3.3 Зарубіжний досвід розвитку господарських товариств і його застосування в Україні
Виникнення господарських товариств у сучасному вигляді закордоном припадає на кінець на кінець 16-17століття ,коли у Голландії була заснована Нідерланська об’єднана Ост-Індська компанія для індійської торгівлі з основним капіталом 6.5 млн. Флоринів. На існування акціонерних товариств вказує те, що у Франції в 17столітті зустрічаються акції на пред’явника . Протягом 16-17 століття у Франції, Англії, Німеччині, Данії, Португалії , Швеції виникають господарські товариства у формі акціонерних компаній.
Щодо України , то формування акціонерного капіталу відбулося у рамках Російської імперії ,де його розвиток був започаткований заснуванням у 1757р. “Російської у Константинополі торговельної компанії”. До речі , розвиток господарських товариств відбувався досить повільно ,оскільки більш ніж через сто років після заснування першого акціонерного товариства відбувався досить повільно , оскільки більш ніж через сто років після заснування першого акціонерного товариства, у 1860році, їх налічувалось лише 100 з капіталом близько 350 млн. Рублів.[8.ст.157]
В наш час товариства з обмеженою відповідальністю та акціонерні товариства виступають двома найбільш вагомими організаційно-правовими формами підприємництва як у нас ,так і за кордоном . Акціонерні товариства –це переважно форма організації великого капіталу , а товариства з обмеженою відповідальністю характерні для малого та середнього бізнесу.
Наприкінці 80-х років у ФРН нараховувалось близько 400 тисяч товариств з обмеженою відповідальністю, але приблизно 80% з них володіли капіталом менше 100 тисяч марок і тільки 4% мали капітал понад 1млн марок. Середній розмір капіталу акціонерного товариства в цей період перевищував 50 млн. Марок.
У Франції кількість товариств з обмеженою відповідальністю на той час була теж майже 400 тисяч.
Важливу роль і місце цих двох видів товариств в економічному житті викликали особливу увагу до них законодавців , що знайшло відображення в особливій повноті та деталізації правових аспектів їхньої діяльності.
В Європі досить чітко проводиться межа між акціонерним товариством і товариством з обмеженою відповідальністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю - це не тільки об’єднання капіталу ,але також і об’єднання невеликої кількості осіб , які добре знають один одного і несуть солідарну відповідальність за результати підприємницької діяльності.
Акціонерні товариства – це товариства , де акумулюються кошти великої кількості як фізичних так і юридичних осіб.
Участь у акціонерному товаристві такої кількості осіб вимагає більш деталізованої його правової регламентації , на відміну від товариств з обмеженою відповідальністю.
В Європейських країнах нагромаджено достатній досвід у розвитку акціонерної справи , в організації і діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, який можна було б використати в Україні. Такі країни можна умовно розподілити на дві групи.
До першої групи належать Франція і Німеччина, де відповідне законодавство склалось давно , воно деталізоване і досить стабільне .
Друга група – це Чехія ,Угорщина ,Болгарія, які ще недавно входили в соціалістичну систему , а тепер досить успішно переходять до ринкової економіки і мають певні успіхи в розвитку і становленні підприємницького права .
Перша група країн може зацікавити нас стабільним деталізованим законодавством ,яке висвітлює і характеризує організаційно-правові форми підприємництва. Досвід цих країн – це також результат і немалої кількості помилок , особливо на початку практики акціонування .
Законодавство другої групи країн може бути корисним тим , що воно відображає не стільки те, що є, скільки те, що повинно розвиватись або знаходиться на стадії становлення .
Акціонерне право і право товариств з обмеженою відповідальністю у названих країнах виступає у різних законодавчих формах:
· розділи в торгових кодексах;
· розділи в зведеному законі про торгівельні компанії;
· у вигляді окремого закону про акціонерні товариства і закону про товариства з обмеженою відповідальністю.
