Клас

4 клас

Об’єкт перевірки	Середня к-сть балів в контрольному класі		Середня к-сть балів в експериментальному класі
	На початку вивчення розділу	В кінці вивчення розділу	На початку вивчення розділу	В кінці вивчення розділу
вміння відрізняти літературну казку від народної	7,9	8,3	7,8	9,6
знання українських народних казок	7,4	7,9	7,6	9,2
визначення специфічності структури казки	6,8	7,5	6,9	8,3
вираження емоційно-чуттєвої сфери	7,2	7,9	8,6	8,9
встановлення причиново-наслідкових зв’язків	7,9	8,8	7,2	10,6
бажання читати казку на уроці	8,4	8,9	8,6	10,4

Отже, як бачимо з результатів, запропонованих в таблицях навчання за запропонованою нами методикою покращило знання учнів щонайменше на 1–2 бали. Також варто сказати, що пропонована методика покращує мотиваційну сферу навчання, знайомить учнів з історичним минулим народу, його побутом, звичаями, збільшує рівень домагань школярів і, як наслідок покращує їх результативність.

Загалом казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, але й, як бачимо з результатів, у великій мірі, розвивальні та навчальні задачі. За правильної організації процесу роботи над казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам’ять, мовленнєвий розвиток тощо.

Висновки

 

Казка – животворне джерело дитячого мислення. Багаторічний досвід переконує, що інтелектуальні, моральні та естетичні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів стимулюють потік думки, що пробуджує до активної діяльності мозок, зв’язує повнокровними нитками живі острівці мислення. Під впливом почуттів дитина мислить словами. В казкових образах перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем.

Вивчення досліджуваної проблеми в теоретичному аспекті показало, що казка – найбільш важливий помічник у розумовій роботі учня. Це можна простежити на різних етапах засвоєння нового матеріалу. Перший етап: розумова робота над новим матеріалом починається з уваги, яку К.Д. Ушинський назвав дверима, через які проходить все, що входить у душу людини із зовнішнього світу.

Дослідження В. Сухомлинського показали, що в періоди великого емоційного піднесення думка дитини стає особливо ясною, а запам’ятовування відбувається найінтенсивніше. Ми намагались запропонувати умови, серед яких для запам’ятовування через казку найсуттєвішими є: казка приваблює дитину своєю яскравістю, незвичайністю, зацікавлює маленького учня, зумовлює виникнення асоціацій. Тому процес її опрацювання відбувається поетапно: на І етапі відбувається первинне ознайомлення зі змістом казки, на ІІ – аналіз образів твору, причиново-наслідкових зв’язків тощо і вже на ІІІ етапі відбувається власне запам’ятовування узагальнення мовних засобів твору, ідейно-тематичної спрямованості тощо. Під час запам’ятовування дитина логічно мислить. Отже, третій етап розумової праці вміщує у собі і четвертій – мислення. Виходячи із завдань сучасної школи – навчаючи, розвивати – казку можна неповністю розповідати, не розкривати її таємниці. Створення проблемної ситуації а потім її розв’язання – це вже робота логічного мислення таким чином, казка у навчальному процесі розвиває дитячу увагу, уяву, пам’ять, мислення, які допомагають учневі в оволодінні необхідним матеріалом.

Як показали результати експериментальної частини нашої роботи, методичні рекомендації, прийоми та форми роботи над казкою, є ефективними. Їх доцільність визначається:

ü  використанням різноманітних, методично обґрунтованих прийомів роботи над казкою, що спрямовані на покрашення мотиваційної сторони навчання;

ü  застосуванням цікавих форм роботи, які впливають на емоційний тон уроку.

Отже, запропонована нами на початку роботи гіпотеза (за умови ефективної роботи над казкою на уроці покращиться рівень домагань учнів, мотиваційна сфера та результати навчально-пізнавальної діяльності загалом) знайшла своє повне відображення та підтвердження в її результатах. Внаслідок проведеного дослідження ми досягли кінцевої мети дослідження – узагальнили методичні прийоми та форми роботи над українською народною казкою на уроках читання в початковій школі. В ході написання роботи ми також реалізували всі поставлені на початках завдання.

