Система запалювання від магнето

Тема: Система запалювання від магнето

Зміст

ВСТУП

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАПАЛЮВАННЯ ВІД МАГНЕТО

1.1 Загальні відомості

1.2 Будова та принцип дії

2. ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТУВАННЯ І ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПУСКОВИХ ДВИГУНІВ

2.1 Параметри та методи діагностування контактів

3. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4. ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МАШИНІСТА БУЛЬДОЗЕРА

Перелік використаної літератури

Вступ

Прискорення технічного прогресу і зростання продуктивності праці в будівництві значною мірою залежать від рівня механізації будівельного виробництва. Сучасне місто вимагає малогабаритної, маневреної, потужної техніки. Проте нинішній економічний стан України не дозволяє випускати абсолютно нову техніку і робоче устаткування до неї. У зв'язку з цим багато машинобудівних заводів проводять модернізацію існуючих машин.

Пуск двигуна є важливим і складним процесом, особливо в холодну пору року. Це пояснюється тим, що при невеликій частоті обертання колінчастого вала і холодних стінках впускних трубопроводів та камери згоряння важко забезпечити умови для високоякісного j сумішоутворення, надійного запалювання і згоряння пальної суміші.

Мінімальні пускові частоти обертання колінчастого вала карбюраторного двигуна 30...60 хв^-1 (об/хв) потрібні для приготування пальної суміші, підпалення іскровим розрядом цієї суміші та одержання енергії перших спалахів, достатньої для початку самостійної роботи двигуна. Мінімальні пускові частоти обертання колінчастого вала дизеля 150...350 хв^-1 (об/хв) необхідні для інтенсивного стискування повітря, що підвищує його температуру і активно перемішує ! повітря з паливом, для забезпечення дрібного розпилювання палива при впорскуванні по всій камері згоряння. Автомобільні карбюраторні двигуни і дизелі, тракторні дизелі малої і середньої потужності пускають за допомогою електричного двигуна (стартера), а тракторні дизелі середньої і великої потужності -за допомогою допоміжного двигуна, який пускається від стартера або вручну. На таких двигунах запалювання горючої суміші відбувається за допомогою електричної іскри, що утворюється між електродами свічки запалювання внаслідок вироблення електричного струму приладом який називається - магнето.

Мета даної роботи навести приклади ефективного застосування системи запалювання від магнето на бульдозерах.

Завдання :

- визначити призначення та принцип дії системи запалювання від магнето

 - охарактеризувати особливості конструкції системи запалювання від магнето;

- описати операції з технічного обслуговування та ремонту цієї системи.

1. Призначення та застосування системи запалювання від магнето

 

1.1 Загальні відомості

На більшості дизелів встановлюється пусковий двигун марки ПД-10 або його модифікації ПД-10У, ПД-10М, П-350.

Пусковий двигун складається з остова, кривошипно-шатунного механізму, систем живлення і запалювання та механізму передач обертання від колінчастого вала пускового двигуна до колінчастог вала дизеля. Механізм передачі має зчеплення, редуктор і автомат вимикання.

Пуск допоміжного двигуна здійснюється вручну обертанням маховика спеціальним шнуром або електричним стартером.

Як пускові двигуни застосовують одно- і двоциліндрові двотактні або чотиритактні карбюраторні двигуни.

Рис. 1.1. Пусковий двигун ПД-10:

1 - паливний бачок, 2 - краник;3 - фільтр, 4 - трубопровід; 5 - карбюратор; 6 - впускне вікно; 7 - циліндр; 8 - головка циліндра; 9 - продувально-заливний краник, 10 - запальна свічка; 11 - провід високої напруги; 12 - патрубок, 13 - сорочка охолодження; 14-випускне вікно; 15 - продувальне вікно; 16 - поршень; 17 - палець, 18 - глушник, 19 - маховик; 20 - вал; 21 - шатун; 22 - картер; 23 - палець кривошипа, 24, 25 - шестерні; 26 - магнето; 27 - регулятор, 28 - важіль, 29 - тяга, 30 - проміжна плитка, 31 - кривошипна камера; 32 - шестерня привода регулятора; 33 - шестерня привода магнето

1.2 Будова та принцип дії

 

Система запалювання пускового двигуна складається із магнето 26, свічки запалювання 10 і проводу 11 високої напруги, останній з'єднує магнето 26 зі свічкою 10. Пусковий двигун П-350 відрізняється від двигуна ПД-10 потужністю і схемою привода колінчастого вала пускового двигуна. В приводі колінчастого вала пускового двигуна П-350 застосовано і ручний дублюючий механізм пуску. Робоча суміш у пускових двигунах запалюється від електричного розряду (іскри), який виникає між електродами, розташованими в камері згоряння. Для виникнення в камері згоряння електричної іскри призначений пристрій, який називають іскровою запальною свічкою. Створює імпульси високої напруги і подає їх до свічки пускового двигуна магнето. Разом з проводом високої напруги 5 (рис. 1.3.) свічка 4 і магнето і складають систему запалювання пускового двигуна. Вона працює самостійно, окремо від інших приладів електрообладнання трактора.

