12. САНІТАРНЕ ОЧИЩЕННЯ МІСТА
Санітарне очищення міста полягає у збиранні та видаленні твердих відходів, що утворюється в результат трудової, господарської, побутової та іншої діяльності населення.
Розрізняють такі види відходів:
- побутові, відходи житлових будинків, готелів;
- відходи адміністративних, громадських, навчальних закладів;
- відходи лікарень;
- відходи малих виробничих об’єктів;
- відходи підприємств.
Таблиця 8
Кількість об’єктів суспільного призначення, торгових і культурно-побутових установ залежно від чисельності населення, одиниць
Об’єкти утворення відходів | Середня чисельність населення, що обслуговується, тис. осіб | ||||||||||||
25 | 50 | 100 | 150 | 200 | 250 | 300 | 400 | 500 | 600 | 750 | 900 | 1000 | |
Лікарня | 1-3 | 1-3 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
Поліклініка | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Готель | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | 4 | 5 | 6 | 6 | 7 |
Гуртожиток | 2 | 3 | 3 | 10 | 15 | 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 |
Санаторій, будинок відпочинку | - | - | - | - | - | - | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Дитячі садки, ясла | 2 | 4 | 6 | 15 | 30 | 50 | 100 | 120 | 130 | 140 | 150 | 160 | 170 |
Школа | 4 | 8 | 10 | 15 | 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 90 | 100 | 120 | 160 |
Профтехучилища | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | 5 | 10 | 12 | 20 | 25 | 30 | 30 | 30 |
ВНЗ, технікум | - | - | - | 4 | 8 | 10 | 15 | 20 | 25 | 30 | 25-40 | 25-40 | 30-40 |
Театр, кінотеатр | 1 | 2 | 3 | 5 | 6 | 8 | 10 | 12 | 14 | 15 | 16 | 17 | 20 |
Ресторан | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 20 |
Кафе, їдальня | 4 | 5 | 8 | 12 | 18 | 20 | 30 | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 100 |
Промтоварний магазин | 3 | 6 | 18 | 20 | 40 | 70 | 100 | 120 | 140 | 160 | 170 | 180 | 190 |
Продовольчий магазин | 4 | 8 | 20 | 25 | 50 | 80 | 150 | 160 | 170 | 180 | 190 | 200 | 220 |
Ринок | 1 | 2 | 2 | 3 | 3 | 3 | 4 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 10 |
Пляж | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | 5 |
Вокзали (залізничні, автовокзали) | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 8 | 8 | 8 | 10 | 12 |
Таблиця 9
Орієнтовні норми накопичення ТПВ від обєктів суспільного призначення, торгових і культурно-побутових установ залежно від чисельності населення, одиниць
Об’єкт утворення відходів | Норми накопичення | Щільність, кг/м3 | |||
середньодобова | сереждньорічнав | ||||
кг | л | кг | м3 | ||
Лікарня, 1 ліжко | 0,64 | 2,16 | 235 | 0,79 | 300 |
Поліклініка, 1 відвідування | 0,01 | 0,05 | - | - | 200 |
Готель, 1 місце | 0,25 | 0,18 | 90 | 0,43 | 210 |
Гуртожиток, 1 місце | 0,26 | 1,07 | 96 | 0,39 | 250 |
Санаторій, будинок відпочинку, 1 місце | 0,69 | 2,47 | 250 | 0,9 | 270 |
Дитячі садки, ясла, 1 місце | 0,33 | 1,08 | 79 | 0,26 | 300 |
Школа, 1 учень | 0,08 | 0,38 | 20 | - | 210 |
