Функціонування синонімів в мові. Передача інформації, яку вони несуть

2. Функціонування синонімів в мові. Передача інформації, яку вони несуть

2.1 Склад синонімічного ряду

Членами синонімічного ряду можуть бути як слова, так і словосполучення. Останні можуть іноді виступати як індиферентний синонім. Наприклад:

fremd werden – ставати чужим.

fremd werden – entfremdet sein – sich entfremden.

Розташування синонімів в синонімічному ряду визначається, як правило, приналежністю слова до певного стилю мови. В цьому випадку синоніми розташовуються в такій послідовності: індиферентний синонім, потім інші стилістично нейтральні синоніми, потім синоніми, що відносяться до книжкової мови, і, нарешті, слова розмовної мови. Наприклад:

Betragen – складати (певна кількість);

betragen – ausmachen – sich belaufen – machen.

Багато синонімів, особливо ті, що мають ознаку, властивість, якість тощо, утворюють синонімічні ряди, що виражають якусь ієрархічну залежність членів ряду. У такому разі синоніми наводяться в порядку зростання ознаки або інтенсивності дії, причому стилістична характеристика синонімів наочно представлена різними шрифтами у той же спосіб, що і у попередньому випадку. Такому ряду дається загальна характеристика, в якій порядок проходження синонімів спеціально обумовлюється. Наприклад:

Freudig – радісний; zufrieden – vergnügt – heiter – froh – freudig – heidenfroh – glücklich – überglücklich – selig – glückselig – verklärt. Синоніми даного ряду розташовані за ступенем зростання виразної ознаки.

Синоніми, які утворюють синонімічний ряд, належать до однієї і тієї ж частини мови. Це, проте, не виключає граматичних відмінностей між ними. Зокрема, в одній словниковій статті можуть бути об'єднані слова і словосполучення, виступаючі як прикметник, так і прислівник. Наприклад:

bald – скоро; bald – in Zukunft – zukünftig – umsonst – vergebens – vergeblich.

У синонімічних рядах дієслів і прикметників при ілюстрації вживання допускалися приклади, які включали субстантивовані слова, якщо останні зберігають і добре передають семантичні особливості початкового слова. Наприклад:

Nachsinnen – високий, глибокий = nachdenken… sie schwieg in tiefem Nachsinnen – Вона мовчала, занурившись в глибокі роздуми.

Похідні слова включаються в словник лише у тому випадку, коли вони відрізняються від початкового слова не тільки своїм лексико-граматичним значенням, а утворюють синонімічний ряд, не співпадаючий по складу з початковим словом. Наприклад, ряд початкового іменника:

Laune – примха, каприз; die Laune – die Schrulle – die Marotte – der Tick – die Grille – die Mucke значно відрізняється по своєму складу від ряду похідного прикметника: launenhaft непостійний, капризний; launenhaft – launisch – kapriziös – unberechenbar – grillenhaft – wetterwendisch.

2.2 Контекстуальні синоніми-іменники та інформація, яку вони передають

Контекстуальні синоніми-іменники можуть виступати як:

1. Засоби реалізації позитивної оцінки наростання ступеня негативності оцінки: Аls wir im Refektorium standen, kam der Kater [кіт] herein […] ein gelbes Riesenvieh [величезний звір]. Ich kann diese gelbe Sorte Katzen [цих рудих кішок] nicht leiden [1, c. 21];

2. Поєднання позитивної й негативної оцінки в межах одного оцінного контексту (біполярна оцінна структура): In dem Karton war ein russischer Computer [комп’ютер], den Noah schon beim Besteigen der Arche als veraltet zurckgewiesen hätte. Der Botaniker fuhr das Gerät [прилад] auf einem Kofferkuli, Rogler stützte es seitwärts ab. Und beinahe hätten die beiden gar nicht in New York einreisen dürfen, weil die amerikanischen Zöllner glaubten, das sei eine sowjetische Deschiffriermaschine [дешифрувальна машина]. Erst langsam begriffen sie, daß es sich um einen russischen Laptop handelte. Rogler […] hatte guten Humor […], wie er das erzählte […] wie diese Fernsehrobbe [телеящик] – wir konnten uns nicht halten vor Lachen [8, c. 67].

