Форми прикметників із значенням визначеності

3. Форми прикметників із значенням визначеності

Визначеність / невизначеність у деяких мовах може виражатися специфічними формами прикметників. У мовах, що походять від балтослов’янської групи, наприклад, у старослов’янській мові, що пізніше розвинулася в українську, існує таке явище, як займенникові прикметники (визначені, членні прикметники). Такі прикметники утворюються шляхом додавання до звичайних простих прикметників особових займенників третьої особи, що складають з цими прикметниками єдине слово. При цьому при відмінюванні відмінювалися обидві частини, як сам прикметник, так і займенник. Такі прикметники вживалися для того, щоб виділити предмет із ряду подібних, підкреслити визначеність даного предмету, таким чином, вживання таких форм прикметників аналогічно вживанню визначеного артикля. Тому, можемо говорити про те, що категорія визначеності / невизначеності існувала на ранніх етапах формування мови і на сучасному етапі залишилася у вигляді відтінків у лексичному значенні певних слів.

Так, погляньмо на займенникові прикметники в старо- та церковнослов’янських мовах:

·  высокъ домъ — высокій (высок+и) домъ

·  глубока рька — глубокая (глубока+я) рька

У подібних прикладах „И” та „Я” – давні старослов’янські займенники, які відповідають сучасним „він”, „вона”.

Подібним було й використання прикметників. Зокрема, при перекладі на слов’янську мову з грецької Біблії та богослужебних книг грецькі обороти, де прикметники вживалися з артиклем, передавалися, зазвичай, займенниковими прикметниками. Однак, уже в церковнослов’янській мові цього співвідношення не завжди дотримувалися. У сучасній українській мові подібні форми хоча й збереглися (повні й короткі прикметники), однак значною мірою втратили значення визначеності / невизначеності й різняться більшою мірою в стилістичному відношенні.

Хоча прикметники й втратили певною мірою здатність виражати визначеність / невизначеність, усе ж деякі форми прикметників зберігають значення визначеності, тому питання походження повної та неповної форм прикметників у сучасній мові заслуговує на увагу.

У старослов’янській мові розмежовували іменні (не членні) та займенникові (членні) прикметники.

Іменні прикметники закінчувалися в жіночому роді на –а, -ја, у чоловічому роді – на –о, -јо. Наприклад: НОВЪ, СИНЬ, НОВА, СИН [ЈА].

Іменні (нечленні) прикметники повністю втрачають відмінювання, і в сучасній українській мові зберігається лише неповна форма називного відмінку однини чоловічого роду присвійних та небагатьох якісних прикметників: сестрин, братів. Слід зазначити, що присвійні прикметники в більшості випадків мають значення визначеності.

Частина іменних форм якісних прикметників, набувши в народнопісенному жанрі образно-поетичного забарвлення (ясен місяць, дрібен дощик), увійшла до арсеналу художніх засобів і сучасної української поезії.

Займенникові (членні) прикметники (ДОБРЫИ, ДОБРА[JA]), їх творення та відмінювання розглядалися вище в цьому розділі. Такі прикметники носили характер визначеності, конкретизували позначений предмет, явище, особу.

У сучасній українській літературній мові, як зазначають дослідники, вживання нестягнених форм прикметників паралельно зі стягненими зумовлюється певними стилістичними мотивами [11, 175]: Як в північ самую глухую Еней лиш тільки став дрімать, побачив хмару золотую (І. Котляревський).

Отже, як бачимо, категорія визначеності / невизначеності імпліцитно притаманна українській мові, оскільки ще в прамові фіксувалися граматичні форми, що позначали визначеність або невизначеність.

Під час роботи над перекладом слід враховувати цю категорію, щоб уникнути розбіжності у значенні в різних мовах.

ВИСНОВКИ

Отже, категорія визначеності та невизначеності характерна для більшості мов. Вона може виражатися як експліцитно, як наприклад в англійській мові – за допомогою визначеного та невизначеного артиклів, так і імпліцитно. Такою категорією виступає категорія визначеності та невизначеності в українській мові, де немає спеціальних морфологічних форм вираження цієї категорії. Важливо враховувати відмінності вираження категорії визначеності / невизначеності в англійській та українській мовах під час перекладу, щоб точно передати відтінки лексичного значення тексту, що підлягає перекладу.

