Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу

2.5.2 Лексико-семантичні та лексико-граматичні прийоми перекладу

До інших трансформаційних прийомів, що застосовуються при перекладі термінів можна віднести: конкретизацію та генералізацію.

Конкретизація – це процес, при якому одиниця більш широкого змісту передається в мові перекладу одиницею конкретного змісту. В українській мові необхідно робити заміну слова чи словосполучення, що мають більш широкий спектр значень, еквівалентом, який конкретизує значення згідно контексту або стилістичних вимог. Наприклад, поняття “досліджувати” може відноситися до різних ситуативних умов, і в значній мірі упорядковується контекстом; у французькій мові цьому поняттю будуть відповідати різні більш вузькі за значенням одиниці, в залежності від контексту:

- explorer – досліджувати (наприклад, місцевість) – explorer l’environment, la nature – досліджувати навколишнє середовище, природу.

- еxaminer – вивчати, розглядати (examiner une affaire etc – вивчати якусь справу і т. д.).

- étudier – вивчати, розробляти (étudier un projet etc. – розробляти проект і т. д.).

Таким же чином багато французьких термінів мають в українській мові кілька відповідників, вживання того чи іншого з яких визначається контекстом. Наприклад, слово générer ми можемо перекласти як: генерувати, виробляти, породжувати, утворювати (створювати).

При перекладі термінів також можливим є застосування прийому генералізації. Генералізація вихідного значення має місце в тих випадках, коли міра інформаційної упорядкованості вихідної одиниці вища за міру упорядкованості одиниці, що відповідає їй за змістом в мові перекладу. Наприклад: pétrole на українську мову ми часто перекладаємо не як нафта, а як паливо.

Деякі інші трансформаційні прийоми перекладу термінів вимагаються в тих випадках, коли значення того чи іншого терміну для української мови є новим.

Скажемо, у французьких текстах із сонячної енергетики є терміни, переклад яких не зареєстрований галузевими франко-українськими словниками. Наприклад, термін le watt-crête. Переклавши його визначення з французької мови на українську, ми дізнаємося, що він позначає одиницю виміру електричної потужності фотогальванічної установки (сонячної батареї). Тобто цей термін вживається для позначення одиниці кількості електроенергії, яку ми можемо отримати від сонячної батареї певного розміру при певній кількості сонячної енергії. Оскільки в українській мові ми не знайшли прямого відповідника цьому терміну, його можна було б перекласти по-різному. Можна було б, наприклад, перекласти його як сонячний ват, за аналогією, адже тут ми вимірюємо вати електроенергії, яку ми отримали безпосередньо за рахунок енергії сонця. Подібний переклад може означати, що перекладач скористається прийомом логічної синонімії.

Розглянемо ще деякі прийоми. Компресія – більш компактне викладення думок завдяки випущенню зайвих елементів та позамовного контексту. Наприклад: tranché de dérivation des eaux – водовідвід, або, навпаки, українське поняття генератор змінного струму на французьку мову ми зазвичай перекладаємо коротким alternateur. Інверсія – це зворотній порядок слів, для привернення уваги до конкретних елементів. Наприклад: circuit de courant – струмовий ланцюг, послідовний ланцюг, а словосполучення installation photovoltaïque ми зазвичай перекладаємо як фотогальванічна (фотоелектрична) установка (іноді можемо перекладати як сонячна батарея) [2, c.44, 48].

Отже, переклад термінів – дуже відповідальна задача для перекладача. Перекладач повинен рахуватися з тим, що кожна мова розвивається самостійно: в ній діють власні мовні реалії, закріплені культурно-історичні реалії, з’являються нові терміни, які ще не мають еквівалентів на момент перекладу на інші мови.

Це означає, що незалежно від ступеня володіння перекладачем обома мовами, об’єму його фонових знань, він так чи інакше зустрінеться з неочікуваним в тексті оригіналу, що може бути лінгвістичними чи екстралінгвістичними реаліями. Враховуючи це, перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися (окрім словників) різними енциклопедичними довідниками, а також поширеною у всьому світі мережею Інтернет.

