На попередньому уроці ми вчилися шити низинкою на папері. Розгляньте свої вишивки і згадайте, як виконується такий шов

1. На попередньому уроці ми вчилися шити низинкою на папері. Розгляньте свої вишивки і згадайте, як виконується такий шов.

(Діти пояснюють, учитель допомагає їм).

2. Розгляд технологічної картки.

Для вишиття приготуємо тканину. Відміряйте і виріжте смужку завдовжки 25 см і завширшки 4 см.

Відмітимо на смужці середину і вишиємо знизу вверх цей середній ряд. Виконуємо стібки подібно до того, як виконували на папері, тільки рахуємо дірочки: 4 — вниз голку, 4 — вверх. До крайніх смужок від середини пропускаємо три дірочки. Це і буде ритм (рапорт) в орнаменті.

VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріал та інструментів. Закріплення нового матеріалу.

VII. Повторення правил техніки безпеки.

VIII. Самостійна робота учнів. (звучить "легка" мелодія).

Діти на вибір вишивають узори, користуючись технологічною карткою.

Фізкультхвилинка.

Під музику діти танцюють.

Два прихлопи, три притопи,

На носок, на каблучок.

Руки — вліво, руки — вправо, —

Ми танцюєм гопачок.

Раз — присядем, два — присядем —

Гарний настрій.

Покружляли, повертілись

І тихесенько всі всілись.

IX. Продовження самостійної роботи.

На наступному уроці діти закінчують вишивати манишку, підрублюють або обметують її. Бажано пришити виготовлені манишки до святкової сорочки.

X. Оцінювання виробів, відбір на виставку.

XI. Підсумок уроку.

XII. Прибирання робочих місць.

ВИШИВАННЯ МАНИШКИ НИЗИНКОЮ

План-конспект уроку з трудового навчання

Клас: 3 – Б

Тема. Вишивання хрестиком.

Мета: Навчити учнів вишивати хрестиком. Поглибити знання учнів про народну вишивку.

Обладнання. Тканина для вишивання, на яку нанесені узори на попередньому уроці, створені учнями геометричні узори на папері, ножиці, голки, кольорові нитки, технологічна картка "Вишивання хрестиком".

Хід уроку

I. Підготовка робочого місця.

II. Організаційний момент.

III. Повідомлення теми і мети уроку.

На Попередньому уроці ви створювали узори і переносили їх на тканину. Сьогодні будете вишивати ці узори. Вишивати будемо хрестиком.

З історії вишивки відомо,, що шов "хрестик" поширився в Україні дуже давно, більше 100 років тому. Вишивкою хрестиком прикрашали і зараз прикрашають блузи, сукні, серветки, рушники, фартушки, сумки та багато інших необхідних у побуті речей.

Улюблений колір вишивок — червоний. Його вважали оберегом від чортів. Вишивкою прикрашали комір і рукави сорочок. Це також оберіг, бо ті місця, де закінчується тканина, вважалися найдоступнішими для злих сил. Послухайте таку легенду.

Вишиванка

Був час, коли почали на землі люди вимирати. Від якої хвороби, — того ніхто не знав. Однак іде чоловік і враз кинеться, зчорніє, запіниться і вмре.

Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гнала хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Надходив такий час, що вже і хоронити вмерлих нема кому...

А в селі над Дністром жила бідна вдова Марія. Забрала пошесть чоловіка і п'ятеро дітей. Але наймолодша Іванка ще здорова. Пантрує матір за донечкою, як за скарбом найдорожчим.

Аж не вберегла... Почала сохнути Іванка. Ні їсти не хоче, а тільки п'є, блідне, тане на очах. А ще просить матінку:

— Врятуй, мамо, я не хочу вмирати! Порятуй!

І так ті оченята просять, так благають, що бідна жінка місця собі не знаходить.

З тим минуло пару днів. Одного вечора до хати прийшла якась бабця старенька. Як і коли прийшла, Марія не чула.

— Слава Богові, — привіталася.

— Слава.

— Що, помирає остання?

— А могла б і жити ... Аж кинулася Марія.