Профтехучилища, 1 учень | 0,42 | 1,66 | 100 | 0,4 | 250 |
ВНЗ, технікум, 1 учень | 0,10 | 0,46 | 24 | 0,11 | 220 |
Театр, кінотеатр, 1 місце | 0,06 | 0,28 | 20 | 0,1 | 200 |
Ресторан, 1 блюдо | 0,09 | 0,27 | - | - | 330 |
Кафе, їдальня, 1 блюдо | 0,05 | 0,17 | - | - | 300 |
Промтоварний магазин, 1 м2 торгової площі | 0,16 | 0,8 | 50 | 0,25 | 200 |
Продовольчий магазин, 1 м2 торгової площі | 0,32 | 1,42 | 100 | 0,44 | 230 |
Ринок, 1 м2 торгової площі | 0,09 | 0,23 | 33 | 0,08 | 400 |
Пляж, 1 м2 площі | 0,02 | 0,11 | - | - | 180 |
Вокзали (залізничні, автовокзали), 1 м2 площі | 0,36 | 1,37 | 130 | 0,05 | 260 |
Таблиця 10
Середня кількість одиниць виміру, які є джерелом ТПВ, в одному об'єкті суспільного призначення, торгових і культурно-побутових установ залежно від чисельності населення
Об’єкт утворення відходів | Середня чисельність населення, що обслуговується, тис. осіб | ||||||||||||
25 | 50 | 100 | 150 | 200 | 250 | 300 | 400 | 500 | 600 | 750 | 900 | 1000 | |
Лікарня, 1 ліжко | 85 | 85 | 85 | 85 | 90 | 90 | 200 | 200 | 200 | 200 | 200 | 200 | 200 |
Поліклініка, 1 відвідування | 40 | 40 | 50 | 60 | 100 | 100 | 200 | 200 | 300 | 400 | 5000 | 600 | 600 |
Готель, 1 місце | 20 | 20 | 50 | 50 | 60 | 100 | 160 | 160 | 200 | 200 | 300 | 300 | 300 |
Гуртожиток, 1 місце | 80 | 80 | 100 | 100 | 150 | 150 | 200 | 200 | 200 | 250 | 250 | 250 | 250 |
Санаторій, будинок відпочинку, 1 місце | - | - | - | - | - | - | 100 | 100 | 200 | 300 | 300 | 300 | 300 |
Дитячі садки, ясла, 1 місце | 100 | 100 | 100 | 150 | 150 | 150 | 150 | 150 | 150 | 150 | 150 | 150 | 150 |
Школа, 1 учень | 300-500 | 500 | 500 | 400-600 | 600 | 600 | 600 | 700-1000 | 700-1000 | 700-1000 | 700-1000 | 700-1000 | 700-1000 |
Профтехучилища, 1 учень | - | - | 50 | 50 | 100 | 100 | 100 | 150 | 150 | 150 | 150 | 150 | 200 |
ВНЗ, технікум, 1 учень | - | - | - | 800 | 800 | 800 | 1000 | 1000 | 1000 | 2000 | 2000-5000 | 2000-5000 | 2000-5000 |
Театр, кінотеатр, 1 місце | 400 | 400 | 400 | 400 | 400 | 400 | 500 | 500 | 500 | 500 | 500 | 600 | 600 |
Кафе, їдальня, 1 блюдо | 400 | 500 | 600 | 700 | 800 | 800 | 800 | 800 | 900 | 900 | 1000 | 1000 | 1000 |
Промтоварний магазин, 1 м2 торгової площі | 60 | 60 | 60 | 60 | 70 | 70 | 70 | 100 | 100 | 150 | 150 | 200 | 150 |
Продовольчий магазин, 1 м2 торгової площі | 30 | 30 | 30 | 40 | 40 | 50 | 50 | 60 | 100 | 100 | 120 | 120 | 150 |
Ринок, 1 м2 торгової площі | 60 | 60 | 150 | 150 | 200 | 300 | 400 | 500 | 1000 | 1500 | 2000 | 3000 | 4000 |
Ресторан, 1 блюдо | 45 | 50 | 100 | 200 | 300 | 400 | 500 | 600 | 700 | 800 | 900 | 1000 | 1200 |
Вокзали (залізничні, автовокзали), 1 м2 площі | - | - | - | 200 | 200 | 250 | 250 | 400 | 450 | 500 | 600 | 800 | 1000 |
Пляж, 1 м2 площі | 300 | 300 | 300 | 500 | 500 | 500 | 500 | 1000 | 1000 | 1500 | 2000 | 3000 | 4000 |
Кожна група має свої специфічні складові та різний відсоток органічних речовин.
Норма накопичення відходів 250 – 300 кг /люд в рік.
