Фізико-географічний район, стисла характеристика його ландшафту

2.7 Фізико-географічний район, стисла характеристика його ландшафту

На основі аналізу геологічних та геоморфологічних даних було запропоновано чимало схем геоморфологічного районування території Українського Полісся.

Територія Стави-Корчицького межиріччя охоплює частину трьох фізико-географічних областей: Волинського Полісся, Житомирського Полісся та Волинської височини, що відповідає трьом ландшафтам – А (Костопільському), Б (Гощанському), В – Новоград-Волинському (Корецькому).

Новоград-Волинський (Корецький) ландшафт, місцевість його слабо хвилястої рівнини на кристалічній основі, перекрита флювіо-гляціальними відкладами з малочисленими лісовими останцями (див. дод. 14, [16]).

Найбільшими урочищами Корецького ландшафту є консервативно-плоскі поверхні з слабким нахилом на північ флювіо-гляціальних відкладах, вкриті вологими сугрудами з ожикою сизою, малиною та ліщиною звичайною в підліску на дерново-слабoпідзолистих і супіщаних ґрунтах, які частково розорані.

Консервативні урочища, площі яких протягом тривалого часу не змінюються. Реліктові урочища, на базі яких формуються нові активні урочища ярів з тимчасовими водостоками, слабо закріплені чагарниками бузини, вільхи сірої, рідше ліщини звичайної на сильно деградованих чи сильноопідзолених чорноземах звичайних.

Досить часто в окремих урочищах виникають ділянки (М. Солнцев, 1949), які з часом розвиваються у відособлені урочища. Такі ділянки на території Стави-Корчицького межиріччя зустрічаються в урочищах плакорів, розчленованих ерозійними ритвинами та ярами, вкриті середніми та легкими суглинками з сірими опідзоленими ґрунтами у місцевості на порфіровидних гранітах, гнейсах і мігматитах, перекритих лесовидними та алювіальними суглинками [16].

Активні урочища на території дослідження представлені глибоковрізаними ярами, що відкривають каолінисті піски на днищах, по боках вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями іноді порослі ліщиною звичайною на сильно деградованих чорноземах опідзолених, слабохвилястими знелісненими, частково заболоченими поверхнями, що вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями на дерново-підзолистих піщаних і супіщаних ґрунтах, що розвіюються на незадернованих ділянках; заболоченими зниженнями з зелено-мохово-ситниково-осоковими угрупованнями з домішкою берези пухнастої на болотних, оторфованих у верхніх горизонтах ґрунтах, частково зниженнями, вирівняними поверхнями, що дренуються струмками та дренажними канавами на лучно-болотних і лучних ґрунтах, і слабоврізаними долинами струмків і їх русла, вкриті осоково-злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових і лучно-болотних оглеєних грунтах.

Прикладом реліктовищ урочищ є лісові останці з неглибоким заляганням кристалічного фундаменту, з крушиново-ліщиново-дубово-грабовими дібровами, з широким розвитком лінійної та площиної ерозії на схилах західних експозицій, чи дуже круті схили (24-30) лісових останців, на яких відслонюються граніти і пегматити, порізані численними ерозійними ритвинами, незадерновані, чи старичні зниження з заростаючими луками на мулувато-болотних і лучно-болотних ґрунтах на схилах.

Рис. 4. Схема ландшафтного профіля.

І. Геологічна основа:

1. Граніти і мігматити;

2. Піски.

ІІ. Ґрунти:

3. Дерново-підзолисті;

4. Лучно-болотні.

ІІІ. Рослинність:

5. Ліщина звичайна;

6. Дуб звичайний;

7. Граб звичайний;

8. Зелені мохи;

9. Сосна звичайна;

10. Кульбаба лікарська;

11. Осока болотна;

12. Ялина європейська;

13. Культурна рослинність;

14. М’ята лучна

15. Поверхні зі слабким нахилом на північ, на флювіо-гляціальних відкладах, вкриті вологими судібровами з ожикою сизою, малиною звичайною та ліщиною звичайною в підліску на дерново-слабопідзолистих і супіщаних ґрунтах.

