Навигация
2.5 Заміна даху
У більшості аварійних випадків з пошкодженнями даху потрібна її заміна.
Зніміть вітрове та заднє скло, обивку даху та її приладдя.
Покладіть нову панель на дах кузова й встановіть місця рубки бокових панелей и передніх стійок дверей.
Відступивши від краю панелі даху 8 мм, відрубайте (рис. 2.13.) по згинам з’єднань з панелями рами вітрового вікна, с поперечиною рами заднього вікна, сточними желобками и боковими панелями даху. У бокових панелей даху зрубіть панель даху више розмітки на 10–15 мм.
Рис. 2.13. Заміна даху
Від'єднайте панель даху, видаліть смужки панелі та зачистіть посадочні місця кузова и нової панелі.
Підрихтуйте елементи кузова в місцях з'єднань з панеллю та підгоніть нову панель даху по місцю.
В точках, показаних на рис. 2.14. стрілками, приваріть панель даху газовою зваркою до панелі вітрового вікна и бокової панелі даху.
Перевірте посадку панелі й приваріть по периметру контактним зварюванням з шагом 40–50 мм. До бокових панелей даху приваріть газовим зварюванням.
При відсутності контактно-зварювальної машини допускається газове зварювання или электрозварюванні в середовищі вуглецю.
Рис. 2.14. Місце зварювання даху
2.6 Заміна панелі задка
Тонким гострозагостреним зубилом відрубайте панель задка рис. від пола паливного бака, пола запасного колеса, лонжеронів, підсилювача панелі та видаліть смужки метала.
Відрихтуйте и зачистіть шліфувальною машиною деформовані кромки.
Встановіть нову панель та прихватіть газовою зваркою в місцях, показаних на малюнку стрілками. Правильність встановлення панелі перевірте попереднім встановленням заднього бампера.
Приваріть панель задка контактним зварюванням в середовищі вуглецю переривчастим швом довжиною 10 мм через кожні 30 мм довжини.
Допускається газове зварювання точками через 30–40 мм латунними прудками Л 62 або Л68.
Рис. 2.15. Заміна підлоги задка
Рис. 2.16. Заміна підлоги паливного бака (запасного колеса) и лонжеронів підлоги задка
2.7 Лакофарбові покриття
Темні плями на всій поверхні кузова з'являються в разі застосування гарячої води (температурою понад 80 °С), етильованого бензину та інших речовин, що спричиняють роз'їдання, для видаляння воскового покриття. Пвідрапляння охолодної рідини на поверхні, пофарбовані у світлий колір, призводить до появи на них рожевих плям. Світлі плями утворюються на поверхнях, пофарбованих у темний колір, Унаслідок тривалого зберігання автомобіля під повітронепроникним чохлом.
У всіх трьох випадках видалити плями іноді вдається поліруванням, а в разі сильних пошкоджень треба перефарбовувати кузов.
Для відновлення блиску пофарбованої поверхні її один раз на місяць треба відтирати полірувальною рідиною. Для цього слід:
ретельно вимити й відтерти пофарбовану поверхню;
чистим тампоном із марлі або м'якої ганчірки нанести на поверхню кузова тонкий шар полірувальної рідини, яку перед цим треба перемішати (збовтуванням);
через 20…30 хв. ретельно відтерти поверхню кузова сухою фланеллю до дзеркального блиску.
Щоб підвищити довговічність фарбування, рекомендується один раз на три місяці покривати кузов восковою пастою №3. Пасту треба нанести на чисту суху поверхню кузова й тугим тампоном із ганчірки або вати втирати коловими рухами в пофарбовану поверхню до дзеркального блиску. Коли пофарбована поверхня кузова стає матовою й відновити блиск за допомогою воскової пасти та полірувальної води не вдається, застосовують полірувальну пасту. Оскільки ця паста містить абразивні матеріали, які знімають певний шар фарби, її можна використовувати не частіше, ніж один-два рази на рік. Хромовані деталі кузова відтирають чистою м'якою ганчіркою, попередньо покривши їх тонким шаром технічного вазеліну [5].
