Зміст
1. Товарознавча характеристика лляних і бавовняних тканин
2. Технологія продажу товару
3. Обладнання, інвентар
4. Терміни реалізації
5. Економічні розрахунки товарообігу
6. Графічна частина
7. Раціональні пропозиції
8. Реклама
Література
1. Товарознавча характеристика лляних і бавовняних тканин
Лляна тканина. По виробництву лляних тканин наша країна займає перше місце у світі. Лляна тканина, що виробляється нашою промисловістю, відзначається високою якістю та користується популярністю населення. Основними регіонами виробництва лляних тканин є Володимирська, Ярославська, Костромська, Ярославська області Росії, Білорусь, Україна, Литва і Латвія.
Лляна тканина володіє великим запасом міцності, малорозтяжна, вбирає і віддає вологу, легко і добре переться, що має важливе гігієнічне значення для літнього одягу та білизни. Жмаканість тканини зменшують шляхом введення синтетичних волокон (лавсану, нітрону) і застосування маломиючої обробки. Виробляють їх з лляної і очищеної пряжі сухого і мокрого прядіння чистолляними та напівлляними (в сполученні з хлопчатопаперовою пряжею, хімічними нитками, лавсановими волокнами). Більшість лляних тканин виготовляють з однониточної пряжі по основі і утку майже завжди однакової товщини і рівної густини в двох системах ниток. В залежності від характеру обробки лляні тканини бувають суровими, кислуватими, напівбілими, білими, гладкофарбованими, строкато тканими, набивними. Виробляють їх здебільшого за допомогою полотняного переплетення. Використовують також дрібно узорчаті та жакардові переплетення.
За прейскурантом асортимент лляних тканин поділяють на 16 груп. Перші 8 груп об’єднують тканини побутового призначення. Решту груп становлять грубі полотна: торні, а також технічні тканини. Нижче приведена коротка характеристика побутових лляних тканин за призначенням.
В групи білизних тканин включені тканини і полотно, з яких виготовляють постільну, натільну та столову білизну. Сюди ж віднесені і полотняні тканини.
Тканини для постільної та натуральної білизни виробляють головним чином методом переплетення з тонкої лляної пряжі. Вони бувають лляними і полотняними (на хлопчатопаперовій основі), вузькими (72–110 см) та широкими (140–180 см); по обробці – білими, напівбілими, кисловатими та кольоровими (з кольоровою поздовжньою каймою). Для натільної білизни використовують звичайно тонкі лляні тканини. Асортимент лляних тканин для білизни розширюється за рахунок використання віскозних (полінозного, сиблонового) поліефірних волокон а також пряжі пневмомеханічного способу прядіння (з машин БД).
Тканини для столової білизни випускають переважно жакардовим переплетенням (камчатні), використовують їх для скатертин та серветок.
До полотняних тканин відносять полотна, переважно широкі, від 40 до 85 см. Вони можуть бути полотняного переплетення (рівні полотна). жакардового (камчатні), крепового (крепові) та інших переплетень, лляними і напівлляними, суровими, білими, напівбілими, з кольоровими полосами чи каймою.
Костюмно-сукневі тканини призначені для пошиття суконь, сорочок, костюмів. штанів та інших виробів. Асортимент тканин цієї групи за останні роки відновився завдяки запровадженню у лляному виробництві нових видів льоновіскозної, льонолавсанової, льононитронової пряжі, комплексних текстурованих ниток.
Сукневі і сорочачні тканини – це сурові полотна: білі, напівбілі, набивні та строкато ткані. Виробляють їх з різноманітними переплетенями, лляними і напівлляними. Льоновіскозні тканини піддають малозмивній обробці. Поверхнева щільність полотна цих тканин від 120 до 250 г/м2.
Костюмні тканини важчі сукневих та сорочечних, їх поверхнева щільність 240–380 г/м2. Вони бувають суровими, напівбілими, білими, гладкофарбованими. Великим попитом користуються льонолавсанові костюмні тканини, до складу яких звичайно входить 33,5 та 62% лавсанового волокна.
До меблево-декоративних відносяться тканини портьєрні, меблеві, матрасні, терасні, які входять до різних груп прейскуранту.
Портьєрні тканини бувають лляними та напівлляними. У їх складі головним чином віскозні волокна, що надають соковитість окрасу і драпірування тканини. Малюнки на тканині жакардові, дрібнозернисті та набивні.
Меблеві тканини виготовляють в основному напівлляні з крученого хлопчатопаперового полотна та більш товстого лляного або оческового полотна в утці; використовують також змішані льонокапронове та льонолавсанове полотна. Це тканини дрібноузорчаті а також жакардових переплетень.
Терасні полотна випускають полотняного переплетення з поздовжніми строкатими кольоровими смугами (для тентів, занавісок і т.д.).
Матрацні тканини (тики) мають полотняне або саржеве переплетення з поздовжніми кольоровими смужками.
В асортимент штучних виробів входять скатертини, настільні комплекти, полотенця, простині, покривала. Лляні вироби мають бути виділені у прейскуранті. Наприклад, скатертини і серветки розглянуті у прейскуранті в першій групі жакардових широких тканин, а полотенця – в другій і третій групах.