16. Заболочені зниження з зелено-мохово-ситниково-очеретяно-осоковими угрупованнями з домішкою берези пухнастої на болотних, оторфованих у верхніх горизонтах ґрунтах.

17. Слабоврізані долини струмків і їх русла, вкриті осоково-злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових і лучно-болотних огляєних ґрунтах.

Більшість геокомплексів є господарськими об’єктами діяльності людини, яка внесла серйозні зміни в ряд ПТК (вирубка лісів, меліоративні канали, дороги, населення тощо).

Висновки

1. Лісові екосистеми (біогеоценози) Корецького лісництва знаходяться на південному сході Рівненщини Новоград-Волинського ландшафта – Стави-Корчицького межиріччя.

2. Територія дослідження має найбільш сприятливі багаті лісорослинні умови для росту і розвитку лісів (достатня кількість опадів в теплий період – 400 мм. рт. ст., багаті на поживні речовини ґрунтоутворюючі породи: лесовидні суглинки, елювій кристалічних порід, різноманітні водно-льодовикові відклади).

3. Лісові насадження Корецького лісництва за типологічними ознаками (А. Погребняка) є наступними:

а) С₃ (Г, С Д) – вологий сосново-дубово-грабовий субір – 62 %;

б) С₃ (Г Д) – волога грабово-дубова судіброва – 6,4 %;

в) С₂ (Г, С Д) – свіжа сосново-дубово-грабова судіброва – 3,1 %;

г) С₄ (Вл (ч)) – сирий чорновільховий сугрудок – 3 %;

д) В₃ (С Д) – вологий сосново-дубовий субір – 2,6 %;

е) В₄ (С Д) – сирий сосново-дубовий субір – 1,5 %;

ж) С₄ (Г, С Д) – сирий сосново-дубово-грабова судіброва – 1,5%;

з) В₂ (С Д) – свіжий сосново-дубовий субір – 0,3 %;

є) С₅ (Вл (ч)) – заболочений чорновільховий сугрудок – 0,1 %;

и) болота – 2 %;

й) луки – 10 %.

4. Найпоширенішими типами грунтів на території дослідження є дерново-підзолистий – 47 % та дерновий – 41 %. Менш значні – болотні грунти – 9 %, лучно-болотні – 2 % та болотно-підзолисті грунти – 1 %.

5. Штучно створені лісові насадження (лісові культури) становлять 40 %, а природних – 60 %.

6. Вікова характеристика насаджень Корецького лісництва:

- молодняки – 12 %;

- середньовікові – 20 %;

- достигаючи – 35 %;

- стиглі – 15 %;

- перестояні – 18 %.

Рекомендації

1. Посилити боротьбу з пожежами, випасом худоби біля лісу, вирубкою лісів.

2. Провести обстеження червонокнижних видів рослин та тварин, з тим, щоб створити заповідну територію місцевого значення.

3. Регламентувати збір, заготівлю не деревних продуктів лісу.

Використана література

1. Атлас Ровенської області. – М.: „ГУГК", 1985. – 32 с.

2. Атлас природных условий и естественных ресурсов УРСР.

3. Андрієнко Т.Л. Край лісів та імлистих болід: Розповідь про природоохоронні об’єкти Ровенської області / Т.Л. Андрієнко, Т.М. Антонова – Львів "Каменяр", 1988. – 86 с.

4. Береговий П.М., Прахов М.Н. Ботанічна географія. Київ: "Вища школа", 1989.

5. Буктынов А.Д. Леса. – М.: „Мисль", 1981. – 316 с.

6. Біостратеграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України: Збірник наукових праць інституту геологічних наук / НАН України. Інститут геологічних наук. Палеонтологічне товариство; ред. колегія: П.Ф. Тожик, О.Ю. Митропольський. – К. 2005. – 336 с.