Теоретична та практична значущість дипломної роботи дозволяє стверджувати, що її проблема може знайти своє подальше відображення у наступних наукових дослідженнях.

Список використаних джерел

1.  Антонова Т., Харитонов А. Мультимедийный учебник. Поиски жанра // Компьютер-пресс. – 1999. – №9. – С. 26–31.

2.  Бибко Н.С. Изучение сказок смешанного типа // Начальная школа. – 1990. – №3 – С. 36–38.

3.  Бибко Н.С. Обучение первоклассников умению читать сказки // Начальная школа. – 1996. – №7. – С. 17–21.

4.  Бибко Н.С. Обучение воспринимать сказки // Начальная школа. – 1988. – №5. – С. 36–42.

5.  Богоявленська Д.Б. Психологія мотивації. – К.: Освіта, 1990.

6.  Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови. – К.: Вища школа, 1995.

7.  Буган Ю.В., Уруський В.І. Словник психолого-педагогічних термінів і понять. – Тернопіль: Астон, 2001.

8.  В.О. Сухомлинський. Слово рідної мови. – Вибрані твори в 5 т. – Т.3, – К., 1976.

9.  Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар. – К.: Освіта, 2002.

10.  Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класі. – К.: Рад. школа, 1987.

11.  Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1–4 класах. – К.: Рад. школа, 1991.

12.  Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. та ін. Навчання в 1 класі. – К.: Рад. школа, 1991.

13.  Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар. Підручник для 1 класу – К.: Освіта. – 2003.

14.  Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под. ред. В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991.

15.  Волошина Н.Й. та ін. Концепція літературної освіти // Початкова школа. – 1994. – №3 – С. 3–8.

16.  Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови для 1–3 класів. – К.: Рад. школа, 1980.

17.  Ґудзик І. П. Читання вголос і читання мовчки // Початкова школа. – 1991. – №4. – С. 22–23.

18.  Ґудзик І. П. Навчаємо слухати-розуміти українську мову // Рідні джерела. – 1998. – №2. – С. 14–17.

19.  Детская риторика. – 1,2,3,4 кл./ Под ред. Т.А. Ладыженской. – М.: Педагогика, 1999.

20.  Джежелей О.В. та ін. Навчаємо слухати, говорити, читати. // Початкова школа – 1994. – №6 – С. 26–32.

21.  Джежелей О.В. та ін. Уроки читання і види мовної діяльності // Початкова школа. – 1994. – №6. – С. 12–16.

22.  Джежелей О. Досвід розробки авторської програми // Початкова школа. – 1999. – №6. – С. 54–57.

23.  Едігей В.Б. Думку народжує інтерес. // Початкова школа. – 1995 – №9. – С. 46–48.

24.  Єгорова Л.Б. Лінгвістичне коментування художнього тексту // Початкова. школа. – 1992. – №2 – С. 28–30.

25.  Єрмоленко С.Я., Мацько Л.І. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови // Початкова школа. – 1995. – №1. – С. 33–38.

26.  Каштанова А.А. Некоторые приемы работы с детьми // Начальная школа. – 1995. – №7 – С. 34–38.

27.  Коваль А.П. Методика преподавания русского языка в школах с украинским языком обучения. – К.: Вища школа, 1989.

28.  Ковська О.Н. Урок українського читання // Початкова школа. – 1995. – №9. – С. 28–30.

29.  Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. – К.: Початкова школа, 2002.

30.  Костогриз С. Особливості інтеграції під час навчання грамоти // Початкова школа. – 1999. – №5. – С. 10–12.

31.  Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Вища школа, 1984.

32.  Культура української мови / За ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990.

33.  Лазаренко Н. Розвиток пізнавальної активності першокласників у період навчання грамоти // Початкова школа. – 1999. – №5. – С. 13–16.

34.  Лумсецька Л. Дидактичні вірші на уроках рідної мови в початкових класах. – Тернопіль: Астон, 2001.

35.  Львов М.Р. Словарь-справочник по методике преподавания русского языка. – М.: Академия, 2000.