Дослідження контекстуальних синонімів-іменників як засобів створення емоційного змісту тексту виявило, що їхній емоційний потенціал має різні витоки, а саме:

1) емоційний стан суб’єкта, що вживає контекстуальні синоніми;

2) конотемна структура самих контекстуальних синонімів;

3) асоціативні зв’язки, на основі яких виникають контекстуальні синоніми.

Контекстуальні синоніми-іменники інтенсифікують або деінтенсифікують емоційний зміст тексту за рахунок явища лексичної атракції, тобто інтенсивного вживання емотивно забарвлених номінативних одиниць у межах одного невеликого контексту. Так, в наступному фрагменті художнього твору контекстуальні синоніми передають інформацію про байдуже ставлення автора до особи, про яку йдеться, утворюючи своєрідну шкалу, за якою простежується спад інтенсивності негативних емоцій. Наприклад: Auf meiner privaten Skala der Desaster, der Katastrophen, der Debakel, der Kalamitäten, der Konfusionen der Schlamassel, der Fatalitäten, der Niederlagen und der Mißgeschicke nehmen die Unannehmlichkeiten der Reise mit Brant keine besonders prominente Stellung ein [3, c. 70]. Оскільки емоції є афективними реакціями людини на те, що відбувається у світі, можна припустити, що назви подій більш глобального характеру (Desaster – «стихійні лиха», Katastrophen – «катастрофи», Debakel – «крахи», Kalamitäten – «біди»), які асоціюються з більш серйозними негативними наслідками для самого мовця або для інших людей, мають інтенсивнішу негативно-емотивну конотацію, аніж назви з менш конкретною або найзагальнішою денотативною співвіднесеністю, такі, як Mißgeschicke – «невдачі» або Unannehmlichkeiten – «неприємності».

Стилістичне значення контекстуальних синонімів-іменників формується на основі потенційних можливостей. Їхній стилістичний потенціал реалізується в здатності розкладати єдність образа-референта. Встановлено, що контекстуальні синоніми-іменники реалізують у художньому тексті такі стилістичні фігури, як:

1. Висхідна градація: Was Manuel bei seiner eben noch wildfremden Nachbarin freisetzte, sei ein Lachsturm [сміхова буря] gewesen, eine Lachkatastrophe [сміхокатастрофа], eine Lachverheerung [сміхоспустошення] [23, c. 50];

2. Низхідна градація: Cotta, ein Wanderer [мандрівник], ein Kriechtier [плазун], ein Insekt [комаха], ein dunkler, beweglicher Punkt [цятка], der sich im Chaos verlor [6, c. 23];

3. Ампліфікація: Ich sah auf seine weißen Arme und die Adern [вени], die unter der durchscheinenden Haut hervortraten, blaue Stränge [мотузки], in denen man Pochen des Pulses sehen konnte [2, c. 29].

Вживання контекстуальних синонімів-іменників сприяє адекватному розумінню адресатом змісту повідомлення. Імпліцитна характеристика стає однією з головних форм представлення об’єкта. Наприклад: Die Obdachlosen, die nicht in den für sie vorgesehenen Heimen schlafen […]. Die Nähe eines Heims für diese Rastlosen, Berber, >>Bombenleger<< ist noch wertmindernder im Immobiliengeschäft als die Stätten der zur ewigen Ruhe Gebetteten [4, c. 21]. Це доводиться прийомом вилучення з контексту низки контекстуальних синонімів Rastlosen, Berber, >>Bombenleger<<: Die Nähe eines Heims für die Obdachlosen ist noch wertmindernder im Immobiliengeschäft als die Stätten der zur ewigen Ruhe Gebetteten. В результаті такої трансформації виявляється, що, по-перше, ілокутивна сила повідомлення суттєво знижується, оскільки стає незрозумілим причиново-наслідковий зв’язок між «розташуванням житла поблизу притулку для бездомних» та «низькими цінами на нього». По-друге, базовий елемент контекстуального синонімічного ряду Obdachlosen – «бездомні», на відміну від контекстуальних синонімів Rastlosen – «невтомні», Berber – «бербери», >>Bombenleger<< – «підривники», має нижчий ступінь вираженості конотативних ознак емоційності та оцінності, оскільки не містить інформації про особисте ставлення автора до безпритульних як до соціального прошарку, що є потенційно небезпечним для інших членів суспільства. Найбільший ступінь експліцитної вираженості ознак емоційності та цінності має контекстуальний синонім >>Bombenleger<< за рахунок графічного виділення, яскравої експресивності внаслідок новизни поєднання словотвірних елементів. Контекстуальний синонім Berber передає негативне ставлення автора до позначуваного в контексті завдяки імпліцитним конотаціям.

