1.4 Методи формування правової культури молодших школярів

Суть системною підходу стосовно правового виховання учнів полягає в єдності мети, завдань і змісту правовою виховання; єдності методів, прийомів і форм правовиховної роботи; єдності і узгодженості дій всіх зовнішніх виховних впливів і самовиховання особистості учня; єдності правової свідомості і поведінки школяра; урахуванні вікових та індивідуальних особливостей учнів: вивченні, аналізі рівня вихованості учнів і відповідному корегуванні правовиховної роботи; вивченні, узагальненні і поширенні кращого досвід; правового виховання учнів.

Відповідно, можна сказати, що зміст правового виховання молодших школярів має визначатися їх можливостями та обмеженнями сприймати юридичну термінологію, розуміти значення певних дій, здатністю аналізувати та робити висновки.

На певному етапі формування правової культури у молодшого школяра повинні бути сформовані зальні уявлення про основні правові норми, які тісно переплітаються з моральними нормами та окремі норми конституційного, цивільного, сімейного, адміністративного та кримінального законодавств. Наведемо основні поняття, які можуть і мають бути засвоєні молодшим школярем: Держава Україна, День народження України, Суверенітет і незалежність, державна символіка: Державний Герб України, Державний Прапор України, Державний Гімн України, Почесті державним символам, Влада в Україні: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів.

Закони як обов’язкові правила для всіх людей, які упорядковують життя, охороняють і захищають інтереси людей:

Конституція України як Основний Закон нашої держави.

Декларація прав дитини.

Особисті риси дитини (родини).

Конституційні обов’язки громадянина України.

Положення про загальноосвітній заклад, як документ, що визначає основи, права та обов’язки школяра.

Закон «Про попередження насильства в сім’ї». Сімейні права неповнолітніх. Порядок захисту своїх сімейних прав.

Право власності. Захист Законом права власності.

Правові норми в галузі захисту навколишнього середовища.

Поняття злочину. Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

Організації, які покликані опікуватись правами дитини, соціальні служби для дітей та молоді, відділи у справах неповнолітніх при місцевих органах влади, кримінальна міліція у справах неповнолітніх, правозахисні організації, суди.

У початкової школи наявні потенціал для реалізації зазначеного змісту. При цьому вчитель молодших класів повинен використовувати можливості навчального процесу та позаурочної роботи.

У процес викладання навчальних предметів особливо широкі можливості закладено в таких навчальних предметах: «Громадянська освіта», «Я і Україна», «Читання», «Математика», «Основи здоров’я».

Надзвичайно широкі можливості щодо здійснення правового виховання молодших школярів є у позаурочній роботі. У позакласній роботі вчитель має можливість використовувати найрізноманітніші форми і методи правового виховання. У залежності від мети та обставин можуть використовуватися роз’яснення; розповіді, колективні та індивідуальні бесіди; аналіз життєвих ситуації, обговорення з учнями літературних, літературно-публіцистичних творів, газетних статей і повідомлень з відповідною правовою оцінкою того, що трапилось; читання художніх творів; вікторини; конкурси; написання творів на правову тематику; створення спеціальних педагогічних ситуацій, виборчі екскурсії; включення дітей у процес вибору органів самоврядування (наприклад, вибору президента класу, чергових, відповідальних за певні напрямки життєдіяльності колективу); ділові ігри (правовий тренінг), запрошення представників органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів з відповідними виступами на правову тематику тощо.

Особливе місце серед зазначеного переліку методів і форм, на нашу думку, займають ігри. Найважливішими їх задачами є зацікавлення дітей правовою проблематикою, навчання спілкуванню з іншими людьми, вирішенню типових життєвих ситуацій, саморегуляції своєї поведінки. Саме за допомогою практичних вправ і тренувань можливе формування стану безпосередньої готовності дотримуватись певних норм. Перед виконанням завдання учні повторюють питання, пов’язані нормами суспільного життя; вирішують завдання, які моделюють можливі життєві ситуації. Незважаючи на деяку умовність, ця робота створює у них уявні моделі бажаної поведінки.

Окремим видом розробки планів таких тренінгів має бути обґрунтування системи практичних ситуацій, що моделюють реальне життя. Кожна нова проблемна ситуація має бути не схожою на попередню, якомога ширше охоплювати типові ситуацій, демонструвати багатоваріантність вірогідних напрямків їх розвитку й завершення, можливих позивних та негативних наслідків, способів їх врегулювання тощо.

Тематика правових ігор для молодших школярів має бути обмежена найбільш типовими життєвими ситуаціями, які мають між собою логічний взаємозв’язок і не повинна ототожнюватись із дресируванням.

Правові ігри можуть включати у себе різні методики, аналіз конкретних ситуацій, окремі вправи і рольові ігри (моделювання реальних життєвих ситуацій і їх рішень, колективного пошуку та аналізу тощо).

Підготовка гри має включати відбір:

– типових життєвих ситуацій з правовим змістом;

– мети гри,

– завдання гри у цілому і її окремих складових;

– очікуваних результатів;

– способів контролю результативності гри.

