Аналіз ефективності та доцільності використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у роботі з молодшими школярами

2.2 Аналіз ефективності та доцільності використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у роботі з молодшими школярами

В.О Сухомлинський, навчаючи дітей пізнавати природу, дійшов висновку: „Чим більше діяльності, пов’язаної з активним пізнанням природи, тим глибшим і осмисленим стає бачення навколишнього світу. Діти з кожним місцем помічати навколо себе щодалі більше явищ, на які раніше не звертали уваги” [1, С.238].

З метою вивчення ефективності методики екологічного виховання за В.О. Сухомлинським та дослідження її ефективності в практиці сучасної початкової школи, проведено дослідження рівня екологічного мислення учнів за допомогою анкетування (додаток А).

На основі аналізу рівня екологічного мислення учнів 3-х класів, коли нами визначено три рівні їх екологічного мислення:

Високий рівень: розуміння цінності природи; активна участь у екологічних заходах; залучення ровесників до екологічної роботи –негативне ставлення до шкоди довкіллю, позитивний досвід поведінки в природі, досвід вирішення екологічних завдань, гарні знання в обсязі шкільної програми.

Середній рівень: бажання доглядати за природою, вміння та навички догляду за природою,посередні знання з природи.

Низький рівень: слабкі знання з природознавства, слабкі навики позитивного досвіду поведінки у природі, низький пізнавальний інтерес, споглядацько - пасивне ставлення до природи.

Для перевірки екологічного мислення дітей пропонується анкета № 1 (додаток А).

Аналіз анкетних даних констатуючого та формуючого експериментів дозволив вирішити наступні співвідношення рівнів екологічного мислення дітей молодшого шкільного віку (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1.

Співвідношення рівнів екологічного мислення дітей на “уроках мислення”(у %).

	Констатуючий експеремент		Формуючий експеремент
	Контрольний клас	Експеременталь-ний клас	Контрольний клас	Експеременталь-ний клас
Високий	9	10	10	19
Достатній	55	57	55	66
Низький	36	33	35	15

Дані таблиці засвідчують про збільшення кількості учнів з високим рівнем екологічного мислення на фоні зменшення кількості учнів з низьким рівнем екологічного мислення у експериментальному класі. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.1):

Діаграма 2.1. Рівень екологічного мислення під час проведення “уроків мислення”.

На діаграмі 2.1. зображено, що рівень екологічного мислення у дітей експериментального класу вищий за рівень дітей з контрольного класу.

Проведене експериментальне дослідження підтвердило ефективність використання екологічного виховання за В.О.Сухомлинським на “уроках мислення” у початкових класах.

Під час проведення дослідження можна було поспостерігати за тим, як змінюється інтерес учнів до “уроків мислення” серед природи. Це виявилося у більшому обговоренні уроків мислення, придумуванням різних оповідань, казок, відгадування загадок учнями.

Для перевірки рівня інтересу учнів молодших класів на „уроках мислення” серед природи, було проведено анкетування учнів, анкета №2 (додаток Б).

Діти з великим задоволенням відповідали на запитання анкети. Можна було поспостерігати їхню щирість у відповідях. Усі учні працювали самостійно, їх вислови були продумані і осмислені.

Аналіз анкетних даних дозволив виділити зростання рівня інтересу дітей експериментального класу до уроків мислення (таблиця2.2.).

Таблиця 2.2.

Оцінка рівнів інтересу учнів до проведення уроків мислення (у %).

Рівень інтересу учнів	Контрольний клас 3-А		Експериментальний клас 3-В
	До початку експерименту	Після експерименту	До початку експерименту	Після експерименту
Стійкий	14	15	14	38
Нестійкий	63	64	67	57
Не проявляють інтересу	23	21	19	5

Дані таблиці показують про збільшення інтересу дітей до спілкування з природою. В учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня інтересів учнів контрольного класу. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.2.):

Діаграма 2.2. Рівень інтересу учнів підчас уроків мислення.

