1. Товаровіддача торговельної площі дорівнює відношенню обсягу товарообороту до обсягу торговельної площі.
2.
|
де: VД – обсяг доходу;
VSторг. – обсяг торговельної площі
Існують також показники, що дають змогу окремо оцінити використання обладнання:
1. Коефіцієнт ефективного використання (Кев) обладнання дорівнює співвідношенню кількості годин роботи обладнання в день до нормативної тривалості роботи обладнання.
2. Коефіцієнт інтенсивного використання (Ків) обладнання дорівнює відношенню фактичної продуктивності роботи обладнання до нормативної продуктивності роботи обладнання.
3. Коефіцієнт інтегрального використання обладнання:
| ||||
| ||||
|
Коли проведемо обчислювання всіх показників аналізу стану, руху та ефективності використання основних фондів торговельного підприємства ми зможемо визначити основні недоліки діючої на підприємстві стратегії формування та використання основних фондів. Але ми ще повинні враховувати інші задачі управління основними фондами.
Друга задача – визначення розміру потреби в прирості основних засобів.
Потреба в прирості основних засобів в плановому періоді розраховується за формулою:
де ПОЗ – загальна потреба в основних засобах відповідно до розробленого плану товарообороту;
НОФ – наявність основних фондів на початок планового періоду;
ВК , ВМ – очікування вибуття основних засобів в плановому періоді в зв'язку з їх фізичним та моральним зносом.
Загальна потреба в основних засобах на плановий період буде визначатися:
(1.15)
де ТОпл. – плановий обсяг товарообороту;
ФЄТО – фондомісткість товарообороту, що фактично склалася;
РПОТ – невикористаний резерв потужності (продуктивності) основних фондів, %
Третя задача – обґрунтування ремонтної політики підприємства.
Ефективність ремонтної політики підприємства – це збереження споживчої вартості основних фондів та подовження можливого терміну їх корисної експлуатації. Щоб вибрати більш правильну ремонтну політику на підприємстві, необхідно знати підходи до проведення ремонтів основних засобів, види ремонтів.
Для проведення ремонтів основних фондів підприємство може використовувати різні підходи [12]:
а) запобіжна ремонтна політика, що передбачає проведення планово-попереджувальних ремонтів;
б) аварійна ремонтна політика, при якій ремонтні роботи проводяться лише під час виходу основних фондів з експлуатації (аварійний ремонт);
в) комбінований ремонт.
Більшість підприємств вибирають запобіжну ремонтну політику, тому що вона забезпечує ритмічність роботи підприємства та стабільність його виробничих можливостей завдяки планомірному утримуванню основних фондів у задовільному стані. Для запобіжної ремонтної політики характерні більш низькі витрати на профілактичні ремонтні заходи порівняно з аварійними роботами.
Залежно від мети та завдань виділяють поточний та капітальний ремонти основних фондів.
Поточний ремонт зберігає засоби праці у стані, придатному для подальшого продуктивного використання шляхом проведення регулярних ремонтно-профілактичних операцій, спрямованих на усунення дрібних неполадок та попередження прогресуючого фізичного спрацювання.
Капітальний ремонт основних фондів відшкодовує фізичне спрацювання конструктивних елементів засобів праці та максимального відновлення їх первісних техніко-експлуатаційних параметрів. Він проводиться один чи два рази на рік і потребує значних одночасних витрат.
При проведенні капітального ремонту витрати підприємства складаються із:
- Витрат на капітальний ремонт (Вкр);
- Підвищення експлуатаційних витрат на капітально відремонтовані основні фонди порівняно з аналогічними новими (DЕВ).
Під час придбання нових основних фондів до складу витрат та збитків підприємства включають:
- Витрати на придбання нових основних фондів (Внф);
- Збитки від недоамортизованих діючих основних фондів.
Витрати на придбання основних фондів включають до розрахунку з поправкою на відмінності у продуктивності і тривалості ремонтного циклу нових та старих основних фондів шляхом застосування коригуючих коефіцієнтів:
a коефіцієнт, що характеризує співвідношення продуктивності діючих та нових основних фондів;
b коефіцієнт, що відображає співвідношення тривалості ремонтного циклу.
В загальному вигляді умова ефективності витрат на капітальний ремонт основних фондів описується нерівністю:
| ||
|
Ступінь ефективності витрат на капітальний ремонт визначається шляхом розрахунку коефіцієнту ефективності витрат (Екв):
Якщо Екв більше нуля, капітальний ремонт основних фондів є економічно виправданим.
Четверта задача – вибір форми задоволення потреби в прирості основних фондів.
Потреба в прирості основних засобів підприємства може бути задоволена різними шляхами:
1) Придбання необхідних основних засобів у власність (нових або таких, що біли у використанні);
2) Будівництво основних фондів;
3) Оренди (лізингу) необхідного обладнання та площі.
Кожен з цих способів задовольняє потреби підприємства в поповненні його основних фондів, але розмір витрат підприємства на кожен з них різний. Великий вплив на обсяг витрат має і структура їх фінансування: за рахунок власних або залучених фінансових ресурсів.
