3.1 Місце відкриття спадщини
Відкриття спадщини називається виникнення спадкових правовідносин. Юридичними фактами або підставами, що призводять до відкриття спадщини, є смерть фізичної особи або оголошення її померлою [ч.1 ст.1220 ЦК України].
Відкриття спадщини завжди має важливе правове значення. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим – день набуття законної сили рішенням суду про оголошення його померлим. У разі оголошення померлою безвісно відсутньої особи за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті цієї особи день його вірогідної смерті [ст. 46 ЦК України].
Залежно від часу відкриття спадщини визначаються:склад спадщини(спадкової маси); строки прийняття або відмови від спадщини; строки подання претензій кредиторів; момент виникнення у спадкоємців права власності на спадкове майно; строк для видачі свідоцтва на спадщину; законодавство, яким слід керуватися.
Факт відкриття спадщини і час смерті підтверджується свідоцтвом органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) про смерть спадкодавця, які видаються відповідно до Закону України “Про реєстрацію актів громадянського стану ” та Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 р.
Місце відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме – місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, за відсутності нерухомого майна – місце знаходження основної частини рухомого майна [ст.1221 ЦК України].
За змістом норми абзацу пункту 187 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є територія іншої держави, то вибір колізійної прив’язки залежить від того, чи був укладений відповідний договір про правову допомогу між Україною та іншою державою [4].
За наявності такого договору відносини зі спадкування визначаються за законом країни, де спадкоємець мав останнє постійне місце проживання. Виняток із цього положення стосується нерухомого майна, умови і порядок успадкування якого завжди визначаються законом тієї держави, на території якої воно знаходиться.
Правильне визначення місця відкриття спадщини має важливе значення для вирішення низки “процедурних” питань. По-перше, важливість правильного встановлення місця відкриття спадщини зумовлюється тим, що в цьому місці відбувається оформлення спадкової справи, визначається та нотаріальна контора, до якої мають звернутися спадкоємці із заявою про прийняття спадщини або про відмову від її прийняття і яка вживає заходів щодо охорони спадкового майна та видає свідоцтво на право на спадщину [статті 1269, 1296, 1297 ЦК України].
По-друге, місце відкриття спадщини має велике значення і для кредиторів спадкодавця. За цим місцем визначається територіальна підсудність у спадкових спорах за позовом кредиторів до прийняття спадщини спадкоємцями. Відповідно до пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус за місцем відкриття спадщини у строк (шість місяців), встановлений статтею 1281 Цивільного кодексу України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця[4].
Під місцем відкриття спадщини розуміється територія міста, села, селища, тобто певного населеного пункту, де спадкодавець мав останнє (постійне) проживання. Місцем проживання неповнолітніх, які не досягли 14 років, або громадян, котрі перебувають під опікою, зазвичай визнається місце проживання їхніх законних представників – батьків, усиновлювачів, опікунів.
Якщо місце проживання померлого невідоме, доказом місця відкриття спадщини буде документ про місцезнаходження належного йому майна (нерухомого, аза його відсутності - рухомого).
Документами, що підтверджують місце відкриття спадщини, можуть виступати: свідоцтво органів РАЦС про смерть, якщо останнє постійне місце проживання і місце смерті спадкодавця збігаються, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів (місцевої адміністрації) або з місця роботи померлого про постійне місце його проживання, а також запис у будинковій книзі. Якщо місце проживання померлого не відоме, доказом місця відкриття спадщини буде документ про місцезнаходження належного йому майна (нерухомого, а за його відсутності – рухомого). За відсутності вищезазначених документів місце відкриття спадщини підтверджується рішенням суду про його встановлення, що набрало законної сили.
Час відкриття спадщини. Важливе значення має встановлення часу відкриття спадщини. На момент відкриття спадщини встановлюється коло спадкоємців, які закликаються до спадкування, визначається, яке майно належить спадкодавцю і має перейти до його спадкоємців, з дня відкриття спадщини обчислюється встановлений законом строк для й прийняття тощо.
Часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця, вказаний у свідоцтві про смерть, яке видається органами ЗАГСу. Коли факт смерті встановлюється у судовому порядку, часом відкриття спадщини є дата смерті спадкодавця, зазначена в рішенні суду.
Якщо спадщина відкривається внаслідок оголошення громадянина померлим,часом відкриття спадщини вважається день, коли набрало законної силирішення суду про оголошення громадянина померлим.
У разі оголошення померлим громадянина, який пропав без вісті з обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд згідно з ч.3 ст.і 21 ЦК, У країни може визнати днем смерті цього громадянина день його гаданої загибелі. За даних умов часом відкриття спадщини буде вважатися цей день [9;87].
Отже, відповідно до думки Євтушекно І., спадщина - це майно, яке переходить у порядку спадкування. Серед майнових прав, що у складі спадкового майна переходять до спадкоємців, насамперед слід назвати право власності на різноманітне майно.
До майнових прав, що входять у спадщину, належить не тільки право власності на майно, а й право вимоги, що випливає з укладених спадкоємцем договорів[12].
У спадщину входять також право на одноразову виплату спадкодавцем заробітну плату, пенсію, майнові права авторів літературних, художніх творів, творів мистецтва, майнові права авторів відкриттів, винаходів[10;22].
Як уже було зазначено, до складу спадкового майна входять і майнові обов’язки спадкодавця. Коли за життя спадкодавець мав борги, то вони також переходять після його смерті до спадкоємців,але спадкоємці відповідають за боргами спадкодавця тільки в межах дійсної вартості майна, яке вони отримали у спадщину. При цьому дійсна вартість спадщини визначається на момент її відкриття, а не на момент пред’явлення до спадкоємця вимог кредиторами.
Не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема:
- особисті немайнові права (ім’я, вчене звання, державні нагороди тощо);
- право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
- право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
- право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
- права та обов’язки як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно пов’язані з особою померлого і у зв’язку з цим зобов’язання не може бути виконане іншою особою.
Відносно деяких категорій майна діють спеціальні правила. Наприклад, відповідно до Закону України “Про державні нагороди України ” від 16 березня 2000 р. нагороди (ордени, медалі,іменна вогнепальна зброя) після смерті нагородженого за наявності спадкоємців залишаються в сім’ї померлого.
... ієї події – факту смерті спадкодавця. Реальне здійснення суб'єктивних прав можливо лише за умови існування передбачених законом правових гарантій їх реалізації. Здійснення права на спадкування тісно пов'язано із такими юридичними фактами: 1) відкриття спадщини; 2) здатністю особи виступати спадкоємцем; 3) наявність спадкового майна; 4) прийняття спадщини особою, яка є спадкоємцем за законом чи за ...
... стані також є необхідним, оскільки це суттєво впливає на комфортність проживання та загальний стан житлового фонду. Тому у процесі приватизації житла в Україні були створені нормативні механізми, що регулюють здійснення права власності на нежитлові приміщення житлового будинку та прибудинкові території. Створення і функціонування товариств власників житла Власники житла можуть об'єднуватись для ...
... ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці[8] спадкодавця, які не були членами його сім'ї. На доказ факту перебування на утриманні можуть бути подані такі документи: 1.Довідка органу соціального захисту ...
спростована. Якщо ж заява, наприклад, дружини про те, що річ була куплена на її кошти, не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною. Закріплення у частині другій статті 60 СК презумпції права спільної сумісної власності подружжя є серйозним правовим застереженням для відповідних службових осіб, які іноді накладають арешт у зв' ...
0 комментариев