Історично склалось так ,що в торговельних кодексах Франції та Німеччини відповідних розділів немає. Акціонерне право вже давно виділилось з них, а регламентування товариств з обмеженою відповідальністю закріплено законодавчо пізніше інших видів торговельних компаній і в свій час в кодекси не ввійшло.
Сьогодні в Німеччині Торговельний кодекс регламентує три види товариств :
· повне;
· командитне;
· тихе.
У країні діє закон про товариства з обмеженою відповідальністю, який було прийнято ще в 1892р. З того часу він постійно змінювався і доповнювався. Останні доповнення було зроблено в 1980 році. Акціонерний закон прийнято в 1965 році .У цьому законі 410 статей ,розділених на 5 книг (у Законі України 26статей).
Протягом досить довгого часу французька система права щодо діяльності товариств була подібна до німецької . Поряд з Торговельним кодексом діяв закон про акціонерні товариства 1867року і Закон про товариства з обмеженою відповідальністю 1925 року.
У 1966 році цю систему було принципово змінено: почав діяти єдиний Закон про торговельні товариства ,який деталізує деякі положення Закону.
Правова система Європейського співтовариства теж має значний вплив на формування правової системи Німеччини і Франції. Європейське співтовариство видало кілька директив ,які стосуються діяльності АТ, ТОВ та інших типів компаній.
Угорщина має багато спільного з французьким законодавством щодо створення і господарювання господарських товариств. У 1988 році було прийнято Закон про господарські товариства , до якого в 1991 року внесли доповнення та зміни. У законі понад 300 статтею. Крім ТОВ та АТ, Закон регламентує також діяльність також повного і командитного товариств.
Чехословаччина пішла іншим шляхом. Так, наприкінці 1991 року було прийнято Торговельний кодекс, який містить широке коло питань стосовно торговельного права. Регламентування діяльності товариств займає в ньому значне місце ,але не таке домінуюче , як в угорському законодавстві. Кодекс регламентує також діяльність кооперативів , договірні зобов’язання та їх забезпечення , окремі види торговельних зобов’язань, конкуренцію, порядок ведення торговельних реєстрів та бухгалтерської звітності. Окремий розділ присвячено підприємницькій діяльності іноземних громадян. [8.с.161]
Регламентування діяльності товариств у межах торговельних кодексів трохи менше, ніж у спеціальних законах. Як показує практика ,в тому числі досвід Франції та Німеччини, воно характерне для початкового етапу розвитку акціонерного права. Далі слідує етап, який потребує більшої деталізації. Це важливо також і тому, що в цих питаннях небажаним є регламентування підзаконними нормативними актами, інструкціями різних відомств, тобто тим, що характерне правовій системі України.
Таким чином, основними тенденціями в розвитку сучасного акціонерного права є:
· удосконалення заходів щодо захисту інтересів і рядових акціонерів;
· збільшення правомочності органів управління АТ;
· посилення судового контролю за створенням та діяльністю АТ;
· розширення прав працівників АТ щодо участі в управлінні АТ;
· регламентування порядку випуску акцій, збільшення та зменшення основного капіталу, неможливість збільшення прибутку за рахунок основного капіталу;
· особлива увага до процесів реорганізації АТ, перетворення їх в інші види товариств, і навпаки, а також до відносин між різними, але економічно взаємопов’язаними АТ.
Деякі види господарських товариств поки що не знайшли в Україні достатнього поширення. Наприклад, поєднання АТ з командитним товариством. Таке поєднання дістало назву акціонерної командити. Її економічне значення невелике і використовується вона переважно тоді, коли командитне товариство намагається збільшити свій капітал на акціонерній основі.
Можливе поєднання ТОВ і командитного товариства навіть у такій формі, коли відповідальним у межах свого майна виступає ТОВ а командитними –учасники цього ж товариства.
Також великий інтерес являють ТОВ однієї особи. Воно стало досить поширеним, особливо після того, як з’явилась можливість створення такого товариства, а не тільки його формування в результаті зосередження всіх паїв учасників в одних руках.
