Сутність процесу розвитку інтересу учнів

1.1 Сутність процесу розвитку інтересу учнів

Зміни, що відбуваються в Україні потребують нового педагогічного бачення. Поставлені нові завдання навчання, виховання і розвитку особистості, яка при завершенні загальноосвітньої школи має бути творчою, конкурентоспроможною на ринку праці. Сьогодення спонукає педагогів до внесення необхідних змін у навчально-виховний процес, зокрема завдань щодо розвитку інтересу учнів до різних видів діяльності, творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень у власному подальшому самостійному житті.

У логічному словнику-довіднику М.І. Кондаков відмічає, що в психолого-педагогічній літературі немає єдиного визначення поняття «інтерес до пізнавальної діяльності». Проте він вважає, що «інтерес – складне психічне явище, що охоплює свідомість, волю та почуття людини» [12, с.226].

Видатний дидакт К.Д. Ушинський розглядав інтерес як засіб успішного навчання й морального розвитку особистості. Він відмічав: «Розбудіть в людині палкий інтерес до корисного, високого і морального, - і ви можете не хвилюватися – вона збереже людську гідність» [25, с.206]. На його думку, інтерес тісно пов’язаний з увагою дитини до вивчаємого предмету і зростає тоді, коли він має новизну, але новизну цікаву.

Поняття інтересу характеризується такими основними ознаками, як :

-  свідоме ставлення до пізнавальної діяльності;

-   вибірковість, тобто уміння учнів вибирати найбільш цінний матеріал;

-  активне ставлення до пізнавальної діяльності;

-  уміння цілісно сприймати навчальний матеріал.

Крім того, він розглядає поняття «активність», як показник певного рівня розвинутого інтересу.

Фахівці в галузі психології інтерес розглядають як: вибіркову спрямованість уваги людини; виявлення її розумової й емоційної активності; активатор різноманітних почуттів; особливе поєднання соціально-вольових та інтелектуальних процесів, що підвищують активність свідомості та діяльності людини; активне пізнавальне та емоційно-пізнавальне ставлення людини до світу, структуру, що складається з потреб; соціальне ставлення особистості до об’єкта, зумовлене її усвідомленням життєвого значення й емоційною привабливістю.

Поняття «інтерес» не абстрактне. Воно відображає об’єктивно існуючі ставлення особистості до реальних умов життя і діяльності людини.

Джерела інтересу лежать в суспільному житті. Поза зв’язком із суспільним середовищем, поза діяльністю інтерес людини не може розвиватися, тому вивчення інтересу, ізольованого від реальних умов його становлення, не в змозі виявити ні тенденцій його розвитку, ні можливості керувати ним.

Основними етапами процесу формування інтересів учнів у навчанні є такі:

- створення специфічних умов, що сприяють появі особистих потреб у знаннях і певному виді діяльності;

- виникнення позитивного ставлення до навчання та праці (мотиви та стимули);

-  організація пізнавальної діяльності учнів, яка завдяки певним формам і засобам стимулює розвиток інтересу.

Учням з розвиненим інтересом потрібний вихід за межі програми, засвоєння наукових підходів та принципів, постійне використання проблемно-пошукової діяльності.

Зацікавленість – перший етап розвитку інтересу (ситуативний інтерес).

Допитливість – другий етап розвитку інтересу. Він характеризується прагненням розширити свої знання з окремих розділів, тем, предмета. Виникає бажання самостійно розв’язувати пізнавальні проблеми.

Заглибленість – це третій етап розвитку інтересу. Останній стає глибоким, стійким та індивідуально значущим. Інтерес на цьому етапі стосується певної галузі наукових знань, навіть виходячи за межі навчального предмета. Учень вже усвідомлює наявність у себе такого інтересу і виявляє відповідну пізнавальну активність.

Спрямованість – четвертий етап розвитку інтересу. Він характеризується свідомим прагненням учнів до глибокого і міцного засвоєння знань, опанування теоретичними засадами науки і застосування їх на практиці.

