Психологічні особливості релігійних аддиктів

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми сектантства

1.1 Психологічні особливості сучасного релігійного життя

1.2 Визначення поняття релігійного сектантства

1.3 Психологічні особливості особистості схильної до релігійної аддикціі

1.4 Група ризику й причини приєднання до культів

1.5 Вплив культу на психіку адепта

Розділ 2. Визначення особистісних характеристик у представників релігійних сект

2.1 Опис емперичного дослідження

2.2 Математична обробка отриманих результатів

2.3 Аналіз отриманих результатів

Висновки

Додатки

Список використовуваних джерел

Вступ

Актуальність теми дослідження. Перехід до нових форм державного керування в Україні виявив суперечливість правової бази, що регулює державно-релігійні відносини. Безмежна воля совісті й релігійних організацій, закріплена в законодавстві, породила ситуацію, якою скористалися різні деструктивні релігійні утвори, секти. Їхня діяльність настільки широко розвернулася на території України, що тепер необхідно розглядати проблему негативного впливу таких груп на життя й здоров'я громадян і суспільства, а в цілому — на безпеку держави. Тоталітарні секти в Україні, що культивують асоціальність, заперечуючи конституційні обов'язки, піддають ризику моральне, психічне й фізичне здоров'я громадян, являють собою серйозну загрозу державі й суспільству [60].

Наша країна традиційно багатоконфессійна, усю її історію люди, що сповідують різні релігії, жили пліч-о-пліч один з одним, з повагою ставлячись до права сусіда вірувати по-своєму, вільно й свідомо вибирати свої релігійні переконання. Але саме цього права прагнуть позбавити людину тоталітарні секти.

Дослідження сектантства як унікального соціального явища дотепер велися, за рідкісним винятком, тільки в конфесіональному напрямку, а саме в області християнського сектантства.

Такі західні вчені, як М. Вебер [10], Р. Нібур [48], Є. Трельч [69], розглядали сектантство тільки в області релігійного християнського сектантства.

У дореволюційній Росії активно досліджували феномен сектантства П. Мілюков [45] (релігійне сектантство) і С. А. Нілус [49] (релігійне й псевдорелігіне сектантство). Заслуговують на увагу й художні твори П.І. Мельникова (А. Печерського) [42], у яких був досліджений феномен російського релігійного сектантства.

Феномен релігійного сектантства досліджувався в радянський період такими вченими як В. Бонч-Бруевич [8], А. Катунський [26], Д. Фурман [73], К.Б. Привалов [58], Ф. Путинцев [59]. Особливої уваги заслуговують фундаментальні праці А. І. Клибанова [27] і Н. М. Нікольского [50].

Слід зазначити, що першими, хто розглянув сектантство як явище не тільки релігійне, але й світське (зокрема, політичне сектантство) були Ф. Энгельс і В.І. Ленін [40].

Деякі сучасні західні вчені, вивчаючи сектантство, дійшли висновку про доцільність використання терміна «нові релігійні рухи» (НРР), що вказує на їх вузькопредметний підхід до вивчення даного феномена (таку думку висловлює, наприклад, А. Баркер [2], і окремі російські дослідники).

Але є серед західних дослідників учені, що намагаються розібратися в причинах виникнення сектантства, які активно використовують поняття «секта». Особливо слід зазначити роботи Т. Гандоу [13], Р. Ліфтона [37], У. Мартіна [41], Дж. Макдауелла [39], Д. Стюарта [39].

Серед російських учених і релігійних діячів, що вивчають феномен релігійного сектантства, слід зазначити роботи таких дослідників, як: А. Васильєв [9], Е.Н. Волков [11], Ц.П. Короленко [30], І. Куліков [34], А. В. Кураєв [18], Л.Н. Мітрохин [46], А.В. Саввін [61], П. Р. Стеняєв [66], Д. А. Таєвський [68], Н.А. Трофимчук [70], А.І. Хвиля-Олінтер [75], Н. В. Кривельська [33], А.А. Скородумов [65].

Найцікавішими сучасними російськими роботами в області дослідження сектантства можна по праву вважати праці А. Л. Дворкіна [19], який розглядає феномен сектантства з позицій Православного християнства, що, безумовно, відбилося на позиції й висновках, які він зробив у своїх роботах.

Досліджуючи сектантство неможливо обійти розгляд питань про девіантну й делінквентну діяльності особистості в суспільстві. Цікавими в цій області можна вважати праці Р. К. Мертона [43], а також російських учених, що вивчають різні форми аномії, таких як І.С. Ний [52], Н.А. Стручков [67].

Мета роботи. Проаналізувати поняття релігійного сектантства, релігійної аддикціі, основні особливості особистості представників релігійних сект, а також визначити відмінності по обраних особистісних особливостях у представників сектантської й атеїстичної груп.

Досягненню мети дослідження послужив розв'язання наступних основних завдань:

1.  Аналіз проблеми сектантства, а також особистісних особливостей релігійних аддиктів у вітчизняній і закордонній літературі.

2.  Добір методів, адекватних до мети дослідження.

3.  Діагностика особистісних особливостей представників сектантської й атеїстичної груп.

4.  Статистична обробка й інтерпритація отриманих результатів.

5.  Порівняльний аналіз особистісних характеристик у представників двох груп.

Об'єкт дослідження. Психологічні особливості залежної особистості.

Предмет дослідження. Психологічні особливості релігійних аддиктів.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань ми використовували методи психологічного тестування й бесіди. Як інструменти, ми використовували методику «Індикатор копинг-стратегій» Д. Амірхана, для визначення базисних стратегій поведінки у двох вибірках, методику «Потреба в пошуках відчуттів» М. Цукермана, для визначення ступеня даної потреби, методику «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча, для вивчення цінностно- мотиваційної сфери, а також шістнадцятифакторний особистісний опитувач Кеттелла, для прерозподілу особистісних особливостей досліджуваних у сектантській і атеїстичній виборках.

При математичній обробці ми використовували Q критерій Розенбаума, U критерій Манна-Уітни, метод кореляційного аналізу rsСпірмена.

Практичне значення дослідження.Визначення особистісних особливостей релігійних аддиктів допоможе надалі більш детальному вивченню проблематики сектантства, формулюванні групи ризику, піддану залученню в релігійну секту, виробленню нових методів корекції й реабілітації адептів релігійних сект.

Структура дослідження. Магістерська робота складається із вступу, двох розділів, висновків, і списку літератури. У роботі наведені 7 таблиць та 4 додатки. Загальний обсяг сторінок 100 сторінок. Список використаних джерел складає 95 найменувань.

Розділ 1. Теоретичний аналіз проблеми сектантства