Використовують дві системи видалення відходів з будинків:
- винесення до загального збірника,
- сміттєпроводи.
Встановлюються загальні збірники ємністю 0,5 – 1 м3 з відведенням площі 1 – 1,5 м2 на 1 збірник.
Система видалення сміття з мікрорайону буває:
- вивізна;
- сплавна.
Найдоцільніша система вивезення – система змінних контейнерів з використанням перевантажних станцій. Особливо ефективна дана система при роздільному збиранні сміття. Сміттєвоз має 6 – 8 контейнерів, які заміщуються на повні у пункті збирання. Дані контейнери везуть на перевантажувальну станцію, де відходи ущільнюються та складуються. З перевантажувальних станцій сміттєвозами великої кількості ( 15 – 40 м3 ) або автопоїздом ( до 150 м3 ) сміття вивозять на звалища, сміттєпереробні заводи.
Контейнери використовують з розрахунку чисельності жителів:
- 2 контейнери по 100 л на 100 жителів;
- 800 л на 500 жителів із щоденним вивезенням.
Накопичення ТПВ
Qд = PN / 365 γ
Qд - добове накопичення ТПВ житлової забудови, м3 / добу.
P – норма накопичення ТПВ ( 300 кг/люд в рік).
γ - щільність ТПВ, 500кг/м3
Qд об = ni об mi Pi / 365 γi
Qд об – добове накопичення відходів на об’єктах суспільного призначення, м3 / люд. за добу.
nі об - чисельність об’єктів суспільного призначення.
mi - середня кількість одиниць виміру, які є джерелами ТПВ.
Pi - норми накопичення ТПВ для об’єкту, кг / м3.
γi- щільність ТПВ з об’єкту.
Qд =300 *143000 /365 *500 = 235,1 м3 / добу.
Qр =235,1*365 = 85811,5 м3 / рік
Таблиця 11
Розрахункове накопичення ТПВ від об’єктів суспільного призначення
№ | Об’єкти утворення відходів | Норми накопичення | Кількість одиниць | Накопичення | ||||||||||||||
Середньо- добове | Сер. річ | По місту | Середня по р- ну | |||||||||||||||
Кількість | По місту | Сер. по р -ну | Серед. добова | Середньо- річна | Середньо- добова | Середньо- річна | ||||||||||||
кг | л | кг | м3 | |||||||||||||||
кг | м3 | т | м3 | кг | м3 | т | м3 | |||||||||||
1 | Лікарня, 1 ліжко | 0,64 | 2,16 | 235 | 0,79 | 3 | 85 | 8,50 | 163,2 | 0,544 | 59,925 | 201,45 |
| 0,05440 | 5,9925 | 20,145 | ||
2 | Поліклініка, 1 відвідання | 0,01 | 0,05 | 3,65 | 0,02 | 3 | 60 | 6,00 | 1,8 | 0,009 | 0,657 | 3,6 | 0,18 | 0,00090 | 0,0657 | 0,360 | ||
3 | Готель, 1 місце | 0,25 | 1,18 | 90 | 0,43 | 1 | 50 | 5,00 | 12,5 | 0,06 | 4,5 | 21,5 | 1,25 | 0,00595 | 0,4500 | 2,150 | ||
