2.2 Організація і зміст експериментального дослідження
З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей вивчення дієслова у початкових класах. Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап, у процесі якого була визначена сфера дослідження, наукова проблема, вивчалась педагогічна і навчально-методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формулювалися завдання дослідження.
Практичний етап був пов’язаний із розробкою шляхів реалізації гіпотези і розв’язанням завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту у 4 класі, узагальненням стану досліджуваної проблеми в науковій літературі та педагогічній практиці. На прикінцевому етапі проводився аналіз і узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та з’ясовувалися подальші перспективи вивчення дієслова у початкових класах.
Експериментальне дослідження проводилось у три етапи.
На констатуючому етапі проводилось анкетування вчителів, опитування учнів, вимірювання рівнів сформованості уявлень про дієслово як частину мови, їх порівняння в контрольному та експериментальному класах, формулювалися завдання для реалізації поставленої мети.
Під час формуючого етапу експерименту визначались способи формування уявлень про дієслово у початкових, проводилось експериментальне дослідження на базі НВК №17 м. Тернополя.
На підсумковому етапі узагальнювалися результати експериментального дослідження, здійснювався кількісний та якісний аналіз результатів дослідження, формулювалися висновки.
Формуючим експериментом було охоплено 26 учні 4-А класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 24 учнів контрольного 4-Б класу, які працювали за традиційною методикою навчання.
Для успішної реалізації навчальних завдань у процесі вивчення теми «Дієслово» запроваджувалися активні методи навчання, що стимулювали позитивну мотивацію до роботи та забезпечували розумову і мовленнєву активність. Оптимальними з цього погляду виявилися навчально-пізнавальні завдання і вправи таких типів:
1. На формування загального поняття про дієслово.
2. На засвоєння форм часу, особи та числа дієслів.
3. На визначення неозначеної форми дієслова.
4. Вправи на дієвідмінювання.
5. На правопис не з дієсловами.
6. На усвідомлення дієслів на –ся (-сь).
7. На синонімію і антонімію дієслівних форм.
Наведемо зразки вправ і завдань, які доцільно використовувати при вивченні дієслова. Форми роботи, передбачені нами, — це вправи і завдання навчального, розвиваючого, проблемного, тренувального, ігрового характеру. Програмовий матеріал ілюструється підібраними нами поетичними творами (переважно дитячої літератури), значною кількістю українських прислів'їв, приказок, загадок, народних прикмет, приповідок, уривками з прозових творів класичної та сучасної української літератури.
І. Вправи на формування загального поняття про дієслово.
1. Прочитайте вірш. Спишіть дієслова.
Не шуміть ви, осокори,
Щоб синок вас не почув:
Довго бігав він надворі,
Натомився і заснув.
Місяченьку, чародію,
Не жартуй крізь вікна з ним,
Не лягай йому на вії
Ти промінням голубим (В. Сосюра)
Визначте, з якими частинами мови пов'язані дієслова. Знайдіть звертання.
2. Виразно прочитайте вірш. Доберіть до нього заголовок. Випишіть дієслова, вжиті у переносному значенні.
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
Послухай, як вода шумить —
Дніпро до моря лине, —
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна. (З.Осадчук)
Зробіть фонетичний аналіз слів дзвенить, Україна.
3. Прочитайте вірш. Випишіть дієслова. На які питання вони відповідають?
Весняний сон
Як тільки промінь сонечка
Заграє навесні,
Вже бджілка,
Божа донечка,
Тривожиться у сні.
Бо сниться їй:
Над горами
Розвіялись хмарки,
Зеленими просторами
Дзвенять, бринять струмки.
П. Стах
Виділіть префікси дієслів.
4. Які слова у тексті передають різноманітні звуки, що чуються в природі?
Липа, липа зацвіла! —
Засурмила всім бджола.
— Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села!
Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт!
Т. Коломієць
Ріжуть мене ножакою,
Б'ють мене ломакою;
За те мене отак гублять,
Що всі мене дуже люблять. (Хліб)
Ми в окропі кипіли,
Велику муку терпіли;
За те нас усі хвалять,
Та не всі варять. (Вареники)
Висне небо синє,
Синє, та не те;
Світить та не гріє
Сонце золоте. (Я. Щоголів)
Виділені слова поділіть для переносу.
ІІ. Вправи на засвоєння форм часу, особи та числа дієслів.
... проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів у галузі реалізації принципу наступності і перспективності в процесі вивчення частин мови у початкових класах. Учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані контрольні завдання, аніж учні контрольного. Одержані результати сформованості умінь усвідомлювати функції ...
... -дослідна робота проводилася в 3 етапи і була спрямована на досягнення найефективніших форм роботи та застосування найдоступніших методів навчання рухливим іграм в початкових класах. Розділ 3. Методика навчання рухливим іграм учнів початкових класів 3.1 Особливості організації та проведення рухливих ігор школярів Наша науково-дослідна робота на етапі констатуючого експерименту носила ді ...
... дослідження свідчать про пряму залежність рівня засвоєння граматичних категорій іменника від рівня розвитку пізнавального інтересу у молодших школярів. Отже, завдання дослідження психолого-дидактичних основ вивчення іменника в початкових класах реалізовані. Гіпотеза, яка припускає, що ефективне вивчення іменника тісно пов'язане з наявністю у школярів навчально-пізнавальних мотивів, знайшла своє ...
... полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного застосування одержаних знань. 2. Перевірка ефективності формування комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів 2.1 Відбір навчального матеріалу до вивчення частин мови в 3 класі Для формування загального поняття про частини мови у 3 класі навчальною програмою виділяється 4 години. При цьому ...
0 комментариев