірною і гірською частиною: на 80 – 100 мм, менше підгірної частини і на 400 – 500 мм., менше ніж в гірських районах.
Таблиця 1.4 Середньомісячна і річна сума опадів, в мм.
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
55 | 44 | 47 | 45 | 70 | 87 | 83 | 72 | 50 | 48 | 56 | 67 | 724 |
За холодний період (ХІ - ІІІ) випадає 269 мм., за теплий (IV - Х) – 445 мм.
З опадами 1,0 мм, у середньому в році буває 90 – 110 днів.
Найбільша добова кількість опадів спостерігається в теплий період року, під час інтенсивних зливових дощів. В серпні 1998 р. зареєстровано 89 мм., дощу, який випав за 5 годин ( 71 мм. – місячна норма). В серпні 1980 р. по м. Ужгород випало 69 мм. ( 96% місячної норми), 9 серпня 2008 року випало 61.3 мм. ( 86% місячної норми). Опади в передгір’ї випадають в достатній кількості. Середня річна кількість складає 1095.0 мм. В 1922 р. зареєстровано максимальну кількість – 1676 мм., а в найбільш сухому році, 1961 р. – тільки 659 мм. В 1998 р. опадів за рік випало 1340 мм., в 2001р. – 1327 мм. В теплий період року (квітень - жовтень) випадає 641 мм., в холодний (листопад - березень) – 454 мм. Добовий максимум опадів був зареєстрований в травні 1970 р. і складає 131 мм.
Таблиця 1.4.1 Середньомісячна і річна сума опадів, мм.
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
91 | 74 | 75 | 67 | 103 | 120 | 103 | 104 | 71 | 73 | 96 | 118 | 1095 |
Гірська частина. Середня річна кількість опадів в гірських районах області складає 1187 мм. За холодний період року (листопад - березень) випадає 445 мм., а за теплий (квітень - жовтень) – 742 мм. Максимального значення кількість опадів досягає в червні – липні: 132 – 141 мм.
Максимальна кількість опадів за рік в багатоводні роки складає 1301 мм., на високогір’ї – 2363 мм. Середня кількість днів з опадами 0,1 мм. І більше – 190 днів в році.
Таблиця 1.4.2 Середньомісячна і річна сума опадів, мм.
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
77 | 72 | 80 | 80 | 115 | 138 | 139 | 116 | 75 | 79 | 104 | 112 | 1187 |
Таблиця 1.4.3 Сума опадів за місяць і рік, мм.
Зона області висота, м. | Рік по вод-ності | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
Низинна до 150 м | Серед- ній | 49 | 40 | 44 | 45 | 69 | 86 | 79 | 72 | 46 | 43 | 52 | 62 | 687 |
Бага-товод-ний | 27 | 11 | 41 | 117 | 56 | 190 | 181 | 52 | 115 | 67 | 74 | 38 | 969 | |
маловодний | 7 | 53 | 3 | 24 | 40 | 87 | 71 | 25 | 25 | 48 | 27 | 42 | 402 | |
Перед- гірна 150 – 350 м. | Серед- ній | 91 | 74 | 75 | 67 | 103 | 120 | 103 | 104 | 71 | 73 | 96 | 118 | 1095 |
Бага-товод-ний | 113 | 147 | 143 | 130 | 286 | 179 | 81 | 49 | 93 | 82 | 94 | 178 | 1574 | |
маловодний | 10 | 38 | 26 | 52 | 67 | 49 | 71 | 52 | 13 | 32 | 76 | 102 | 618 | |
Гірсь-ка 350 –1000м | Серед- ній | 71 | 67 | 77 | 76 | 111 | 134 | 137 | 111 | 89 | 77 | 96 | 103 | 1149 |
Бага-товод-ний | 54 | 36 | 100 | 183 | 102 | 187 | 302 | 211 | 154 | 242 | 265 | 65 | 1901 | |
маловодний | 29 | 26 | 43 | 40 | 57 | 131 | 108 | 42 | 29 | 13 | 50 | 70 | 638 | |
Висо -когір’я >1000м. | Серед- ній | 125 | 101 | 102 | 117 | 148 | 187 | 184 | 145 | 125 | 122 | 142 | 149 | 1646 |
Бага-товод-ний | 82 | 94 | 7 | 44 | 253 | 391 | 245 | 158 | 110 | 507 | 206 | 266 | 2363 | |
маловодний | 28 | 75 | 48 | 85 | 153 | 91 | 129 | 106 | 198 | 128 | 92 | 147 | 1278 |
В таблиці приведені суми опадів по місяцям і за рік для років різних по водності і по території Закарпатської області.
Добре видно, що з висотою сума опадів швидко росте. Суми за рік опадів в горах в 2-3 рази більші від опадів на низинній частині області, незалежно від водності року.
В розподілі опадів по місяцям немає чіткої залежності. По середнім декадам опадів за багаторіччя, сума опадів за холодний період практично вдвічі менша від суми опадів теплого періоду. В окремі роки саме в холодний період внаслідок дуже сильних дощів 2,5 – 3,5 місячної норми формуються високі паводки.
... і гірські озера мають чисту, прозору воду, дуже екзотичні, оточені багатою рослинністю і мальовничими краєвидами. Це є унікальні екосистеми, котрі мають велике пізнавальне та рекреаційне значення. Підземні прісні води, прогнозний запас яких у Закарпатській області складає 400 млн. м3, з них затверджені запаси – 124 млн. м3 на рік (близько 340 тис. м3 на добу),як найчистіші, мають важливе значення ...
... (Hydrurus, Ulotrix, Spirohira, Nosrok і інші). Зустрічаються зарості осоки (Carex sp.) вербняки і топольники. 3. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИКА. Для написання курсової роботи послужили особисті спостереження за рибами річки Уж, а також матеріали зібрані в наслідку аналізу літературних даних. Основна увага зверталась на виявлення видового складу риб річки Уж. Вивчення іхтіофауни проводили відловом риб, ...
... і санаторії 202 41 Санаторії-профілакторії 568 55 Будинки відпочинку і пансіонати 342 116 Бази відпочинку 2236 318 Турбази 165 91 У с ь о г о 7850 1509 Висновок Нині потенціал рекреаційних ресурсів України використовується недостатньо. З 9 млн га потенційно придатних ландшафтних ресурсів використовується для всіх видів відпочинку 1,7 млн га, або 18,95 %. Це забезпечує ві ...
... Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні. Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах ...
0 комментариев