4 | Гуртожиток, 1 місце | 0,26 | 1,07 | 96 | 0,39 | 10 | 100 | 10,0 | 260 | 1,04 | 96 | 390 | 26 | 0,10400 | 9,6000 | 39,0 | ||
5 | Дитсадок, 1 місце | 0,33 | 1,08 | 79 | 0,26 | 15 | 150 | 15,0 | 742,5 | 2,475 | 177,75 | 585 | 74,25 | 0,24750 | 17,775 | 58,50 | ||
6 | Школа, 1 учень | 0,08 | 0,38 | 20 | 0,73 | 15 | 500 | 50,0 | 600 | 2,86 | 150 | 5475 | 60 | 0,28571 | 15,000 | 547,50 | ||
7 | Профуч. 1 учень | 0,42 | 1,66 | 100 | 0,4 | 3 | 50 | 5,00 | 63 | 0,252 | 15 | 60 | 6,3 | 0,02520 | 1,500 | 6,0 | ||
8 | ВНЗ, 1 учень | 0,1 | 0,46 | 24 | 0,11 | 4 | 800 | 80,0 | 320 | 1,45 | 76,8 | 352 | 32 | 0,14545 | 7,680 | 35,20 | ||
9 | Театр, кінотеатр, 1 місце | 0,06 | 0,28 | 20 | 0,1 | 5 | 400 | 40,0 | 120 | 0,6 | 40 | 200 | 12 | 0,060 | 4,0 | 20,0 | ||
10 | Ресторан, 1 блюдо | 0,09 | 0,27 | 32,85 | 0,09 | 3 | 200 | 20,0 | 54 | 0,16 | 19,71 | 54 | 5,4 | 0,01636 | 1,971 | 5,4 | ||
11 | Кафе, їдальня, 1 блюдо | 0,05 | 0,17 | 18,25 | 0,06 | 12 | 700 | 70,0 | 420 | 1,4 | 153,3 | 504 | 42 | 0,140 | 15,33 | 50,40 | ||
12 | Промтоварний магазин, 1м2 торгової площі | 0,16 | 0,8 | 50 | 0,25 | 20 | 60 | 6,00 | 192 | 0,96 | 60 | 300 | 19,2 | 0,096 | 6,0 | 30,0 | ||
13 | Продовольчиймагазин, 1м2 торгової площі | 0,32 | 1,42 | 100 | 0,44 | 25 | 40 | 4,00 | 320 | 1,39 | 100 | 440 | 32 | 0,13913 | 10,0 | 44,0 | ||
14 | Ринок, 1м2 торгової площі | 0,09 | 0,23 | 33 | 0,08 | 3 | 150 | 15,0 | 40,5 | 0,10 | 14,85 | 36 | 4,05 | 0,01013 | 1,485 | 3,6 | ||
15 | Пляж, 1м2 площі | 0,02 | 0,11 | 7,3 | 0,04 | 1 | 500 | 50,0 | 10 | 0,06 | 3,65 | 20 | 1 | 0,00556 | 0,365 | 2,0 | ||
16 | Вокзал | 0,36 | 1,37 | 130 | 0,05 | 2 | 200 | 20,0 | 144 | 0,55 | 52 | 20 | 14,4 | 0,040 | 5,20 | 2,0 | ||
| Всього від ОСП | 3463,5 | 13,9 | 1024,1 | 8662,6 | 346,35 | 1,37630 | 102,4142 | 866,255 | |||||||||
| Всього від ЖЗ | 282,74 |
| 28,274 | 10320,01 | |||||||||||||
| Всього | 296,503 | 108223,58 | 29,650 | 11186,27 |
Визначення числа контейнерів для вивезення ТПВ
Для системи незмінюваних контейнерів
nнезам = Qд * K * K1 * t / g * K2
Qд – добове накопичення відходів
K – коефіцієнт нерівномірності накопичення відходів (1,25)
K1 – коефіцієнт запасу контейнерів (1,05)
t - періодичність виведення ТПВ ( 1 раз в 2 – 3 доби)
g – місткість контейнера (0,75 м3)
K2 – коефіцієнт заповнення контейнера (0,9)
В середньому кількість рейсів сміттєвоза за 1 добу 2-3.
