Вимоги до деталей взуття

1.2 Вимоги до деталей взуття

Зовнішні деталі верху взуття переносять різні впливи в процесі виготовлення та носіння взуття

Під час виготовлення взуття зовнішні деталі верху піддаються деформаціям згину та розтягу, що пов’язано з наданням заготовці потрібної форми.

В процесі носіння взуття дані деталі піддаються повторним деформаціям, пов’язаним зі змінами форми і розмірів стопи при русі людини. Зовнішні деталі верху, особливо союзка і задинка, переносять механічний вплив зовнішнього середовища: тертя, удари об тверді предмети та інш. Крім того, зовнішні деталі верху піддаються фізико – механічним діям вологи, низької і високої температури, пилу, які , змінюючи склад і структуру матеріалів, впливають на їх механічні властивості і відповідно, нестійкість взуття до різних впливів в процесі носіння.

Вплив вказаних дій на різні деталі взуття не однаковий. В зв’язку з цим зовнішні деталі верху в залежності від їх розміщення у взутті поділяють на відповідальні, менш відповідальні і не відповідальні. Ступінь відповідальності ділянок зовнішніх ділянок зі шкіри для верху взуття також не однакова (рис.1) і залежить від розміщення деталей в заготовці і виконання ними функцій.

Рис. 1. Ступінь відповідальності ділянок зовнішніх ділянок зі шкіри для верху чоловічих утеплених на півчобіток

Перша ступінь відповідальності найвища.

Товщина деталей залежить від виду шкіри, ступінь відповідальності деталей і їх ділянок, призначення та групи взуття. Нормативні значення товщини деталей і допустимі пороки вказані в державних стандартах.

Характеристика деталей даної моделі взуття

Союзка – деталь, що закриває тильну поверхню плюсни стопи. При формуванні заготовок верха взуття союзка переносить значну деформацію розтягу. В процесі носіння взуття союзка піддається найбільшим деформаціям згину та розтягу. Союзка повинна бути щільною, еластичною і стійкою до багаторазового згинання і розтягування в поздовжньому напрямку. Викроюють союзку з чепрака.

На союзці допускаються такі пороки: на крилах союзки можуть бути такі пороки : слабо виражена, добре розгладжена воротистість; осипни, зарошші та нескученні, до 10 шт., крім союзок жіночого взуття на високому каблуці; підріз з бахтармяної сторони глибиною не менше ¼ товщини шкіри і довжиною до 10 мм.

Шаблон союзки даної конструкції взуття наведений на рис. 2.

Рис. 2. Ступінь відповідальності ділянок союзки з шкіри для верху взуття чоловічих утеплених на півчобіток

Халява – зовнішня деталь верху чобота, яка закриває голінку, а інколи і частину стегна При формуванні заготовок верху взуття Халяви переносять деформацію розтягування. В процесі носіння Халяви переносять деформації згину та розтягу. Але величина цих деформацій менша ,ніж у союзки. Дія зовнішнього середовища на халяви також менша, ніж на союзки.

Нижня передня частина халяви по щільності та якості повинна наближатися до союзки. Верхня частина халяви для чоботів може бути викроєна з менш щільних ділянок шкіри. Частина цілих халяв, що закриває задник, може бути також викроєна з менш щільних ділянок шкіри.

Викроюють халяви і з воротків пол та лап.

На халявах допускаються наступні пороки : слабо виражена жилистість; слабо виражена, добре розгладжена воротистість; стяжка лицевої поверхні; царапини, лизуха, що не торкаються дерми шкіри, зарошші та зароблені, до 20 шт., крім берців жіночого взуття на високому каблуці; підрізи ( до 2 шт. ) з бахтармяної сторони глубиною не менше ¼ товщини шкіри і довжиною до 20 мм. В верхній частині халяви допускаються також віддушистість.

На рисунку зображено халяву зовнішню, дві внутрішні – аналогічно мають розміщені лінії тягучості.

Шаблон халяви даної конструкції взуття наведений на рис. 3.

Рис. 3. Ступінь відповідальності ділянок халяви для верху взуття чоловічих утеплених на півчобіток

Задинки – деталі, що закривають бокову поверхню передплюсна та частину плюсна. Задинки у взутті склеєні з задником, тому в процесі виготовлення і носіння взуття вони піддаються незначним деформаціям. В процесі носіння взуття задинки можуть відчувати тертя.

