Особливості використання комп’ютера під час вивчення розділу "Жива природа" у початковій школі

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

1.1Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів

Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

Використання комп’ютера у процесі навчання молодших школярів на окремих уроках різного характеру передбачає покращення загального рівня знань учнів за рахунок певних умов.

Метою курсової роботи є дослідження таких умов використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для розробки дидактичних засобів.

Завдання роботи:

1.  Ознайомитись із основними джерелами літератури.

2.  Запропонувати своє бачення проблеми.

3.  Розробити власні шляхи використання ППЗ на уроці природознавства.

Об’єкт – навчальна база змістової лінії «Жива природа».

Предмет – дослідження шляхів використання ППЗ у розробці засобів навчання.

Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

 

1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі

У 3–4 класах навчальний предмет "Я і Україна" реалізується через інтегрований курс (2 год) або окремі навчальні предмети (по 1 год).

"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також на розвиток емоційної сфери дітей; їх пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в сумісній діяльності.

Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Зміст і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного і розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації кожного учня, розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий, планетарний, фенологічний),що реалізуються в єдності.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".

Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів

v  неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт)

v  живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина)

та зв’язки й залежності між ними. Природничі знання та вміння названих тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне – застосовуються у наступних темах як опора для розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, у темах "Наша Батьківщина – Україна" і "Рідний край" компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю.

Програма має екологічну спрямованість.

Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього курсу.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальний характер, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.

Розглянемо докладніше, як досліджувана нами змістова лінія реалізується, які теми включає і в якому напрямку вони розглядаються.

Жива природа (22 год)

Зелене диво Землі – рослини. Різноманітність живих організмів на Землі. Значення рослин у природі. Цінність рослин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна). Види рослин.

Зовнішня будова рослин. Рослини – живі організми. Рослини – джерело поживних речовин і кисню на Землі.

Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Хвойні й листяні рослини. Однорічні, дворічні та багаторічні рослини.

Різноманітність рослин у природі (квіткові рослини, хвойні рослини, папороті, хвощі, мохи, водорості).

Розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин.

Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.

Охорона рослин.

Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю рослин у природі; пристосуванням рослин до різних умов життя; із збереженням і охороною рослин.

Досліди: визначення умов росту і розвитку рослин.

Практичні роботи: розпізнавання різних видів рослин; розпізнавання органів рослин; виявлення у рослин ознак пристосування до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.

Тварини – живі організми. Види тварин. Значення тварин у природі. Цінність тварин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна)

Різноманітність тварин у природі (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи).

Живлення тварин. Ланцюги живлення у природі Причини руйнування ланцюгів живлення.

Розмноження тварин у природі.

Довкілля тварин. Пристосування тварин до добування корму й захисту від ворогів.

Охорона тварин.

Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю тварин у природі, пристосуванням тварин до різних умов життя, з охороною тварин.

Практичні роботи: розпізнавання тварин різних груп.

Гриби. Дроб’янки. Значення грибів і бактерій у природі, їстівні та отруйні гриби. Корисні та хвороботворні бактерії. Правила гігієни.

Людина – живий організм. Відмінність людини від інших живих організмів. Місце людини в природі.

Органи тіла людини. Шкіра. її значення. Гігієна шкіри.

Скелет і м’язи. Постава. Зміцнення скелету і м’язів.

Органи травлення. Гігієна харчування. Догляд за зубами.

Органи дихання. Турбота про чистоту повітря.

Органи кровообігу. їх значення в організмі Зміцнення серця.

Нервова система та органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Гігієна органів чуття.

Практичні роботи: вивчення будови шкіри, роботи м’язів, об’єму легенів; значення органів чуття; підраховування пульсу залежно від фізичного навантаження; правила чищення зубів.

Основні навчальні досягнення на кінець року з досліджуваної нами змістової лінії:

Учні повинні знати :

–  групи рослин (водорості, мохи, папороті, хвойні і квіткові; дерева, кущі, трав’янисті; однорічні, дворічні, багаторічні), їх окремі найхарактерніші ознаки;

–  умови росту і розвитку рослин; деякі ознаки пристосування рослин до різних умов життя;

–  групи тварин (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи; травоїдні, хижі, всеїдні), їх характерні ознаки;

–  деякі ознаки пристосування тварин у природі;

–  будову тіла людини, його найважливіші органи та їх значення; правила особистої гігієни;

–  взаємозв’язки в неживій і живій природі, між неживою й живою природою; вплив людини на природу;

–  норми і правила поведінки в природі.