Товариство однієї особи – це дуже зручна форма обмеження ризику і відповідальності певного підприємця, із засобів і майна якого юридично відокремлюється частина, яка складає статутний капітал товариства.
Поява товариства однієї особи викликала значні зміни в традиційній концепції торговельного товариства. Раніше вважалось, що товариство являється договором двох або кількох осіб.
У 1985 році названій статті цивільного кодексу Франції з’явилось доповнення: «Товариство у випадках, передбачених законом, може бути створене за волевиявленням однієї особи».
Слід підкреслити, що в економічно розвинутих країнах більшість малих підприємств. У Франції протягом 1986 року зареєстрували свої підприємства 142 тисячі чоловік. У США, де ведення власного бізнесу вважається дуже престижним, 1989році кількість малих підприємств, що перебувають в індивідуальній власності, досягла 13 млн з 19млн об’єктів, що складають сектор малого бізнесу.
На підтвердження слід зазначити, що досить поширеною формою організації малих фірм є товариства або партнерства, які об’єднують двох або більше співвласників на паях. Кількість партнерів у США наблизилась до 1.8млн, що становить близько 10% від числа усіх фірм.
Таким чином, характеризуючи малі підприємства, господарські товариства інших країн, не можна залишити поза увагою особливості їх формування щодо форми власності, правового статусу, організації взаємодії. Стосовно цього корисним було б ознайомлення і використання законодавства інших країн. А також на основі багаторічного досвіду зарубіжних країн вдосконалювати законодавчу базу і функціонування господарських товариств в Україні.
ВИСНОВКИ
Як відомо, на сьогодні господарські товариства є найбільш популярною формою організації підприємницької діяльності як за кордоном, так і в Україні.
Але, нажаль в Україні розвиток господарських товариств гальмується в основному через невідповідність нормативно – правової бази, до умов розвитку ринкової економіки і господарських товариств.
Законодавство ж України про господарські товариства останнім часом суттєво еволюціонувало та зазнало позитивних змін. Оскільки багато питань, врегульованих спеціальним законом, знайшли регулювання також і в нових кодексах, це призвело до конфлікту відповідних норм та виникнення питань щодо порядку їх застосування. Одночасне набуття чинності Цивільним і Господарським кодексами призвело не тільки до конфлікту норм із нормами інших законів, а й навіть до конфлікту між самими кодексами, позаяк їх норми досить суперечливі і по-різному регулюють однакові питання.
Попри зміни, які відбулись у законодавстві протягом останнього часу, все ж таки залишається велика кількість невригульваних, конфліктних питань. Але як свідчать статистичні дані останніх років господарські товариства в Україні набули широкого поширення , і далі спостерігається тенденції до їх розвитку.
Уряд України поставив перед господарськими товариствами у 2009 ряд завдань серед, яких: підвищення технологічного рівня виробництва (розвиток нових форм взаємодії підприємств – зі створенням численних інноваційних та екоінноваційних кластерів; розвиток експортного потенціалу кластерів; розвиток експортного потенціалу та імпортозаміщення, запровадження європейських принципів державного ринкового нагляду за додержанням вимог щодо безпеки продукції та послуг); прискорений розвиток машинобудування з метою техніко-технологічного оновлення підприємств галузей економіки, випереджаючий розвиток легкої і харчової промисловостей, переробки металургійної, сільськогосподарської, хімічної та іншої продукції з високою часткою доданої вартості; удосконалення нормативно-правової бази з питань акціонування підприємств; удосконалення механізму контролю за ефективністю використання підприємствами матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, зменшення обсягів непродуктивних витрат і втрат ресурсів під час виробництва послуг, забезпечення цільового використання амортизаційних відрахувань, що входять до складу собівартості послуг; забезпечення фінансової підтримки.
Для досягнення цих цілей і завдань необхідне подальше реформування нормативно-правової бази України у сфері господарських товариств, а також підтримка уряду у сфері інвестування та нормування податкових ставок.
