2.7 Методи лікування та профілактики фантомної вагітності у сук
Небезпека цього захворювання полягає в його ускладненнях, оскільки сама по собі вона звичайно закінчується спонтанно через 2-3 тижні після виникнення перших клінічних проявів. Основною небезпекою фантомної вагітності є виникнення маститів, через те що у молочних залозах накопичується молоко яке не має фізіологічного застосування, і виникає його застій.
Основне лікування під час фантомної вагітності звичайно направлене на пригнічення лактопоезу [3].
Деякі лікарі рекомендують з раціону годування повністю виключити молочні продукти, обмежити споживання рідини. Невеликі психічні зміни можна подавити шляхом перемикання уваги собаки (наприклад, часто гуляти з собакою, прибрати іграшки).
Іноді лікарі рекомендують користуватися сечогінними засобами, типу фуросеміду. Ідея полягає в тому, що помірне обезводнення організму припинить вироблення молока. Проте цей спосіб лікування помилкової вагітності потенційно небезпечний і майже не використовується.
Також існує метод утягування (стискання) молочних залоз, що через недостатність кровообігу, гальмує утворення молока. Цей спосіб є одним з найдоступніших але використовувати його небажано через його негативний вплив на організм через порушення кровопостачання [6].
Нині доволі широкого поширення набула гормональна терапія препаратами із вмістом прогестагену (оварід, перлютекс), естрогену (мессалін), андрогенів (метилтестостерон) або їх комбінацій (сезорал). Проте прогестагени можуть провокувати розвиток кістозної гіперплазії ендометрію і збільшення ваги тварини. Естрогени у великій дозі викликає анемію і тромбоцитопенію. Повторне або тривале призначення андрогенів може призводити до розвитку вагінітів. Також оскільки застосування гормональних препаратів при істинній вагітності може викликати безповоротні негативні наслідки, перед їх призначенням її необхідно виключити (бажано за допомогою УЗД) [22].
Враховуючи негативний вплив гормональних засобів на організм тварин, все більшого поширення набуває застосування гомеопатичних препаратів. Гомеопатичні препарати через свою безпеку, біодоступність і ефективність є реальною альтернативою гормональної терапії. При лікуванні і профілактиці проявів помилкової вагітності успішно застосовується комплексний гомеопатичний препарат Оваріовіт. Чинячи регулюючий вплив на функції гіпофіза, Оваріовіт відновлює гормональний статус організму і усуває психічні розлади. Для профілактики помилкової вагітності оваріовіт починають використовувати за 2-3 тижні до можливої появи її ознак (тобто через 1-1,5 місяця після закінчення тічки) у вигляді ін'єкцій 1 раз в 3-4 діб або в пігулках щодня впродовж 2-х тижнів. Якщо ознаки помилкової вагітності вже в наявності, оваріовіт застосовується у вигляді підшкірних ін'єкцій в дозі 1,0 мл на 10 кг ваги (мінімальна доза 0,5 мл, максимальна 5,0 мл) 1 раз на день впродовж 5-10 діб, далі (при необхідності) 1-2 ін'єкції в тиждень. Можна використовувати оваріовіт в пігулках впродовж 10-14 діб.
Інші показання до застосування оваріовіту : ураження організму внаслідок аллопатичної терапії (наслідки застосування прогестерону), недостатність функції яєчників, порушення статевого циклу, безпліддя самиць. Застосування оваріовіту перед в'язкою сприяє суперовуляції, що підвищує відсоток запліднення і призводить до збільшення посліду [25].
Використання безпечного способу корекції гормональних розладів, яким є гомеопатична терапія, розширює можливості надання допомоги тваринам, не завдаючи шкоди їх організму. Але іноді лікувальний ефект від гомеопатичних препаратів є надто м’яким і не може забезпечити достатнього лікувального ефекту.
Найпоширенішим на даний час є застосування препаратів - інгібіторів пролактину таких як Бромкриптин, Парлодел, Галостоп, Каберголін, Метроголін. Ці препарати є досить ефективними, оскільки вони добре і досить швидко впливають на лактопоез. Але і мають ряд суттєвих недоліків оскільки спричиняють деякі побічні ефекти. Інгібітори пролактину (у меншій мірі галастоп) мають блювотну дію, що нерідко є причиною дострокового припинення курсу лікування. Для профілактики побічних ефектів введення препарату починають з низької дози, поступово збільшують її до терапевтичної, змішують препарат з кормом або призначають метоклопрамід (церукал). Бромокриптин можна придбати в звичайній людській аптеці; він задається в дозі 0.01-0.05 мг/кг, доки повністю не припиняється синтез молока, але має тенденцію викликати розлади шлунку. Каберголін (Cabergoline) має менше побічних ефектів, але є більш дорогим і його важче знайти. Всі ці препарати можуть викликати аборт, якщо сука виявиться фактично вагітною, тому важливо переконатися, що виявлені симптоми помилкової вагітності дійсно відносяться до цього стану [16].
При всіх вищевказаних методах як допоміжна терапія рекомендується втирання камфорної олії у шкіру молочної залози, що благоприємно впливає на шкіру і орган в цілому, та підкріплює дію препарату. До того ж він є не дорогим.
