Алгоритми статистичного спостереження й аналізу фінансового стану підприємства

1.2 Алгоритми статистичного спостереження й аналізу фінансового стану підприємства

Дослідження структуру і динаміки фінансового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу. Порівняльний аналітичний баланс виходить з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства за звітний період. Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є: абсолютні величини по статтях вихідного звітного балансу на початок і кінець періоду; питомі ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець періоду; зміни в абсолютних величинах; зміни в питомих вагах; зміни в % до величин на початок періоду (темп приросту статті балансу); зміни в % до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін); ціна одного відсотка росту валюти балансу і кожної статті - відношення величини абсолютної зміни до відсотка абсолютної зміни на початок періоду.

Порівняльний аналітичний баланс чудовий тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, що звичайно здійснює будь-як аналітик при первісному ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного балансу охоплена безліч важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу, активно використовувані в практиці капіталістичних фірм. У ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за визначений період, а метою вертикального аналізу є обчислення питомої ваги нетто. Усі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи:

показники структури балансу;

показники динаміки балансу;

показники структурної динаміки балансу.

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства варто згрупувати статті балансу в окремі специфічні групи по ознаці ліквідності (статті активу) і терміновості зобов'язань (статті пасиву). На основі агрегованого балансу здійснюється аналіз структури майна підприємства, що у більш упорядкованому виді зручно проводити за такою формою:

Читання балансу по таких систематизованих групах ведеться з вико-ристанням методів горизонтального і вертикального аналізу.

Горизонтальний, чи динамічний, аналіз цих показників дозволяє установити їхні абсолютні збільшення і темпи росту, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства. Так, динаміка вартості майна підприємства дає додаткову до величини фінансових результатів інформацію про міць підприємства. Не менше значення для оцінки фінансового стану має і вертикальний, структурний, аналіз активу і пасиву балансу.

Фінансовий стан - це сукупність показників, що відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Основна мета аналізу фінансового стану - це не тільки оцінка поточного стану підприємства, але і відстеження тих чи інших тенденцій у зміні основних фінансових показників, виявлення слабких позицій, проведення цілеспрямованої роботи на поліпшення цих показників.

При статистичному дослідженні застосовуються основні статистичні методи: угруповань, середніх і відносних величин, графічний, індексний, а також метод зіставлення. Головна мета статистичного аналізу фінансового стану - простежити динаміку і структуру змін фінансового стану підприємства за допомогою оцінки зміни основних фінансових показників. При цьому використовуються наступні методи статистичного дослідження:

* побудова динамічних рядів як фактичних показниках, так і в порівнянних (відносних) показниках;

* розрахунок показників динамічних рядів;

* побудова трендових і регресних моделей;

* розрахунок індексів.

Фінансові коефіцієнти являють собою відносні показатели фінансового стану підприємства. Вони розраховуються у виді відносин абсолютних показників фінансового чи стану їхніх лінійних комбінацій. Відповідно до класифікації, відносні показники фінансового стану підрозділяються на коефіцієнти розподілу і коефіцієнти координації.

Коефіцієнти розподілу застосовуються в тих випадках, коли потрібно визначити, яку частину той чи інший абсолютний показник фінансового стану складає від підсумку його групи абсолютних показників.

Коефіцієнти координації використовуються для вираження відносин різних власне кажучи абсолютних показників фінансового стану чи їхніх лінійних комбінацій, що мають різний економічний зміст.

Система відносних фінансових коефіцієнтів по економічному змісті може бути підрозділена на ряд характерних груп:

показники оцінки рентабельності підприємства;

показники оцінки ефективності чи керування прибутковості продукції;

показники оцінки ділової чи активності капиталоотдачи;

показники оцінки ринкової стійкості;

показники оцінки ліквідності активів балансу як основи платоспроможності.

РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРВИННИХ СТАТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИМИ ХАРАКТЕРИСТИКАМИ ВАТ "ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛОКОНСТРУКЦIЙ IМ. БАБУШКIНА"