nн = (235,1 м3 / добу + 13,9м3 / добу)* 1,25 * 1,05 * 2 / 0,75 * 0,9 = 968 контейнера
Для системи замінюваних контейнерів
nзам = Qд * K*K1К3*t / g *K2
Qд – добове накопичення відходів
K – коефіцієнт нерівномірності накопичення відходів (1,25)
K1 – коефіцієнт запасу контейнерів (1,05)
t - періодичність вивезення ТПВ (доба
g – місткість контейнера (0,75 м3)
K2 – коефіцієнт заповнення контейнера (0,9)
К3 – коефіцієнт що залежить від кількості контейнерів установлених на платформі автомобіля, періодичності вивезення ТПВ
K3= 1 + n1 / n2
n1 – кількість контейнерів на платформі сміттєвоза
n2 - кількість контейнерів у пункті збору
При змінній системі відбувається економія часу, отже сміттєвоз може зробити 3-5 рейсів за добу. Для періоду вивезення ТПВ 2 доби:
К3=1,17 (3 рейси)
К3= 1,13 (4 рейси)
К3=1,1 (5 рейсів)
nзам = (235,1 м3 / добу + 13,9м3 / добу)*1,25*1,05*1,13*2 / 0,75 * 0,9 = 1094 контейнер
Кількість рейсів сміттєвоза:
λ=(V1V2(tзм-tо-tk)+V1l1+V2l2)/(V1V2tвр+2(V1l1+V2l2))
V1, V2 – розрахована швидкість сміттєвозів у місті та поза його межами відповідно (км/год) V1 – 24 км/год, V2 – 42 км/год
l1, l2 – відстані транспортування ТПВ у місті і за містом
tо – час, що витрачається на переїзд від автопарку до місця роботи і назад
tk – час, що витрачається сміттєвозами на кінцевий пробіг від полігону ТПВ до гаражів спецтранспорту
tвр – час, що витрачається на вантажно-розвантажувальні операції
Таблиця 12
Маршрутна схема сміттєвозів
Маршрутна схема | L0 , км | L1, км | L2, км | Lк, км | λ |
1 | 5,050 | 0,375 | 7,375 | 5,1 | 5 |
2 | 5,050 | 0,500 | 5,375 | 5 | |
3 | 4,375 | 2,650 | 2,200 | 6 | |
4 | 6,080 | 2,575 | 3,725 | 5 | |
5 | 5,375 | 0,450 | 3,225 | 6 | |
6 | 6,125 | 1,200 | 3,225 | 6 | |
7 | 7,068 | 0,350 | 5,425 | 5 | |
8 | 6,450 | 0,475 | 2,125 | 6 | |
9 | 7,200 | 0,475 | 2,875 | 6 | |
Центр | 5,075 | 1,250 | 4,300 | 6 | |
Всього по місту | 56 |
Кількість сміттєвозів в умовах автогосподарства:
ncм=Qрічна/365*Пд*Квик
Добова продуктивність сміттєвозу:
Пд=λ*m
Кількість ТПВ за «змінюваної» системи, що перевозяться за 1 рейс:
m=nk*mk*K
Пд – добова продуктивність 1 сміттєвоза (м3)
Квик – коефіцієнт використання рухомого складу спецмашин (Квик=0,8)
λ – кількість рейсів за зміну
m – кількість ТПВ що перевозяться за 1 рейс (м3)
nk– кількість контейнерів що встановлено на платформі (8)
mk – місткість контейнера (0,75)
К – коефіцієнт заповнення контейнера (0,9)
m=8*0,75*0,9=5,4 м3
Пд 1,2,4,7= 27м3
Пд 3,5,6,8,9,10= 32,4м3
ncм1,2, 4,7 = 85811,5 / *365*27*0,8 =11, ncм 3,5, 6,8,9, центр = 85811,5 / *365*32,4*0,8 = 9
Всього: 98 сміттєвозів у місті
Організація робіт по видаленню побутових відходів здійснюється по заздалегідь розробленим планам. Місто розбивається на райони, а райони – на ділянки, для яких складається графік об’їзду сміттєвозним транспортом. Для кожної сміттєвозної або контейнерної машини складається маршрутна карта її роботи протягом робочого дня. Маршрути руху кожної машини визначаються довжиною її шляху, часом навантажувально-розвантажувальних операцій, числом пунктів завантаження. Розрахунками забезпечується повне завантаження машини.
Для забезпечення нормальних санітарно – гігієнічних умов проживання місто має 98 сміттєвозів та 1094 контейнери. Полігон твердих побутових відходів розміщений на півдні від міста в СЗЗ підприємства, подалі від житлових кварталів (Додаток Г).