— Як? Бабуню сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменшу. Не лиши в самоті на старість! Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила:

— Повідаю тобі тайну тої страшної хорі. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай!

— Присягаю... Донечкою!

— Знай, що послав чорну Смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвляти всіх, на кому нема хреста. А Чорти втішилися і всіх, на кому не видно хреста, убивають. Що їм до людських душ? Ото і мруть праведні з грішниками купно... Ти тяжко перенесла смерть родини. Дам тобі раду... Виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Та ший чорні, або червоні, щоб здалека чорти виділи... Але не мов нікому більше, бо смерть дочки вздриш на очах...

Вже за годину червона і чорна мережка опоясали діточу сорочечку. Світять назавтра до сонця хрести і хрестики. І собі нашила. А як сиділа вечорами в самоті коло постелі дитини, то ще шила щось на дитячих сорочечках. А донечка здоровшала щодень і просила маму:

— А виший ще терен... А калину...

Як люди дивували, то казала, що збирається йти в ліси самітницею... Хрести треба на благословення Боже і проти поголосу. З тим вже Іванка здорова: і скаче, і сміється, і співає. А Маріїне серце стискається від болю, як видить, що понесли свіжого небіжчика на цвинтар.

Одного разу вся у сльозах прибігла Іванка і тягнула маму за рукав на сусідський двір. У маленькій домовинці виносили з хати двійню хлопчиків, Іванчиних ровесників.

Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує доньку, а думи в голові, як хмари зливові:

—  Боже милий, так то моя надія! ... А діти мруть...

—   Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна:

—  Шийте, шийте хрести... Вишивайте... Будете жити! Рятуйтеся! Люди запиралися в хаті. Думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять.

Марія побігла додому, взяла на руки Іванку і подибала до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися. Обцілувала Марія дитину і мовила до людей:

—  Не повірили! Думаєте здуріла? Та най буде, дітей мені ваших шкода... — на тім зірвала з Іванки сорочечку вишиту.

Дитина на очах зчорніла і померла.

—  Убивці! Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі.

Та й впала мертвою коло доньки... З того часу відійшла хвороба за ліси і моря. А люди ходять у вишиванках. Потім вже не стало потреби у вишитих хрестах. Та матері навчили доньок, а доньки своїх доньок і вже ніхто не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки.

Сумуючи За милим, дівчина вишила зозулю...

Люди дали вишиванкам сонце і квіти, листя і ягоди. Радощі і болі життя зашивали жіночі руки у своїх вишиванках.

Носять оту красну одіж і понині по всім світі. Але мало хто відає, звідки прийшла та краса до людей.

Отже, ви сьогодні також будете вишивати хрестиком.

V. Технологія виготовлення виробу.

Спираючись на технологічну картку, нагадую дітям, як виконується шов "хрестик".

— Усі шви українських вишивок діляться на основні і допоміжні. Основні діляться на лічильні та декоративні. Лічильні — це такі шви, де для виконання кожного стібка необхідно лічити нитки тканини. Цими швами виконують геометричні або рослинно-геометризовані орнаменти. До лічильних швів відносять гладь, низинку, різні види мережок, хрест.

Краса і точність орнаменту залежить від правильного рахунку ниток тканини.

Вишивають хрестиком по канві або спеціальній вишивальній тканині.

VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів. Закріплення нового матеріалу.

VII. Повторення правил безпечної роботи з ножицями, голкою.

VIII. Самостійна робота. (Звучить спокійна мелодія).

Учні, користуючись візерунком, складеним на папері, та позначками на тканині, вишивають.

Фізкультхвилинка.

Руки вгору піднімаєм,

Потім їх ми опускаєм.

А тоді скоріш-скоріш

Плещим, плещим веселіш!

Руки вгору піднімаєм,

Потім знову опускаєм.

А тоді скоріш-скоріш

Тупай, тупай веселіш!

IX. Продовження самостійної роботи.

Додаток Б

 

Методика "Ставлення дитини до навчання в школі"

Завдання цієї методики - визначити вихідну мотивацію навчання у дітей, які вчаться в школі, тобто з'ясувати, чи є у них інтерес до навчання.