Характеристика етапів розвитку інтересів учнів дозволяє вчителю орієнтуватись у рівнях його сформованості та диференціювати відповідним чином форми, методи, засоби, технології навчання.

Здатність до розвитку інтересу притаманна всім людям, тому його можна виявити, стимулювати та розвивати. Оскільки інтерес дитини визначається рівнем її самостійності, саме від педагога вимагається організувати і спрямовувати його, активізувати і заохочувати, створювати цікаві та нові ситуації, забезпечувати сприятливі умови для його протікання. Це можна здійснити, приділяючи велику увагу розвитку інтересів до праці і пізнання, формувати активність, наполегливість, увагу.

Крім того, слід формувати в учнів уміння всьому дивуватись, фантазувати, бачити і відчувати, створювати нове. Такі дії педагога виступатимуть потужним чином оптимізації процесу розвитку інтересу учнів.

1.2 Педагогічні умови успішного розвитку інтересу учнів до художніх ремесел на уроках обслуговуючої праці

Уроки трудового навчання є головними у практичній підготовці молодого покоління до участі у суспільному виробництві, бо саме через них, з точки зору діти дістають відомості про сучасну індустрію, розвивають інтерес, творчі здібності, фантазію, задатки дослідника, конструктора, умільця.

Інтерес до праці формує позитивне ставлення школярів до неї. Учні охоче беруться за роботу, швидко, якісно й ретельно її виконують, відчувають задоволення від процесу й результату праці, прагнуть до нової роботи, ще цікавішої, ще складнішої. Особливо на уроках обслуговуючої праці учням подобаються уроки з художніх ремесел. Розвиток в учнів інтересу до прикладних мистецтв при вивчені розділів програми «обслуговуюча праця» може відбуватись шляхом збагачення змісту навчального матеріалу, введення різноманітної практичної діяльності, організації позакласних заходів. На таких уроках домінує естетична, художня творчість, робиться акцент на сприймання природної краси, розвивається емоційність, чуттєвість.

Розвиток інтересу учнів до праці потребує, насамперед, визначення певних педагогічних умов, які забезпечують успіх у діяльності.

Однією з педагогічних умов розвитку інтересу до праці є впровадження у навчально-виховний процес принципу гуманізації освіти, коли в центрі уваги педагогів знаходиться особистість учня з його потребами, особистими інтересами і можливостями, а вчитель не допускає згубної дії зовнішніх чинників на розвиток творчих здібностей школярів.

Етапи розвитку інтересу повинні включати такі складові:

-  емоційний настрій в роботі;

-  професійно-практична спрямованість праці;

-  усвідомлене застосування педагогічних знань.

Щоб зробити урок цікавим необхідно:

-  проводити урок в цікавій формі;

-  сприяти розвитку пізнавальної активності учнів.

Іншою педагогічною умовою, що сприяє розвитку інтересу до праці, на думку є способи організації цікавих ситуацій. Це:

2.  Організацію несподіваної події, тобто такої, яка, на думку учня, не повинна була відбутися. Чим більше ступінь неузгодженості між передбачуваним і тим, що відбувається, тим сильніше інтерес.

3.  Стимулювання інтересу в ситуації розуміння нового матеріалу.

3. Актуалізацію «латентно» існуючих інтересів, які себе ще не проявляли.

4. Створення ситуацій, пов’язаних з особистістю учня або з особистістно значимими елементами його досвіду.

5. Залучення учнів до самостійного вибору змісту діяльності.

6. Застосування нових інформаційних технологій навчання.

Безперечним є факт, що трудова активність формується у процесі навчання і виховання, спрямованих на вироблення відповідних умінь та навичок, професійної майстерності, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин.

Не менш важливе для досягнення педагогічного ефекту у формуванні стійкого інтересу та творчих здібностей учнів створення таких умов:

1). Високий рівень науково-методичного забезпечення навчального процесу.

