6 Дидактичний процес, його сутність, етапи, закономірності і принципи

 

Виходячи з позицій сучасного підходу до сутності навчання, розглянемо поняття дидактичного процесу. Оскільки дидактика – це теорія навчання, то дидактичний процес – це процес навчання.

Визначення процесу навчання відповідає тієї концепції навчання, що визнається.

Авторитарний підхід обумовлює розуміння навчання як “цілеспрямованого педагогічного процесу організації і стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності учнів...” (І.Ф.Харламов). Тобто навчання розглядається як діяльність педагога по переданню учням певних знань, вмінь, навичок.

Педоцентричний підхід обумовлює розуміння навчання як природної, спонтанної пізнавальної діяльності учнів з задоволення своїх актуальних пізнавальних та практичних потреб. Тобто навчання розглядається як діяльність учнів з здобуття якихось знань, вмінь, навичок.

З позицій сучасного особистісно орієнтованого підходу навчання можна охарактеризувати як активну цілеспрямовану взаємодію між тим, хто навчає, та тим, хто навчається, з метою формування у того, хто навчається, певних знань, вмінь, навичок, досвіду діяльності і поведінки, а також особистісних якостей. Отже навчання розуміється як двосторонній, паралельний процес викладання і учіння з досягання спільних цілей – запланованих змін в досвіді учнів. Викладання – це діяльність вчителів, викладачів з організації засвоєння учнями навчального матеріалу, управління учнями, учіння – діяльність учнів з засвоєння певних навчальних знань. При цьому провідною, смислоутворюючою діяльністю є діяльність учіння, оскільки при його відсутності і низької результативності процес навчання здійснитись не може, а діяльність педагога втратить свій сенс.

При такому підході навчання розглядається як спільна діяльність, а діяльність педагога – як управлінська діяльність з організації ефективних способів взаємодії учасників процесу навчання.

Навчання як категорія дидактики і процес навчання (або дидактичний процес) – поняття нетотожні, не є синонімами. Процес – це закономірна, послідовна, безперервна зміна послідовних стадій розвитку. Отже, коли навчання розглядається як процес, мається на увазі його поступове розгортання у часі. Взагалі ж навчання слід розглядати як складну і динамічну систему взаємопов’язаних компонентів.

Схематично процес навчання як цілісну систему можна представити таким чином (Модель структури навчального процесу за П.І.Підласистим). Системоутворюючими поняттями процесу навчання як системи виступають ціль навчання, діяльність вчителя (викладання), діяльність учня (учіння) та результат. Змінними складовими цього процесу виступають засоби управління: зміст навчального матеріалу, методи навчання, матеріальні засоби навчання (наочні, технічні, підручники, навчальні посібники і т.п.), організаційні форми навчання як процесу і навчальної діяльності учнів. Ціль і результат визначають загальний сенс системи, а спільна діяльність викладачів і учнів забезпечує її функціональну єдність, взаємозв’язок між окремими змінними компонентами системи.

Кожен компонент цієї системи визначає всі інші компоненти, тобто між компонентами системи навчання існує взаємозв’язок. Однак організацію процесу навчання, його розгортання у часі доцільно здійснювати у певній послідовності.

Найважливіші структурними компонентами системи навчання (за Н.Є.Мойсеюком):

1.  Цільовий – постановка цілей навчання, визначення завдань навчальної роботи.

2.  Стимуляційно-мотиваційний – збудження потреби учня в оволодінні навчальним матеріалом.

3.  Змістовий – визначення змісту навального матеріалу, що підлягає засвоєнню.

4.  Операційно-діяльнісний – організація навчальної діяльності учнів по засвоєнню навчального матеріалу за допомогою різних форм, методів, засобів навчання.

5.  Контрольно-регулювальний – контроль і регулювання навчальної діяльності учнів

6.  Оцінно-результативний – оцінка результатів навчальної діяльності учнів.

Отримання певних результатів навчання означає корекцію наявних чи висування нових цілей навчання, отже процес навчання доцільно представити у вигляді деякого циклу. Покажемо це на схемі (Циклічність процесу навчання). Звертаємо увагу, що мотивація, стимулювання і активізація процесу навчання супроводжує весь навчальний циклу, отже також має циклічний характер.

Дидактика вивчає закономірності, правила і принципи реалізації дидактичного процесу.

Закономірність виражає об’єктивні, суттєві, постійні, необхідні для того чи іншого явища зв’язки, залежності які за певних умов повторюються. Виявлення тих чи інших закономірностей реалізації навчання здійснюється в ході наукових досліджень. Найвідоміші педагоги-науковці, які виявили і науково підтвердили найважливіші закономірності навчання: Ю.К.Бабанський, В.І.Звягінський, І.Я.Лернер, М.І.Махмутов, М.Н.Скаткін та інш. Знання закономірностей навчання дозволяє побудувати його таким чином, щоб досягти запланованих дидактичних цілей, правильно підібрати зміст, форми, методи, засоби навчання.

Всі закономірності навчання поділяють на загальні і конкретні. Наведемо приклади деяких закономірностей.