Висновки

Дослідивши лексичні особливості перекладу науково-технічних текстів на матеріалі альтернативних видів енергії (АВЕ), ми дійшли наступних висновків.

1. Під дискурсом у даній науковій роботі мається на увазі комунікативна подія, обумовлена взаємозв’язком між мовцем і слухачем та їх мовленнєвою поведінкою. Завданням наукового дискурсу є доведення певних положень, гіпотез, аргументування, точний і систематичний виклад наукових проблем з метою описати, визначити й пояснити явища природи і суспільного життя, передати суму знань, ґрунтовно викласти результати досліджень. Адресатом наукового дискурсу може бути 1) спеціаліст у вузькій області дисциплінарного знання; 2) спеціаліст широкого профілю; 3) масовий читач.

2. Досліджуваний функціональний стиль — це різновид мови, який обслуговує сферу суспільно-мовної практики людей (науку і виробничо-технічну сферу), предметом якої виступають проблеми пошуку, дослідження та застосування альтернативних видів енергії. Він належить радше до науково-популярного підстилю та характеризується сукупністю власних засобів, серед яких логічна стрункість, точність у поясненні фактів, монологічний характер. Специфіка стилю характеризується лексичною нейтральністю, вона яскраво виявляється на морфологічному та синтаксичному рівнях.

3. Основною функціональною одиницею науково-технічних матеріалів є термін; він надає найбільш точне, стисле і економне визначення науково-технічній думці, що є дуже важливим для перекладача при роботі із словом.

4. Словниковий склад наукової і технічної літератури французькою мовою характеризується різноманіттям і великим числом наукових і технічних термінів. Дуже важко провести межу між термінами і повсякденними словами внаслідок їх лексичної багатозначності;

5. Для перекладу французької наукової і технічної літератури важливу роль відіграють словники. Проте відомо, що основний недолік словників полягає в тому, що вони застарівають ледве вийшовши до друку, а нові поняття, неологізми у сфері АВЕ виникають за дуже короткий проміжок часу. Крім того, словники для перекладу НТЛ є виключно спеціалізованими, а тексти тематики АВЕ є, так би мовити, «широко профільними», адже вони охоплюють різні, з точки зору лексики, наукові галузі, такі як сонячна, водяна, геотермальна, вітрова енергетика та ін.

6. Галузь альтернативних видів енергії характеризується наявністю великої кількості складених термінів, утвореними кількома радикалами для позначення якогось одного поняття. При передачі таких термінів засобами українською мови ми часто вдаємося до різноманітних перекладацьких прийомів, адже не завжди у мові перекладу присутній еквівалент чи навіть відповідник для позначення необхідного термінологічного поняття.

7. Складна еволюція французької мови сприяла широкому розвитку синонімії, в тому числі і лексичної. Одне і те ж поняття можна виразити різними словами. У французькій науковій літературі здебільшого використовуються синоніми латинського походження, які українською мовою ми зазвичай передаємо зі збереженням латинського кореня;

8. При перекладі необхідно пам’ятати, що хоча мова французьких науково-технічних текстів все ж таки є частиною загальнонаціональної мови, тобто використовує спільну лексику і граматику, вона має свій окремий стиль, який відповідає меті і завданню науково-технічної літератури. Тому для перекладача важливим завданням постає збереження цього стилю лексичними засобами своєї мови.

Звісно, усіх лексичних особливостей перекладу у цій об’ємній галузі знань ми не охопили у даній науковій роботі, а торкнулися лише тих, які на сучасному етапі здаються нам найактуальнішими та найцікавішими з перекладацької точки зору.

Україномовні бібліографічні джерела

1. Андрієнко Л.О. (уклад.) Науково-технічний переклад: Конспект лекцій і дидактичний матеріал для студентів лінгвістичних спеціальностей / Черкаський держ. технологічний ун-т /. — Черкаси : ЧДТУ, 2002. — 91с

2. Бондаренко В.В., Дубічинський В.В., Кухаренко В.М. Переклад науково-технічної літератури. – Харків, 2001.