Операції спрямовані на задоволення потреби в прирості основних фондів підприємства мають різноманітний та багатоплановий вплив на фінансовий стан і результати його діяльності. Характер даного впливу представлений в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Вплив операцій щодо задоволення потреб в прирості основних фондів на фінансовий стан і результати діяльності підприємства
Зміст операції | Вплив на фінансовий стан і результати діяльності |
|
Надходження основних фондів | ||
Отримано безкоштовно від юридичних та фізичних осіб | Збільшується розмір власного капіталу, зростає фінансова стійкість підприємства, але підвищується частка амортизаційних відрахувань та видатків на ремонт. При низькій фондовіддачі отриманих основних фондів може зменшитися прибуток та рентабельність. | |
Придбання основних фондів за плату | Збільшуються позаобігові активи, змінюється структура капіталу підприємства. В цілому вповільнюється оборот всього капіталу, скорочуються розміри найбільш ліквідних активів, погіршується платоспроможність. На величину видатків по доставці та монтажу об'єктів зменшується чистий прибуток. Обігові кошти збільшуються на суму сплаченого ПДВ | |
Довгострокова оренда основних фондів | Збільшується сума позаобігових активів і сума заборгованості перед орендодавцями. Періодично зменшується грошова готівка на суму орендної плати і процента за оренду. На суму процента зменшується чистий прибуток або фонд накопичення. | |
Поточна оренда основних фондів | Збільшується сума позаобігових активів і сума заборгованості перед орендодавцями. Періодично зменшується грошова готівка на суму орендної плати і процента за оренду. На суму процента зменшується чистий прибуток або фонд накопичення. Витрати орендатора збільшуються на суму орендної плати, а також на суму витрат по капітальному ремонту. |
Продовження табл. 1.1
Вибуття основних фондів | |
Безкоштовна оренда основних фондів | Чистий прибуток, або фонд накопичення, або нерозподілений прибуток минулих років зменшується на величину залишкової вартості переданих основних фондів плюс витрати по вибуттю плюс ПДВ. Зменшується сума основних фондів. |
Внесення вкладу в статутний капітал дочірнього підприємства | Вклад по ціні угоди вище залишкової вартості призводить до росту позареалізаційних доходів підприємства. Якщо навпаки – збитки відносять на зменшення чистого прибутку або фонду накопичення. |
Продаж основних фондів | Формується фінансовий результат (прибуток або збиток) від іншої реалізації, який збільшує (зменшує) комерційний прибуток підприємства. Зменшується розмір основних фондів, збільшується ліквідність балансу, прискорюється оборот усього капіталу. Оптимальним варіантом є реалізація основних фондів по ринковій вартості. Однак необхідно оцінити виробничу потребу підприємства в об'єктах основних фондів, що реалізуються та можливості їх заміщення більш продуктивними. |
Ліквідація основних фондів | Фінансовий результат виявляється по кожному об'єкту, що ліквідується. Власні джерела підприємства зменшуються на суму недовнесеного в бюджет ПДВ і на суму недоамортизації ліквідуємого об'єкта. |
При виборі між придбанням та орендою основних фондів необхідно мати на увазі, що ефективність інвестицій в основні фонди залежить від багатьох факторів, серед яких найважливішими є віддача вкладень, період окупності інвестицій, інфляція, рентабельність інвестицій за весь період та окремі періоди, стабільність надходжень коштів від вкладень, наявність інших, більш ефективних напрямків вкладення капіталу (фінансові активи, валютні операції та інші).
П'ята задача – раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства.
Підвищення ефективності використання основних фондів підприємства на стадії їх експлуатації досягається за рахунок заходів:
1) Здійснення раціонального розміщення основних фондів, підвищення коефіцієнту змінності (тривалості корисного використання) роботи обладнання;
2) Покращення контролю за дотриманням правил експлуатації та технічне обслуговування обладнання;
3) Удосконалення добору та підготовки кадрів, що здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування обладнання;
4) Впровадження систем матеріального стимулювання робітників за безаварійну обладнання, подовження ремонтного циклу та періоду експлуатації.
Таким чином, основними задачами управління рухом основних фондів є підвищення рівня обслуговування покупців, скорочення витрат їхнього часу на придбання товарів, забезпечення зростання товарообороту підприємства, а також рівня рентабельності його діяльності, покращення умов зберігання товарів та забезпечення раціонального товароруху, збільшення прибутковості власного капіталу підприємства.
ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ТОРГІВЕЛЬНОГО
ПІДПРИЄМСТВА ТОВ “БАРС”
... , можна згадати про такі інвестиції ТНК в економіку України: Київська область - "Кока-Кола Аматіл" Нестле у Львівську кондитерську фабрику “Світоч" (харчова промисловість), Запорізька область - ДЕУ (машинобудування), інвестиції транснаціональної компанії JTI у розвиток тютюнової галузі, Siemens У розвинутих країнах світу вільних інвестиційних ніш практично немає, тоді як у нашій країні вони є, ...
0 комментариев