Що стосується дітей молодшого шкільного віку, не слід обмежуватися тільки оцінками в 0 балів і в 1 бал, тому що, по-перше, тут також зустрічаються складні питання, на одне з яких дитина може відповісти правильно, а на інше - неправильно, по-друге, відповіді на запропоновані. Для складних питань, на які дитина відповів не повністю, і питань, що допускають частково правильну відповідь, рекомендується застосовувати оцінку 0,5 бала.

Правильною і повною, що заслуговує оцінки в 1 бал, вважається тільки досить розгорнута, досить переконлива відповідь, що не викликає сумнівів з точки зору правильності. Якщо відповідь одностороння і неповна, то вона оцінюється у 0,5 бала. Приміром, повну відповідь на запитання 2 («Навіщо потрібно ходити до школи?») Повинна звучати приблизно так: «Щоб отримувати корисні знання, вміння та навички». Як неповна може бути оцінена така відповідь: «Вчитися». Невірною вважається відповідь, в якій немає натяку на набуття корисних знань, умінь або навичок, наприклад: «Для того, щоб було весело». Якщо після додаткового, уточнюючого питання дитина повністю відповідає на поставлене запитання, то вона отримує 1 бал. Якщо ж дитина частково вже відповіла на це питання і після додаткового питання нічого не змогла до нього додати, то вона отримує 0,5 бала.

З урахуванням введеної проміжної оцінки в 0,5 бали слід вважати, що повністю із сформованою позитивною мотивацією навчання (за результатами дослідження за допомогою даної методики) є дитина, яка у підсумку відповідей на всі питання набирає не менше 8 балів. З не достатньо сформованою мотивацією навчання буде вважатися дитина, що набрала від 5 до 8 балів. І, нарешті, з найнижчим ступенем сформованості позитивної мотивації навчання вважається дитина, чия сума балів склала менше 5.

Для відповідей у даній методиці дитині пропонується наступна серія питань:

1. Чи хочеш ти піти в школу?

2. Навіщо потрібно ходити до школи?

3. Чим ти будеш займатися в школі? (Варіант: чим зазвичай займаються в школі?)

4. Що потрібно мати для того, щоб бути готовим йти до школи?

5. Що таке уроки? Чим на них займаються?

6. Як потрібно поводитися на уроках у школі?

7. Що таке домашні завдання?

8. Навіщо потрібно виконувати домашні завдання?

9. Чим ти будеш займатися вдома, коли прийдеш зі школи?

10. Що нового з'явиться в твоєму житті, коли ти почнеш вчитися у школі?

Правильною вважають таку відповідь, яка достатньо повно і точно відповідає змісту питання.

Максимальна кількість балів, яку дитина може отримати за цією методикою, дорівнює 10. Вважається, що в дитини достатньо сформована позитивна мотивація навчання, якщо правильні відповіді отримані як мінімум на половину всіх заданих питань.

Додаток В

 

Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса

Мета методики (опитувальника) складається у вивченні рівня і характеру тривожності, пов'язаної зі школою у дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Тест складається з 58 питань, які можуть зачитуватися школярам, а можуть і пропонуватися в письмовому вигляді. На кожне питання потрібно однозначно відповісти "Так" або "Ні".

Інструкція: "Зараз Вам буде запропонований опитувальник, який складається з питань про те, як Ви себе почуваєте в школі. Намагайтеся відповідати щиро і правдиво, тут немає вірних або невірних, гарних чи поганих відповідей. Над питаннями довго не замислюються. Відповідаючи на питання, записуйте його номер і відповідь "+", якщо Ви згодні з ним, або "-", якщо не згодні ".

Обробка та інтерпретація результатів.

При обробці результатів виділяють питання; відповіді на які не збігаються з ключем тесту. Наприклад, на 58-е питання дитина відповів "Так", у той час як в ключі цього питання відповідає "-", тобто відповідь "ні". Відповіді, які не збігаються з ключем - це прояви тривожності. При обробці підраховується:

1. Загальне число розбіжностей по всьому тесту. Якщо воно більше 50%, можна говорити про підвищену тривожності дитини, якщо більше 75% від загального числа питань тесту - про високу тривожності.