Зростання рівня інтересу в учнів до уроків мислення серед природи є більшим як вдвічі, і притому помітно зменшується кількість дітей, які не проявили інтерес до цих уроків, це свідчить про ефективність проведення таких уроків за методикою В.О.Сухомлинського, і потребує подальшого використання у практиці сучасної початкової школи з метою формування у дітей екологічної культури. Це все підтверджує ефективність використання екологічного виховання на уроках і в позаурочний час. При постійному використанню екологічного виховання учні краще здатні відтворити навчальний матеріал, краще його засвоюють, вміло порівнюють і спів ставляють явища, події.

Доцільність екологічного виховання на спадщині великого педагога є у тому, що мозок дитини потребує виховання природою, бо якщо посадити її тільки в класі, то клітини мозку швидко втомлюються і діти погано справляються з роботою. Дитина у першому класі і ніби уважно слухає, але не запам’ятовує. В такому випадку розумові сили дитини слід зміцнювати серед природи. Адже природа безпосереднє джерело яскравих дитячих вражень і спостережень, бо дитина не тільки чує, а й прислуховується, не тільки дивиться, а й вдивляється, а це все разом покращує якість сприймання сприяє кращому запам’ятовуванню, допомагає в подальшому дитині у навчанні.

Ефективно використовуючи у своїй роботі спілкування з природою, В.О.Сухомлинський добивався великих успіхів у навчанні. У нього не було відстаючих. Він зміцнював, розвивав пам'ять своїх вихованців, збагачував її поняттями, істинами. узагальненнями, повсякденним спілкуванням з природою.

Висновки

Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського в наш час має велике і неоціненне значення.

Досліджуючи педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського можна виділити наступні принципи екологічного виховання молодших школярів: принцип природовідповідності, принцип цілісності, принцип неперервності, принцип гуманізму.

За принципом природовідповідності людина є відповідною частиною природи, навчання і виховання якої відбувається у відповідності до законів природи.

За принципом цілісності людина і природа єдине ціле, людина безпосередньо залежить від природи. Постійно спілкуючись з природою, людина набуває певних навичок, щоб було в користь собі і не зашкодити природі.

За принципом неперервності існує неперервна взаємодія людини і природи, і ця взаємодія супроводжує людину у навчанні і вихованні упродовж її життя.

Використання принципів екологічного виховання у практиці сучасної початкової школи, допомагає дітям сприймати, аналізувати, порівнювати нову інформацію та збільшує процент зацікавленості спілкування з природою.

Використання принципів екологічного виховання за В.О.Сухомлинським, є необхідною вимогою часу, і обовязковим використанням вчителями початкової школи. Їх реалізується формами та методами під час “уроків мислення” серел природи в “зелених класах”.

Експериментальна робота базується у проведенні “уроків мислення” серед природи. Для перевірки ефективності методики екологічного виховання за В.О.Сухомлинським в формуванні у дітей рівня екологічного мислення, були ефективно використані “уроки мислення” серед природи, бо вони збагачують в учнів мислення, збільшують інтерес до природи, формують екологічну культуру молодших школярів.

Використання педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського є дуже доцільним сьогодні, оскільки вона допомагає інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку дитини, допомагає виховувати духовне багатство, вчить відчувати, сприймати , аналізувати, порівнювати.

Великий педагог не тільки розкрив роль і значення почуттів у житті і діяльності дитини, а й показав природу як основний засіб екологічного, інтелектуального і духовного її розвитку. Екологічним вихованням вчимо дітей бачити і берегти красу природи, бути духовно багатим і благородним.

Вчителям України, слід вчитися і використовувати спадщину В.О.Сухомлинського, бо вона ґрунтується на ідеї всебічного розвитку особистості у поєднанні з природою.