В англійській мові категорія визначеності / невизначеності є відкритою й виражається регулярно за допомогою вибору визначеного або невизначеного артикля. На основі існування граматичної категорії визначеності / невизначеності можна зробити висновок, що уявлення про визначеність є важливим елементом картини світу для носіїв англійської мови. В англійській мові, отже, традиційним засобом вираження визначеності та невизначеності є артикль – визначений чи невизначений. У роботі розглядаються різні погляди дослідників на природу артикля, його значення та кількість, основні випадки вживання. Окрім визначеного та невизначеного артиклів в англійській мові категорія визначеності / невизначеності може виражатися різними формами займенників. Цей тип вираження граматичної категорії ми відносимо до периферії вираження визначеності / невизначеності.

Хоча в українській мові категорія визначеності та невизначеності має імпліцитний характер й виражається лексичними значеннями, слід розглядати цю категорію з точки зору порівняльного аналізу. На основі порівняльного аналізу категорії визначеності та невизначеності в англійській та українській мовах виявляються спільні риси в неспоріднених генеалогічно мовах.

В українській мові категорія визначеності та невизначеності виражається окремими групами займенників, а також специфічним формами прикметників. На інтуїтивному рівні категорія визначеності / невизначеності є характерною для української мови, про що свідчать приклади вираження визначеності та невизначеності ще в старослов’янській мові, із якої пізніше розвинулася українська.

Усі нюанси вираження визначеності та невизначеності в англійській та українській мові слід враховувати при перекладі з однієї мови на іншу з метою передачі відтінків лексичного й граматичного значення мови, що перекладається.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Ахметова С.Г. Артикль как выражение понятийной категории дейксиса в современном английском языке. – Алма-Ата, 1982.

2.  Ахметова С.Г. Син тактика и прагматика английского артикля // АКД. – М., 1989.

3.  Бархударов Л.С., Штелинг Д.А. Грамматика английского языка. – М., 1973.

4.  Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія: Підручник. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

5.  Ветошкина А.Н. Употребление артикля с неисчисляемыми абстрактными существительными в современном английском языке // АКД. – М., 1974.

6.  Волкова Е.И. Английский артикль в условиях усложненного текста. – Воронеж, 1979.

7.  Воронцова Г.Н. Об артикле в английском языке // Иностранные языки в высшей школе / Тематический сборник. Выпуск ІІІ. – М.,1964.

8.  Гуренко Л.И. Неопределенный артикль – маркер единичной расчлененности значения существительного под влиянием контекста // АКД. – Одесса, 1978.

9.  Доленко М.Т., Пацюк І.І., Кащук А.Г. Сучасна українська мова. – К.: Вища шк., 1987. – 351 с.

10.  Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова. – К.: Наук. шк., 1984. – 255 с.

11.  Жовтобрюх М.А., Волох О.Т., Cамійленко С.П., Слинько І.І. Історична граматика української мови. – К.: Вища шк., 1980. – 319 с.

12.  Категория определенности / неопределенности в славянских и балканских языках. – М.: Наука, 1979.

13.  Кашкин В.Б. Континуально-дискретный принцип в универсальной функциональной грамматике. – АДД / Санкт-Петербургский гос. ун-т. СПб., 1996. – С. 35-36.

14.  Кашкин Б.В. Текстовые функции неопределенного артикля // Вестник СпбГУ, серия 2. – 1997. – №1.

15.  Кашкин В.Б. Функциональная типология (Неопределенный артикль). – Воронеж, 2001.

16.  Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Почему нужны грамматический трансформации при переводе // Тетради переводчика. – Ученый записки №8. – 1971.

17.  Ревзин И.И. Структура языка как моделирующей системы. – К.: Наука, 1978.

18.  Рейман Е.А. Английский артикль. Коммуникативная функция. – Л., 1988.

19.  Слюсарева Н.А. Проблемы функциональной морфологии современного английского языка. – М., 1986.