2). Необхідне матеріально-технічне оснащення занять у навчальних майстернях.

3). Правильний підбір методів навчання.

4). Рішення конкретних практичних завдань, які відповідають ступеню підготовленості учнів для їх виконання.

Налагодження і вдосконалення механізму розвитку інтересу до ремесел на уроках обслуговуючої праці буде успішно відбуватися за таких педагогічних умов:

1.  Активізація міжпредметних зв’язків.

2.  Організація групових та колективних творчих справ, під час яких учні вчаться виконувати вибір змісту роботи і співвідносити його не лише з власним задумом, а й з проектом групи.

3. Участь учнів у рольових та ділових іграх.

4. Тренування в учнів уміння коротко і дотепно презентувати власні вироби, давати оцінку чужим творам, що закріплюється проведенням конкурсів «об’єктивної оцінки», «компетентного журі» з вербальними або бальними оцінками.

5. Використання диференційовано-особистісного підходу.

6. Впровадження діалогової форми навчання (спільні міркування, доведення своїх думок тощо).

7. Використання нетрадиційних форм і методів проведення занять (урок-презентація, урок – гра, урок – подорож, урок – фантазія тощо).

8. Застосування нових інформаційних технологій навчання.

Щодо змісту навчання, то зміст предмета пізнання повинен бути зрозумілим, доступним і цікавим, яскраво та логічно викладеним, актуальним та практично орієнтованим.

Важливою умовою розвитку інтересу учнів до праці виступає особистість вчителя, який організовує пізнавальну діяльність школярів, рівень його педагогічної майстерності. Зацікавленість учителя, емоційність викладання, ораторська обдарованість педагога, вміння організовувати диференційоване навчання є важливими умовами розвитку інтересу.

Учитель має не тільки створювати умови для засвоєння учнями певної системи знань, але й навчати прийомам їх успішно пошуку та застосовування. Тільки тоді можливий перехід від одного етапу розвитку інтересу до іншого.

Для того, щоб дитяча праця не перетворилася в тягар, приносила насолоду, вона повинна бути піднесена високою загальнокорисною метою, відмічена красою та точністю рухів, зацікавленістю, має приносити задоволення й почуття успіху.

Оскільки інтерес учнів визначається рівнем їх самостійності, то саме педагог має організувати і спрямовувати діяльність учнів, активізувати і заохочувати їх, створювати нові та цікаві ситуації, що забезпечують сприятливі умови розвитку інтересу. Розвиток інтересів учнів значною мірою зумовлюється активністю самих учнів.

Вчителі мають краще використовувати можливості усіх навчальних предметів для розвитку інтересу особистості до пізнавальної діяльності. Такі можливості закладені як в змісті програмного матеріалу, так і в організації процесу навчання, в його формах і методах.

Необхідно створювати педагогічні умови для успішного розвитку інтересу учнів до художніх ремесел, навчити свідомо застосовувати на практиці знання.

Не менш важливим для досягнення високої результативності у розвитку стійкого інтересу учнів до праці є створення таких умов:

-  високий рівень науково-методичного забезпечення навчального процесу;

-  якісне матеріально-технічне оснащення занять у навчальних майстернях;

-  впровадження НІТ навчання;

-  правильний і творчий підбір методів навчання;

-  активізація міжпредметних зв’язків;

-  організація групових та колективних творчих справ;

-  включення школярів у рольові та ділові ігри;

-  використання особистісно-орієнтованого підходу до учнів на уроках;

-  використання нетрадиційних форм і методів проведення занять.

Важливим чинником розвитку інтересу учнів до праці виступає сам учитель, який організовує пізнавальну діяльність школярів. Рівень його педагогічної майстерності і щире бажання навчити учнів та його зацікавленість роботою сприяють розвитку інтересу учнів до художніх ремесел.