36.  Лещенко М. Шкільне життя, казковий світ і особистість учня // Шлях освіти. – 2002. – №2. – С. 17–21.

37.  Львов М.Р., Горецкий В.Г., Соснов О.В. Методика преподавания русского языка в начальных классах. – М.: Академия, 2000.

38.  Львов М.Р., Рамзаева Т.Г., Светловская Н.Н. Методика обучения русскому языку в начальных классах. – М.: Просвещение, 1987.

39.  Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. – М.: Педагогика, 1998.

40.  Мельник В.М. Искусство быстрого и интенсивного чтения. – Ч. I. – К.: Знання, 1990.

41.  Методика викладання української мови / За ред. С. І. Дорошенка. – К., 1989.

42.  Методика викладання української мови в середній школі / За ред. І. С. Олійника. – К.: Вища школа, 1989.

43.  Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. – 1991. – №4. – С. 34–38.

44.  Наумчук М.М. Вчимось читати залюбки. – Тернопіль: Астон, 2001.

45.  Наумчук М.М. Позакласне читання (1,3,4 кл.) Тернопіль: Підручники і посібники, 1995, 1998, 2001.

46.  Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. – Тернопіль: Астон, 2002.

47.  Наумчук М.М. та ін. Новий універсальний довідник «Хочу все знати». – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.

48.  Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. – Тернопіль: Астон, 2002.

49.  Олійник Г.А. Виразне читання в початкових класах. – Тернопіль: Астон, 2001.

50.  Пальченко І.І. Система вправ для розвитку навичок читання // Початкова школа. – 1991. – №3. – С. 50–52.

51.  Пальченко I.Г. Про вдосконалення техніки читання // Початкова школа. – 1989. – №11. – С. 20–21.

52.  Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. – 1997. – №6. – С. 25–27.

53.  Пентилюк М.І. Основні аспекти навчання рідної мови. // Початкова школа. – 1997. – №4. – С. 20–21.

54.  Перемот С. Інтегрований курс рідної мови й мовлення. // Початкова школа. – 1998. – №2. – С. 54–60.

55.  Плисько К.М. Принципи, методи і форми навчання української мови. Теоретичний аспект: Навчальний посібник. – Харків: Основа. – 1995.

56.  Програма з курсу «Методика викладання української мови в початковій школі» За ступеневою підготовкою вчителів початкових класів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. – К.: Рута, 2002.

57.  Програми для систем середньої загальноосвітньої школи 1–2 кл. – К.: Початкова школа, 2001.

58.  Програми середньої загальноосвітньої школи. 1–4 (1–3) класи. – К.: Початкова школа, 2002.

59.  Речь. Речь. Речь. / Под ред. Т.А. Ладыженской. – М.: Педагогика, 1990.

60.  Розвиток навички читання (мет. рекомендації І. П. Ґудзик) – К.: Освіта, 1993.

61.  Роздольський О. Галицькі народні казки: Етнограф. зб. – Львів, 1999.

62.  Рошияну Н. Традиционные формулы сказки. – М., 1974.

63.  Рудченко И. Народные южно-русские сказки. – Киев, 1869.

64.  Русова С.Т. Пед. твори в 2 т. – К., 1986.

65.  Савченко О.Я. Читанка для 2 класу (частина перша). – К.: Освіта. – 2002.

66.  Савченко О.Я. Читанка для 2 класу (частина друга). – К.: Освіта. – 2002.

67.  Савченко О.Я. Читанка для 3 класу (частина перша). – К.: Освіта. – 2003.

68.  Савченко О.Я. Читанка для 3 класу (частина друга). – К.: Освіта. – 2003.

69.  Савченко О.Я. Читанка для 4 класу (частина перша). – К.: Освіта. – 2004.

70.  Савченко О.Я. Читанка для 4 класу (частина друга). – К.: Освіта. – 2004.

71.  Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках читання // Початкова школа. – 1990. – №3. – С. 18–26.

72.  Савченко О.Я. Урок в початкових класах. – К.: Освіта, 1993.

73.  Салькова Т.П. Методика обучения чтению. – М.:ТЦ. «Сфера», 2000.

74.  Сальникова Т.П. Методика обучения грамоте. – М.: ТЦ «Сфера», 2000.