2. Число збігів по кожному з 8 факторів тривожності, що виділяються в тексті. Рівень тривожності визначається так само, як у першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан школяра, багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю.

ФАКТОРИ	№ ПИТАННЯ
1. ЗАГАЛЬНА ТРЕВОНІСТЬ У ШКОЛІ	2, 3, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53. 54. 55, 56, 57, 58; сума = 22
2. ПЕРЕЖИВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРЕСУ	5. 10, 15. 20, 24. 30, 33, 36. 39, 42, 44 сума = 11
3. ФРУСТРАЦІЯ У ПОТРЕБІ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ	1. 3, 6. 11. 17. 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43; сума = 13
4. СТРАХ САМОВИРАЖЕННЯ	27, 31, 34, 37, 40, 45; сума = 6
5. ПОБОЮВАННЯ СИТУАЦІЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ	2, 7, 12, 16, 21, 26; сума = 6
6. ПОБОЮВАННЯ НЕВІДПОВІДНОСТІ ДО ВИМОГ ОТОЧУЮЧИХ	3,8,13,17.22; сума = 5
7.НИЗЬКА ФІЗИОЛОГІЧНА ОПІРНІСТЬ СТРУСУ	9,14.18.23,28; сума = 5
8.ПРОБЛЕМИ ТА СТРАХИ У ВІДНОСИНАХ З ВЧИТЕЛЯМИ	2,6,11,32.35.41.44.47; сума = 8

КЛЮЧІ ДО ПИТАНЬ

1-	7-	13-	19-	25+	31-	37-	43+	49-	55-
2-	8-	14-	20+	26-	32-	38+	44+	50-	56-
3-	9-	15-	21-	27-	33-	39+	45-	51-	57-
4-	10-	16-	22+	28-	34-	40-	46-	52-	58-
5-	11+	17-	23-	29-	35+	41+	47-	53-
6-	12-	18-	24+	30+	36+	42-	48-	54-

Результати

1) Число розбіжностей знаків ("+" - так, "-" - ні) по кожному фактору (абсолютне число розбіжностей у відсотках: <50%;> 50% і 75%). Для кожного респондента.

2) Представлення цих даних у вигляді індивідуальних діаграм.

3) Число розбіжностей по кожному вимірюванню для всього класу; абсолютне значення - <50%;> 50% і 75%.

4) Подання цих даних у вигляді діаграми.

5) Кількість учнів, які мають розбіжності по певному фактору 50% і 75% (для всіх факторів).

6) Представлення порівняльних результатів при повторних вимірюваннях.

7) Повна інформація про кожного учня (за результатами тесту).

Змістовна характеристика кожного синдрому (фактора).

1. Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини, пов'язана з різними формами його включення в життя школи.

2. Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються його соціальні контакти (насамперед - з однолітками).

3. Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливий психічний фон, який не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату і т. д.

4. Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, сполучених з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей.

5. Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей.

6. Страх невідповідності очікуванням оточуючих - орієнтація на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків, і думок, тривога з приводу оцінок, що даються оточуючим, очікування негативних оцінок.

7. Низька фізіологічна опірність стресу - особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосовність дитини до ситуацій стресогенного характеру, що підвищують вірогідність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний фактор середовища.

8. Проблеми і страхи у відносинах з вчителями - загальний негативний емоційний фон відносин з дорослими в школі, знижує успішність навчання дитини.

Тест.

1. Чи важко тобі триматися на одному рівні з усім класом?

2. Хвилюєшся ти, коли вчитель говорить, що збирається перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?

3. Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?

4. Чи сниться тобі часом, що вчитель в паніці від того, що ти не знаєш урок?

5. Чи траплялося, що хто-небудь з твого класу бив або ударяв тебе?