20.  Танабаева З.К. Языковые средства смысловой организации текста // АКД. – М., 1980.

21.  Теория функциональной грамматики. Введение. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. – Л., 1987.

22.  Трубецкой Н.С. Отношение между определяемым, определением и определенностью // Трубецкой Н.С. Избранные труды по филологии. – М., 1987. – С. 37-43.

23.  Штелинг Д.А. Английский артикль и его роль в грамматике текста // ИявШ. – 1978. – №6.

24.  Blokh M.Y. A Course in Theoretical English Grammar. – M., 2000.

25.  Curme G.O. A grammar of the English language. – London, 1931.

26.  Hawkins J.H. Definiteness and indefiniteness. A study in reference and grammatically prediction. – London, 1978.

27.  Ilyish B. the Structure of Modern English. – M., 1965.

28.  Leech G., Svartvik J. A Communicative Grammar of English. – M., 1983.

29.  Nabokov V. The Annotated Lolita. – England: Penguin books.

30.  Stevenson Robert Louis. Treasure Island. – Oxford university press.

ДОДАТКИ

Додаток 1

 

Класифікація засобів вираження визначеності / невизначеності

Значення визначеності			Значення невизначеності
Визначений артикль the (відомо, про який саме об’єкт іде мова)	Вказівний займенник this, that	Присвійний займенник my, his, her, your etc.	Невизначений артикль a / an (не відомо, про який саме об’єкт із такою ж назвою йде мова)			Нульовий артикль	Неозначений займенник some	Числівник one
			Класифікація	Узагальнення	Одиничність
41 %*	4 %*	11 %*	¼*	1/6*	½*	–	–	4 %*
			41 %*

* Процентне відношення частоти вживання визначених та невизначених артиклів та інших засобів вираження категорії визначеності / невизначеності підраховані на основі додатку 2.

Додаток 2

 

Способи вираження визначеності та невизначеності в англійській та українській мовах

 