Іржу, що з'являється на хромованих деталях, видаляють за допомогою спеціальних речовин, а очищене місце покривають шаром парафіну або прозорим лаком, що запобігає дальшому поширенню іржі. Для захисту нижньої частини кузова від корозії заводи-вигвідовлювачі застосовують спеціальні антикорозійні мастики. В процесі експлуатації автомобіля, коли під дією відцентрової сили з коліс скидаються вода, пісок, бруд, а взимку через відрапляння солі, якою посипають проїзну частину для видаляння снігового покриву на вулицях міст, антикорозійний шар руйнується, й метал зазнає підсиленої корозії. Щоб відновити антикорозійне покриття, треба:
під струменем води, волосяними або капроновими щітками, видалити бруд;
пошкоджені місця зачистити металевою щіткою до блиску (ті місця, де немає іржі, а мастика міцно зв'язана з металом, піддають тільки поверхневому зачищенню);
зачищені місця знежирити за допомогою тампона, змоченого яким-небудь розчинником (уайт-спірит, нітророзчинник, бензин);
нанести за допомогою пензля або пульверизатора шар ґрунтовки №147 або 138;
після природного сушіння (25…30 год.) за допомогою пензля або пульверизатора нанести бітумну мастику.
Добрі результати дає покриття пошкодженої поверхні свинцевим суриком, розведеним на натуральній оліфі.
Для захисту від корозії прихованих внутрішніх поверхонь кузова застосовують спеціальний консервант «Мовиль». Щоб мати доступ до внутрішніх поверхонь кузова, треба розкрити відвори, закриті пробками, а де їх немає, просвердлити нові відвори. Консервант наноситься на зачищуваній поверхні розпилюванням за допомогою стисненого повітря (можна використовувати фарборозпилювач або садовий обприскувач). Не допускається наносити консервант на поверхні, раніше покриті мастилом, а також на заіржавілі поверхні. Час утворення захисної плівки – 20…30 хв. при температурі повітря 18…20° С.
Як профілактичний захід можна рекомендувати простіший спосіб захисту від передчасного руйнування антикорозійного покриття частин кузова й оперення, що полягає в утворенні оливної плівки. За допомогою пульверизатора або пензля треба змочити покриття поверхні кузова гасом і через 20…25 хв. ретельно промити сильним струменем води й просушити, обдуваючи стисненим повітрям, або природним способом. Пвідім на підгвідовлену поверхню з пульверизатора нанести шар оливної емульсії, яка складається з 50% оливи для двигунів і 50% гасу. Ця суміш легко просочується в усі щілини та нещільності й заповнює їх, що добре захищає від корозії. Крім того, емульсія сприяє кращому зберіганню кріпильних деталей, які не іржавіють і легко відкручуються під час виконання ремонтних робіт. Для збереження антикорозійного шару зазначену операцію достатньо виконувати двічі на рік, переходячи на осінньо-зимову й весняно-літню експлуатацію [6].
Похожие работы
... машин мають здійснюватися в суворій відповідності з правилами безпеки, викладеними в експлуатаційній та ремонтній документації заводів-виробників, а також у СНиП ІН-4–80. До виконання робіт з технічного обслуговування системи живлення допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку й отримали інструктаж з техніки безпеки [6]. Майданчик, на який встановлюють машину, повинен бути рівний, ...
... разі двигун зупиниться. Процес приготування пальної суміші певного складу поза циліндрами двигуна називається карбюрацією, а прилад, в якому відбувається цей процес, — карбюратором. До системи живлення карбюраторних двигунів входять: • карбюратор; • паливний бак; • фільтри для очищення палива й повітря; • паливопідкачувальний насос; • впускний і випускний трубопроводи; • глушник. ...
0 комментариев