75.  Сальникова Т.П. Методика преподавания грамматики, правописания и развития речи. – М.: ТЦ «Сфера», 2000.

76.  Светловская Н.Н. Методика внеклассного чтения. – М.: Просвещение, 1991.

77.  Светловская Н.Н. Основы науки о читателе. – М.: Педагогика, 1993.

78.  Светловская Н.Н., Пиче-оол Т.С. Обучение детей чтению: Практическая методика. – М.: Академия, 2001.

79.  Січовик І. Загадкова абетка // Початкова школа. – 1990. – №З. – С. 36–40.

80.  Синиця О.І. Психологія усного мовлення. – К., 1974.

81.  Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Буквар. – К.: Освіта, 2002.

82.  Соловейчик М.С., Жедек П.С., Светловская Н.Н. Русский язык в начальных классах: Теория и практика обучения. – М.: Академия, 2000.

83.  Сухомлинський В.О. Вибрані твори. – Т. 2 – М.: Просвещение, 1979.

84.  Сухомлинський В.О. Виховати людину / Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 тт. – К.: Радянська школа, 1976.

85.  Татушко Є.Р. Малечі – про серйозні речі // Початкова школа. – 1995. – №1. – С. 50.

86.  Трунова В.А. Лінгвістичні основи формування мовленнєвих умінь // Початкова школа. – 1995. – №2. – С. 26–30.

87.  Трунова В.А. Розвиток мовлення молодших школярів в умовах білінгвізму. – К.: Вища школа, 2001.

88.  Ушинський К.Д. Вибрані пед. твори в 2 т. – К., 1988.

89.  Франко І.Я. Коли ще звірі говорили / Вибрані твори у 50‑ти т.т. – Т. 17. – К.: Наукова думка, 1993.

90.  Хорошковська О.А. Розвиток українського мовлення молодших школярів. – // Початкова школа. – 1997. – №9. – С. 42–46.

91.  Чепурко О.Г. Урок-спілкування з художнім твором // Початкова школа. – 1995. – №3. – С. 23.

92.  Чередниченко Д. Материнка. – К.: Освіта, 1992.

93.  Чубинский П.П. Труды этнографическо-статистuческой экспедиции в западно-русский край. – Л., – Т. 2. – 1878.

94.  Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. – К.: Радянська школа, 1974.

95.  Чумарна М. Мандрівка в українську казку // Початкова школа. – 1994. – №4. – С. 6–13.

96.  Щукина Г.І. Мотивация учения – М.: Научное образование, 1980.

97.  Ямщикова Т.Д. Учим читать по Эльконину // Начальная школа. – 1995. – №6. – С. 39.

Додатки

 

Нестандартні форми роботи над українською народною казкою з дітьми шестирічного віку

 

Тема. Українська народна казка «Курочка ряба»

Мета: формувати у дітей поняття про казку як художній твір, розвивати мовлення, уяву, фантазію; збагачувати мовленнєвий словник дітей, виховувати почуття доброти, уваги до ближнього.

Обладнання: роздатковий матеріал з малюнків, малюнок на розпізнавання предметів, малюнки до казки, картка із словом.

 

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація знань учнів

1. Хвилинка психологічного, настрою

Станьмо в коло, щоб зібратись,

З настроєм урок почати.

Ось дзвенить шкільний дзвінок –

Починається урок.

– На що схоже коло, яке ми з вами утворили? (На сонечко, яєчко)

– Скажемо одне одному теплі слова, щоб вони зігріли нас так само ласкаво та ніжно, як промінці сонечка.

2. Відгадування загадки

Маленьке, кругленьке,

На сонечко схоже.

Таке воно гоже!

Жовточок жовтенький,

І дуже маленьке. (Яєчко)

3. Робота в парах

– У вас на партах – малюнки яєчка. Візьміть олівці і зробіть його добрим та веселим. Підберіть йому ласкаве ім’я. (Яєчко-раєчко, яєчко-веселечко, яйце-райце)

  

– Покажіть ваш витвір. Що б ви хотіли нам розповісти про своє яєчко?

