Найпоширенішою задачею в теорії звичайних рівнянь є задача Коші. Додаткові умови цієї задачі за своєю суттю є початковими: в них фігурують значення невідомої функції та її похідних( якщо порядок рівняння перевищує одиницю) при фіксованому значенні незалежної змінної. Зрозуміло, що це не єдиний спосіб виділення того, чи іншого частинного розв’язку з множини всіх функцій, які задовольняють диференціальне рівняння. Часто виникає потреба у знаходженні такого розв’язку, для якого виконувалися б так звані крайові умови: значення шуканої функції та її похідних мають задовольняти певні співвідношення в кількох фіксованих точках проміжку, який пробігає незалежна змінна. Причому, задачу відшукання такого розв’язку називають крайовою задачею. Такі крайові задачі мають прикладне значення і частіше виникають у практиці. Наприклад,задача про форму провислого каната із закріпленими кінцями зводиться до відшукання такого розв’язку диференціального рівняння другого порядку, графік якого проходив би через дві наперед задані точки, або, щоб знайти Т-періодичний розв'язок лінійного Т-періодичного рівняння
, потрібно з усіх розв’язків вибрати той, який задовольняє умову
. Для розв’язання крайових задач використовують так звану функцію Гріна, спробуємо зрозуміти, як вона будується у загальному випадку.
Розглянемо випадок,коли однорідна крайова задача
(1)
![]()
(2),
має хоча б один нетривіальний розв’язок. При цьому, нехай функція
неперервно диференційована на
, а дійсні функції
- неперервні на
,та
- задані числа, причому,![]()
![]()
Позначимо цей розв’язок через
.
Твердження 1.
Однорідна крайова задача (1),(2) має нетривіальний розв'язок тоді і лише тоді, коли розв’язки
та
лінійно залежні.
Доведення.
Нехай неоднорідна крайова задача має нетривіальний розв'язок
. Оскільки як
, так і
задовольняють першу крайову умову (2), а
, то вронскіан цих розв’язків дорівнює нулю, а отже, вони лінійно залежні. Так само можна довести лінійну залежність розв’язків
та
. Звідси випливає, що
та
також лінійно залежні.
Навпаки,нехай зазначені розв’язки лінійно залежні. Тоді для деякої сталої
маємо
. Тепер зрозуміло,що, наприклад, функція
:=
є розв’язком однорідної крайової задачі. Твердження доведено.
Звідси можна зробити висновок, що множина всіх розв’язків задачі – це сім’я функцій вигляду,
, де
- довільна стала. Тому, не обмежуючи загальності викладу, вважатимемо, що
вибрано так, щоб справджувалась умова нормування
![]()
Необхідну умову існування розв’язку неоднорідної крайової задачі встановлює таке твердження.
Твердження 2.
Якщо задача
(3)
![]()
(2)
Має розв’язок
, то функція ортогональна до нетривіального розв’язку
відповідної крайової задачі (1),(2), тобто
(4)
Доведення.
Застосуємо формулу Гріна до пари функцій
та
. Оскільки вони задовольняють крайові умови то згідно з властивістю симетричності оператора
маємо:
![]()
Урахувавши, що
і
, дістанемо (4). Зауважимо, що при довільному
функція
теж є розв’язком задачі (3),(2). Аби уникнути такої неоднозначності, умови (2) слід доповнити ще однією. Найприроднішою додатковою умовою є вимога ортогональності
(5)
Твердження 3.
Якщо задача (3),(2),(5) має розв’язок
,то він єдиний.
Доведення.
Справді, різниця двох розв’язків задачі (3),(2),(5) є розв’язком вигляду
відповідної однорідної задачі. З умови (5) та нормованості функції
одразу випливає, що
![]()
Розв’яжемо вироджену крайову задачу за допомогою методу варіації довільних сталих, вважаючи, що умова ортогональності (4) справджується. Виберемо лінійно незалежний з
розв’язок
однорідного рівняння (1) так, щоб виконувалася рівність
![]()
Цим ми дещо спростимо формули, які буде одержано нижче. Шукаємо розв’язок (3) методом варіації сталих у вигляді
(6)
отримаємо таку систему:

