Становлення та розвиток монетарної та фіскальної політики в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського

Кафедра фінансів та банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

"СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МОНЕТАРНОЇ ТА

ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ"

Виконала студентка гр.43 Б

Суржинська І.В.

Викладач Тарасова Н.А.

м.Мелітополь

2007рік

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ТА ФІСКАЛЬНОЇ

ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

1.1. М’яка монетарна політика та м’яка фіскальна політика (1992-

1995роки)

1.2. Жорстка монетарна політика та м’яка фіскальна політика (1996-

1999роки)

1.3. Жорстка монетарна та жорстка фіскальна політика (2000-2003роки)

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ МОНЕТАРНИХ ПАРАМЕТРІВ

ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

2.1. Обов’язкове резервування коштів.Процентні ставки

2.2. Рефінансування банків. Депозитні операції

2.3. Операції зворотного РЕПО

2.4. Монетарний огляд та прогнозна оцінка розвитку грошово-

кредитного ринку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Нині в Україні особливої актуальності набула проблема розроблення стратегії грошово-кредитної політики, яка відповідала б довготривалим перспективам соціально-економічного розвитку країни.

Україна вступає в новий етап розвитку, який більшою мірою має характеризуватись стабільністю і визначенністю економічної політики.

За таких передумов зростають вимоги до економічної та монетарної політики, зокрема до їх обгрунтованості й ефективності. У зв’язку із цим постає завдання розроблення і реалізації нових підходів у сфері монетарної політики.

У нашій країні з 1999року діє Закон "Про Національний банк України", яким визначено головні підходи до формування і здійснення грошово-кредитної політики. Відповідно до нього Рада НБУ розробляє основні засади грошово-кредитної політики і здійснює контроль за їх виконанням. Правління НБУ проводить грошово-кредитну політику згідно з визначеними Радою НБУ засадами. Основні засади дають можливість НБУ з допомогою інструментів грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошово-кредитного обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення.

Накопичено певний досвід формування основних засад. На практиці з’ясувалися недоліки законодавства та нормативно-правових актів, виявилися суперечності та проблеми, що можуть бути предметом окремого аналізу. Передусім ідеться про стратегічні підходи до формування основних засад грошово-кредитної політики.

Нинішня практика включає в себе застосування як формальних норм і правил, зафіксованих у Законі "Про Національний банк України", "Регламенті Ради НБУ", "Тимчасовому положенні про зміст, порядок розробки Основних засад грошово-кредитної політики та здійснення контролю за їх виконанням", так і неформальних, які склалися в результаті реальних взаємовідносин органів монетарної влади, пов’язаних із розв’язанням наявних проблем та суперечностей і не регламентованих нормативно-правовими актами.

Показники, що затверджуються Радою НБУ, не можуть водночас відігравати і роль цілей грошово-кредитної політики, оскільки кожен із них для досягнення встановленого значення потребує відповідної до конкретних умов зміни інших, які відіграють у такому випадку роль інструментів досягнення мети. Цю невідповідність на формально-інституційному рівні досі не подолано, тож кожного року проблеми вирішувалися неформально.

Основним орієнтиром вважалася інфляція. Режим регульованого плавання обмінного курсу ( в умовах перевищення пропозиціїї валюти над попитом на неї і здатності економіки поглинати значне зростання пропозиції грошей внаслідок викупу валюти НБ без відповідних інфляційних ефектів, що пов’язано з відносно низьким рівнем монетизації економіки) давав змогу утримувати стабільність валютного курсу і використовувати його як інфляційний якір. Монетарна база і монетарна маса розглядалися як показники, що коригуються з інфляцією та обмінним курсом, але ніхто ніколи не наголошував на них як на таргетах. Ці показники практично виконували роль прогнозу. До того ж інфляція значною мірою залежала від немонетарних факторах (підвищення регульованих цін і тарифів тощо). Рада НБ щоквартально розгладала виконання Основних засад, аналізувала стан економіки, грошово-кредитної сфери та адекватність дій Правління НБУ.

З точки зору формальної класифікації монетарних режимів грошово-кредитна політика в Україні не є ні монетарним таргетуванням, ні таргетуванням обмінного курсу, ні таргетуванням інфляції. Дослідники характеризують таку політику як некласифікований монетарний режим або як режим з імпліцитними орієнтирами. На практиці в Україні імпліцитно здійснювалося розгорнуте таргетування стабільності грошової одиниці, яке означає постійний моніторинг і контроль за рівнями інфляції, девальвації, динамікою відсоткових ставок, їх співвідношеннями і, за необхідності, непрямий вплив на них засобами грошово-кредитної політики.

У 2002 році в Основних засадах уперше було передбачено завдання щодо поступової підготовки до таргетування інфляції. Для переходу до цього режиму необхідно вирішити ряд складних завдань: забезпечити операційну незалежність центрального банку та уряду; підвищити ефективність управління грошово-кредитним ринком, передусім – відсотковими ставками; розробити систему інформаційного обміну всередині центрального банку, що збільшує ефективність прогнозування інфляції, управління ціновими очікуваннями та іншими процесами.

Ці завдання достатньою мірою ще не виконано. Нині необхідним став перехід до визначення основних засад грошово-кредитної політики на базі середньострокової монетарної стратегії, яка безпосередньо підготувала би підгрунтя для впровадження режиму прямого таргетування інфляції.

Підготовка до розроблення і реалізації середньострокової монетарної стратегії передбачає узагальнення існуючого світового досвіду та предметне врахування особливостей економічного розвитку України.

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ТА ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Після розпаду Радянського Союзу держави, які утворилися на його теренах, зіткнулися з багатьма проблемами, спричиненими розривом налагоджених економічних зв’язків. Спостерігалося значне падіння виробництва, інфляційні сплески, погіршення добробуту і соціальної захищенності населення. Назріла гостра потреба у здійсненні структурних змін в економіці. Не була винятком і Україна. Чимало проблем, які виникали у фінансовому секторі в перші роки державної незалежності, стали наслідком неузгодженості тогочасної грошово-кредитної та бюджетної політики. Окремі із цих проблем залишаються актуальними досі.

Процес становлення і налагодження взаємозв’язків між монетарною і фіскальною політикою в Україні можна умовно поділити на три основних етапи. Зупинимося детальніше на кожному з них.