1)  загальні (притаманні всій системі навчання):

·  цілі навчання залежать від рівня і темпів розвитку суспільства, потреб і можливостей суспільства, рівня і можливостей педагогічної науки і практики.

2)  конкретні (закономірності окремих аспектів розгляду системи – дидактичного, гносеологічного, психологічного, управлінського, соціологічного, організаційного):

·  дидактичний аспект: результати навчання прямо пропорційні усвідомленню учнями цілей навчання;

·  гносеологічний аспект: результати навчання прямо пропорційні вмінню учня вчитися;

·  психологічний аспект: результати навчання прямо пропорційні інтересу учнів до навчання;

·  соціологічний аспект – продуктивність навчання залежить від обсягу і інтенсивності пізнавальних контактів і т.д.

Основні вимоги до діяльності вчителя, що випливають із закономірностей, називаються дидактичними принципами (від лат. principium – першооснова). Це вихідні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до загальних цілей і закономірностей.

Дидактичні правила – це заснований на загальних принципах опис педагогічної діяльності в певних умовах для досягнення певної цілі. Це керівні положення із застосування того чи іншого дидактичного принципу.

Наведемо приклади деяких дидактичних принципів і правил їх реалізації:

1.  ПРИНЦИП СВІДОМОСТІ І АКТИВНОСТІ - дійсну сутність людини складають глибоко і самостійно осмислені знання, що набуваються шляхом інтенсивного напруження власної розумової діяльності.

1)  Досягайте ясного розуміння учнями цілей і задач подальшої роботи. Навчайте так, щоб учень розумів, що, навіщо і як треба робити, і ніколи механічно не виконував навчальних дій, попередньо глибоко не усвідомив їх.

2)  При навчанні використовуйте всі види і форми пізнавальної діяльності, поєднуючи їх і враховуючи вікові можливості учнів.

3)  Досягайте розуміння учнями кожного слова, речення, не використовуйте понять, на розкриття змісту яких ви не розраховували.

4)  Використовуйте силу взаємонавчання учнів. Те, що говорить товариш, часто краще і легше сприймається, ніж те, що говорить вчитель.

5)  Ширше використовуйте в навчанні практичні ситуації, що вимагають від учнів самостійного бачення, виявлення, розуміння і пояснення розходження між фактами, що спостерігаються, і їх науковим поясненням.

6)  Нічому не слід навчати, спираючись на один авторитет, але всьому треба вчити за допомогою доказів, що ґрунтуються на почутті і розумі.

7)  Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, вчить їх навчатись.

8)  Контролюйте фактори, що відволікають учнів від об’єкта навчання, як внутрішні (розсіяність думки, заняття сторонніми справами), так і зовнішні (запізнення, порушення дисципліни).

9)  Навчайте учнів думати і діяти самостійно. Не допускайте постійного підказування, переказування і копіювання. Слід якомога частіше використати запитання “Чому?”, щоб навчити учнів мислити причинно.

10)  Досягайте всебічного аналізу проблем, вирішення задач різними способами, частіше практикуйте творчі завдання.

2.  ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ - навчання здійснюється успішніше, коли ґрунтується на безпосередньому спостереженні і вивченні цих предметів, явищ і подій, оскільки у більшості людей органи зору мають найбільшу чуттєвість до прийняття інформації

1)  Використовуйте в навчанні той факт, що запам’ятовування ряду предметів, представлених в зображенні (на картинках і моделях) відбувається краще, легше і скоріше, ніж того ж ряду, але представленого у словесній формі, усній чи письменній.

2)  Все, що можливо, слід представляти для сприйняття почуттями, а саме: те, що можна побачити – для сприйняття зором, те, що можна почути – слухом, пахощі – нюхом, те, що можна скуштувати – смаком, до чого можна доторкнутись – шляхом дотикання.

3)  Не забувайте, що поняття і абстракції краще усвідомлюються, коли підкріпляються конкретними фактами, прикладами і уявленнями.

4)  Використовуйте наочність не тільки як ілюстрацію, але і як самостійне джерело знань.

5)  Ніколи не обмежуйтесь тільки наочністю. Тільки в сукупності із словом наочність являє собою джерело чітких і правильних уявлень про предмети і явища, що вивчаються.

6)  При застосуванні наочних засобів не обмежуйтесь спостереженням явних ознак предметів і явищ, а звертайте увагу учнів на основні, суттєві властивості.

7)  Намагайтеся залучити учнів до виготовлення наочних засобів. Від цього наочність подвоюється.

8)  Використовуйте сучасні засоби (навчальне телебачення, відео- аудіотехніку, проектори, код оскопи та інше) тільки тоді, коли досконально ними оволодієте.

9)  Пам’ятайте, що наочність – сильнодіючий засіб, який потребує уважного планування ретельного дозування. При занадто му використанні може увести учнів от головного, підмінити ціль яскравим засобом.

10)  При надмірному захопленні створенням уявлень учнів це стає перепоною глибокому оволодінню знаннями, розвитку абстрактного мислення учнів.