ВИСНОВКИ
В проекті міста переважають північно-східні вітри. У зв’язку з цим промислові об’єкти розміщуємо так, щоб в результаті їх діяльності забруднюючі речовини не переносились вітром у бік житлових будівель: підприємство кольорової металургії (1 клас небезпеки) розташоване на південному заході міста біля залізниці, щоб напрямок найпотужніших вітрів не торкався сельбищної території. Її СЗЗ складає 1000 м.; електротехнічна промисловість (3 клас небезпеки), розміщена на півночі СЗЗ – 300м; деревообробна промисловість (4 клас небезпеки) розташована на північному заході з виходом до залізної дороги, СЗЗ – 100 м. Залізниця проходить біля промислових точок, не розділяє сельбищної території. На території сельбища розташовані зелені насадження. Місто з одного боку омивається річкою, а з другого морем. Загальноміський центр розміщений в геометричному центрі міста. (Додаток А ).
Населення міста складає 143 тис. жителів при 8-поверховій забудові.
В результаті прокладання вулично-дорожньої мережі на планувальній структурі місто прийняло такі форми (Додаток Б), де розміщено 9 житлових районів, загальноміський центр, промислові об’єкти. Найнебезпечніша промисловість – кольорова металургія.
В планувальній структурі кладовище розміщено в СЗЗ підприємств кольорової металургії. Водозабір розташований вище за течією річки відносно житлової забудови ( СЗЗ = 100 – 300 м) на північному заході, каналізація – у СЗЗ підприємств кольорової металургії, на півдні. Зовнішній транспорт представлений автовокзалом. (Додаток Б). Полігони твердих побутових відходів розміщені на непридатній для забудови ділянці, віддаленій від водоймі– в СЗЗ підприємств кольорової металургії (Додаток Б). Розсадники зелених насаджень розташовані за межами освоєної частини міста між підприємствами електротехнічної та деревообробної промисловості. Квітково-оранжерейні господарства – на північному заході вздовж дороги, що веде у місто. Резервні території передбачаються для розвитку всіх функціональних зон міста за межами перспективного строку.
Щільність вулично-дорожньої мережі в межах норми ( 2,6 км / км2 ), що пов’язано з компактністю розміщення житлових районів. Інтервал руху – 12,41;5,7;5,1 хвилин. Кількість автобусних маршрутів, що сполучають промислові центри - 9. (Додаток В ).
Міський транспорт представляють автобуси малої та середньої місткості. Кількість автобусних маршрутів – 10. (Додаток В).
Автовокзал і залізничний вокзал об’єднані в один комплекс. Зовнішній зв'язок також забезпечує водний транспорт – порт на сході міста.
В проектованому місті представлений вузол лінійного типу – технічна пасажирська станція. (Додаток В).
Газопідстанція розташована у північній частині СЗЗ підприємства кольорової металургії, електропідстанція – на півночі міста в СЗЗ підприємства електротехнічної промисловості. Каналізаційна мережа міста – напівроздільна. Інженерні мережі міста дубльовані, розташовані в транспортних коридорах (Додаток Г).
Для забезпечення нормальних санітарно – гігієнічних умов проживання місто має 98 сміттєвозів та 1094 контейнер. Полігон твердих побутових відходів розміщений на півдні від міста в СЗЗ підприємства, подалі від житлових кварталів (Додаток Г).
Досягнуто основну мету роботи – визначено планувальну структуру міста, кількість закладів комунального господарства та їх розміщення в плані міста. Остаточний баланс території міста представлений в таблиці 13.