Оскільки, розвиток господарських товариств свідчить про розвиток ринкової економіки в Україні ,що може означати приближення нашої країни до входу в Європейську спільноту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України „Про господарські товариства” / Нове законодавство України. Випуск 3. – К., 1993.
2. Господарський кодекс України.-К: Істина, 2003.-208 с.
3. Господарське законодавство України : Збірник нормативних актів/ Щербина В.С. –К:Атіка ,2001-464 с.
4. Цивільний кодекс України
5. Вінник О.М. Господарське право / Курс лекцій – К: Атіка, 2004.-624с.
6. Євтушевський В.А. Корпоративне управління : підручник / Євтушевський В.А ., 2006.-406 с.
7. Захарчин Г.М. Основи підприємництва : навчальний посібник / Вища освіта XXI століття ,2008.-437 с.
8. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання : Навчальний посібник / за редакцією професора Воротіної Л.І., 2002. -307с.
9. Правові основи підприємницької діяльності /за редакцією Шакуна В.І., Мельника П.В. –К.-Правові джерела .-1997.-780 с.
10.Юридична газета // трансформація законодавства України про господарські товариства Бондарєв Тимур-№19(31) 20.10.2006р.
Додаток А
Спільні риси господарських товариств
Спільні риси господарських товариств |
Наявність права юридичної особи |
Зміст і порядок державної реєстрації |
Джерело формування права власності |
Ризик випадкової втрати або пошкодження власного майна |
Система оподаткування |
Порядок використання чистого прибутку |
Порядок припинення діяльності товариства |
Додаток Б
Відмінності між поняттями “виключення” і “вихід” учасника з ТзОВ
.і Поняття | Зміст поняття |
Виключення | 1. Примусове припинення участі у товаристві, ініціатива виходить від інших чинників. 2. Можливе лише за підстав, передбачених ст. 56 Закону України "Про господарські товариства". 3. Здійснюється за рішенням вищого органу. 4. Породжує суб'єктивний обов'язок учасника припинити корпоративні відносини з товариством внаслідок прийняття такого рішення загальними зборами учасників товариства |
Вихід | 1. Добровільне волевиявлення учасника. 2. Підстави не мають значення. 3. Здійснюється за рішенням самого учасника. 4. Є безумовним суб'єктивним правом учасника. Товариство є суб'єктом лише пасивного обов'язку — не перешкоджати. Це право не може бути обмежене установчими документами чи рішенням органів товариства |
Додаток В
Переваги і недоліки господарських товариств
Переваги ГТ | Недоліки ГТ |
Кращі можливості для розвитку і розширення своєї діяльності | Невисока оперативність у прийнятті рішення |
Кращі можливості матеріально-фінансового забезпечення | Повна особиста відповідальність (для повного і командитного товариств) |
Безперервність діяльності | Більша регламентованість із боку держави (для акціонерного товариства) |
Менше психологічне навантаження на кожного учасника | |
Спеціалізація учасників за напрямами діяльності | |
Додаткове джерело доходу (для АТ) |
Додаток Г
Порівняльна характеристика господарських товариств
Основні ознаки і характеристики | Акціонерне товариство (АТ) | Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) | Товариство з повною відповідальністю (ТзПВ) | Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) | Товариство зі змішаною відповідальністю (командитне) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Засновницькі документи | Установчий договір, статут | Установчий договір, статут | Установчий договір | Установчий договір, статут | Установчий договір |
Ступінь відповідальності | Обмежена в межах своїх часток акцій | Обмежена в межах вкладів у майно | Солідарна (необмежена) всім своїм майном | В межах вкладів і додатково належним майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника | Солідарна для дійсних членів і обмежена вкладом у майно для членів-вкладників |
Система управління | Загальні збори акціонерів — вищий орган; рада акціонерів, правління — виконавчий ППРЯТТ | Збори учасників — вищий орган; дирекція — виконавчий | Органи управління не створюються; справи товариства ведуться за загальною згодою учасників | Збори учасників — вищий орган; дирекція — орган виконавчий | Органи управління не створюються, діє договір доручення, який поширюється для дійсних членів |
