2. Властивості централізаторів конгруенції універсальних алгебр
Нагадаємо, що клас
алгебр сигнатури
називається різноманіттям, якщо існує множина
тотожностей сигнатури
таке, що алгебра сигнатури
належить класу
тоді й тільки тоді, коли в ній виконуються всі тотожності із множини
.
Різноманіття називається мальцевським, якщо воно складається з алгебр, у яких всі конгруенції перестановочні.
Усе алгебри вважаються приналежними деякому фіксованому мальцевському різноманіттю. Використовуються стандартні позначення й визначення з[2].
У даній роботі конгруенції довільної алгебри будемо позначати грецькими буквами.
Якщо
– конгруенція на алгебрі
, то
![]()
суміжний клас алгебри
по конгруенції
.
або
– діагональ алгебри
.
Для довільні конгруенції
й
на алгебрі
будемо позначати
множину всіх конгруенції на алгебрі
таких, що
![]()
тоді й тільки тоді, коли
![]()
Тому що
, та множина
не порожньо.
Наступне визначення дається в роботі[2].
Визначення 2.1. Нехай
і
– конгруенції на алгебрі
. Тоді
централізує
(записується:
), якщо на
існує така конгруенція
, що:
1) з
![]()
завжди треба
![]()
2) для будь-якого елемента
![]()
завжди виконується
![]()
3) якщо
![]()
те
![]()
Під терміном «алгебра» надалі будемо розуміти універсальну алгебру. Всі розглянуті алгебри передбачаються вхідними у фіксоване мальцевське різноманіття
.
Наступні властивості отримані Смітом[3], сформулюємо у вигляді леми.
Лема 2.1. Нехай
. Тоді:
1) існує єдина конгруенція
, що задовольняє визначенню 2.1;
2)
;
3) якщо
![]()
те
![]()
З леми 2.1. і леми Цорна треба, що для довільної конгруенції
на алгебрі
завжди існує найбільша конгруенція, що централізує
. Вона називається централізатором конгруенції
в
і позначається
.
Зокрема, якщо
, те централізатор
у
будемо позначати
.
Лема 2.2. Нехай
,
– конгруенції на алгебрі
,
,
,
. Тоді справедливі наступні твердження:
1)
;
2)
, де
;
3) якщо виконується одне з наступних відносин:
![]()
![]()
![]()
![]()
4) із
завжди треба
![]()
Доказ:
1) Очевидно, що
– конгруенція на
, що задовольняє визначенню 2.1. У силу пункту 1) леми 2.1. і
.
2)
– конгруенція на
, що задовольняє визначенню 2.1. Значить
![]()
3) Нехай
. Тоді
![]()
![]()
Застосуємо до останнього трьох співвідношенням мальцевський оператор
такий, що
![]()
Тоді одержимо
![]()
![]()
Аналогічним образом показуються інші випадки з пункту 3).
4) Нехай
![]()
Тоді справедливі наступні співвідношення:
![]()
![]()
![]()
Отже,
![]()
де
– мальцевський оператор.
Тоді
![]()
тобто
.
Тому що
![]()
те
.
У такий спосіб
. Лема доведена.
Наступний результат виявляється корисним при доказі наступних результатів.
Лема. 2.3. Будь-яка підалгебра алгебри
, що містить діагональ
, є конгруенцією на алгебрі
.
Доказ:
Нехай
![]()
![]()
Тоді з
![]()
![]()
![]()
треба, що
![]()
Аналогічним образом з
![]()
![]()
![]()
одержуємо, що ![]()
Отже,
симетрично й транзитивне. Лема доведена.
Доказ наступного результату роботи [1] містить пробіл, тому доведемо його.
Лема 2.4. Нехай
. Тоді
для будь-якої конгруенції
на алгебрі
.