Таблиця 13
Остаточний баланс території міста
Статті балансу | га | % | м2/людину |
СЕЛЬБИЩНА ТЕРИТОРІЯ: | |||
Мікрорайони і квартали | 504,43 | 10,34 | 35,27 |
Заклади і підприємства обслуговування | 228,8 | 4,69 | 16 |
Зелені насадження загального користування | 1167,5 | 23,9 | 81,64 |
Вулиці і площі | 316,56 | 6,49 | 21,14 |
Усього сельбищна територія | 2216,7 | 100 | 154,05 |
ІНШІ ТЕРИТОРІЇ: | |||
Промислові території | 466 | 9,5 | 32,59 |
Санітарно-захисні зони*) | 1388 | 28,4 | 76,43 |
Споруди зовнішнього транспорту*) | 3,7 | 0,08 | 0,35 |
Території НДІ та вищих навчальних закладів | 17,81 | 0,75 | 1,24 |
Складські території | 67,75 | 0,36 | 4,73 |
Комунальні території: | |||
заклади обслуговування комунальних господарств | 14,3 | 0,29 | 1 |
очисні споруди водопроводу | 6,25 | 0,13 | 0,44 |
полігони побутових відходів | 1,4 | 0,03 | 0,1 |
очисні споруди каналізації | 6,25 | 0,13 | 0,44 |
квітниково-парникове господарство | 6,25 | 0,13 | 0,44 |
розсадники зелених насаджень | 61,68 | 1,26 | 4,31 |
Кладовища | 28,19 | 0,58 | 1,97 |
Лісопарки | 189,6 | 3,9 | 13,26 |
Території с/г призначення*) | 203,84 | 4,18 | 14,25 |
Резервні території*) | 202,5 | 4,15 | 14,16 |
Усього | 4880,22 | 100 |
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ДБН 360-92**. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. К.: Мінбудархітектури України. 2000. – 109с.
2. Леонтович В.В. Проектування схеми генплану міста. Методичні рекомендації. Київ. КДТУБА. 1998.
3. Яргина З.Н. Градостроительный анализ. М.: Стройиздат, 1984.
4. Бакутис В.Э., Горохов В.А., Лунц Л.Б., Расторгуев О.С. Инженерное благоустройство городских территорий. – М.: Стройиздат, 1979. – 222с.
5. Бородач А.И. и др. Город и авиация. М.: Стройиздат, 1980. – 182с.
6. Бочаров Ю.П. и др. Город и производство. М.: Стройиздат, 1980. – 123с. 3. Бутягин В.А. Планировка и благоустройство городов: Учеб. для вузов. М.: Стройиздат, 1974. – 381с.
7. Горбанев Р.В. Городской транспорт: Учеб. для вузов по спец. «Архитектура». М.: Стройиздат, 1990. – 215с.
8. Горохов В.А. и др. Инженерное благоустройство городских територий: Учеб. пособие для вузов/Горохов В.А., Лунц Л.Б., Расторгуев О.С., Под общ. ред. Д.С.Самойлова. – М.: Стройиздат, 1985. – 389с.
9. Горохов В.А. Городское зеленое строительство: Учеб. пособие для архит. и строит. спец. вузов. – М.: Стройиздат, 1991. – 409с.
10. Гохман В.А., Визгалов В.М., Поляков М.П. Пересечения и примыкания автомобильных дорог. М.: Высшая школа, 1989. – 320с.
11. Демидова Н. Д. Функциональная и территориально-планировочная организация комплекса отраслей городского хозяйства (на примере Днепропетровска): Дис. … канд. техн. наук. КГТУСА, К., 1994.- 204с.
12. Демин Н.М. Управление развитием градостроительных систем. К.: Будивельник, 1991. – 184с.
13. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів / затв. Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96. № 173. – К., 1996.
... подальшого розвитку управління житлово-комунальним комплексом у майбутньому, які б дозволили забезпечити контроль з боку держави і суспільства за розвитком реструктурованих підприємств. Розділ ІІІ. Органи державного управління в сфері житлово-комунального господарства 3.1 Система органів управління житлово-комунальним господарством Система управління житлово-комунальним господарством ...
... ію електричних мереж, будівництво малих, екологічно досконалих об'єктів енергетики, запровадження енергоощадних технологій залежить, окрім іншого, і від результатів функціонування усіх сфер народного господарства. Окремому міністерству атомної енергетики доцільно підпорядкувати діючі атомні станції, сектор будівництва нових атомних теплоелектроцентралей, об'єднання виробничих підприємств атомно- ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... Чарка, стакан 4 320 2 80 400 Столові прибори (комплект) 4 320 2 80 400 Далі наведемо характеристику посуду, який будуть використовувати в комплексному закладі ресторанного господарства (табл. 2.8–2.11). Таблиця 2.8. Характеристика та призначення класичного вітчизняного порцелянового та фаянсового посуду Найменування Розміри, мм Місткість, см3, порцій Призначення ...
0 комментариев