Список використаних джерел

1.  Антонець М. Проблема педагогічної творчості вчителя у спадщині В.О. Сухомлинського [Текст] : До 13-х Всеукраїнських педагогічних читань " Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю" // Рідна школа, 2006. – № 9. – С. 7-10.

2.  Артемова Л.В. Історія педагогіки України [Текст] : Підруч. для студ. вищ. пед. навч. закл. / Ред. Л.Л.Сісіна. – К. : Либідь, 2006. – 424 с.

3.  Безносюк О.О. В.О. Сухомлинський про відповідальність у науково-педагогічних дослідженнях [Текст] // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Сер. Педагогічні науки / Гол. ред. В.О.Пащенко. – Полтава : ПДПУ, 2005. – Вип. 5 (44). – С. 267-274.

4.  Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2006. – № 12. – С. 5-8.

5.  Бех І. Життя як цінність у культурно-виховній інтерпретації В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2007. – № 1. – С. 7-8.

6.  Бех І. Моральна самосвідомість особистості як предмет педагогічних зусиль В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. – № 12. – С. 13-15.

7.  Богуш А.М. Взаємозалежність свободи і відповідальності: погляд В.О. Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. – № 9. – С. 7-9.

8.  Богуш А.М. Культурологічна парадигма в спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. – К., 2006. – № 3. – С. 5-12.

9.  Бондар Л. В.О.Сухомлинський: основні пріоритети у вихованні громадянськості [Текст] // Рідна школа, 2007. – № 9. – С. 19-22.

10. Бондар Л. Методологічна основа гуманістичних ідей духовності в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] : До 13-х Всеукраїнських педагогічних читань " Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю" // Рідна школа, 2006. – № 9. – С. 11-13.

11. Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. – № 9. – С. 12-20.

12. Бондар Л.С. Виховання свободи і відповідальності в школярів у творчій спвдщині В.О. Сухомлинського [Текст] // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. – К., 2005. – № 4. – С. 115-121.

13. Бондар Л.С. Гуманістине виховання школярів у педагогічній спадщині В.О Сухомлинського [Текст] // Педагогіка і психологія / Вісник АПН України /. – К., 2004. – №2. – С.5-10.

14. Василенко Г. Екологічна освіта та виховання.// Початкова школа.-2007.-№6.- С.6-8.

15. Верзацька Л.О. Уроки серед природи.// Початкова школа.-1991.-№95.-С.11-25.

16. Гладюк Т.В. Ідеї формування екологічної культури молодших школярів у педагогічній спадщині В.Сухомлинського. // Наукові записи ТДПУ ім.В.Гнатюка: Педагогіка.- Тернопіль.2002.- Вип..5 – С.56-59.

17. Годлевська В.Г. Вчити мислити серед природи: З досвіду В.О.Сухомлинського.// Початкова школа.-1993.-№10.- С.33-39.

18. Деркач В.Ф., Гришина Р.М., Явтушенко Л.С. Павлиська школа імені В.О.Сухомлинського сьогодні [Текст] / Укл. Н.А.Калініченко. – Кіровоград : Поліграф-Терція, 2003. – 304 с.

19. Дічек Н. Своєрідність концепції виховання громадянина за спадщиною В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2007. – № 9. – С. 14-16.

20. Єрьоміна О.В. В.О.Сухомлинський про побудову виховного середовища [Текст] // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка. Сер. Педагогічні науки / Гол. ред. В.О.Пащенко. – Полтава : ПДПУ, 2005. – Вип. 6 (45). – С. 290-295.

21. Зварич В. Розвиток мислення молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського [Текст] // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. – Тернопіль, 2003. – Вип. 6. – С.316-317.

22. Калініченко Н. Виховуюче середовище в системі педагогічних поглядів В.Сухомлинського і сучасній школі [Текст] // Рідна школа, 2005. – № 9-10. – С. 8-13.

23. Кравцов С.В. Психологічні проблеми виховання дітей та молоді в дусі гуманістичної педагогіки В.О.Сухомлинського [Текст] // Психологічна газета. – К., 2008. – № 1. – С. 22-29.