3. Бондарець О.В., Терещенко Л. Я., Дубічинський В.В., Павлова Г.Д. Основи українського термінознавства та перекладу науково-технічної літератури: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". — Х. : НТУ "ХПІ", 2006. — 136с.

4. Вакуленко М. О. Сучасні проблеми термінології та української наукової термінографії. Київ : ВПЦ Київський університет, 2009. – 64 с.

5. Гнатишена I. М., Кияк Т.Р. Словник інтернаціональних терміноелементів грецького та латинського походження в сучасній термінолонії. К. : Академія, 1996. 101 с.

6. Деркач Л.М. (відп.ред.). Актуальні проблеми науково-технічного перекладу / Національний гірничий ун-т ; Інститут електроенергетики. Кафедра перекладу та педагогічної психології ; Центр психологічних та інноваційних досліджень /. — Д. : Національний гірничий ун-т, 2007. — 257с.

7. Дев'яткіна С.С., Шкварницька Т. Ю. Альтернативні джерела енергії: Навч. посібник / Національний авіаційний ун- т. — К. : НАУ, 2006. — 92с.
- Євтушенко Л.П. (уклад.), Шпак В.К. (ред.). Збірка інформаційно-технічних текстів до курсу "Теорія і практика перекладу" / Черкаський інженерно- технологічний ін-т /— Черкаси, 1999. – 96с.

8. Єршов В.В., Кузнецов В. Г. Російсько- українська термінологія з теплотехнічних дисциплін / Український держ. морський технічний ун-т ім. Макарова. — Миколаїв : УДМТУ, 2000. — 84с.

9. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства : начв. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Нац. техніч. ун-т України "Київський політехніч. ін-т". К. : Политехніка, 2007. 56 с.

10. Ібрагімова С. В. Проблеми перекладу науково-технічної літератури: навч. посібник / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т". — К. : НТУУ "КПІ", 2008. — 164с.

11. Карабан В. І. Переклад наукової і технічної літератури. — К., 2001. – 302 с.

12. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. – К.: ІНКОС, 2002. – 320 с.

13. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу: Навч. посіб.. — К. : Юніверс, 2003. — 280с.

14. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підруч. / Терех О.І. (ред.). — Вінниця : Нова Книга, 2000. — 448с.

15. Ліпінська А. В. Науково-технічна термінологія: Навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". Інститут дистанційного навчання. — К. : Університет "Україна", 2007. — 218с.

16. Лук'янець В. С., Кравченко О. М., Озадовська Л. В. Сучасний науковий дискурс: Оновлення методологічної культури / Благодійна організація "Центр практичної філософії"; НАН України; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди. — К., 2000. — 303с.

17. Манець І. Г.. Білецький В.С, Ященко Ю.П.; За ред.. Грядущого Б.А.Російсько-український словник із техногеної безпеки та екології / Донецьк : Донбас, 2004. 576 с.

18. Михайлова О. Г., Сидоренко А. А., Сухопар В. Ф. Українська наукова термінологія: Навч.посібник / Національний технічний ун- т "Харківський політехнічний ін-т". — Х. : НТУ "ХПІ", 2002. — 119 с.

19. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К., 1997. – 304 с.

20. Петрова Т.І. Науковий переклад: Конспект лекцій / Київський національний ун-т будівництва і архітектури. — К. : КНУБА, 2002. — 39с.

21. Пілецький В.I. Про деякі запозичення в сучасній українській термінології (www.nbuv.gov.ua).

22. Полюга Л. та ін. [ред. кол. ]: Проблеми української термінології : збірник наукових праць учасників 9-ї Міжнародної наукової конференції "Проблеми української термінології СловоСвіт 2006", м. Львів, 19-21 вересня 2006 р. / Нац. ун-т "Львівська політехніка", Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології;. Львів : Львівська політехніка, 2006. 210 с.

