4. Твори Івана Франка покладені на музику
Назва пісні | Слова/музика |
Безмежнеє поле | І. Франко / народна |
Вічний революціонер | І. Франко / М. Лисенко |
Встань, Орію! | І. Франко / В. Лютий |
Гей Січ іде Красний Мак цвіте (Воскресна) | І. Франко / народна |
Гімн свободи (з вірша "Товаришам з тюрми") | І. Франко / В. Лютий |
Дивувалась зима чом се тають снiги (Воскресна) | І. Франко / С. Силенко |
Зелений явір | І. Франко / В. Камінський |
Знаєш | І. Франко / О. Яшин |
Знаєш * | І. Франко / |
Місяцю-князю! | І. Франко / М. Лисенко |
Надходить ніч | І. Франко / |
Не боюсь я ні Бога, ні біса | І. Франко / |
Не знаю, що мене до тебе тягне | І. Франко / |
Не минай з погордою | І. Франко / Г. Майборода |
Не надійся нічого | І. Франко / |
Не пора, не пора | І. Франко / Д. Січинський |
Ой ти, дівчино, з горіха зерня | І. Франко / А. Кос-Анатольський |
Ой ти, дубочку кучерявий | І. Франко / |
Пісня моя | І. Франко / Д. Січинський |
Покоїк і кухня, два вікна в партері | І. Франко / |
Раз зійшлися ми случайно | І. Франко / |
Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі | І. Франко / |
Твої Очі | І. Франко / Т. Ященко |
Час рікою пливе | Б. Лепкий, Іван Франко / |
Червона калино | І. Франко / Богдан-Юрій Янівський |
Чи ти знала? | І. Франко / І. Балан |
Я не надіюсь нічого | І. Франко / |
Я понесу тебе в душі на дні | І. Франко / І. Балан |
Як почуєш вночі край свойого вікна | І. Франко / Іларіон Лебедєв |
Висновок
Не слід, звісно, ідеалізувати Франка, називаючи його, як то робилося в радянські часи, "великим Каменярем", і приписуючи йому виняткову роль "батька" західноукраїнської інтелігенції. Одначе подібної до нього за масштабами діяльності, величиною таланту та популярністю постаті в Галичині ХІХ - початку ХХ століття не було. Після виходу поеми "Мойсей", в якій Франко метафорично, проте достатньо ясно вказав на роль творця - неоціненого пророка в своїй Вітчизні - обожнення Франка галицьким селянством, студентством та інтелігенцією досягло апогею. Проте серед кіл народовської та москвофільської інтелігенції, особливо згуртованої навколо газети "Діло" та клерикальної верхівки, Франко був одіозною фігурою від початку до кінця. Своєю журналістською та публіцистичною діяльністю Франко нажив безліч ворогів, у тому числі серед справді провідної суспільної течії того часу - народовців. Водночас літературний геній Франка був високо поцінований представниками усіх соціальних верстов і груп, усіх націй, що населяли Галичину.
Тема інтелігенції, її призначення та функції, завдань теоретичних і практичних почала цікавити Франка ще на ранньому етапі його журналістської творчості. Почавши з закладання теоретичного базису та створення програмних творів, він поступово перейшов до практики, бувши протягом тривалого часу фактично взірцем для прогресивної творчої інтелігенції. Саме практичною діяльністю, а не теоретичними розробками, Франко приніс найбільшу користь українській культурі, відкривши Галичині Європу і світ і почавши відкривати світові Галичину.
Безперечно, внесок Франка у процес формування галицької інтелігенції, кристалізації духовної еліти, а відтак і консолідації української нації є величезним і, можливо, досі не до кінця оціненим. Ще до смерті Франка з нього поспішили зробити образок, як свого часу з Тараса Шевченка. За схематичними образами "Великого Каменяра" та "українського Мойсея" приховувалися суперечності Франкової натури, нюанси його політичних переконань. Лише віднедавна літературознавці і критики почали тверезо підходити до оцінки культурної спадщини Франка. В усякому разі, його образ потребує деміфологізації, переоцінки, дослідження під абсолютно новими кутами зору.