3.  ПРИНЦИП СИСТЕМАТИЧНОСТІ І ПОСЛІДОВНОСТІ - людина тільки тоді володіє дійсним знанням, коли в її мозку відображується чітка картина зовнішнього світу, що являє систему взаємопов’язаних понять

1)  Використовуйте в навчанні схеми і плани. Розподіляйте зміст навчального матеріалу на логічно завершені частини, послідовно їх реалізуйте, привчайте до цього учнів.

2)  Не порушуйте систему ані в змісті, ані в засобах навчання. Терміново ліквідуйте порушення, або змінюйте саму систему.

3)  Покажіть, що навчальний предмет – зменшена копія науки, практичної діяльності. Постійно використовуйте міжпредметні зв’язки.

4)  Забезпечуйте послідовність між попереднім і подальшим навчанням: повторюйте і вдосконалюйте попереднє, показуйте учням перспективи їх майбутнього.

5)  Складайте з учнями структурно-логічні схеми навчального матеріалу, що полегшують процес засвоєння знань.

6)  Плануйте навчання не тільки на одне заняття, а не весь період навчально-виховного процесу.

7)  В кінці уроку, теми обов’язково узагальніть свої думки, сформулюйте підсумки, висновки, періодично проводьте узагальнюючі заняття.

8)  Досягайте від учнів структурованих усних і письмових відповідей.

9)  Пам’ятайте, що сформована система знань – найважливіший засіб запобігання їх забування. Забуті знання швидше відтворюються в системі, ані ж поза нею.

10)  Дотримуйтеся фізичних норм розумової активності учнів, плануйте її спади і підйоми.

4.  ПРИНЦИП МІЦНОСТІ - оволодіння змістом навчання досягається не тільки при його всебічному осмисленні, але й при тривалому зберіганні у пам’яті найважливіших його компонентів.

1)  Економно ставтеся до пам’яті учнів – не вимагайте від них запам’ятовування малоцінної інформації, не допускайте перевантаження пам’яті.

2)  Перешкоджайте закріпленню в пам’яті неправильно сприйнятої інформації або того, що учень не зрозумів. Пам’ятайте, що на довго запам’ятовується і може бути при необхідності пригадана лише добре осмислена інформація.

3)  Не треба вимагати від учнів запам’ятовування матеріалу, що має допоміжний характер. Краще привчити їх використовувати різні довідники, словники, енциклопедії і т.п.

4)  Скорочуйте кількість одиниць інформації, що запам’ятовується. Учню важко запам’ятати 10 речень, але якщо їх поділити на 3 абзаци, основна інформація запам’ятається краще. Взагалі, гарно структурована інформація запам’ятовується краще.

5)  Пам’ятайте, що забування того, що вивчалося найбільша відразу ж після вивчення, тому кількість повторювань інформації повинна бути зворотно пропорційною часу після її вивчення.

6)  Оскільки емоційна і образна пам’ять часто глибші за словесну, підкріплюйте абстрактну інформацію образними явленнями і стимулюйте позитивні емоції учнів під час завчання.

7)  Не переходьте до вивчення нового, попередньо не сформувавши цікавості і позитивного ставлення до нього.

8)  Ширше використовуйте форми взаємоперевірки навчального матеріалу – це дозволяє позбавитись зайвого емоційного напруження, що звичайно відчуває учень перед викладачем, і дозволить краще повторити навчальний матеріал.

9)  Розвивайте пам’ять учнів, навчить їх використовувати різні мнемотехнічні прийоми, що полегшують запам’ятовування.

10)  При повторі навчального матеріалу не намагайтеся проводити це по тій же схемі, що і навчання. Надайте можливість учням розглянути матеріал з різних боків, під різними кутами зору.


Информация о работе «Освіта – основа розвитку особистості»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 67475
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
114134
1
0

... і, протилежності і намагаються бачити за ними глибинну єдність, прагнуть до інтеграції дійсності; мають цілісну життєву філософію, набір цінностей, які є основою буття. 2.2 Шляхи формування творчої особистості В умовах незалежності та розбудови Української держави надзвичайно велике значення має розвиток суспільного виробництва. Але ж він знаходиться у прямій залежності від знань і умінь ...

Скачать
29119
0
0

... парадигми діалогу" [9, 40]; комп’ютеризація і технологізація навчання; цілеспрямоване впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання [1, 217-219].   2. Мета і пріоритетні напрями соціальної політики щодо розвитку освіти Мета соціальної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні ...

Скачать
41995
0
0

... ї нормативно-правової бази національної вищої освіти України. Прийнятий в Україні комплекс нормативно-правових документів, пройшов апробацію на міжнародному рівні і визначає ідеологію реформування всієї освітньої галузі. Незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості. Чимало випускників вищих навчальних закладів ...

Скачать
18222
0
0

... ється; ·  наднаціональна система кваліфікацій, узгоджений пакет європейських стандартів і керівних принципів забезпечення й визнання ступенів і термінів навчання. Важливим кроком на шляху входження України до Загальноєвропейського простору вищої освіти стала Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (затверджена Наказом МОН України від ...

0 комментариев


Наверх