Для нормальної роботи двигуна важливе значення має момент запалювання робочої суміші. Кут повороту колінчастого вала за інтервал часу від моменту початку іскроутворення до моменту приходу поршня у ВМТ називається кутом випередження запалювання. При повному навантаженні двигуна на номінальному швидкісному режим і кут випередження запалювання перебуває в інтервалі 25...40°. На пускових двигунах тракторів він забезпечується відповідним встановленням корпуса магнето відносно остова пускового двигуна. Магнето являє собою пристрій, який виробляє струм низької напруги, переробляє його у струм високої напруги і підводить до запальної свічки. В одному корпусі з магнето розташовані генератор змінного струму, переривник струму низької напруги, конденсатор та індукційна котушка (трансформатор).

На пускових двигунах використовують малогабаритні магнето М-124 або його модифікації. Магнето М-124 одноіскрове, правого обертання, з постійним моментом іскроутворення. Кріпиться магнето фланцем корпуса 2 (рис. 1.2.). При цьому поводок 1, встановлений на валу ротора 19, вводиться в вал шестерні привода. Генератор змінного струму магнето складається з ротора і стояків з полюсними башмаками. В корпусі з немагнітного цинкового сплаву розміщено магнітопровідні стояки 11 (рис.1.3) з полюсними башмаками. Стояки і закріплене на верхніх площинах осердя трансформатора 10 зібрані з окремих пластин електротехнічної сталі.

Рис. 1.2. Магнето 1-повідець; 2-корпус; 3-стояк; 4-осердя трансформатора; 5-первинна обмотка; 6-вторинна обмотка; 7,13-кришки; 8-вивід; 9-провід високої напруги; 10, 11 -пружина; 12 -контакт переривника; 14 -важілець рухомого контакту; 15-кулачок; 16-диск переривника; 17-конденсатор; 18-кнопка вимикання запалювання; 19-ротор

Між полюсними башмаками і наконечниками 12 ротора 13 витримується певний зазор для одержання надійного магнітного потоку, який проходить через осердя трансформатора 10.

Ротор виконаний з окремих деталей. Постійний магніт ротора 13 виготовляється у вигляді циліндра із нікель-алюмінієвої сталі (сплав ЖНА) або оксидно-барієвих сплавів. На постійний магніт 13 напресовують пакет пластин 15 і дві півосі 14. В пакеті пластин встановлюють полюсні башмаки: N—північ (Пн) і S—південь (Пд). Всі ці деталі скріплюються цинковим сплавом. Трансформатор складається з осердя 10 і котушки, що має первинну 9 і вторинну 8 обмотки. Первинна із 166 витків товстого мідного, дроту діаметром 0,8...1,0 мм намотана на осердя.

 

Рис. 1.3. Схема системи запалювання пускового двигуна:

1-магнето; 2-вимикач блокування пуску двигуна при включеній передачі; 3 -кнопка дистанційного виключення запалювання (на щитку приладів кабіни трактора); 4-запальна свічка; 5-провід високої напруги; 6-контакт: 7-іскровий розрядник; 8, 9-вторинна і первинна обмотки трансформатора; 10-осердя трансформатора; 11-стояки; 12-полюсні наконечники магніту; 13-ротор (магніт); 14-піввісь; 15-пакет пластин; 16-ексцентрик; 17-кулачок; 18-вісь; 19-текстолітова подушка; 20-важіль переривника; 21-рухомий контакт; 22-нерухомий контакт; 23-контактний стояк; 24-гвинт кріплення стояка; 25-пластинчаста пружина; 26-конденсатор; 27-кнопка виключення запалювання (на корпусі магнето)