У псевдолактуючих собак молоко застоюється в молочній залозі, подразнює її тканини, що сприяє виникненню маститу. У них підвищується внутрішньо тканинний тиск, порушуються циркуляція крові, лімфи і живлення тканин молочної залози, посилюється проникливість кровоносних судин, відбувається випіт білків - глобулінів і фібриногену, а також формених елементів крові, і як наслідок, виникає запальна інфільтрація, що визначає форму маститу.
Найчастіше у собак діагностували мастит каудальних долей залози. Це пояснюється тим, що пахові і черевні пакети молочних залоз у сук найбільш розвинені і секретують більшу кількість молока.
З усього комплексу причин, що викликають мастит, на найбільшу увагу заслуговує мікробний чинник. Нині відомі більше 100 видів збудників, виділених з секрету молочної залози тварин і людини, хворих маститом.
Найбільшу чутливість мікрофлори виявили до енроксилу (91,3 %), гентаміцину (75,9 %), стрептоміцину (73,8 %), найменшу - до пеніциліну (42,1 %) [23].
Усунення причин виникнення маститу рідко веде до одужання тварини. Тому разом з етіотропною необхідно застосовувати патогенетичну терапію, найбільш поширеним методом якої є новокаїнова блокада. Є розроблений спосіб лікування собак при маститі. Тварину фіксують лежачи (горизонтальному або вертикальному), місце ін'єкції обробляють відповідно до загальноприйнятих в хірургії правил асептики і антисептики. Голку завтовшки 0,5 - 0,8 мм і завдовжки 40 - 60 мм вводять між 3-м і 4-м поперековими хребцями ближче до краю 3-го хребця на відстані 15 - 40 мм від середньої лінії тулуба тварини під кутом до медіанної площини 25 - 35°. Після проколу шкіри її вводять углиб на 20 -30 мм, потім кут нахилу збільшують до 40 - 50° і просувають її до упору в тіло хребця. Потім голку відтягують на 2 - 3 мм назад, переконуються, що вона знаходиться поза посудиною, приєднують шприц і вводять розчин новокаїну.
При ураженні лівого або правого пакетів молочної залози розчин новокаїну ін'єктують описаним вище способом з відповідного боку тварини.
Діапазони величин, що характеризують точку проколу голки і техніку її введення, вибрані з урахуванням анатомічних особливостей різних порід собак. Конкретні значення вказаних параметрів визначено з урахуванням маси тіла, розмірів, віку і породи тварини.
Встановлено, що для собак з масою тіла до 20 кг оптимальним було введення 0,5 - 1,0% -ого розчину новокаїну в дозі 0,25 - 0,5 мл/кг, вище 20 кг - 0,5 - 1,0 мл/кг маси тіла.
Для посилення терапевтичного ефекту новокаїн можна вводити у поєднанні з антибіотиком, що активний по відношенню до конкретного збудника.
Оскільки ін'єкція проводиться далеко від осередків ураження виключається небезпека поширення інфекції при гострих, гнійних запальних інфекціях. Паралюмбальная блокада із застосуванням 2% -ого розчину новокаїну показана при лікуванні собак з гострою і підгострою формами маститу, а також при операціях на каудальних долях молочної залози. Після проведення блокади впродовж декількох діб відмічають зменшення секреції молока. Кращі результати отримують при поєднанні блокади з симптоматичним лікуванням. У разі потреби новокаїнову блокаду проводять повторно через 3-4 діб.
Як показала клінічна практика, при проведенні провідникової новокаїнової блокади пропонованим способом досягається стійкий терапевтичний ефект [24].
Одним з фізіотерапевтичних методів є віброакустична терапія із застосуванням апарату "Вітафон". Лікувальна дія апарату обумовлена механічними коливаннями на тканині хворого, при якому відбувається виборче збудження механорецепторів шкіри і вегетативних нервів, а також судин і гладких м'язів. Також він має здатність посилювати кровотік і лімфотік, що дозволяє зняти набряк і збільшити швидкість регенеративного процесу [23].
Профілактика. На даному етапі розвитку ветеринарної медицини, ефективні методи профілактики, які б давали добрий ефект при збереженні репродуктивної функції, відсутні. Більшість лікарів, для профілактики фантомної вагітності, рекомендують надавати самкам можливість повноцінно виконувати відтворну функцію (народжувати потомство). Якщо ж використовувати самку для розмноження у плани господаря не входить, то у такому випадку, деякі спеціалісти, рекомендують проводити оваріогістеректомію (стерилізацію самки). Але саме під час перебігу фантомної вагітності проводити операцію не рекомендується, оскільки видалення жовтих тіл разом з яєчниками не знизить рівеня пролактину в крові і фактично цей стан не припиниться. Найкраще в цьому випадку дочекатися закінчення фантомної вагітності, а вже тоді проводити стерилізацію. Проте не всі спеціалісти підтримують цю думку, оскільки для нормального функціонування організму необхідна підтримка статевих гормонів, а декомпенсація гормонального фону наднирниками не забезпечує потрібного рівня [11].
0 комментариев