3.3 Визначення продуктивності праці
Річна продуктивність праці ( вироблення ) на одного працівника по новому і базовому виробах визначається по формулі:
(3.9)
де Чпр.об. – прийнята чисельність працюючих на підприємстві.
Річна продуктивність праці на одного працівника по базовому виробу дорівнює:
Річна продуктивність праці на одного працівника по новому виробу дорівнює:
3.4 Визначення фондовіддачі
Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників:
, (3.10)
де Ф - вартість основних виробничих фондів, грн.
Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників по базовому виробу:
,
Показник фондовіддачі, що характеризує випуск продукції на 1 грн. основних виробничих виробників по новому виробу:
.
4 ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ
Рішення про доцільність створення і впровадження нового виробу приймається на основі економічного ефекту обумовленого на річний випуск нового виробу в розрахунковому році (річного економічного ефекту). Визначення річного економічного ефекту ґрунтується на зіставлені приведених витрат по базовому і новому виробах.
Приведені витрати являють собою суму собівартості і нормативного прибутку, грн.
(4.1)
де Зпр – приведені витрати на одиницю продукції, грн.;
Сп – повна собівартість одиниці продукції, грн.;
К – питомі капітальні вкладення в виробничі фонди, грн.;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (прийняти 0,15).
При визначенні річного економічного ефекту повинна бути забезпечена порівнянність порівнювальних виробів по обсягу виробленої ними продукції (роботи) і якісним параметрам.
4.1 Розрахунок річного економічного ефекту
Розрахунок річного економічного ефекту можна зробити по формулі:
∙N, (4.2)
де Зпр 1 і Зпр2 – приведені витрати виготовлювача на одиницю продукції відповідно до базового і нового виробу, грн.
а1 – коефіцієнт росту продуктивності праці:
, (4.3)
де B1 і B2 – потужність виробу продукції відповідно базового і нового виробу;
а2 – коефіцієнт урахування зміни терміну служби виробу, a2=1.
Таким чином, маємо:
де И`1і И`2 – річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і нового виробу без обліку амортизаційних відрахувань на реновацію виробу, грн., (узяти 10% від оптової ціни виробу);
N– річний обсяг випуску нового виробу в натуральних одиницях;
Кпр – загальна сума капітальних вкладень на розробку нового виробу, приведених до розрахункового року, грн.;
Приведені витрати виготовлювача для базового і нового виробів доцільно визначити по формулі 4.1:
Питомі капітальні вкладення розрахувати розподілом вартості основних виробничих фондів на річний випуск виробу:
(4.4)
Супутні капітальні вкладення К` (капітальні вкладення без обліку вартості розглянутих виробів ) включають витрати на транспортування, монтаж і налагодження виробу, а також вартість комплектуючих виробів, додаткових пристроїв та інші витрати, зв`язані з упровадженням виробу, їхню величину можна прийняти в розмірі 15% від оптової ціни виробу.
Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і нового виробів:
грн. (4.5)
де Зе – затрати на споживану виробом електроенергію, грн.;
Зевент – витрати на електроенергію, споживану вентиляційною установкою, грн.;
Ас – амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат, грн.
Витрати на споживану виробом електроенергію можна визначити по формулі:
грн. (4.6)
де Р – потужність виробу, кВт;
η – коефіцієнт корисної дії виробу;
Fг – річний фонд часу виробу, год;
Кз – коефіцієнт, завантаження виробу за часом (0.8);
Цє – ціна 1 кВт/ч електроенергії, грн.
Амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат можна визначити по формулі:
,грн. (4.7)
де З`пр – приведені витрати на одиницю виробу в споживача (10% від витрат виготовлювача), грн.;
Нр – норма амортизації на реновацію, %.
Таким чином, амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат для базового виробу можна визначити по формулі:
Таким чином, амортизаційні відрахування від супутніх капітальних витрат для нового виробу можна визначити по формулі:
Витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, грн.:
, (4.8)
де Рев – витрати електроенергії у вентиляційній установці, кВт.
(4.9)
де Q – витрата повітря на одну установку, м3;
n – кількість вентиляційних установок;
ηвент – КПД вентиляційної установки.
Витрати електроенергії у вентиляційній установці для базового виробу визначається по формулі:
Витрати електроенергії у вентиляційній установці для базового виробу визначається по формулі:
Таким чином, витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, для базового виробу визначається по формулі, грн.:
Таким чином, витрати на електроенергію, що витрачається вентиляційною установкою, для нового виробу визначається по формулі, грн.:
Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового виробу дорівнюють:
Річні експлуатаційні витрати споживача при використанні нового виробу дорівнюють:
Загальна сума приведених до розрахункового року капітальних вкладень на розробку нового виробу:
(4.10)
де Зосв – витрати на освоєння виробу з урахуванням фактора часу.
, (4.11)
де Кt – капітальні вкладення, здійснювані в t – ому році, грн.;
Енп – норматив приведення різночасних витрат, чисельно дорівнює нормативу ефективності капітальних вкладень;
T – кількість років на розробку.
Витрати на освоєння виробу з урахуванням фактора часу визначається по формулі:
Таким чином, загальна сума приведених до розрахункового року капітальних вкладень на розробку нового виробу дорівнює:
Результати розрахунку річного економічного ефекту зведені у таблицю 4.1
Таблиця 4.1 – Розрахунок економічного ефекту
Показники | Сума, грн. |
Економія виготовлювача | - 11500 |
Економія споживача | 195200 |
Економічний ефект на одиницю виробу | 183700 |
Річний економічний ефект | 11020000 |
... першої чотирнадцяти статі утворює виробничу собівартість, а підсумок всієї п'ятнадцяти статі - повну собівартість продукції. Завершальним етапом є групування і облік за носіями витрат, тобто продукції, роботам, послугам з метою визначення їх собівартості. Найпростіший спосіб розрахунку собівартості продукції - розподіл сумарних витрат на об'єм випуску. Проте застосовувати цей спосіб можна ті ...
... за користування позиками; § витрати на збут; § загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням. 2. Методи визначення собівартості вибуття запасів. У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9 оцінка їх ...
... смак. Особливість споживацьких властивостей ювелірних товарів полягає в том, що головним є естетична властивість. Краса виробів – основний критерій при їх оцінці споживачем. 2.1 Матеріали для виготовлення ювелірних товарів Одним з чинників, впливаючих на формування споживацьких властивостей і якості ювелірних товарів, є матеріали, вживані для їх виготовлення. У виробництві ювелірних товар ...
... видами і групами продукції; 3) пошук резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання. Під час аналізу потрібно використовувати дані звіту по собівартості продукції і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції окремих видів продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку. Аналізуючи види собівартості слід зазначити ...
0 комментариев