3.3 Визначення продуктивності праці

Річна продуктивність праці ( вироблення ) на одного працівника по новому і базовому виробах визначається по формулі:

 (3.9)

де Чпр.об. – прийнята чисельність працюючих на підприємстві.

Річна продуктивність праці на одного працівника по базовому виробу дорівнює:

Річна продуктивність праці на одного працівника по новому виробу дорівнює:

3.4 Визначення фондовіддачі

Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників:

, (3.10)

де Ф - вартість основних виробничих фондів, грн.

Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників по базовому виробу:

,

Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників по новому виробу:

.


4 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ

Рішення про доцільність створення і впровадження нового виробу приймається на основі економічного ефекту обумовленого на річний випуск нового виробу в розрахунковому році (річного економічного ефекту). Визначення річного економічного ефекту ґрунтується на зіставлені приведених витрат по базовому і новому виробах.

Приведені витрати являють собою суму собівартості і нормативного прибутку, грн.

 (4.1)

де Зпр – приведені витрати на одиницю продукції, грн.;

Сп – повна собівартість одиниці продукції, грн.;

К – питомі капітальні вкладення в виробничі фонди, грн.;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (прийняти 0,15).

При визначенні річного економічного ефекту повинна бути забезпечена порівнянність порівнювальних виробів по обсягу виробленої ними продукції (роботи) і якісним параметрам.

4.1 Розрахунок річного економічного ефекту

Розрахунок річного економічного ефекту можна зробити по формулі:

∙N, (4.2)


де Зпр 1 і Зпр2 – приведені витрати виготовлювача на одиницю продукції відповідно до базового і нового виробу, грн.

а1 – коефіцієнт росту продуктивності праці:

, (4.3)

де B1 і B2 – потужність виробу продукції відповідно базового і нового виробу;

 а2 – коефіцієнт урахування зміни терміну служби виробу, a2=1.

Таким чином, маємо:

де И`1і И`2 – річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і нового виробу без обліку амортизаційних відрахувань на реновацію виробу, грн., (узяти 10% від оптової ціни виробу);

N– річний обсяг випуску нового виробу в натуральних одиницях;

Кпр – загальна сума капітальних вкладень на розробку нового виробу, приведених до розрахункового року, грн.;

Приведені витрати виготовлювача для базового і нового виробів доцільно визначити по формулі 4.1:

 


Питомі капітальні вкладення розрахувати розподілом вартості основних виробничих фондів на річний випуск виробу:

 (4.4)

Супутні капітальні вкладення К` (капітальні вкладення без обліку вартості розглянутих виробів ) включають витрати на транспортування, монтаж і налагодження виробу, а також вартість комплектуючих виробів, додаткових пристроїв та інші витрати, зв`язані з упровадженням виробу, їхню величину можна прийняти в розмірі 15% від оптової ціни виробу.

Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і нового виробів:

грн. (4.5)

де Зе – затрати на споживану виробом електроенергію, грн.;

Зевент – витрати на електроенергію, споживану вентиляційною установкою, грн.;

Ас – амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат, грн.

Витрати на споживану виробом електроенергію можна визначити по формулі:


грн. (4.6)

де Р – потужність виробу, кВт;

η – коефіцієнт корисної дії виробу;

Fг – річний фонд часу виробу, год;

Кз – коефіцієнт, завантаження виробу за часом (0.8);

Цє – ціна 1 кВт/ч електроенергії, грн.

Амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат можна визначити по формулі:

,грн. (4.7)

де З`пр – приведені витрати на одиницю виробу в споживача (10% від витрат виготовлювача), грн.;

Нр – норма амортизації на реновацію, %.

Таким чином, амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат для базового виробу можна визначити по формулі:

Таким чином, амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат для нового виробу можна визначити по формулі:

Витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, грн.:

, (4.8)

де Рев – витрати електроенергії у вентиляційній установці, кВт.

 (4.9)

де Q – витрата повітря на одну установку, м3;

n – кількість вентиляційних установок;

ηвент – КПД вентиляційної установки.

Витрати електроенергії у вентиляційній установці для базового виробу визначається по формулі:

Витрати електроенергії у вентиляційній установці для базового виробу визначається по формулі:


Таким чином, витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, для базового виробу визначається по формулі, грн.:

Таким чином, витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, для нового виробу визначається по формулі, грн.:

Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового виробу дорівнюють:

Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні нового виробу дорівнюють:

Загальна сума приведених до розрахункового року капітальних вкладень на розробку нового виробу:


 (4.10)

де Зосв – витрати на освоєння виробу з урахуванням фактора часу.

, (4.11)

де Кt – капітальні вкладення, здійснювані в t – ому році, грн.;

Енп – норматив приведення різночасних витрат, чисельно дорівнює нормативу ефективності капітальних вкладень;

T – кількість років на розробку.

Витрати на освоєння виробу з урахуванням фактора часу визначається по формулі:

Таким чином, загальна сума приведених до розрахункового року капітальних вкладень на розробку нового виробу дорівнює:

Результати розрахунку річного економічного ефекту зведені у таблицю 4.1


Таблиця 4.1 – Розрахунок економічного ефекту

Показники Сума, грн.

Економія виготовлювача

- 11500

Економія споживача

195200

Економічний ефект на одиницю виробу

183700

Річний економічний ефект

11020000

Информация о работе «Визначення собівартості і ціни виробу»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 26532
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
56024
10
1

... першої чотирнадцяти статі утворює виробничу собівартість, а підсумок всієї п'ятнадцяти статі - повну собівартість продукції. Завершальним етапом є групування і облік за носіями витрат, тобто продукції, роботам, послугам з метою визначення їх собівартості. Найпростіший спосіб розрахунку собівартості продукції - розподіл сумарних витрат на об'єм випуску. Проте застосовувати цей спосіб можна ті ...

Скачать
16792
10
0

... за користування позиками; §  витрати на збут; §  загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням. 2. Методи визначення собівартості вибуття запасів. У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9 оцінка їх ...

Скачать
121213
0
0

... смак. Особливість споживацьких властивостей ювелірних товарів полягає в том, що головним є естетична властивість. Краса виробів – основний критерій при їх оцінці споживачем. 2.1 Матеріали для виготовлення ювелірних товарів Одним з чинників, впливаючих на формування споживацьких властивостей і якості ювелірних товарів, є матеріали, вживані для їх виготовлення. У виробництві ювелірних товар ...

Скачать
41759
9
0

... видами і групами продукції; 3) пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання. Під час аналізу потрібно використовувати дані звіту по собівартості продукції і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції окремих видів продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку. Аналізуючи види собівартості слід зазначити ...

0 комментариев


Наверх