7. Береговий П.М. Геоботаніка. – К.: „Радянська школа", 1966. – с. 29-38, 50, 52.

8. Велесик П.Л. Таємниці лісів Рівненщини: художньо-документальна книга. – Рівне: „Азалія", 2001. – 213 с.

9. Воробьев А.В. Типи лесов Европейськой части СССР, Академия наук УРСР. – К., 1983.

10. Гаркуша И.Ф. Почвоведение с основами геологии. Москва-Ленинград, 1963 г.

11. Генсирук С. А. Охрана лесных экосистем. К.: „Урожай", 1984. – 197 с.

12. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. – К.: „Фітосоціоцентр", 2000. – с. 47-60.

13. Дымс Н. В. Основы биогеоценологии: Уч. пособие для сту-тов геолог. спец. ун-тов. - М.: „Моск. из-во ун-та", 1978.

14. Елин Е.Я. Определитель растений лесов УРСР. – К.: "Вища шк.„ – Головн. изд-ство, 1984. – 343 с.

15. Загальна гідрологія: Підручник для сту-ів гео-их, геол-их і гідрометереологічних вищих навчальних закл. освіти / С. С Лемківський. За ред. С. М. Лисогора. – К., 2000. – 264 с.

16. Краєзнавчі дослідження Рівненщини (збірник науково-методичних статей) / За ред. В. О. Веремчук, В. О. Мартинюк. – Рівне: „Державне редакційно-видавниче підприємство", 1997. – 48 с.

17. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області: Природа. населення. Господарство. Екологія. – Рівне, 1996. – 274 с.

18. Коротун І. М., Л. К. Коротун. Природні умови і ресурси України. Навчальний посібник до курсу "Природні ресурси України", для сту-ів еколо-их спе-ей вищих навча-их зал-ів. – Рівне. 1995.

19. Маринич О. М. Українське Полісся. Київ:" Рад. Шк.," 1962. – 163 с.

20. Маринич А. М., Пащенко В. М. Природа УССР. Ландшафты и физико- географическое районирование. – Киев: „Наук. Думка", 1985. – 224 с.

21. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Современная наука о растительности. – М.: „Логос", 2001. – с. 99-106.

22. Наумова Л.Г. Основы фитоценологии. – Уфа: Башкирский педагогич. и-т. – 1995. – с. 76-91.

23. Погребняк П. С. Общее лесоводство. – М.: „Колос", 1968. – 44 с.

24. Полынов Б. Б. Ландшафт и почва // Природа. – 1925. - № 1.

25. Погребняк П. С. Основы лесной типологии. – К.: Из-во АН УРСР, 1955, 465 с.

26. Поварніцин В. О. Соснові ліси Українського Полісся в кн. "Ліси України," – К.: „Наукова думка", 1971, с. 18-62.

27. Пастернак П. С. Хвойні ліси України. – К.: „Урожай", 1976.

28. Пастернак П. С., Приходько М. М. Ліс і охорона вод від забруднення. Ужгород: „Карпати", 1988. – 96 с.

29. Петров В. В. Лес и его жизнь: „Книга для учащихся". – М.: „Просвещение", 1986. – 195 с.

30. Природа Рівненської області. Геренчук К. І. Львів: "Вища школа". Вид-во при Львів. держ-ому ун-ті, 1976.

31. Почвенно-лесотипологический очерк Сосновского ДЛГ. – 1988-1989.

32. Природа УССР. Почвы /Н. Б. Вернандер, И. Н. Гоголев и др. – Киев: „Наукова думка", 1986. – 216 с.

33. Рябчук В. К. Дари лісу. – Львів: „Світ", 1991. – 166 с.

34. Руденко Л. Г. Напрями геогр-их досл-нь в Україні в сучасних умовах // Український геогра-ий журнал. – 1995. - № 1-2. – с. 7-12.

35. Сукачев В. И. Руководство к исследованию типов леса. – М. – Ленинград: „Государственное изд-во", 1930. – 320 с.