Розв’яжемо її відносно
та
за правилом Крамера.
Маємо рівняння
,
(7)
При цьому
![]()
![]()
Тому, аби розв’язок
задовольняв крайову умову в точці
,необхідно вимагати виконання рівності
. Звідси
і з урахуванням (4)
. Остання рівність забезпечить справдження крайової умови в правому кінці проміжку
.
Загальний розв’язок першого з рівнянь (7) візьмемо у вигляді
, де
- довільна стала. Підставивши знайдені функції
,
в (6), дістанемо одно параметричну сім’ю функцій
, (8)
Кожна з яких є розв’язком крайової задачі (3),(2). Умову ортогональності (5) завжди можна задовольнити, відповідним чином обравши довільну сталу с1.
Підсумком наведених міркувань є така теорема:
Теорема1
Розв’язок крайової задачі (3) (2) існує тоді і лише тоді, коли функція
ортогональна до кожного розв'язку відповідної однорідної крайової задачі.
Тепер покажемо, що розв’язок(8) можна подати у вигляді інтегрального перетворення
,
Де функція
задовольняє крайові умови й при кожному ![]()
є ортогональною до
.
Насамперед, запровадивши функцію

за аналогією з не виродженим випадком, перепишемо (8) у вигляді
(9)
Оскільки
,![]()
,
,
,
То
задовольняє умову лише в лівому кінці проміжку
, адже розв’язок
не задовольняє жодної умови (2). Отже, функцію
доведеться відповідним чином виправити. Для цього звернемо увагу на такий факт:якщо у формулі(9) зробити заміну ![]()
![]()
-
, де
довільні функції, то вона й надалі визначатиме розв’язок рівняння (3):адже
ортогональна до
. Неважко зрозуміти, що перетворена функція
задовольнятиме обидві крайові умови, якщо функцію
вибрати так, щоб при деякому
виконувалися рівності
,
,
,
(10)
Найзручнішим буде такий вибір:
![]()
![]()
Легко перевірити, що ця функція не лише задовольняє умови (10), а й є розв’язком неоднорідного рівняння
=
. При цьому, якщо додатково вимагати, аби розв'язок
був ортогональним до
на
,то
.
Тепер залишилось покласти
![]()
І вибрати функцію
так, щоб
була ортогональною до
. Для цього домножимо праву частину останньої нерівності на
, одержаний добуток зінтегруємо за змінною
і результат прирівняємо до нуля. З одержаного рівняння легко знайдемо
.
Остаточно маємо
(11)
З урахуванням властивостей цієї функції дамо таке означення.
Означення.
Функцію
називатимемо узагальненою функцією Гріна крайової задачі (2)-(3), якщо вона задовольняє такі умови:
1. Функція
неперервна в квадраті К=
,має неперервні частинні похідні
,
у кожному з трикутників
,
;
2. Для кожного фіксованого
функція
задовольняє рівняння Lx(t)= -![]()
при всіх
,
, а також крайовій умові (2).
3. На діагоналі
квадрата К похідна
має розрив першого роду зі стрибком 1/p(s):
-
.
4. Для кожного фіксованого
функція
ортогональна до функції
:
.
5.
Сформулюємо алгоритм відшукання узагальненої функції Гріна.
· Знаходимо таку фундаментальну систему
,
лінійного однорідного рівняння (1), щоб розв'язок
задовольняв умови(2).
· Знаходимо будь-який розв'язок g(t,s) неоднорідного рівняння Lx(t)= -![]()
.
· Узагальнену функцію Гріна шукаємо у вигляді