Один кінець цієї обмотки припаяний до осердя і є «масою» (з'єднаний з нерухомим контактом 18 переривника), другий - з'єднаний з початком вторинної обмотки і з рухомим контактом 21 переривника. Вторинна обмотка має 13000 витків тонкого мідного дроту діаметром 0,05...0,08 мм. Другий кінець вторинної обмотки з'єднаний з проводом високої напруги 5. Паралельно первинній обмотці трансформатора в електричну схему низької напруги увімкнено кнопку 27 виключення запалювання, конденсатор 26, кнопку 3 дистанційного виключення запалювання і вмикач 2 блокування пуску двигуна при включеній передачі. Переривник складається з кулачка 17, нерухомого 22 і рухомого 21 контактів, які мають наконечники з тугоплавкого металу. Це запобігає обгорянню при виникненні між ними іскри під час розмикання контактів. За кожний оберт ротора 13 магнітний потік в осерді трансформатора безперервно змінюється за величиною і двічі за напрямом. Максимального значення магнітний потік набуває тоді, коли ротор обертається на кут 8-10° від нейтрального положення у бік обертання. Цей кут називають абрисом магнето. Під дією змінного магнітного потоку в первинній обмотці трансформатора утворюється електрорушійна сила напругою до 30 В. Оскільки контакти переривника замкнуті, електрорушійна сила забезпечує протікання струму по такому колу: первинна обмотка трансформатора - пластинчаста пружина - контакти переривника - «маса» первинна обмотка трансформатора. Струм, який проходить по первинній обмотці трансформатора, утворює навколо неї магнітне поле. В момент максимального значення струму в первинній обмотці кулачок розмикає контакти переривника, струм низької напруги в первинній обмотці зникає. Зникає і утворене ним магнітне поле, пройшовши витки вторинної обмотки. Під дією цього поля у вторинній обмотці утворюється електрорушійна сила високої напруги. Електрорушійна сила забезпечує протікання струму високої напруги до 24000 В по такому колу: вторинна обмотка трансформатора -провід високої напруги - електроди запальної свічки -«маса». Між електродами свічки виникає іскровий розряд.

Одночасно з утворенням струму високої напруги у вторинній обмотці з'являється струм самоіндукції напругою 200...300 В у первинній обмотці. Струм самоіндукції запобігає швидкому зниканню магнітного поля у первинній обмотці, що зменшує напругу у вторинній. Цей недолік в роботі магнето усувається конденсатором, який під час розмикання контактів переривника заряджається і розряджається при замиканні кола первинної обмотки. При заряджанні конденсатора поглинається струм самоіндукції первинної обмотки. Це зменшує обгоряння контактів переривника і збільшує напругу у вторинній обмотці трансформатора.

Щоб не допустити пуску дизеля при включеній передачі на тракторах встановлюється спеціальний пристрій, що блокує. Він складається з вимикача і електропроводки. Один контакт вмикача 2 з'єднаний з масою трактора» другий – електропроводкою з первинною обмоткою магнето. При вимкнених передачах контакти вимикача 2 розімкнуті, пристрій, що блокує, вимкнений, система запалювання працює. Зупинка пускового двигуна здійснюється кнопкою 3 магнето. Якщо ввімкнута певна передача, замикаються контакти вимикача 2, через який первинна обмотка магнето постійно з'єднана з «масою». Магнето не виробляє струм високої напруги і двигун не працює.

На сучасних пускових і автомобільних двигунах використовують нерозбірні свічки з керамічними ізоляторами. Свічка складається із сталевого корпуса 5 (рис. 3.4) та ізолятора 6. В нижній частині корпуса 5 нарізка і боковий електрод 2, виготовлений з нікель марганцевого сплаву. Корпус вкручується в нарізний отвір головки циліндра двигуна.

Герметичність з'єднання свічки з головкою забезпечується прокладкою 3. Між корпусом і ізолятором 6 встановлено ущільнення 4. Проти центрального електрода 1 розташований боковий електрод 2, зазор між ними - 0,6...0,9 мм.

Рис. 3.4. Іскрова запальна свічка:

1 - центральний електрод;

2 - боковий електрод;

3 - прокладка;

4 - ущільнення;

5 - корпус,

6 - ізолятор;

7 - контактна гайка,

8 - центральний стержень,

9 - грань під гайковий ключ

Нормальна і тривала робота свічки забезпечується при нагріванні її теплового конуса до 580...850°С. Тепловим конусом свічки називається нижня частина ізолятора від торцевої поверхні до прокладки 3. При такій температурі на свічці не відкладається нагар, оскільки відбувається самоочищення. Температура нижче 500°С призводить до зменшення іскрового розряду і перебоїв у запалюванні, більше 850°С - до розжарювального запалювання і передчасного запалювання робочої суміші від нагрітої поверхні ізолятора. Для забезпечення тривалої експлуатації запальної свічки необхідно правильно підбирати її для конкретного двигуна. Зокрема, для пускових двигунів потрібні свічки А11Н.

Перша буква у маркуванні свічок вказує на параметри нарізки:

А - нарізка M14xl,25;

M - нарізка М18х1,5.

Цифри після букви характеризують здатність свічки до запалювання суміші від перегрітих ізолятора та електродів. Встановлено ряд жарових чисел -8, 11, 14. 17, 20, 23 та 26. Буква після цифри свідчить про довжину вкручуваної частини корпусу (Н -11 мм, Д -19 мм, при відсутності букви - 12 мм).