3.3 АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ
Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати, отримані нами на етапі контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень психогенних факторів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно зменшився.
Для того, щоб установити наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зменшення рівня психогенних факторів у підлітків експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме коефіцієнт Пірсона.
У нашому дослідженні коефіцієнт Пірсона буде використатися для розрахунків однорідності експериментальної та контрольної групи, у цьому випадку перевіряється гіпотеза Н0 про відсутність розходжень між двома емпіричними розподілами.
Коефіцієнт Пірсона розраховується так, що при повному збігу двох експериментальних розподілів величина r xy= 1, і чим більше розбіжність між розподілами, тим менше величина емпіричного значення r xy.
Розрахункова формула критерію коефіцієнта Пірсона порівняння двох емпіричних розподілів залежно від виду представлених даних може мати такий вигляд:
де х - значення, першого розподілу вибірки,
y - значення, другого розподілу вибірки,
n - кількість випробуваних.
Проведемо розрахунок r xy за результатами рівня психогенних факторів у підлітків на етапі констатуючого зрізу у контрольній групі й результатами на етапі контрольного експерименту у експериментальній групі.
Зробимо розрахунок коефіцієнта Пірсона, по підготовленим ними даним, представ ленним у таблиці № 3.3.1 , використовуючи формулу.
Таблиця № 3.3.1
№ п/п | Х | Y | Х*Y | Х2 | Y2 |
Середні результати рівня психогенних факторів контрольної групи на етапі контрольного зрізу | Середні результати рівня психогенних факторів експериментальної групи на етапі контрольного зрізу | ||||
1 | 39 | 24 | 936 | 1521 | 576 |
2 | 38 | 38 | 1444 | 1444 | 1444 |
3 | 38 | 25 | 950 | 1444 | 625 |
4 | 28 | 15 | 420 | 784 | 225 |
5 | 41 | 39 | 1599 | 1681 | 1521 |
6 | 37 | 37 | 1369 | 1369 | 1369 |
7 | 38 | 38 | 1444 | 1444 | 1444 |
8 | 43 | 32 | 1376 | 1849 | 1024 |
9 | 38 | 25 | 950 | 1444 | 625 |
10 | 39 | 38 | 1482 | 1521 | 1444 |
11 | 18 | 18 | 324 | 324 | 324 |
12 | 34 | 32 | 1088 | 1156 | 1024 |
13 | 37 | 27 | 864 | 1024 | 729 |
14 | 42 | 34 | 1428 | 1764 | 1156 |
15 | 37 | 37 | 1369 | 1369 | 1369 |
16 | 30 | 17 | 510 | 900 | 289 |
17 | 45 | 20 | 900 | 2025 | 400 |
18 | 35 | 14 | 490 | 1225 | 196 |
19 | 36 | 20 | 720 | 1296 | 400 |
20 | 37 | 32 | 1184 | 1369 | 1369 |
Сума | 730 | 318 | 117660 | 532900 | 101124 |
Підставляючи наші данні у формулу, отримуємо такій результат:
Висновки до третього розділу
У нашому експерименті коефіцієнт Пірсона дорівнює -0,2945. Отже, порівнювані середні значення рівня психогенних факторів у підлітків в контрольній групі на етапі констатуючого експерименту і експериментальної групи на етапі контрольного експерименту, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на зменшення рівня психогенних факторів, ефективні. Отже, корекційно-розвивюча робота, що проведена з підлітками експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, стресу та нервово-психічної напруги ефективна.
Таким чином, була встановлена наявність статистично достовірних розходжень між середніми значеннями, що належать до двох сукупностей даних без корекційної роботи й після корекційно-розвиваючої роботи. Так як вони дійсно вірогідно розрізняються.
Висновки
На основі проведеного нами експерименту можна зробити такі висновки:
1. У цій роботі ми розглянули актуальну проблему взаємозв’язку несприятливих психогенних факторів та соматичного стану підлітків. Актуальність проблеми викликана потребою психологів та викладачів у досконалих методах психолого-педагогічного впливу на особистість підлітка з метою зменшення психогенних факторів, наслідком яких являються соматичні захворювання.
... лікувально-оздоровчих заходів і підвищення якості активних методів лікування; 3) запровадження у практику роботи сучасних методів профілактики, діагностики та лікування хворих на основі досягнень медичної науки і передового досвіду діяльності лікувально-профілактичних закладів; 4) зниження захворюваності з тимчасовою втратою працездатності серед працюючих; 5) оздоровлення осіб, які часто і ...
... і працівники. Дослідження проводилося в невеликих групах по 5 – 10 осіб, в 5 етапів. Кожна наступна методика проводилась в усіх групах з інтервалом у 5 днів. 3.2 Психологічні характерситики досліджених хворих соматичного профілю: гіпертонічнa хворобa, виразковa хворобa шлунку і 12-палої кишки, ішемічнa хворобa серця Андрій Сергійович. Чоловік 32 років із середньою фаховою освітою. Одружений ...
... неврозів, також динаміку їх плину та в цілому те підґрунтя, на якому виник невроз. ЧАСТИНА ІІ: ПОГЛЯД НА СІМ’Ю, ЯК ФАКТОР, ЩО СПРИЯЄ ВИНИКНЕННЮ НЕВРОЗІВ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ 2.1 Дослідження сім’ї дітей з неврозами При вивченні родини дітей з неврозами застосовується клініко-анамнестичний метод, доповнений психологічним і соціально-психологічним методами. Поділ їх умовний, тому що разом вони ...
... Бахтеева Т.Д. Сравнительная характеристика невротических расстройств в гендерном аспекте // Материалы XIV съезда психиатров России. - Москва (Россия). - 2005. – С. 113. АНОТАЦІЯ Бахтеєва Т. Д. Невротичні розлади у жінок (етіологія, патогенез, клініка, терапія). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Державна ...
0 комментариев