23. Симоненко Л.О. (відп.ред.редкол.). Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. / НАН України; Інститут української мови. Комітет наукової термінології /. — К., 1998. — 264c.

24. Терехова Л. О. Навчальний посібник з французької мови для студентів-перекладачів напряму підготовки 0305 "Філологія" спеціальності 7.030507 "Переклад" / Національний гірничий ун-т. — Д., 2006. — 148с.

25. Федорова Л. О. Аспектний переклад: Французька та українська мови / Київський держ. лінгвістичний ун-т. — К., 1999. — 137с.

26. Харченко С. В. Науково-технічна термінологія: навч. посібник / Національний авіаційний ун- т. — К. : НАУ-друк, 2009. — 111 с.

27. Актуальні проблеми науково-технічного перекладу : Колективна монографія - Дніпропетровськ, НГУ, Вип.2 .-- 2007.-- 256 с.

28. 1-а Міжнародна наукова конференція"Проблеми української науково-технічної термінології". Л. : ЛПІ, 1992. 236 с.

29. Проблеми української термінології // Вісник Львівського національного університету “Львівська політехніка”. – № 453. – Львів, 2002. – С.183

Російськомовні бібліографічні джерела

30. Мирам Г., Гон А. Профессиональный перевод. – К.: Эльга – Ника – Центр, 2003. – 273 с.

31. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М.: Филология три, 2002. – 416 с.

32. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. СПб, 2000. – 230 c.

Лексикографічні джерела

33. Бобылёв В. Н. Краткий этимологический словарь научно-технических терминов : Учебно-справочное пособ. М. : Логос, 2004. 96 с.

34. Перхач В., Кінаш Б. (укладачі), Російсько-український науково-технічний словник : 30 000 слів / . Львів, 1997. 453 с.

35. Л.О.Симоненко (редактор-лексикограф). Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з екології. 2000р. – 435 с.

36. Щербина О. Енергія для всіх: технічний довідник з енергоощадності та відновних джерел енергії.— Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2007. — 340 c.

37. Французско-русский технический словарь = Dictionnaire technique : Около 80000 терминов. 2-е изд., стереотип. 2001 – 592 с.

38. Dictionnaire francais raisonné. Portail terminologique muldidisciplinaire. (www.termscience.fr).

39. Dictionnaire technique et scientifique franco-russo-ukrainienne. ABBYY Lingvo Dictionnaire multilingue électronique.

40. www.dict.linux.org.ua (проект багатомовних (зокрема технічних) словників)

Джерела ілюстративного матеріалу

41. Lйon Freris et David Infield. Les énergies renouvelables pour la production d'électricité. - Dunod, L'Usine Nouvelle, 2009 – 205 p.

42. Jacques Vernier. Les énergies renouvelables. – PUF, 2009 – 137 p.

43. Énergies renouvelables : les nouvelles opportunités de développement
Dossier hors série du Moniteur (www.lemoniteur.fr) qui dresse un panorama actuel et prospectif sur l’éolien, l’hydraulique, le bois-énergie et le biogaz. - Mars 2001. 44 p. 44. Énergie solaire. Un ouvrage qui insiste sur le rôle des énergies renouvelables, et surtout de l’énergie solaire, dans le développement durable. . - Madanjeet Singh – 1998 - UNESCO / France Loisirs - 207 p.

45. Capital (revue mensuelle), spécial numéro. «200 projets qui peuvent relancer la France». № 200, mai 2008 – p. 76 – 79.

46. La revue électronique en sciences de l’environnement (www.vertigo.revues.org). 47. Centre de développement des énergies renouvelable. Revue des énergies renouvelables (www.cder.dz)48. Portail therminologique multidisciplinaire (www.termesciences.fr)

49. Normalisation dans la terminologie scientifique : règles générales, lumière et couleur. (www.persée.fr) 

50. www.terminologie.fr

51. www.energies-alternatives.ca

52. www.energies-renouvelables.org

53. www.energies-renouvelable.tv