24. Кузь В. Свобода і відповідальність учня у виховній системі В.О.Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. – № 9. – С. 4-7.

25. Кузь В.Г. Школа В.О. Сухомлинського – школа нового покоління // Початкова школа – 2002. – №9. – С.28-30.

26. Лавроненко О. Гуманізм як домінанта виховної системи Василя Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. – № 1. – С. 9-11.

27. Лазарук А. Батьківська педагогіка Василя Сухомлинського : аксіологічний ракурс проблеми [Текст] // Початкова школа, 2004. – №5. – С.3-5.

28. Литвиненко С. Актуалізація педагогічних ідей Василя Сухомлинського в організації виховного простору сучасної початкової школи [Текст] // Наукові записки ТДПУ ім. В.Гнатюка. Сер. Педагогіка. – Тернопіль, 2004. – Вип.5. – С.30-35.

29. Любар О.О., Стельмахович М.І., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки [Текст] : Навч. посіб. – К. : Знання, 2006. – 448 с.

30. Новгородська Ю.Г. Розвиток ідей В.Сухомлинського з формування особистості школяра в педагогічній теорії та практиці сучасної школи [Текст] : Автореферат дис. ... канд. пед. наук : захищена 12.02.2004. – К., 2004. – 21с.

31. Омельчук В. Психологічні аспекти педагогічної спадщинии В.О. Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2004. – №11. – С.41-44.

32. Родчанин Е.Г., Зязюн И.А. Гуманист. Мыслитель. Педагог [Текст] : Об идеалах В.А.Сухомлинского. – М. : Педагогика, 1991. – 112 с.

33. Руденко Л. Збагачення екологічного виховання скарбницею ідей В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. – № 11. – С. 16-19.

34. Савченко О. Екологія дитинства: В.О.Сухомлинського і сучасна початкова школа// Початкова школа – 2000. - №11. С.1-4.

35. Савченко О. Вивчаємо спадщину В.О.Сухомлинського [Текст] // Рідна школа, 2005. – № 12. – С. 11-12. – Всеукраїнські педагогічні читання.

36. Степанюк А. Від Василя Сухомлинського до "довкілля": діалог культур [Текст] // Освітянин, 2004. – №2. – С.22-25.

37. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям [Текст]. – 8-е изд. – К. : Рад. школа, 1984. – 288 с.

38. Сухомлинська О. Ідеї свободи у поглядах В.О. Сухомлинського [Текст] // Початкова школа, 2005. – № 9. – C. 1-3.

39. Сухомлинська О. Художня спадщина В.Сухомлинського в культурологічному вимірі [Текст] // Рідна школа, 2007. – № 1. – С. 3-7.

40. Сухомлинська О.В., Антонець Н.Б., Березівська Л.Д., Бондар Л.С., Дічек Н.П., Завгородня Т.К., Маноха І.П., Пироженко Л.В., Самоплавська Т.О., Ступарик Б.М., Удод О.А., Філімонова Т.В. Українська педагогіка в персоналіях [Текст] : Навч. посіб. для студ. вузів: У 2 кн. Кн. 2 : ХХ століття / За ред. О.В.Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – 552 с.

41. Сухомлинський В.О. Вибрані твори.// Рад. Школа. К.:-1977 Т.3 – С.539.

42. Сухомлинський В.О. Вибрані твори.// Рад. Школа. К.:-1977 Т.5 – С.536-562.

43. Сухомлинський В.О. Вічна тополя [Текст] : Казки. Оповідання. Етюди. – К. : Генеза, 2004. – 272 с.

44. Сухомлинський В.О. Куди поспішали мурашки [Текст] : казки: для дошк. віку / Василь Сухомлинський. – К. : Веселка, 1981. – 20 с.

45. Сухорукова Г. Уроки мислення серед природи: Естетичні комплекси за В.О.Сухомлинським // Дошкільне виховання. К. – 2003. №9. С. 7-9.