Прагматично спрямований емотивний компонент значення контекстуального синоніма-іменника викликає переживання адресатом емоційних реакцій, відповідних до комунікативних намірів мовця, оскільки поєднання семантичної інформації з емотивною дозволяє йому досягнути перлокутивного ефекту. Наприклад: Wie vielseitig ist dagegen der Synonymenvorrat für Frauen. Da gibt es Damen, Ladys, Königinnen, Schnecken, Schnallen, Schlampen, Flittchen, Bienen oder wie der Martin immer sagt, Nattern, Blitznattern und Gewitternattern. Und noch viel mehr [5, c. 45]. Контекстуальні синоніми Schnecken – «домосідки», Schnallen – «хвойди», Schlampen – «нечепури», Flittchen – «гультяйки», Bienen – «красунечки», Nattern – «зміюки», Blitznattern – «блискавичні зміюки», Gewitternattern – «гримучі зміюки», які в словникових визначеннях належать до неформальної сфери спілкування, є вербальними сигналами, що активізують емотивну прагматику контекстуального синоніма Frauen – «жінки» із стилістично нейтральним мовним значенням.

Позитивність чи негативність оцінного або емотивного значення контекстуальних синонімів визначається інтенційним аспектом висловлення. Контекстуальні синоніми здатні модифікувати ілокутивну силу висловлення в бік її посилення або послаблення та водночас слугують її контекстуальними індикаторами. Інтенсифікація ілокутивної сили висловлення пов’язана зі свідомим або несвідомим наміром мовця виразити свій не нейтральний – позитивний або негативний емоційний стан, посилити виразність і категоричність думки, а також може вказувати на неформальну тональність ситуації спілкування та на ставлення мовця до адресата. Наприклад: >>Aber du hast überhaupt keine schönen Hände! << Verduzt betrachtete sie ihre Linke.>> Findest du?<< Ja. Das sind Krallen [7, c. 32]. Інтенсивність вираження роздратування мовця, пов’язаного безпосередньо з адресатом, посилюється за допомогою лексичного інтенсифікатора прагматичного значення – слова Krallen – «кігті» (контекстуального синоніма слова Hände – «руки»), використання якого в даній ситуації спілкування свідчить про небажання мовця стримувати свої емоції в присутності адресата.

Експресивне значення контекстуальних синонімів виникає внаслідок взаємодії загального комунікативного наміру мовця і мовних засобів експресивності. Експресивність контекстуальних синонімів-іменників із конотативними компонентами полягає в їхній ненейтральності відносно оцінних та емоційних шкал. Контекстуальні синоніми – авторські інновації несуть великий заряд експресивної інформації, яка мотивує подальші когнітивні зусилля адресата. Наприклад: Rätselhaft, sagte Brant nach einer langen Pause, und das war alles nach zwei Jahren Liebe, Sexus-Nexus? [3, c. 74]. Контекстуальні синоніми Liebe – «кохання» та Sexus-Nexus – «інтимні стосунки» є непередбачуваними на фоні стилістично нейтрального контексту, тому здатні посилити ілокутивну силу висловлення.