Так як і частини цілих халяви частини задинок, що закривають задники, можуть бути викроєні з менш відповідальних ділянок шкіри. Частини задинок , що межують з халявами повинні бути викроєні збільш відповідальних ділянок шкіри. Викроюють задинки з воротків, пол та лап.

На задинках допускаються такі ж пороки, як і на халявах ,з внутрішньої сторони допускаються також зарошші роговини і гнутовини загальною довжиною до 10 мм.

Шаблон задинки даної конструкції взуття наведений на рис. 4.

Рис. 4. Ступінь відповідальності ділянок задинки з шкіри для верху взуття чоловічих утеплених на півчобіток

Манжет має обмежені властивості, чого до нього пред’являють понижені вимоги. Манжет має бути еластичним, викроюватися з воротків, пол і лап, на ньому допускаються ті ж пороки, що і на верхній частині халяв.

Шаблон манжета даної конструкції взуття наведений на рис. 5.

Рис. 5. Ступінь відповідальності ділянок манжета з шкіри для верху взуття чоловічих утеплених напівчобіток

Шкіри для верху взуття характеризуються нерівномірністю розподілення подовжень по площі і топографічним ділянкам. Напрями найменшої тягучості шкір показані на рис. 6.

Рис. 6. Напрями найменшої тягучості шкір для верху взуття по топографічним ділянкам :

1- чепрак; 2 – лапа; 3 – пашина; 4 – пола; 5 – вороток

З рисунка видно, що поли мають два напрямки найменшого подовження: паралельно хребтовій лінії і під кутом 45 до неї. На воротку основним напрямком найменшого подовження є напрямок під кутом 135 до хребтової лінії симетрично з двох сторін.

При розкрої шкір для верху взуття необхідно враховувати якість лицевої поверхні, так як від неї в значній мірі залежить зовнішній вигляд зовнішніх деталей верха взуття. Відтінок окраски лицевої поверхні в різних ділянках шкіри може бути неоднаковою. Тому зовнішні деталі верха, що входять в комплект однієї пари взуття, потрібно розміщувати на ділянці шкіри з врахуванням подальшого з’єднаних раїв, які повинні мати однакові відтінки та мережівку.

Деталі на шкірі потрібно розміщувати також з врахуванням їх розкрійних властивостей і вимог, що висуваються до якості верха і деталей підкладки.

З чепрака викроюють, для даної конструкції взуття, союзку. Тому що подовження у чепрака приблизно однакове у всіх напрямках, деталі можна викроювати так, як необхідно по вибраній схемі розкрою.

З воротків, пол, лап, що володіють в порівнянні з чепраком пониженими товщиною, великим подовженням, викроюють халяви, задинки, манжети. Халяви і та задинки на лапах розміщують повздовжнім напрямком паралельно їх осі, на воротку – віялоподібно, поступово змінюючи напрямок від одної передньої лапи до іншої, на полах – паралельно хребтовій лінії або під кутом 45 до неї.

Відповідальні деталі, що входять в комплект пари взуття, повинні бути однаковими по товщині, щільності, подовженню, мереживці, кольору та відтінку окраски.

1.3 Характеристика розкраюваних матеріалів

Для порівняльної оцінки якості матеріалів слід вибирати матеріали найбільш перспективні і ті, що відповідають вимогам. Величини значущих і базових показників якості матеріалу визначають за нормативно-технічною документацією (ГОСТ 26167) на відповідний матеріал та з літературних джерел. Півшкурок хромового дублення виробляється з шкур телят віком від року до півтора, площею від 120 до 200 . По структурі, зовнішньому вигляду та фізико-механічним властивостям півшкурок подібний до виростка. В процесі виробництва його розпилюють. В залежності від товщини півшкурок використовують для виготовлення чоловічого, жіночого та дитячого взуття.

2 Аналіз типових схем розкраюваного матеріалу

Розкрій шкір на деталі верху взуття є важким процесом, так як шкіри мають різну конфігурацію, різну площу, випадково розміщені пороки, різні показники фізико – механічних властивостей по площі і в різних напрямках.

Шкіри для верху взуття розроюються по прямолінійнійно – поступальній системі суміщення деталей. При цьому по прямолінійнійно – поступальній системі суміщення деталей розкоюють переважно чепрак, суміщаючи деталі по оптимальному варіанту, визначеному при побудові модельної шкали. Периферійні ділянки шкір розкроюють з деяким відхиленням від даної системи, дотримуючись основних правил укладки деталей і враховуючи напрямки найменшої тягучості шкіри в деталях.