36. Термена Б. К. Лісознавство з основами лісництва: Навчальний посібник для сту-ів біол-их спе-ей вищих навча-их закладів. – Чернівці: „Книги – ХХІ", 2004. – 160 с.

37. Терлецький В. К. Незаменимые продукты леса. – Львов: "Вища шк.," Узд-ство при Львовс. ун-те, 1985. – 128 с.

38. Физико-географическое районирование УССР / Подщ ред. В. П. Попова. – К.: Изд-во Киевс. ун-та, 1968.

39. Хлатин С.А. Я иду по лесу. М.: "Лесная промышленность", 1973.

40. Чорний І. Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства / Навчальний посібник для сту-ів геогр-их спе-ей пед-их вузів. – К: "Вища шк.", 1995, 240 с.

41. Ярошенко П.Д. Геоботаника. – М.: „Просвещение", 1969. – с. 42-50, 53-55.

Покажчик значень

H₀ – лісова підстилка

H_d– дернина

H_t– оторфівший горизонт

T – торф’яний горизонт

H – гумусово-акумулятивний горизонт

He – гумусовий елювіірований

HE – гумусово-елювіальний

E_h, E/h/ - елювіальний гумусований

E – елювіальний

H₁ – гумусово-ілювіальний

H₂ – гумусовий слабоілювіірований

I – ілювіальний

I₁ – верхній ілювіальний

I₂ – нижній ілювіальний

H_p– верхній перехідний до породи

H_pi – верхній перехідний до породи слабоілювіірованої

H_p, PH – перехідний до породи

P_h– нижній перехідний до породи

PI_i, P_i – ілювіірована порода

P – ґрунтоутворююча порода

Д – підстилаюча порода

gl, (gl) – оглеєнння чи його ознака

H_орн. – орний горизонт

аl – алювіальний нанос

del – делювіальний нанос

e – еоловий нанос

Словник рослин

Брусниця звичайна – Vaccinium vitis idaea L. (мезоеутроф. мезофіт)

Безщитник жіночий – Athyrium filix femina L. (еутроф, мезофіт)

Багно звичайне – Ledum palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Буях – Vaccinium uliginosum L. (олігомезотроф, гігрофіт)

Буквиця лікарська – Betonica officinalis L. (еутроф, мезофіт)

Береза бородавчаста – Вetula pendula Roth. (мезотроф, мезофіт)

Бруслина бородавчаста – Euonymus verrucosa Scop. (еутроф, мезофіт)

Береза пухнаста – Betula pubescens Ehrh. (мезотроф, мезофіт )

Бузина червона – Sambucus racemosa L. (еутроф, мезофіт)

Верба козяча – Salix caprea L. (мезотроф, мезогігрофіт)

Верба біла – S. alba L. (мезотроф, гігрофіт)

Вероніка аптечна – Veronica officinallis (ксеромезофіт, олігомезотроф)

Верес звичайний – Calluna vulgaris (олігомезотроф, мезофіт)

Вільха чорна – Alnus glutinosa L. (еутроф, гігрофіт)

Вербозілля лучне – Cysimachia nummularsa L. (еутроф, мезогігрофіт)

Горобина звичайна – Sorbus aucuparia L. (еутроф, мезофіт)

Герань лісова – Geranium sanguineum L. (мезоеутроф, мезофіт)

Граб звичайний – Carpinus betulus L. (еутроф, мезофіт)

Гілокомій блискучий – Hylocomium splendens Hedw. (мезоеутроф, мезофіт)

Дуб звичайний – Querсus robur L. (мезоеутроф, мезофіт)

Дикран віниковидний – Dicranum scoparium Hedw.(олігомезотроф, мезофіт)

Жовтець повзучий – Ranunculus repens L. (еутроф, гігрофіт)

Зірочник ланцетолистний – Stellaria holostea L. (мегатроф, мезофіт)

Зеленчук жовтий – Galeobdolon luteum Huds. (еутроф, мезофіт)

Зиновать руська – Chamaecytisus ruthenicus Fisch. (олігомезотроф, мезофіт)