- I remember him as if it were yesterday, as he came plodding to the inn door; a tall, strong, heavy, nut-brown man.	Я пам’ятаю його, наче це було вчора, як він повільно й важко увійшов у двері готелю, високий, дужий, загорілий, неначе горіх, чолов’яга. (Невизначений артикль зі значенням узагальнення).
- This is a handy cove.	Це зручна бухта. (Невизначений артикль зі значенням узагальнення).
- I’m a plain man; rum and bacon and eggs is what I want.	Я невимоглива людина: ром, бекон та яєчня – усе, що мені потрібно. (Невизначений артикль зі значенням узагальнення).
- He was a very silent man by custom.	Він був мовчазною людиною за своєю природою. (Невизначений артикль зі значенням узагальнення).
- …and we and the people who came about our house soon learned to let him be.	...і ми, та ті люди, що приходили до нашого дому, засвоїли, що краще дати йому спокій. (Категорія визначеності виражається визначеним артиклем the).
- When a seaman put up at the ‘Admiral Benbow’ he would look in at him through the curtained door before he entered the parlor.	Коли який-небудь моряк зупинявся в готелі ‘Admiral Benbow’, він дивився на нього крізь занавіски на дверях, перед тим як увійти до вітальні. (Невизначений артикль зі значенням класифікації).
- I was, in a way, a sharer in his alarms.	Я був свого роду людиною, яка розділяла його страхи. (Невизначений артикль зі значенням одиничності).
- When the first of the month came round, and I applied to him for my wage, he would only blow through his nose at me.	Коли перший місяць добігав кінця, і я звернувся до нього за моєю платнею, він лише гучно дихав своїм носом. (Категорія визначеності виражена присвійним займенником).
- He repeat his orders to look out for the seafaring man with one leg.	Він повтори наказ виглядати мореплавця з однією ногою. (іменник зі значенням визначеності уточнюється означенням). (Категорія визначеності виражена: 1 – присвійним займенником; визначеним артиклам).
- But though I was so terrified by the idea of the seafaring man with one leg, I was far less afraid of the captain himself than anybody else who knew him.	Але хоча мене страшила ця думка про того мореплавця з однією ногою, я не боявся капітана, як це робили всі, хто знав його. (Категорія визначеності виражена визначеним артиклем).
- Often I have heard the house shaking with ‘Yo-ho-ho, and a bottle of rum’.	Часто я чув, як будинок здригався від „Йо-хо-хо, та бутила рому”. (Визначений артикль).
- His stories were what frightened people worst of all.	Його історії завжди наганяли жах на людей. (Категорія визначеності виражена присвійним займенником).
- And the language in which he told these stories shocked our plain country people almost as much as the crimes that he described.	І та мова, якою він розказував ці історії, шокувала наших простих селянських людей майже так само, як ті злочини, що він зображував. (Категорія визначеності виражена: визначеним артиклем; вказівним займенником).
- And there was even a party of the younger men who pretended to admire him, calling him a ‘true sea-dog’.	І це була свого роду розвага молодих людей, які захоплювалися ним, називаючи його „справжнім морським псом”. (Невизначений артикль зі значенням узагальнення).
- All the time he lived with us the captain made no change whatever in his dress but to buy some stockings from a hawker.	Увесь той час, що він жив з нами, капітан не змінював свого вигляду, але купував панчохи в розвізника. (1, 2 – визначений артикль; 3 – невизначений артикль зі значенням узагальнення).
- One of the cocks of his hat having fallen down.	Одна пола його шляпи упала. (Категорія невизначеності виражена числівником).
- He never wrote or received a letter.	Він ніколи не писав и не отримав жодного листа. (Невизначений артикль зі значенням одиничності).
- Dr Livesey came late one afternoon to see the patient, took a bit of dinner from my mother, and went into the parlour to smoke a pipe.	Доктор Ліврей прийшов одного дня відвідати пацієнта, пообідати в моєї матері та викурити люльку у вітальні. (Категорія невизначеності виражена: 1 – числівником, 2 – невизначеним займенником зі значенням одиничності).
-Suddenly he – the captain, that is – began to pipe up his eternal song.	Несподівано він – капітан, як є, почав горлати свою постійну пісню. (Визначений артикль, присвійний займенник).
- The captain glared at him for a while, flapped his hand again, glared still harder, and at last broke out with a villainous, low oath: “Silence, there, between decks”.	Капітан поглянув на нього, ударив знову своєю рукою (по столу), подивився ще з більшою злістю та заходився жорстко лаятися: „Тихо, там, між палубами”. (Визначений артикль, вказівний займенник – вираження визначеності).
- The old fellow’s fury was awful.	Злість старого була страшною. (Вказівний займенник).
- The doctor never so much as moved.	Доктор і не поворухнувся. (Вказівний займенник).
- Then followed a battle of looks between them.	За цим йшла битва поглядами між ними. (Невизначений артикль зі значенням узагальнення).

Додаток 3

 

Уживання артиклів в англійських заголовках

В англійській мові в заголовках інколи опускаються визначені артиклі, хоча значення визначеності в заголовках, зрозуміло, зберігається. Але це явище у художній літературі фіксується не так часто, частіше артиклі опускаються в заголовках преси. Проаналізувавши заголовки у книзі Роберта Стівенсона, бачимо, що переважають заголовки із артиклями.

Заголовки з артиклем	Заголовки, у яких артикль опущений
The old buccaneer	Black dog appears and disappears (визначеність передається прикметником)
The old sea-dog at the ‘Admiral Benbow’	Council of war
The black spot	Silver’s embassy (визначеність передається за рахунок посесива)
The sea chest	Pieces of eight
The last of the blind man	On parole
The captain’s papers	Israel hands
The sea cook	The treasure hunt – Flint’s pointer (посесив)
At the sign of the ‘spy-glass’	Captain Silver
The voyage	Treasure Island
What I heard in the apple barrel
The first blow
The man of the island
How the ship was abandoned
The garrison in the stockade
The attack
The Ebb-Tide runs
The cruise of the coral
I strike the Jolly Roger
In the enemy’s camp
The black spot again
The treasure hunt – the voice among the trees
The fall of a chieftain