46. Тимків Г. В.О.Сухомлинський про всебічне виховання дитини [Текст] // Студентський науковий вісник Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка. – Тернопіль, 2003. – Вип. 6. – С.330-332

47. Хайруліна В. Відповідальність як умова вільного вибору особистості [Текст] // Початкова школа, 2005. – № 9. – С. 10-12.

48. Хайруліна В. Зберегти в людині людське [Текст] // Світ виховання. – К., 2007. – № 5. – С. 9-12. – Теорія і методологія виховання.

Додатки

 

Додаток А

 

АНКЕТА №1 ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ

1. Людина є царем природи ?

2. Без природи буде жити людина ?

3. Для чого потрібні дерева ?

4. Опиши сніжинки що летять на землю?

5. Які перші квіти весни ?

6. Якого кольору перші квіти, скільки мають пелюсток?

7. Чи потрібні людині квіти ?

8. Чи є дерева частиною природи ?

9. Якого кольору цвіт верби, як його називають?

10. Які перші листочки вишні ?

11. Якого кольору квіти трави мати-й-мачухи ?

12. Чи можна палити багаття під стовбуром дерева ?

13. Чому потрібно садити дерева ?

14. Чи всюди можна кидати сміття ?

15. Чи подобається тобі пора року як весна ?

Додаток Б

АНКЕТА №2 ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ

1.  Чи подобається вам навчатися на природі?

2.  На вашу думку, що означає природа?

3.  Чим подобаються уроки на природі?

4.  Що цікавого ви побачили на цих уроках?

5.  Що не подобається вам вцих уроках?

6.  На „уроці мислення” я:

а) активний

б) деколи відповідаю

в) мені не потрібно таких уроків

7.  Щоб ви хотіли робити на „уроках мислення”:

а) гратися

б) відпочивати

в) вчитися

8.  Урок на природі, який він є:

а) цікавий

б) нудний

в) багато дізнаємося цікавого

9.  Кого б ви хотіли побачити на уроках мислення?

10.  З ким би ви хотіли поговорити на цих уроках?

Додаток В

 

Урок під небом

Тема. Перші сніжинки.

Мета. Дати дітям перші уявлення про зимові опади. Вчити спостерігати за явищами природи; фантазувати, збагачувати свою мову новими словами, писати казки. Виховувати любов до природи.

Місце проведення. Шкільне подвір'я.

Одного зимового дня на подвір'ї несподівано почали кружляти сніжинки. Великі, легенькі. Весело літали вони в повітрі, ніби танцювали. Так народилася наступна сторінка «Книги рідної природи».

— Діти, відгадайте загадку.

Біле, як сорочка.

Пухнасте, як квочка.

Крил не має,

А гарно літає.

Що це за птиця, що сонця боїться? (Сніг).

- Чому ви думаєте, що це сніг? (Бо біле, як сорочка, пухнасте; крил не має, але гарно літає; сонця боїться...).

Правильно. Ви мене переконали. А яка ж зараз пора року? (Початок зими).

- Чи не здається вам, що цей день приблукав до нас із якоїсь іншої пори? А з якої? ( Із зими. Бо сніг йде тільки взимку). Давайте подивимось, які ж ці перші вісники зими — сніжинки. (Пухнасті; великі; білі-білі; легенькі, як пушинки; летять групками, бо ще бояться всього). На кого вони схожі? (На білі мухи, білі пташенята, метелики, пух…).

Звідки ж вони прилетіли? (З неба). Подивіться, яке небо? (Похмуре, сердите, непривітне. По ньому пливуть темно-сірі хмарки і сиплять снігом).

- А зараз дітки послухайте ці рядки з вірша М. Т. Рильського.

Білі мухи налетіли,

Все подвір'я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять, неначе пух.