6. Чи часто тобі хочеться, щоб вчитель не квапився при поясненні нового матеріалу, поки ти не зрозумієш, що він говорить?

7. Чи сильно ти хвилюєшся при відповіді або виконанні завдання?

8. Чи трапляється з тобою, що ти боїшся висловлюватися на уроці, тому що боїшся зробити дурну помилку?

9. Чи тремтять в тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?

10. Чи часто твої однокласники сміються над тобою, коли ви граєте в різні ігри?

11. Чи трапляється, що тобі ставлять нижчу оцінку, ніж ти очікував?

12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік?

13. Намагаєшся ти уникати ігор, в яких робиться вибір, тому що тебе, як правило, не вибирають?

14. Чи буває часом, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?

15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити те, чого хочеш ти?

16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання?

17. Чи важко тобі отримувати такі відмітки, яких чекають від тебе батьки?

18. Чи боїшся ти часом, що тобі стане погано в класі?

19. Чи будуть твої однокласники сміятися над тобою, ти зробиш помилку при відповіді?

20. Чи схожий ти на своїх однокласників?

21. Виконавши завдання, турбуєшся ти про те, чи добре з ним впорався?

22. Коли ти працюєш у класі, чи впевнений ти в тому, що все добре запам'ятаєш?

23. Чи сниться тобі іноді, що ти в школі і не можеш відповісти на питання вчителя?

24. Чи правда, що більшість хлопців відноситься до тебе по-дружньому?

25. Працюєш ти більш сумлінно, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнюватися в класі з результатами твоїх однокласників?

26. Чи часто ти мрієш про те, щоб трохи менше хвилюватися, коли тебе питають?

27. Чи боїшся ти часом вступати в суперечку?

28. Чи відчуваєш ти, що твоє серце починає битися сильно, коли вчитель говорить, що збирається перевірити твою готовність до уроку?

29. Коли ти отримуєш хороші оцінки, чи думає хто-небудь з твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися?

30. Чи добре ти себе почуваєш з тими з твоїх однокласників, до яких хлопці ставляться з особливою увагою?

31. Чи буває, що деякі хлопці в класі говорять щось, що тебе зачіпає?

32. Як ти думаєш, чи марно втрачають час ті з учнів, які не справляються з навчанням?

33. Чи буває таке, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе увагу?

34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо?

35. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителя?

36. Чи допомагає твоя мама в організації вечорів, як інші мами твоїх однокласників?

37. Чи хвилювало тебе коли-небудь, що думають про тебе оточуючі?

38. Сподіваєшся ти в майбутньому вчитися краще, ніж раніше?

39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся до школи так само добре, як і твої однокласники?

40. Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що думають про тебе в цей час інші?

41. Чи мають здібні учні якісь особливі права, яких немає в інших хлопців у класі?

42. Чи зляться деякі з твоїх однокласників, коли тобі вдається бути краще за них?

43. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться однокласники?

44. Чи добре ти себе почуваєш, коли залишаєшся один на один з вчителем?

45. Чи висміюють часом твої однокласники твою зовнішність і поведінку?

46. Чи думаєш ти, що турбуєшся про своїх шкільних справах більше, ніж інші діти?

47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що ось-ось заплачеш?

48. Коли ввечері ти лежиш у ліжку, думаєш ти часом з занепокоєнням про те, що буде завтра в школі?

49. Працюючи над важким завданням, чи відчуваєш ти часом, що геть забув речі, які добре знав раніше?

50. Чи тремтить злегка твоя рука, коли ти працюєш над завданням?

51. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання?

52. Лякає тебе перевірка твоїх знань у школі?

53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи відчуваєш ти страх, що не впораєшся з ним?

54. Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш ти?

55. Коли вчитель пояснює матеріал, здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще, ніж ти?

56. Турбуєшся ти по дорозі до школи, що вчитель може дати класу перевірочну роботу?

57. Коли ти виконуєш завдання, чи відчуваєш ти зазвичай, що робиш це погано?

58. Чи тремтить злегка твоя рука, коли вчитель просить зробити завдання на дошці перед усім класом?