Чому ви так розфарбували його?

– Кому б ви подарували свій малюнок?

4. Виконання пісеньки

О‑о-о! Яєчко одне

Знесла курочка рябенька.

– Чим схожі буква «о» та яєчко?

5. Робота з чистомовкою

Ко-ко-ко – гляне сонечко… (в вікно).

Ка-ка-ка – бігла курочка… (ряба).

Ки-ки-ки – ти яєчко нам… (знеси).

Кі-кі-кі – дуже дякуєм… (тобі).

6. Бесіда

– А які страви з яєчка можна зготувати? (Яєчню, варене яєчко іт. д.)

7. Розповідь «Шанування яйця в українців»

Яйце – символ весняного відродження. А яке народне свято ми з вами святкуємо навесні і при цьому вшановуємо яйце? (Свято Великодня)

– Ось перед вами крашанки (учитель демонструє). Якщо покласти у воду крашанку та вмитися цією водою, то будеш завжди гарним та рум’яним. А ось перед вами писанка (демонстрація). Писанка захищає людину від зла і приносить до оселі добробут. Діти, а як ви розумієте слово «добробут»?

ІІІ. Повідомлення теми уроку

– Сьогодні ми поговоримо про казочку, в якій головним героєм є яєчко. Можливо, ви знаєте цю казочку?

ІV. Сприймання матеріалу

1. Потішка (хорове заучування)

Кінь катає дітлахів, Кіт Мурко ковбаску з’їв, Квочка квокче «ко-ко-ко». Кинь ці витівки, Мурко.

– Кого з тварин можна назвати зайвим у потішці та чому? (Квочку)

2. Встановлення зв’язку між предметами та виділення їх із групи

– Кого ви бачите? Які букви написано? Які домашні тварини у своїй назві мають букви «к» и «о»? (Корова, когут, курочка, бичок)

 

V. Знайомство з казкою «Курочка Ряба»

1. Робота над назвою казки

– Чому курочку звати Ряба?

– Як ще можна назвати курочку? (Квочка, Кудкудашка)

2. Робота з початком казки. Будова твору

– А які початки мають казки?

– Подивіться на малюнок (дід і баба). Як ви почнете таку казку? (Був собі дід та баба… Жили собі дід та баба…)

3. Слухання казки за книжкою-складалкою

4. Відтворення казки за пальчиковим театром

5. Розвиток мовлення та аналіз прочитаного. Сумне та веселе в казці

– Коли вам було сумно? А коли ви раділи?

6. Розширеннятадоповненнязмісту казки за малюнками та питаннями (фрази читають сильніші учні)

Жили-були дід і баба.

– А як вони жили? Що ще вони мали в господарстві? Чи працьовиті вони були?

Була в них курочка Ряба.

– Де жила курочка? Що вона любила їсти? Як її доглядали дідусь і бабуся?

Знесла курочка яйце.

– А яке було яєчко? Де курочка його знесла?

 

Бігла мишка, хвостиком зачепила яйце та й розбила.

– Чому там бігала мишка? Що їй було там потрібно? Яка мишка була за характером? Чи хотіла мишка зробити зле дідусеві та бабусі? Якщо вона мала поганий характер, то які б ще лихі справи вона могла зробити?

Дід плаче, баба плаче.

– Як би ви втішали бабусю і дідуся? Які б хороші слова говорили? Що б могло більше заспокоїти і розрадити стареньких?

– Як курочка у казці заспокоїла дідуся і бабусю?

– Які б події моглипродовжити казочку?

7. Стислий переказ та усне малювання до казки

– Давайте усно намалюємо три картинки до діафільму та підпишемо їх потрібними словами.

8. Мовно-логічні вправи

– Які букви повторюються у слові курочка?

– Перебудуйте слова так, щоб кожне з них мало букву «к».

Яйце (яєчко), дід (дідик), миша (мишка), баба (бабусенька, бабка, бабулька).

9. Утворення слів з поданого

Курочка – курка, урок, ручка, курок, качка, рука, крук, кора, рак.

VІ. Підсумок уроку

– Хто з героїв казки вам сподобався? Які ще казочки ви хотіли б почути?