Статутний фонд | Встановлюється у розмірі суми 1250 мінімальних заробітних плат | Встановлюється у розмірі суми 100 мінімальних заробітних плат | Самостійно встановлюють розмір СФ у засновницьких документах | Встановлюється у розмірі суми 100 мінімальних заробітних плат | Законодавчо не встановлюється розмір СФ, але обмежується розмір частки вкладників (не більше 50 % майна товариства) |
Контроль учасників | Незалежне від своїх учасників; взаємовідносини на договірній основі | Незалежне від своїх учасників | Великий контроль учасників товариства | Незалежне від своїх учасників | Великий контроль учасників товариства |
Період функціонування | Необмежений; найбільш стабільне — смерть чи вихід одного із акціонерів не впливає на існування фірми | Необмежений, створюється на невизначений термін | 1. Обмежений (смерть чи вихід одного із партнерів означає припинення існування ТзПВ) | Обмежений — створюється на певний термін або для досягнення певної мети | 1. Необмежений, у випадку смерті чи виходу одного із членів-вкладників. 2. Обмежений в аналогічних випадках з дійсними членами, якщо договором не обумовлено інше |
Основні ознаки і характеристики | Акціонерне товариство (АТ) | Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) | Товариство з повною відповідальністю (ТзПВ) | Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) | Товариство зі змішаного відповідальністю (командитне) |
Засновницькі документи | Установчий договір, статут | Установчий договір, статут | Установчий договір | Установчий договір, статут | Установчий договір |
Ступінь відповідальності | Обмежена в межах своїх часток акцій | Обмежена в межах вкладів у майно | Солідарна (необмежена) всім своїм майном | В межах вкладів і додатково належним майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника | Солідарна для дійсних членів і обмежена вкладом у майно для членів-вкладників |
Система управління | Загальні збори акціонерів — вищий орган; рада акціонерів, правління — виконавчий орган '_ | Збори учасників — вищий орган; дирекція — виконавчий | Органи управління не створюються; справи товариства ведуться за загальною згодою учасників | Збори учасників — вищий орган; дирекція — орган виконавчий | Органи управління не створюються, діє договір доручення, який поширюється для дійсних членів |
... »; Д 10 «Основні засоби»; Д 46 «Статутний капітал». На внесене майно складається запис на суму затвердженого і статутного капіталу: Д 16 «Неоплачений капітал»; К 40 «Статутний капітал». 2. Особливості формування статутного капіталу господарських товариств Порядок формування статутного капіталу господарських товариств регулюється Законом України про господарські товариства Господарським ...
... в Україні був би ще відчутнішим. За розрахунками , було б виробленя на 8% менше продукції. Особисті підсобні господарства сьогодні є стабілізуючою формою господарювання. У сучасних умовах вони гальмують спад виробництва сільськогосподарської продукції у всіх категоріях господарств і за умов безробіття стримують від різкого спаду рівень життя сільського населення, забезпечують додатковий заробіток ...
... льки його положеннями (якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди) може регулюватися оренда майна інших форм власності (комунальної, приватної). Важливе значення для регулювання орендних відносин. Мають інші акти законодавства України, зокрема Цивільним Кодекс (глава 25 "Майновий найом"), декрети Кабінету Міністрів України "Про укладення договорів оренди приміщень підприємствами й ...
... всіх учасників бізнесу однакових прав, повної економічної свободи, неприпустимості втручання органів державного управління в діяльність підприємницьких структур. Конкурентний режим господарювання передбачає вільне суперництво між учасниками бізнесу: за джерела сировини; вигідні умови вкладення капіталу; за більшу частину прибутку. Формування елементів ринкової інфраструктури відкриває можливість ...
0 комментариев