Навигация
1. Початок. «Струм».
2. Гра «Пересадка». Учасники сидять на стільцях у колі. Один з них, що знаходиться у центрі, намагається знайти вільне місце. Завдання ускладнюється тим, що всі постійно пересаджуються на одне місце вправо. Якщо хтось не встигає, його місце займають, а «роззява» стає в центр кола.
3. Гра «Вгадай, що я малюю». Психолог показує таблицю почуттів; поділяє учасників на дві групи: «скульптори» і «моделі» (натурщики). Кожен «скульптор» вибирає почуття та ставить свої «моделі» у позу, яка найбільш типова для вираження даного почуття. Закінчивши роботу, «скульптори» записують на папері назви своїх творів. Аркуші віддають «власникам». «Скульптор» і останні разом з «моделями» читають назви. Вибирають ті, що є найбільш адекватними. При не співвідношенні думки партнери домовляються між собою; потім учасники міняються ролями.
4. Гра «Як часто я хвилююсь…» Учасники заповнюють таблицю, ставлячи хрестики у відповідній графі.
«Як часто я хвилююсь…»
| Почуття | Дуже рідко | Рідко | Середньо | Часто | Дуже часто |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Злість | |||||
| Задоволення | |||||
| Гнів | |||||
| Радість | |||||
| Страх |
Психолог починає розмову про те, наскільки важким було виконання завдання. В ході бесіди намагається вияснити, як визначити та ідентифікувати (впізнати) почуття.
З дозволу учасників збирає аркуші. Пропонує учасникам в найкоротший час простежити за собою та своїми почуттями. Учасники вибирають, за яким почуттям вони бажають стежити. Для спрощення психолог пропонує носити в (одній) кишені декілька монет і при виявленні будь-якого почуття перекладати одну монету в іншу кишеню. Увечері кількість монет перевіряють і записують.
5. Гра «Труп». Учасники стають в коло на відстані менше кроку один від одного. В центрі кола стоїть «труп», безсильно падаючий на учасників, що утворюють коло. Їх завдання – перекидати «труп» один одному.
6. Гра «Бесіда в колі». психолог починає розмову, наприклад:»… В житті кожної людини виникають ситуації, які її нервують, дратують так сильно, що їй хочеться кого-небудь облаяти чи вдарити». Наприклад, «Я більш усього злюсь, коли… Чи бувають у вас такі ситуації вдома, у школі, надворі? Ми можемо про це говорити?»
Психолог заохочує висловлювання учасників, записує поведінці ситуації. Треба своєчасно слідкувати за тим, щоб підлітки не формували оцінок, критичних зауважень. Приймається і записується кожне повідомлення.
6. Закінчення «Струм». Психолог нагадує про спостереження за собою.
Робота з батьками
Під час роботи з батьками були використані такі методи:
1. Індивідуальні консультації.
2. Лекторій.
Лекторій проходив за темами: «Мій син – призовник», «Деякі аспекти емоційного стану призовника», «Як не викликати агресію?».
Лекція «Як не викликати агресію?»
У проблемі попередження людської агресії знайшов своє відображення один з основних фізіологічних механізмів, який говорить, що всі живі організми не здатні здійснювати дві несумісні реакції одночасно. Виходячи з цього, Р. Берон висунув гіпотезу несумісних реакцій, відповідно до якої, викликаючи в людей почуття, несумісні з гнівом і агресією, можна зменшити і ворожість, і рівень агресії.
1. У тих випадках, коли необхідно «згасити полум’я» розгніваного партнера, рекомендують різні «прогладжування» спровокованого агресора, що викликають у нього позитивні стани і реакції, несумісні з гнівом і агресією. У якості таких «прогладжувань» можуть виступати вибачення, визнання провини, компліменти, скромні, але несподівані подарунки, доброзичливий гумор, ненав’язлива похвала.
2. Якщо ж сама людина переживає стан, коли хочеться рвати і кидати від того, що увесь світ препоганий, чи «плакати від болю щиросердного», необхідно скористатися наступними прийомами:
– розправити плечі, м’язові затиски у всім тілі (розслабитися), «продихати» емоцію (нормалізувати подих, посміхнутися). Посмішка знімає напругу м’язів обличчя, змінює малюнок очей і губів, і тим самим змінює емоційний стан на більш сприятливий;
- сказати собі добрі слова, згадати щось приємне, знайти в ситуації (в собі, у партнері) позитивні якості (достоїнства, переваги), переадресувати свою агресію на неживий предмет чи дію (зім’яти і розірвати «аркуш гніву», намалювати малюнок, а потім спалити його. виразити злість у танці, віджатися від підлоги, бити боксерську грушу, подушку, манекен, рубати дрова і т.д.). У результаті відбувається емоційна розрядка.
Робота з особистим складом педагогічного колективу
Під час роботи з особистим складом були використані такі методи:
Похожие работы
... і // Програма наук.-практ. конф. «Сучасні аспекти міждисциплінарних відносин у психоневрології та наркології». – Дніпропетровськ, 2007. - С. 6. АНОТАЦІЯ Дячук А.М. Клініко-психопатологічні та психологічні особливості мотивації агресивної поведінки при розладах особистості. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – І ...
... що має велике значення для трудового виховання. [ 21 ] Як вже підкреслювалось, деякі психологи розглядають зависоку самооцінку тільки у негативному ракурсі: вважають її джерелом афективних станів, причиною конфліктної поведінки, але останні досліди вказують нам, що зависока самооцінка виконує корисну для розвитку підлітка роль. Має користь відмітити, що зависока самооцінка у психологічних дослі ...
... [2,с.176]. Агресивна поведінка розрізняється за інтенсивністю і формою вияву: від демонстрації неприязні й недоброзичливості (вербальна агресія) до використання грубої фізичної сили (фізична агресія). Мотивація агресивної поведінки може бути двоякою: біологічною та соціальною. Біологічна мотивація припускає наявність певних органічних даних для проявлення агресивності, тобто таких її проявів, ...
... фрейдиського психоаналізу, а також близькі до них теорії (етіологічні)). У рамках другого підходу (почасти пересічного з першим) агресія описується як поведінкова реакція на фрустрацію. Третій складають концепції, які розглядають агресивність як характеристику поведінки, що формується в наслідок навчання (біхєвіорістичні теорії). Щоб оцінити, наскільки практично продуктивними є той або інший ...
0 комментариев