—Що нагадують сніжинки? Яку картину уявляєш, слухаючи поезію? Діти,підставте рукавичку і спіймайте сніжинку, подивіться на неї. Скажіть, яка вона.(Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки). А тепер зробіть так, щоб сніжинка сіла вам на руку. Що замість неї лишилося? (Крапелька во -дички). Тож із чого зроблена сніжинка? (З води). Хто ж її викував? (Мороз). Як же це відбувається? (Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз тут як тут. Відразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку). Подивіться: сідають сніжинки. Де ж вони діваються на землі? (Вони тануть і входять у землю, напувають її). - А як ви думаєте, добре це чи погано? (Добре. Землі потрібна вода для майбутнього врожаю). (Напоять сніжинки землю вдосталь, прикриють теплою пуховою ковдрою, і хай вона собі спочиває у сні). -А чому сніжинки тануть на землі? (Бо земля ще тепла. Мороз до неї ще не дійшов). Де швидше тане сніг, на землі чи на ялинці? (На землі).

Підготовка дітей до написання казки.

—Діти, подивіться навколо. Чи не здається вам, що ми потрапили у казку? Що роблять сніжинки? (Танцюють. Кружляють у танці. Літають своїми маленькими крильцями). Давайте уявимо, що ми сніжинки, і політаємо, покружляємо. Діти ведуть хоровод, співають пісню на слова М. Вороного «Білесенькі сніжиночки».

Наступний урок —«Складання казки»

Оформлення дошки: паперові сніжинки, малюнок зими, художні книги про зиму з розгорнутими ілюстраціями.

І варіант: «Що мені розповіла сніжинка?»

Початок казки записано на дошці, але не встановлено межі речень: Потрібно поділити записаний текст речення й позначити початок та кінець кожного з них.

Прийшла зима-білосніжка, у своїй чарівній корзинці принесла сніжинки кинула їх людям кружляли сніжинки на вітрі і тихо спускалися на землю спіймала сніжинку і я.

Діти виразно читають відновлене оповідання і записують у зошит. Самостійно продовжують твір, придумують, що розповіла сніжинка. Ось зразки дитячих висловлювань:

Вона розповіла мені про чудовий край сніжинок.

Вона розповіла мені казку про Снігурочку.

Вона розповіла, що наша земля найкраща, що вона бачила красивих птахів в інших країнах, які зимували з нею, про своїх сестриць-сніжинок, про своїх біленьких подруг; казку про зиму; які бачила міста і села. Що незабаром прийде до нас Дід Мороз із Снігуронькою і привезе нам Новий рік.

Вона розповіла мені, як літала далеко-далеко, як зі своїми сестрицями спішила накрити землю від тріскучого морозу.

Вона розповіла про чудову країну сніжинок, про сніжне царство, про снігову королеву, що вона літала в далеких краях, що вона бачила міста і села, вкриті вічним снігом, як вона мандрувала по містах і селах і бачила багато, багато цікавого.

Кращі казки учнів.

Жила-була собі весела Сніжинка. У неї було багато подруг.

Одного разу зустріли вони Мороза, попросилися на землю погуляти. А Мороз не пустив, Зима ще спить і не можна її будити.

Не послухалися сніжинки-вертинки, втекли від сердитого Мороза. Та не встигли і до землі долетіти, як розтанули.

Осінь покарала пустотливих Сніжинок.

(Христина Т.)

Жила-була собі Сніжинка. Одного разу зустріла вона Мороза і каже:

—Допоможи мені, будь-ласка, спуститися на землю.

—Ще рано,— відповів Мороз.
Та сніжинка дуже просила. Мороз допоміг: скував він їй срібні крильця, біленький віночок. Полетіла собі красуня на землю. Сіла на зелененький листочок. Той не чекав її і не хотів, щоб уже приходила Зима. Дихнув на сніжинку жаром і спалив її.

(Тарас Д.)