Наш народ гідно шанує пам'ять Івана Франка. Його іменем названо один з обласних центрів України, Львівський державний університет, с. Нагуєвичі, багато вулиць. У рідному селі великого Каменяра та у Львові відкрито літературно-меморіальні музеї Івана Франка.
Використана література:
1. Возняк М.С. З життя і творчості Івана Франка. К.: Вид-во Академії наук УРСР, 1955.
2. Гамкало І. Франко і музика // Від Тараса Шевченка до Івана Франка. Іван Франко – письменник, мислитель, гуманіст, патріот. Матеріали Всеукраїнської конференції з нагоди 150-річчя від дня народження І. Франка (23 листопада 2006 року).– К., 2007. – С. 36.
3. Дей О.І. Іван Франко і народна творчість // Іван Франко. Вибрані статті про народну творчість. – К.: Вид -во. Академії наук УРСР. 1955. С. 27.
4. Єрмоленко С.Я. Фольклоризм у поетичній мові Івана Франка. «Іван Франко і світова культура. Матеріали Міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО». Книга 2. – К.: Наук. думка, 1990. – С. 205.
5. Кононенко П., Кононенко Т. Від Тараса Шевченка до Івана Франка // Іван Франко – письменник, мислитель, гуманіст, патріот. Матеріали Всеукраїнської конференції з нагоди 150-річчя від дня народження І. Франка (23 листопада 2006 року). – К., 2007.– С. 22,.
6. Франко І. Вибрані статті про народну творчість. К.: Вид-во. Академії наук УРСР, 1955.
7. Франко І. К., Наук. думка, – 1984, – Т. 4. – С. 32.
8. Франко І. Наші коляди. – Львів, 1890. – С. 27.
9. Франко І. Студії над українськими народними піснями. – Львів, 1913. – С. 1.
10. Франко І. Як виникають народні пісні? – Твори: в 50 т. – К., 1984 – Том 27. –, С.62.
11. Яценко М.Т. Коментарі // Іван Франко.– К.: Наук. думка. – 1984, Т. 42.– С. 495.
... ї термінологічної лексики. Автологічною структурою образка „Журавлі” виступає фрагмент дитячої пісеньки, що своєрідно „прошиває” всю поезію („Круцю, круцю, журавлі”) Збіркою „З вершин і низин” Іван Франко ввійшов у нашу поезію як поет-новатор. Це проявилося передусім у „видобутті” колосальних потенційних можливостей автологічного письма для побудови поетичних структур різних жанрів. Знання, яке ...
... ішого розгулу реакції, «на торжищі цинізмів і наруг» він переконувався у правильності своїх поглядів і ідеалів. Цій темі присвячені поеми «Похорон», «Поєдинок». У поемі «Іван Вишенський», появі якої передували наукові роботи Франка про творчість видатного українського полеміста ХVI – XVII ст., зображується трагедія людини, у якій борються патріотичні і релігійні почуття. В ім`я християнської ...
... ). Таких висловлювань у Франка про Словацького дуже багато, але Франко ніколи не ідеалізував Ю.Словацького. Він говорить про нього як про такого, яким він був насправді, нічого не приховуючи. Досліджуючи польську літературу Іван Франко відносив Словацького до визначних романтиків епохи. Українські і польські митці епохи романтизму хоча розуміли і трактували це явище по-своєму, але всі вони були ...
... і Франко найбільш цікавий, саме ця вічна напруга спонукала його до важкої праці. Франко заслуговує на вивчення, дослідження саме як суперечлива, неоднозначна постать. Життя і творчість Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичах Дрогобицького повіту (тепер с. Івана Франка Дрогобицького району Львівської обл.) в родині коваля. З батькі ...
0 комментариев