Читання як вид мовленнєвої діяльності
Розвиток зв’язного мовлення на уроках читання
Відбір дидактичного матеріалу для навчання усного переказу учнів
Зміст та організація експериментального дослідження та перевірка його ефективності
Переказ від імені грачка
Різноманітність видів переказів визначається різними
Структурний аналіз тексту
Навигация
Переказ від імені грачка
Методика навчання дітей усного переказу в 2-му класі
124987
знаков
4
таблицы
2
изображения
1. Переказ від імені грачка.
— Уявіть, що ви і є цей самий грачок. Спробуйте переказати текст
від його імені.
2. Переказ від імені Дмитрика. Завдання для слухачів:
I варіант — стежить за послідовністю і повнотою викладу матеріалу;
II варіант – стежить, як оповідач використовує образні слова і вислови;
III варіант — стежить, чи інтонація розповіді відповідає задуму оповідача.
XI. Робота над осмисленням змісту тексту.
— Послухайте речення і скажіть, хто з героїв оповідання міг би так
сказати.
1) Тим, хто потрапив у біду, я з радістю допоможу!
2) Якщо потраплю у біду, я сам собі допоможу!
3) Я опинився у біді, прошу: допоможи мені!
Скажіть, який висновок хотів би почути від нас автор цього тексту. (Не залишайся байдужим до чужого горя).
XII. Домашнє завдання.
Намалюйте малюнок до абзацу, який вам найбільше сподобався.
Навчіться переказувати текст від імені мами.
Результатом використання переказів даного виду стало формування у молодших школярів умінь доповнювати текст і творчо переказувати його. Сформованість умінь творчого переказування тексту виявилася кращою в учнів експериментального класу, ніж в контрольного (див. табл. 2.4.).
Таблиця 2.4.
Порівняльна характеристика умінь творчого переказування тексту в учнів контрольного та експериментального класів
| № п/п | Уміння | Контрольний клас, % | Експериментальний клас, % |
| 1 | Включення елементів опису, міркування, критичної оцінки | 67 | 78 |
| 2 | Творче доповнення тексту | 73 | 81 |
| 3 | Зміна кінцівки твору | 77 | 84 |
| 4 | Зміна особи оповідача | 69 | 80 |
| 5 | Передача змісту від особи одного з персонажів | 67 | 78 |
| 6 | Зміна послідовності передачі окремих епізодів | 72 | 84 |
| 7 | Використання елементів інсценування | 74 | 81 |
| 8 | Зміна синтаксичних конструкцій іншими, заміна прямої мови на непряму | 67 | 79 |
| 9 | Заміна певних слів і словосполучень синонімічними | 71 | 78 |
| 10 | Введення у текст порівнянь, епітетів, прислів'їв, сталих виразів | 73 | 82 |
| 11 | Зміна літературно-художньої форми переказування тексту | 75 | 87 |
Сформованість умінь переказування тексту на початку експериментального дослідження представлені на діаграмі 1.
Діаграма 1.
Сформованість умінь переказування тексту на початку експерименту
Сформованість умінь переказування тексту наприкінці експериментального дослідження представлена на діаграмі 2.
Діаграма 2.
Сформованість умінь переказування тексту наприкінці експерименту
Діаграми наочно ілюструють, що найлегшим для дітей виявився вибірковий переказ. Дещо важчим виявився детальний переказ, при цьому відмічалася така загальна помилка учнів, як спотворення кінцівки. Ще важчим виявився стислий переказ. При цьому діти намагалися переказувати детально. Найважчим видом переказу виявився творчий. Особливо поширена помилка у цьому виді переказування тексту - заміна особи оповідача.
Проте, незважаючи на допущені помилки, можна констатувати, що сформованість умінь переказувати текст краща в учнів експериментального класу, ніж в контрольного, що свідчить про ефективність формувального експерименту, і всього експериментального дослідження загалом.
Висновки
1. Розвиток мовлення — провідний принцип у роботі з читання, граматики, правопису, який об'єднує всю мовленнєву діяльність учнів. Робота над правильною вимовою, чіткістю і виразністю усного мовлення, культурою, відчуттям змісту і краси, над збагаченням словника має стати складовою кожного уроку поряд з конкретними лінгвістичними завданнями. Розвиток мовлення у початковій школі значною мірою здійснюється на уроках читання.
2. Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення мовленнєвої культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу, розвиток уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальними засобами мови залежно від ситуації та мети висловлювання; послідовно і логічно викладати думку; удосконалення граматичного ладу мовлення; оволодіння нормами українського літературного мовлення і засвоєння найважливіших правил спілкування.
Перелічені напрямки роботи з розвитку мовлення становлять основу для формування у молодших школярів умінь сприймати, відтворювати і будувати зв'язні висловлювання різних типів і стилів. Відповідно до цього, процес творення тексту включає такі етапи: орієнтування в умовах спілкування, планування ходу думки, добір найбільш відповідних мовних засобів для її вираження і забезпечення зворотного зв'язку. Всі ці етапи монологічного мовлення постійно змінюють один одного та перебувають у постійній взаємодії.
3. В умовах шкільного навчання ситуація уроку знімає природну комунікативність мовлення. Саме тому виникає потреба ввести учнів у мовленнєву ситуацію і навчити орієнтуватися у ній. Слід створити такі умови, які б викликали внутрішнє спонукання висловити свої думки і почуття, бажання розповісти про свої враження, побачене і пережите.
Найважливішим засобом учителя при створенні мотиву мовленнєвої діяльності є спосіб постановки завдання. Формулюючи те чи інше завдання, учитель бачить конкретну мету даного уроку, його місце в системі інших і, виходячи з цього, створює мовленнєву ситуацію, яка спонукає учнів до висловлювань.
Завдання усвідомити тему та межі висловлювання, підпорядковувати свій виклад основній думці вимагає від молодшого школяра умінь добирати матеріал для висловлювання. Для цього учень оволодіває чотирма групами комунікативних умінь (інформаційно-змістові, структурно-композиційні, граматико-стилістичні, редагування), які знаходять повне втілення у переказах як самостійній вправі з розвитку усного мовлення.
4.У процесі розвитку усного мовлення учнів засобом переказу основне місце відводиться розповіді. Складання розповідних текстів супроводжується побудовою наукових описів за аналогією, переконструюванням, поширенням чи переказом художніх описів, доповненням міркувань з опорою на розповідний чи описовий текст. Трудність оволодіння різними за складністю типами мовлення урівноважується за допомогою учителя, ступенем самостійності і творчості учнів.
5. Перекази — основні вправи з розвитку узагальнених умінь зв'язного мовлення. Проведення переказу за розповідним, описовим текстом і текстом-міркуванням передує побудові самостійного висловлювання того ж типу і стилю. Переказ будується на основі зразка, в якому всі проблеми створення тексту подані у готовому варіанті. Аналізуючи і відтворюючи зразок, учні усвідомлюють майстерність автора, оволодівають уміннями розкривати тему й основну думку висловлювання, збирати і систематизувати матеріал, планувати і створювати монологічні висловлювання різних типів і стилів.
Похожие работы
... сля його написання, а через деякий час. Проходить втома, загострюється сприймання. Учень відвикає від свого тексту, дивиться на нього ніби зі сторони, зіркішим поглядом. Це завершальний етап у роботі над переказом. Він має на меті: 1) розвивати мовне чуття учнів; 2) формувати уміння удосконалювати своє висловлювання; 3) готувати учнів до більш успішного виконання наступних робіт. Організовуючи ...
... . - М.: Просвещение, 1965. - 318 с. 46. Оморокова М.И. Активизация словаря школьника на уроках чтения. - М.: Просвещение, 1963. - 216 с. 47. Основи роботи над науково-художнім твором у початкових класах // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - Вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С 107-109. 48. Пархоменко Н.Р. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // ...
... цінності в плані навчання, виховання та розвитку молодших школярів, формування особистісних якостей та особистості дитини в цілому. Розділ 2. Казка як засіб виховання і навчання учнів казка література виховання педагогічний школяр 2.1 Казка - учбовий матеріал для дітей різного віку Казка відома дітям з дошкільних років. Її привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Неможливо ...
... і красиво виконувати будь-яке завдання варто проводити виставки дитячих зошитів з різноманітними конкурсами. Розділ 2. Методичні вказівки щодо навчання письма в букварний період навчання грамоти 2.1 Вимоги до уроків навчання письма в букварний період Лінгвістичні основи методики навчання грамоти. Методика навчання грамоти базується на фонетико-графічній системі (фонетика і графіка). ...
0 комментариев