Функції
обираємо так, щоб останній доданок задовольняв пунктам 1 і 3 означення узагальненої функції Гріна;функцію
- так, щоб
задовольняла крайові умови задачі;нарешті, вибором функції
забезпечуємо виконання умови ортогональності 4.
Проаналізувавши вигляд правої частини формули (11), можна зробити висновок, що
з потрібними властивостями існують.
Розглянемо приклад.
Розв’яжемо крайову задачу
,
<
<
;
![]()
Розв'яжемо відповідне однорідне рівняння
, застосувавши метод Ейлера. Тобто розв'язок
шукаємо у вигляді
=
. Знайшовши
=
,
=
, підставивши ці значення в рівняння та скоротивши на
маємо так зване характеристичне рівняння:
,з якого знайдемо корені
:
З цього маємо фундаментальну систему розв’язків рівняння:

За теоремою про загальний розв'язок однорідного рівняння, маємо:
де ![]()
Тому можемо сказати, що відповідна однорідна задача має однопараметричну сім’ю розв’язків
, де
– довільна стала, для якої умова теореми 1 виконано, бо
. Методом невизначених коефіцієнтів знайдемо частинний розв’язок диференціального рівняння задачі:
. Загальний розв’язок цього рівняння має вигляд:

Для того, щоб задовольнити крайовій умові, достатньо покласти
. Сталу
виберемо так, щоб справджувалась умова ортогональності шуканого розв’язку й функції
:
![]()
Звідси
=
. Остаточно маємо:

Знайдемо функцію Гріна для цієї крайової задачі
За функцію
візьмемо
(коефіцієнт
вибирається з умови нормованості
) Розв'язком однорідного рівняння, який не задовольняє крайові умови, є, наприклад
.
Далі рівняння
![]()
Має частинний розв'язок вигляду
, отже, узагальнену функцію Гріна шукаємо у вигляді

(коефіцієнт
вбирають у себе функції
і
).
Оскільки в нашому випадку
, то умови неперервності і стрибка похідної функції
при
мають вигляд
,
.
Звідси
,
;
Наслідком крайової умови в точці
є рівність
. Тоді в точці
маємо:
.Отже, функція

задовольняє пунктам 1-3 означення узагальненої функції Гріна.
Нарешті, функцію
визначимо з умови ортогональності
. Обчисливши відповідні інтеграли, знаходимо
![]()
![]()
Остаточно маємо

Похожие работы
... їнська мова повноцінно функціонує і розвивається, бо живлять її цілющі і життєдайні слова, які забезпечують вічне існування мові. 2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІМЕННИКІВ МНОЖИННОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 2.1 Множинні іменники Множинні іменники відмінюються лише у множині (а звідси і назва їх), однак значення однини вони мають: Темні окуляри приховували блиск очей (значення однини); На ві ...
... $G(t,T,x)$ називатимемо фундаментальнимрозв'язком двоточкової задачi (ФРДЗ) для рiвняння (4). У підрозділі 4.2 досліджується коректна розв'язність двоточкової задачі для еволюційних рівнянь з псевдо-Бесселевими операторами у просторах узагальнених функцій $Phi'$. Основний результат цього підрозділу складає наступне твердження. Теорема 4.1. Задача (4), (5) коректно розв'язна в класi узагальнених ...
... охорони державної таємниці в органах державної податкової служби Розділ 3. Структурні підрозділи ДПАУ, їх правовий статус, завдання та функції До складу Державної податкової адміністрації України входять слідуючи підрозділи: 1. Керівництво ДПАУ · Голова ДПАУ · Перший заступник Голови ДПАУ · Перший ...
... , але недостатньо стійке (можливі компроміси), якщо "в" — ставлення пасивне та недостатньо стійке, "г" — ставлення негативне, нестійке. 2.2. Психолого-педагогічна характеристика вихованця Результатом проведення різних методик щодо вивчення особистості учня стала психолого-діагностична карта-характеристика Марининої Тетяни. Психологічна характеристика учениці 9-В класу ЗОШ №9 М.ї Тетяни ...
0 комментариев