Споживчі властивості тканин можна поділити на функціональні, ергономічні, естетичні і надійні. До функціональних властивостей відносять ширину, товщину, масу 1 м2 тканини, тощо.
Ширина визначає можливість раціонального використання тканини, вибір фасону, виробу і т.д.
Товщина впливає на споживчі властивості тканини і виробу. В залежності від призначення тканин вона коливається від 0,1 до 5 мм.
Демісезонні тканини мають назви Поклін, Репс, Тафта (зубчатками на поверхні). Ці тканини йдуть на костюми, куртки, вітровки. Зимові тканини – Фланець, Бумазелі. Байка – дитяча білизна, жіноча білизна, чоловіче спіднє. Бархат – бавовняний вельвет, скатертини, штори. До них також відносяться тканини для костюмів суконь, береток, курток.
Підкладочні тканини призначені для підкладок і окремих деталей одягу. Каленкор схожий на сатин та ситець і виготовлений з більш тонких ниток. Саржа – рукавна і карманна тканина. Бавовняно-лавсанні тканини, меблево-декоративні тканини поділяють на меблеві, порт’єрні та чехольні. Гобелен (із рельєфним жакардовим малюнком на поверхні). Репс – це тканина з рупчиком на поверхні, і пмош – це тканина з суцільним ворсом. Матрацонаволочні тканини дуже щільні, міцні бавовняні тканини. «Тік» матрацний і «Тік» наволочний, матрацний менш щільний, ніж наволочний.
Штучні вироби з бавовняних тканин. Це – головні платки, набивні вишиті і гладко фарбовані із підрубкою або без неї, з бахромою або обсипкою, носові хустинки, чоловічі, жіночі, дитячі (з батисту, ситцю, бязі). Рушники вафельні або махрові і ковдри зимові та ковдри літні у вигляді покривал. Столова білизна , скатертини, столові серветки.
Лляна тканина виробляється із лляного волокна здебільшого способом полотняного переплетення. Характеризується невеликою розтяжністю, високим вологовбиранням, значною теплопровідністю і міцністю, малою усадкою при пранні. За складом волокна розрізняють чисто лляні і напівлляні тканини (при виготовленні напівлляних в основу або в піткання включають бавовняну пряжу). Залежно від обробки лляні тканини поділяють на сурові, сурові варені, строкато ткані, набивні зі спеціальним просоченням або без просочення. З лляних тканин виготовляють одяг, білизну, декоративні, технічні, тарні вироби, тощо.
Бавовнопрядіння є виробництво пряжі з бавовни. Найрозвинутіша і найпопулярніша галузь механічного прядіння. У бавовнопрядінні застосовують три системи прядіння: гребінну, кардну і апаратну (угарку). За гребінною системою виробляють пряжу високих (№№ 85–240) та середніх номерів найвищої якості – гладку, міцну, рівномірну з тонковолокнистої і частково середньоволокнистої (не коротше 30 см) бавовни. За кардною системою виготовляють основну масу пряжі середніх та низьких номерів (до № 85) звичайної якості з середньоволокнистої бавовни довжиною 27–35 мм. За апаратною системою виробляють пушисту пряжу низьких номерів (до № 20) з бавовни низьких сортів і угарів. Кардна система становить приблизно 70%, гребінна – близько 25%, апаратна – близько 5% від загального обсягу бавовнопрядіння.
... мати від назви виду волокна чи відповідати прийнятим фірмовим або торговельним термінам. Різновид текстильної сировини визначається різновидом ТВ, з яких вона складається (наприклад нитка комплексна діацетатна тощо). 6. Класифікація тканин промислового призначення за функціональним призначенням так обробкою Тканини промислового призначення за функціональним використанням поділяють, на: ...
... 15. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція і орнаментація//Матеріали доетнографії та антропології. 1929. Т. 21—22. Ч. 1. С. 81. 16. Кравчук Л. Т. Вишивка // Нариси історії українського декоративно-прикладного мистецтва. Львів, 1969. С. 62. 17. Добрянська І. О„ Симоненко І. Ф, Типи та колорит західноукраїнської вишивки//Народна творчість та етнографія. 1959. № 2. С. 80. 18. ...
... - можна характеризувати на даний час як післякризовий та такий, що потребує цільової державної підтримки. 2. Сучасний рівень розвитку текстильної промисловості 2.1 Текстильна промисловість України в сучасних умовах господарювання За випуском продукції (48%), вартістю основних виробничих фондів перше місце в комплексі займає текстильна промисловість. Проте в останні роки спостерігається ...
... . Варять не більше 20 хв. М'ясний порошок — однорідна маса, отримана подрібненням сухого м'яса, колір світло-коричневий. Варять не більше 5 хв. Волога в порошку не більше 10%, упаковка герметична. ЛЕКЦІЯ ПО ТОВАРОЗНАВСТВУ РИБИ 1.Характеристика сімейств риб Промислові риби класифікують по декількох ознаках. По способу і місцю життя риби ділять на морських, прісноводих, напівпрохідні і прох ...
0 комментариев