Успішне проведення гри передбачає виконання ряду вимог:

– своєчасність, превентивний характер змісту ігор, орієнтованого на майбутні проблеми і на потреби учнів;

– відбір ситуацій та розробку формулювань, які здатні стимулювати інтерес учасників гри, різноманітність форм, методів, способів роботи;

– толерантність та повагу до дітей-учасників гри, не допущення приниження їх честі і гідності, самооцінки і самоповаги;

– збереження конфіденційності у разі повідомлення дітьми інтимної інформації;

– забезпечення особистої активності учасників;

– включення учасників гри як у взаємодопомогу, так і в самостійне вирішення своїх проблем;

– диференційований підхід до учасників гри, врахування їх наявного досвіду, установок, індивідуальних особливостей, труднощів;

– використання технічних засобів слайдів, відеофільмів тощо.

У правовиховній роботі з молодшими школярами слід враховувати й специфіку їх пізнавальних інтересів. В. Сухомлинський підкреслював, що «інтерес – це особливе емоційне забарвлення думок, що супроводжують процес оволодіння знаннями», а тому «навчання повинно бути цікавим, захоплюючим», оскільки «чим цікавіше дитині те, що вивчається, тим більше зосереджує вона увагу, тим глибше засвоюються знання» [72, 128].

Спостереження переконують, що зміст правових норм викликає у молодших школярів великий інтерес. Вимоги законів, як і моральних норм, у них не викликають сумнівів у необхідності їх дотримання, вони добре їх запам’ятовують і всі хочуть їх виконувати.

Оскільки загальні норми поведінки, які стали законами нашої країни, дуже лаконічні, у практичній роботі зі школярами вони вимагають деталізації.

З огляду па вищесказане, у процесі правового виховання молодших школярів не варто захоплюватися детективними історіями. Корисний для школярів правовий матеріал сприймається ними надто поверхово, а захоплюючий сюжет заслоняє правильну моральну оцінку подій і явищ. Краще використовувані позитивні приклади, подані в цікавій формі. Спираючись на позитивний морально-правовий досвід учнів, учитель повинен підкреслювати творчий характер українського права, домагатися сприйняття права не як системи заборон, а як важливого регулятора суспільних відносин і діяльності кожною громадянина України.

В основі вчинків молодшого школяра лежать відповідні ставлення. Навіть знаючи і правильно визначивши своє ставлення до хорошого чи поганого, діти часто не діють відповідно з наявними у них знаннями і сформованими ставленнями. Це вікова особливість дитини, яка вчиться зіставляти наявні у неї поняті я і уявлення із житіям, реальними вчинками, конкретною поведінкою.

Використання модельованих ситуацій допомагає молодшому школяреві долати обмеженість свого власного кругозору, формує різні елементи соціального досвід). Таким чином, учень готується до правомірної поведінки у тих випадках, з якими йому ще не доводилося стикатися. Тому для даного віку важливо зробити акцент на вправляння в цих ситуаціях.

У процесі правовиховної роботи учнів використовують і метод переконання з примусом. Суть нього методу полягає в тому, що у правовиховній роботі, крім засобів переконання, у необхідних випадках застосовуються і засоби примусу (покарання учня). Поєднання переконання з примусом залежить від рівня правової свідомості учнів. З підвищенням її потреба в застосуванні примусу відпадає.

Систематичне роз’яснення правил поведінки, формування переконання у необхідності даних норм має бути одним з основних методів правового виховання.

Знання, одержані молодшими школярами на виховних заняттях, у порівнянні з їх власними спостереженнями, відіграють важливу роль у їх світоглядному, моральному і правовому вихованні, формуванні їх правової культури.



Информация о работе «Етико-правове виховання молодших школярів»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 130677
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
100905
4
0

... ів, негідної поведінки окремих дорослих, яка ніким не осуджується. Говорити про формування правопослушної особистості в таких умовах важко. Про недостатню участь батьків у правовому вихованні дітей молодшого шкільного віку свідчать відповіді опитаних класоводів на запитання "Яка роль батьків у правовому вихованні учнів?" З опитаних нами 28 класоводів відповіли що батьки не підготовлені ...

Скачать
63552
0
0

... іархальних відносин; вірив у можливість перевиховання і морального вдосконалення людей в процесі їх трудової діяльності, не змінюючи при цьому суспільного ладу [1].   2.2 Методика виховання молодших школярів на засадах християнської моралі У демократичному громадянському суспільстві гуманістична мораль, як форма суспільної свідомості, не може бути відірвана від цінностей християнської етики. ...

Скачать
271327
20
8

... творчих робіт, музеї чи куточки історії школи (села, селища, міста) як результат проведеної роботи з патріотичного виховання. Найефективнішими засобами, що стимулюють процес формування патріотичних почуттів у молодших школярів в умовах позаурочної роботи, виявилися: бесіди про родину (маму, тата, бабусю, дідуся та інших родичів); народні та сюжетно-рольові ігри („Ласкаві слова рідним”, „Як пі ...

Скачать
109689
0
12

... – медицина, гігієна, охорона здоров’я, екологія, педагогіка, психологія, соціологія, фізична культура і валеологія. Формуванню здорового способу життя в учнівської молоді, формуванню ціннісних орієнтацій підлітків на здоровий спосіб життя, організації здорового способу життя школярів, медико-біологічним та психолого-педагогічним основам здорового способу життя, принципам формування здорового ...

0 комментариев


Наверх