При розкрої шкір по прямолінійно- поступальній системі застосовують наступні системи суміщення деталей верху взуття:

1.  кожна наступна деталь повернута на 180 по відношенню до іншої(рис.7а);

2.  кожна наступна деталь розміщена під кутом 40-60 до попередньої деталі(рис.7ба);

3.  усі деталі одного ряду направлені в одну сторону, а суміжного ряду в протилежну(рис.7в);

4.  усі деталі в усіх рядах направлені в одну сторону(рис.7г);

5.  кілька деталей комплекту суміщають з утворенням гнізда, яке суміщають з іншими гніздами по будь - якому перечислених вище способом(рис.7д);

Розкрій шкір середніх і великих розмірів починають від середини огузочної частини або від порока, розкроюючи чепрак по прямолінійно-поступальній системі суміщення деталей. При цьому цілеспрямовано, щоб розкрій чепрака закінчувався прямою лінією, що забезпечує мінімальні міжшаблонні додаткові відходи при переході до розкою пол і воротків. Периферійні ділянки розкроюють починаючи від огузка в напрямку до задніх лап, далі – до пол і воротка

Рис. 7. Схеми суміщення

Далі наведені схеми розкрою шкір по різних варіантах суміщення

Рис. 8. Схема розкрою виростка хромового дублення на деталі верху дитячих напівчеревиків (перший варіант суміщення)

Рис. 9 Схема розкрою півшкурка хромового дублення на деталі верху жіночих туфель (другий варіант суміщення)

Рис. 10. Схема розкрою півшкурка на деталі верху жіночих модельних туфель

3. Розробка оптимальної укладованусті

Раціональне використання матеріалів в взуттєвій промисловості є важливим фактором, так як від нього в результаті залежить вартість взуття.

Вартість основних матеріалів в собівартості взуття в середньому по взуттєвій промисловості становить біля 76 %. Зниження витрат матеріалів тільки на 1 % забезпечує зниження собівартості взуття на 0,76 % і дозволяє додатково випустити біля 7 млн. пар взуття без матеріальних затрат. Ці дані говорять про велике значення економії використання матеріалів.

З метою підвищення ефективного використання матеріалів на взуттєвих підприємствах виконується: проектування нових моделей взуття з мінімальними чистими площами і високим коефіцієнтом укладованості деталей, що входять в комплект моделі; впровадження нової техніки і технології, що забезпечує зменшення технологічних припусків для обробки та скріплення деталей взуття; заміна дорогих дефіцитних матеріалів менш дефіцитними; розробка та впровадження комбінацій та систем суміщення деталей при розкрої, що забезпечують виконання прогресивних норм використання матеріалів; покращення використання відходів; вдосконалення процесу розкрою матеріалів; підвищення кваліфікації розкрійника.

Нище наведені різні варіанти суміщення для всіх деталей комплекту та наведені схеми варіантів суміщення:

Союзка - для даної деталі можливі наступні варіанти суміщення:

1.  з поворотом на 180;

2.  з поворотом на 180 в рядах;

3.  направлені в одну сторону.

Розглянемо детальніше кожен варіант суміщення:

1. з поворотом на 180 одна відносно одної

Визначаємо укладуваність за формулою:

де  - площа деталей, що входять у паралелограм, дм;

 - площа оптимального паралелограму, дм.

Площа союзки – 2,757, площа оптимального паралелограму – 6,955 дм²

.

2. з поворотом на 180 в рядах

Визначаємо укладуваність:

площа оптимального паралелограму – 9,554дм

3. направлені в одну сторону

Визначаємо укладуваність:

площа оптимального паралелограму – 9,554 дм

Халява зовнішня - для даної деталі можливі наступні варіанти суміщення:

1.  з поворотом на 180 в рядах

2.  з поворотом на 180

3.  направлені в одну сторону

Розглянемо детальніше кожен варіант суміщення:

1. з поворотом на 180 в рядах

 

Площа халяви – 2,481 дм, площа оптимального паралелограму – 5,534дм.

%

2. з поворотом на 180⁰ одна відносно одної

Площа оптимального паралелограму –5,718 дм.