Наведений далі контекст містить пресупозицію «я не той, ким мене вважають», а прагматична інтенція мовця полягає в тому, щоб переконати в цьому співрозмовника: Sie will mich wie irgendeinen kleinen Morder vor Gericht bringen, sie will den öffentlichen Nachweis führen, da ich nichts weiter bin als irgendein Krimineller, weil ich nur dann aus dem Gedächtnis der Leute gelöscht werden kann, wenn man nachweist, daß ich ein Krimineller bin, ganz einfach ein Krimineller, ein Kranker, den man verurteilen oder heilen kann. Das ist es, was sie will [26, c. 30]. Вжиті в тексті контекстуальні синоніми Morder – «вбивця», Krimineller – «злочинець», Kranker – «хворий» інтенсифікують негативну оцінку ситуації та допомагають мовцеві передати свій емоційний стан – обурення. Поєднання неодноразово застосованих мовцем відносно себе самого оцінних характеризуючих назв, які, як уважає мовець, могли б бути вжиті стосовно нього третьою особою, та вищезгаданої пресупозиції спрямоване на реалізацію двох взаємопов’язаних прагматичних інтенцій: вразити співрозмовника та переконати його в неправдивості звинувачень проти себе.

Інтерпретація значень контекстуальних синонімів-іменників, які мають імплікаційну прагматику, передбачає звернення адресанта до дейктичних та культурних параметрів контексту. Так, наступний уривок з оповідання Р. Ротмана «Erleuchtung durch Fußball» – «Просвітлення через футбол», містить контекстуальні синоніми Jungs von Dynamo Kiew – Russen («хлопці з Динамо Київ» – «росіяни»): die Jungs von Dynamo Kiew grinsten, als sie das müde Zuspiel der Griechen sahen. Einer stolperte sogar über den Ball und die Russen tippten sich an die Handgelenke [7, c. 34]. Саме такий вибір контекстуальних синонімів на позначення об’єкта висловлення зумовлений тими фоновими знаннями з географії, які увійшли до свідомості і, відповідно, мовної картини світу пересічного жителя Німеччини ще за часів існування Радянського Союзу, коли зазначені слова були синонімами для переважної частини європейців. Таким чином, існує певний взаємозв’язок між типом прагматичної інформації та типом контекстуальних сигналів, які допомагають розпізнати цю інформацію, оскільки, окрім семантичних чинників, вирішальну роль при вербалізації певного поняття відіграють прагматичні параметри висловлення.

Вирішальну роль у збагаченні синонімічних ресурсів мови відіграють семантико-стилістичний та комунікативно-прагматичний аспекти мовлення.

Контекстуальна синонімія як мовленнєве явище передбачає референтну ідентичність, семантичну подібність, єдність функціонально-стилістичних показників та однакову прагматичну спрямованість номінативних одиниць, які синонімізувались у контексті. Незаданість системою мови, номінативна факультативність, невідтворюваність поза контекстом і пантемпоральність є невід’ємними властивостями контекстуальних синонімів.

Аналіз значень контекстуальних синонімів-іменників у німецьких художніх творах виявив, що вони мають складну імплікативно організовану багатомірну структуру, що складається з денотативного, мотиваційного, оцінного, емотивного, стилістичного та прагматичного компонентів і реалізується в контексті. Усі компоненти значень досліджуваних одиниць орієнтовані на досягнення певної прагматичної мети.

Контекстуальні синоніми-іменники містять у своїй семантичній структурі додаткові смисли, за рахунок яких розширюється семантична структура висловлення, що є підставою вважати їх номінативними одиницями з підвищеною інформативною значущістю. У зв’язку з цим контекстуальні синоніми-іменники вивчались як одиниці лексичного рівня, номінативна функція яких ускладнена емотивною, оцінною, експресивною, прагматичною та низкою стилістичних функцій. Установлено, що експресивне значення контекстуальних синонімів-іменників є результатом взаємодії загального комунікативного наміру мовця і мовних засобів експресивності. Контекстуальна синонімія іменників виникає внаслідок зміщення фокуса уваги з цілого об’єкта на певні його ознаки і сприяє, таким чином, виділенню об’єкта та його запам’ятовуванню, що створює сприятливі умови для успішної комунікації.