Жили-були високо в небі незвичайні ковалі Цілий рік вони кували срібні прикраси цариці Зимі. Сніжинкам готували срібно-білі крильця. Кували і в скриньку кришталеву складали. А коли наповняють її доверху, то Зима починає потроху випускати сніжинок. Випробовує їхні крильця. Так і зявляється перший сніг.

(Іванна Д.)

Додаток Г

 

Колективна побудова казки за враженнями від уроку мислення в природі „Пролісок”

Тема. Пролісок.

М е т а . Вчити спостерігати весняну природу: розглядати і описувати пролісок безпосередньо в умовах природи; визначити у спостережуваному істотне, істотне, а також причини, які впливають на розвиток проліска; збагатити мовлення учнів образними висловами і підготувати їх до складання казки.

М і с ц е п р о в е д е н н я. Гай.

Приходимо до гаю і зупиняємося на галявині, вкритій пролісками. Даю дітям змогу помилуватися квітами Рвати квіти не дозволяю. Треба берегти красу природи. Пропоную дітям присісти й уважно розглянути рослину. Після цього ставлю ряд запитань, які допомагають учням ознайомитися з зовнішньою будовою квітки і з'ясувати, як вона ожила й розквітла.

— Які у проліска листочки? (Листочки у нього довгі. Вони тягнуться до сонечка).

— Якого кольору квіточки? (Блакитні, як небо).

— Чи мають квіточки запах? (Запаху вони не мають).

— Скільки у квіточок пелюсток?

— На що схожий корінчик проліска? (На цибулинку).

— Чому пролісків не було взимку? (Взимку було холодно, земля замерзла і проліски не могли рости).

— Де ж знаходяться їхні корінчики? (У землі, під снігом).

— Чому проліски почали розвиватися весною? (Навесні пригріло сонце, земля відтала, і проліски почали проростати. Взимку природа спить, а навесні пробуджується).

Читаємо вірш М. Познанської «Пролісок».

Я перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь,

Росту між кленів і дубів.

Люблю і сонце й тінь.

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси, гаї,

Живу іздавна тут.

— Що робив пролісок узимку? (Взимку пролісок спав).

— Що снилося проліскові? (Весна, тепло).

— З чим порівнюються листочки проліска? (З довгими рученьками).

— Діти, уявимо, що пролісок малесенький хлопчик. У нього є очі, руки, він відчуває тепло і холод, уміє говорити.

Складаємо про нього казочку.

Учні придумують окремі речення (початок казки).

Був собі малесенький пролісок. Узимку він спав у мерзлій землі. Йому було холодно. Снилася проліскові весна...

— Що ж сталося одного разу? (Одного разу пригріло сонечко. Земля відтала. Проліскові стало тепло).

— Що тоді він зробив? (Діти дають просту відповідь: він виліз з-під землі).

Щоб допомогти учням образніше описати появу проліска на світ, учитель ставить їм допоміжне запитання:

—А що ви робите, коли тільки-но прокинетеся? Коли ще й очей не відкри -ваєте? (Потягуємося). То, очевидно, й пролісок потягнувся? І казка продов -жується: «Прокинувся пролісок, потягнувся, вистромив із землі зелені ручки і подумав: «Це вже, мабуть, весна прийшла!» Він зовсім виліз на поверхню розкрив свої блакитні очі. Усміхнувся і сказав: «Здрастуй, веснонько!».

У класі кожен учень записав нову казочку в зошит для творчих робіт і намалював до неї малюнок.

Виразне читання вірша «Пролісок» Д. Павличка. Створення словесних малюнків. Вірш читається у музичному супроводі.

Я бачив, як зірниця впала, Як на снігу вона палала, Як сніг, біліший від лілеї, Вночі іскрився біля неї. Де в темноті зоря згоріла, З'явилась вранці квітка біла, І сонце стало ніби вище, І сніг лежав, як попелище.

—Якою уявляється поетові ніжна біла квіточка? Як вона з'явилася вранці?

Складіть словесні малюнки за уявою.