ПРИНЦИП НАУКОВОСТІ - учням потрібні надаватись для засвоєння тільки дійсні, перевірені наукою і практикою знання

5.  ПРИНЦИП НАУКОВОСТІ - учням потрібні надаватись для засвоєння тільки дійсні, перевірені наукою і практикою знання

1)  Вчитель повинен бути ознайомлений з сучасними досягненнями педагогіки, психології, методики, а також тієї сфери людського досвіду, яку він викладає.

2)  В зв’язку із пануванням в сьогоднішньому світі вербальної інформації, прагніть до розвитку в учнях абстрактного мислення, знайомте учнів с сучасними науковими поглядами і теоріями.

3)  Виховуйте в учнях дидактичний підхід до предметів і явищ, що вивчаються, пояснюйте неоднозначність тлумачення багатьох наукових понять, багатоваріантність вирішення задач, різноманітність підходів і точок зору до вивчення тих чи інших об’єктів.

4)  В методах викладання відображайте методи наукового пізнання, розвивайте мислення учнів, застосовуйте творчу, пошукову роботу в навчанні.

5)  Систематично інформуйте учнів про нові досягнення в науці, техніці, культурі, застосовуйте нову термінологію, пов’язуйте нові досягнення з системою знань, що формується.

6)  Не пропускайте нагодити розповісти учням про з біографіями видатних вчених, їх внеском в розвиток науки.

7)  Привертайте учнів до обговорення дискусійних наукових проблем, в досяжній формі пояснюючи їх сутність.

8)  Не допускайте невірного тлумачення наукових термінів. Використовуйте однозначно незначну їх кількість, пояснюючи учням їх сутність.

9)  Заохочуйте наукову роботу учнів, знайомте їх з технікою експериментальної і дослідної роботи, алгоритмами вирішення винахідницьких завдань, опрацювання першоджерел, довідкових і архівних матеріалів.

10)  Розкривайте генезис наукового знання, пояснюйте хід відкриття і пізнання того чи іншого явища.

6.  ПРИНЦИП ДОСЯЖНОСТІ - досяжним для людини є лише те, що відповідає її обсягу знань, вмінь, способів мислення.

1)  В навчанні потрібно рухатись від легкого до важкого, від відомого до невідомого, від простого до складного.

2)  При навчанні вивчайте та добре розумійте рівень підготовленості і розвитку учнів, спирайтеся на їх можливості.

3)  Намагайтеся, щоб зміст і способи навчання трохи опереджали можливості учнів, щоб навчання було важким, але досяжним.

4)  Враховуйте індивідуальні можливості учнів і диференціюйте завдання для різних категорій учнів.

5)  При вивченні нового і складного матеріалу спирайтеся на сильних учнів, при повторенні закріпленні – на слабких.

6)  Пам’ятайте, що краще дати менше матеріалу, але досягти максимального засвоєння його учнями.

7)  Досягайте ясності свого викладу і мови: чітко і однозначно формулюйте поняття, запобігайте монотонності, навчайте образно, використовуючи яркі факти, приклади з життя і літератури.

8)  Досяжність не означає легкості навчання, вчитель не повинен максимально полегшити навчання, надавши всі необхідні знання. Завдання вчителя – направити учнів на самостійну роботу, пояснивши лише самі незрозумілі і складні моменти.

9)  Широко використовуйте аналогію, порівняння, співставлення, протиставлення: надайте поштовх мислі учня.

10)  Навчання потребує певного напруження. Коли воно відсутнє, учні відвикають працювати на повну силу. Тому встановіть оптимальний режим навчання, щоб не затримувати сильних і розвивати швидкість дії у середніх і слабких.

7.  ПРИНЦИП ЗВ’ЯЗКУ ТЕОРІЇ З ПРАКТИКОЮ - практика – критерій істини, джерело пізнавальної діяльності і галузь застосування результатів навчання, тому ефективність і якість навчання перевіряється, підтверджується і спрямовується практикою.

1)  Доводьте практичну необхідність знань, що надаються. Знаходьте і демонструйте учням різноманітні сфери застосування змісту навчання. Постійно пов’язуйте знання з життям.

2)  Постійно розкривайте діалектичний зв’язок науки і практики. Показуйте, що наука розвивається під впливом практичних потреб, а практика вимагає наукових знань.

3)  Привчайте учнів перевіряти і застосовувати свої знання на практиці. Постійно використовуйте навколишній світ і як джерело знань, і як сферу їх практичного застосування.

4)  Не повинно бути ні одного заняття, ні одного завдання, що не мало б практичного значення.

5)  Привчайте учнів до послідовної, організованої і дисциплінованої навчальної діяльності, викликайте у учнів свідоме і позитивне ставлення до праці, необхідності докладання зусиль для формування практичних вмінь і навичок.

6)  Пам’ятайте, що в ході практичної діяльності засвоюється 80-85% знань. Тому надавайте можливість учням відрізу ж перевірити набуті знання на практиці.

7)  Заохочуйте спроби учнів щось змінити, вдосконалити, вигадати, спробуйте впроваджувати найцінніші ідеї.

8)  Пропонуйте учням для вирішення завдання, що мають практичне значення і близько пов’язані з їх інтересами.

9)  Застерігайте учнів від переоцінювання практики і недооцінювання теорії. Постійно підкреслюйте їх взаємозв’язок.

10)  Розповідайте учням про нові сучасні технології, прогресивні методи праці, сучасні виробничі відносини.