Учні повинні вміти:

–  розрізняти найпоширеніші у своїй місцевості рослини і тварин різних груп, їх найхарактерніші пристосування до умов життя;

–  аналізувати, порівнювати окремі об’єкти природи, узагальнювати й робити висновки;

–  планувати й вести спостереження за об’єктами природи;

–  планувати й виконувати елементарні досліди на виявлення ознак і властивостей об’єктів природи;

–  працювати з підручником та іншими навчальними посібниками;

–  розв’язувати природознавчі практичні й теоретичні задачі;

–  виконувати правила поведінки в природі; брати посильну участь в охороні природи своєї місцевості;

–  висловлювати оцінні судження про предмети і явища природи, свою поведінку та поведінку інших людей у природі.

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі

Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп’ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалізації процесу навчання.

Сучасні інформаційні технології здатні моделювати тривимірні віртуальні об'єкти, які, практично, не поступаються за своїми візуальним властивостям їх реальним прототипам. Технологія мультимедіа створює динамічний видовищний сюжет, на розвиток якого може впливати вчитель. Поєднання пізнавального і емоційного процесу може вирішувати ряд проблем, пов'язаних з вивченням курсу «Природознавства».

У цю систему повинні входити програмно-методичне забезпечення і засоби навчання, що функціонують на базі ПК, а також традиційні. Необхідність цього обумовлена спрощенням і здешевленням системи засобів навчання і специфічними функціями звичайних технічних засобів, які неможливо і недоцільно передати комп'ютеру з психолого-педагогічної точки зору.

Засвоєння інформації, формування необхідних знань при будь-якій формі навчання завжди пов'язане з психоемоційним навантаженням. Рівень її компенсації, і, отже, результативність процесу навчання визначається досвідом вчителя і стилем його роботи, а також використовуваними педагогічними прийомами.

Ефективність процесу навчання природознавству можна підвищити за рахунок певного зсуву існуючого акценту освітньої технології з логічно-знакових форм передачі інформації на асоціативні, природніші для сприйняття людським мозком. Наявність додаткового взаємозв'язку між елементами інформації, що проходять різними каналами або в різних режимах, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Орієнтація тільки на логічно-знакову систему представлення інформації вимагає інтенсивної роботи певних ділянок однієї з півкуль мозку для передачі і обробки виникаючих образів знаків.

Логічний взаємозв'язок, що реалізовується, направлений на створення умов періодичного перемикання типів сприймання інформації, максимальної активізації підсвідомого рівня її засвоєння.

Зважаючи на сказане вище, в програмах для курсу «Природознавства» необхідно використовувати в поєднанні з ігровими програмами, стимулюючими досягнення навчальної мети також і контролюючі програми, що моделюють природні процеси та явища і т.д.

Функціональне призначення програмного забезпечення полягає в представленні навчальної інформації і направленні навчання з урахуванням індивідуальних можливостей учня.

Однак, комп'ютер слід розглядати скоріше як елемент системи засобів навчання.

При розробці і використанні програмних засобів в навчальних цілях виникає необхідність в створенні комп’ютерних навчально-методичних і інструктивних матеріалів. У них повинні бути включені:

·  програмні засоби навчального призначення;

·  інструкції для користувача;

·  методичні рекомендації з використання програмних засобів для вчителя;

·  методичні рекомендації для учня.

До автоматизованих засобів навчання необхідно висунути наступні вимоги:

ü  з одного боку, інструментальні програмні засоби повинні бути орієнтовані на широке коло користувачів, що мають спеціальну підготовку, так і непідготовлених;

ü  з іншої — програмна реалізація повинна надавати можливість варіювати дидактичні моделі керування навчальним процесом;

ü  система повинна бути оснащена ефективним зворотнім зв'язком, тобто адекватно реагувати на всі дії учня.

Використання програмних засобів для курсу «Безпека життєдіяльності» дозволить формувати і корегувати навчальний план залежно від особливостей і вимог, що пред'являються індивідуально до кожного учня з урахуванням рівня його знань.

Програмне забезпечення дає можливість будувати навчальний процес залежно від індивідуальних адаптаційних властивостей учнів. Все це дозволяє зробити навчальний процес більш керованим і дає можливість варіювати дидактичні моделі управління процесом навчання.