Костяниця – Rubur saxatilis (мезоеутроф, мезофіт)

Кропива дводомна – Urtica dioica L. (еутроф, гігрофіт)

Конвалія звичайна – Convallaria majalis L. (еутроф, мезофіт)

Кульбаба лікарська – Taraxacum officinale Wigg. (олігомезотроф, мезофіт)

Калюжниця болотна – Caltha palustris (мегатроф, гігрофіт)

Кислиця звичайна – Oxalis acetosella L. (еутроф, мезогігрофіт)

Клен платановидний – Acer platanoides (еутроф, мезофіт)

Крушина ламка – Frangula alnus Mill. (еутроф, мезогігрофіт)

Ліщина звичайна – Corylus avellana L. (еутроф, мезофіт)

Липа серцелиста – Tilia cordata Mill. ( еутроф, мезофіт)

Малина звичайна – Rubur idaeus L. (еутроф, мезогігрофіт)

Молінія голуба – Molinia coerulea L. (еутроф, мезофіт)

М’ята кільчаста – Mentha verticillata L. (еутроф, гігрофіт)

Материнка звичайна – Tussilago farlara L.

Ожика сиза – Rubus caesius L. (еутроф, мезогігрофіт)

Орляк звичайний – Pteridium aguilinum (мезотроф, мезофіт)

Осока волосиста – Carex pilosa Scop. (мегатроф, мезофіт)

Осока трясучковидна – Carex brizoides Juslen. (мегатроф, мезогігрофіт)

Осока струнка – Carex acuta L.

Осика – Populus tremula L. (мезоеутроф, мезофіт)

Очерет звичайний – Phragmites аustralis (мегатроф, гігрофіт)

Перлівка поникла – Melica nutans (еутроф, мезофіт)

Печіночниця звичайна – Hepatica nobilis Mill. (мегатроф, мезофіт, ефемероїд)

Підмаренник весняний – Galium vernum Scop. (мезоеутроф, мезофіт)

Підмаренник болотний – G.palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Птілій страусове перо – Ptilium crista castrensis Hedw. (мезоеутроф, мезофіт)

Плевроцій сизий – Leucobrium glaucum Hedw. (мезоеутроф, мезогігрофіт)

Плаун булавовидний – Lycopodium clavatum L. (мезотроф, мезофіт)

Перстач гусячий – Potentilla anserinа L. (еутроф, мезогігрофіт)

Рунянка звичайна – Polytrichum commune Hedw. (олігомезотроф, мезогігрофіт)

Суниці лісові – Frangalia vesca L. (мезоеутроф, мезофіт)

Ситник розлогий – J. ellusus L. (волога)

Ситник нитковидний – Juncus filiformis L. (волога)

Сфагнум болотний – Sphagnum palustre (мезоеутроф, гідрофіт)

Сосна – Pinus sylvestris L. (олігомезотроф, ксеромезофіт)

Tонконіг дібровний – Poa nemoralis L. (еутроф, мезофіт)

Хвощ лісовий – E. sylvaticum (еутроф, мезофіт)

Хвощ річковий – Equisetum fluviatile (еутроф, гігрофіт)

Хвощ болотний – Equicetum palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Чорниця звичайна – Vaccinium myrtillus (олігомезотроф, мезогігрофіт)

Чина весняна – Lathyrus vernus L. (еутроф, мезофіт)

Череда трироздільна – Bidens tripartita L. (еутроф, гігрофіт)

Шипшина собача – Rosa canina L. (еутроф, мезофіт)

Щитник чоловічий – Dryopteris filix mas L. (еутроф, мезогігрофіт)

Яглиця звичайна – Aegopodium podagraria (еутроф, мезофіт)

Ялина європейська – Picea abies L (еутроф, мезофіт)

Ясен звичайний – Fraxіnus exelsіor L. (мегатроф, мезофіт)

Яблуня лісова – Malus sylvesitris Mill. (еутроф, мезофіт)