Контекстуальні синоніми-іменники реалізують оцінне значення на лексико-синтаксичному рівні за рахунок повторного вираження позитивної чи негативної оцінної інформації про об’єкт висловлення з різними ступенями інтенсивності. Емоційний потенціал досліджуваних одиниць обумовлений емоційним станом суб’єкта висловлення, конотативною структурою самих контекстуальних синонімів та / або атракцією емотивно односпрямованих номінативних одиниць у межах одного контексту.

Висновки

Синоніми – слова, близькі або тотожні за значенням, які по-різному називають те саме поняття.

Синонімічні відношення охоплюють більшість елементів лексичного рівня системи загальновживаної мови. Синонімія є характерною і для спеціальної мови, і для її підсистеми – термінології.

Мовознавець, А.П. Євгеньєва стверджує, що синоніми:

а) служать для деталізації і виділення тієї або іншої ознаки, істотної, з погляду того, хто говорить або пише;

б) служать вираженню ступеню;

в) виражають інтенсивність дії, що позначається;

г) виражає суб'єктивну оцінку.

Складність і багатоплановість відносин синонімів полягає, зокрема, в тому, що дана мікросистема іноді виходить за межі синонімічного ряду. Це може бути у випадках, коли вкрай полярні одиниці вже не є синонімами в тому сенсі який ми розуміємо. У подібних випадках синонімічний ряд перехрещується з тематичною групою.

З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика. Це абсолютні синоніми (лексичні дублети). Вони з'являються в мові:

а) внаслідок взаємодії літературної мови та діалектів;

б) внаслідок словотворчих процесів;

в) як результат співіснування запозичених і питомих слів.

Уміле й доречне використання синоніміки – один з найважливіших показників майстерності письменника, публіциста, оратора. На основі синоніми будуються такі стилістичні явища, як перифраза (перифраз) – описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки.

Синонімія якнайкраще репрезентує лексичне багатство мови, є невичерпним джерелом стилістики. Використання синонімів у різних функціональних стилях неоднакове. В одних – широкий простір для синоніміки, в інших цей простір набагато вужчий.

Список використаних джерел

1.  Апресян Ю.Д. Проблема синонімії. Питання мовознавства. – Донецьк: ВКФ «БАО», 1986. – 194 с.

2.  Архангельська К.В. Рівнозначні синоніми німецької мови. – Москва: МДУ, 1958. – 56 с.

3.  Гармут Ш. Німецько-російський синонімічний словник. – Москва, Іноземна мова, 1983. – 448 с.

4.  Євгеньєва А.П. Проект словника синонімів. – Львів: ЛДУ, 1964. – 296 с.

5.  Зінгер Л.Р., Строєва Т.В. Посібник по теоретичній граматиці і лексикології німецької мови. – Москва, 1962. – 205 с.

6.  Зінгер Л.Р., Строєва Т.В. Синонімія. Ленінград, 1941. – 251 с.

7.  Касландія В.А. Синонімія в німецькій мові: Довідник. – Москва: Вища школа, 1990. – 190 с.

8.  Кодухов В.І. Методи лінгвістичних досліджень. – Москва: Вища школа, 1978. – 197 с.

9.  Латишев Л.К. Переклад: проблеми теорії, практика і методика викладання. – Ленінград, 1988. – 443 с.

10. Лопатін В.В. Малий тлумачний словник російської мови. – Москва, 1993. – 337 с.

11. Марузо М. Словник лінгвістичних термінів. – Москва, Іноземна мова, 1960. – 439 с.

12. Реформатський А.А. Введення в мовознавство 4-е видання. – Москва, Гуманітарно-видавничий центр Владос, 1967. – 432 с.

13. Степанова М.Д., Чернишова І.І. Лексикологія. – СПб.: Антологія, КАРО, 1962. – 256 с.

14. Циганова В.Н. Синонімічний ряд. – Москва, 1966. – 160 с.