Доказ:
Позначимо
й визначимо на алгебрі
бінарне відношення
в такий спосіб:
![]()
тоді й тільки тоді, коли
![]()
де
![]()
![]()
Використовуючи лему 2.3, неважко показати, що
– конгруенція на алгебрі
, причому
![]()
Нехай
![]()
Тобто
![]()
![]()
Тоді
![]()
і, значить
![]()
Нехай, нарешті, має місце
![]()
Тоді справедливі наступні співвідношення:
![]()
![]()
![]()
застосовуючи мальцевський оператор
до цим трьох співвідношенням, одержуємо
![]()
З леми 2.2 треба, що
![]()
Тому що
![]()
те
![]()
Виходить,
![]()
Але
, отже,
.
Отже,
![]()
і задовольняє визначенню 2.1. Лема доведена.
Лема 2.5. Нехай
,
– конгруенції на алгебрі
,
і
– ізоморфізм, певний на
.
Тоді для будь-якого елемента
відображення
визначає ізоморфізм алгебри
на алгебру
, при якому
.
Зокрема,
.
Доказ.
Очевидно, що
– ізоморфізм алгебри
на алгебру
, при якому конгруенції
,
ізоморфні відповідно конгруенціям
і
.
Тому що
![]()
те визначена конгруенція
![]()
задовольняючому визначенню 2.1.
Ізоморфізм
алгебри
на алгебру
індуцирує у свою чергу ізоморфізм
алгебри
на алгебру
такий, що
![]()
для будь-яких елементів
і
, що належать
. Але тоді легко перевірити, що
– конгруенція на алгебрі
, ізоморфна конгруенції
.
Це й означає, що
![]()
Лема доведена.
Визначення 2.2. Якщо
й
– фактори на алгебрі
такі, що
![]()
те конгруенцію
позначимо через
і назвемо централізатором фактору
в.![]()
Нагадаємо, що фактори
й
називаються перспективними, якщо або
![]()
або
![]()
Доведемо основні властивості централізаторів конгруенції.
Теорема 6 Нехай
,
,
,
– конгруенції на алгебрі
. Тоді:
1) якщо
, те
![]()
2) якщо
, те
![]()
![]()
3) якщо
,
і фактори
,
перспективні, те
![]()
4) якщо
– конгруенції на
й
, те
![]()
де
,
.
Доказ.
1) Тому що конгруенція
централізує будь-яку конгруенцію й
, те
![]()
2) З першого пункту леми 2.2 треба, що
![]()
а в силу леми 2.4 одержуємо, що
![]()
Нехай
– ізоморфізм
. Позначимо
![]()
По лемі 2.5
, а по визначенню
![]()
Отже,
![]()
3) Очевидно, досить показати, що для будь-яких двох конгруенції
й
на алгебрі
має місце рівність
![]()
Покажемо що
![]()
Позначимо
. Тоді, відповідно до визначення 2.1. на алгебрі
існує така конгруенція
, що виконуються наступні властивості:
а) якщо
, те
![]()
б) для будь-якого елемента
,
![]()
в) якщо
![]()
![]()
те
![]()
Побудуємо бінарне відношення
на алгебрі
в такий спосіб:
![]()
тоді й тільки тоді, коли
![]()
![]()
Покажемо, що
– конгруенція на
. Нехай
![]()
для
. Тоді
![]()
![]()
Тому що
– конгруенція, то для кожної
-арної операції
маємо
![]()
Очевидно, що
![]()
![]()
Отже,
![]()
Очевидно, що для будь-якої пари ![]()
![]()
Виходить,
![]()
Отже, по лемі 2.3,
– конгруенція на
. Покажемо тепер, що
задовольняє визначенню 2.1, тобто
централізує
. Нехай
(1)
Тоді
![]()
Тому що
,
і
, те
. Отже,
задовольняє визначенню 2.1.
Якщо
, то
![]()
виходить,
![]()
Нехай, нарешті, має місце (1) і
(2)
Тоді ![]()
Тому що
й
, те
, отже,
. З (2) треба, що
, а за умовою
. Виходить,
і тому
![]()
Тим самим показано, що конгруенція
задовольняє визначенню 2.1, тобто
централізує
.
Доведемо зворотне включення. Нехай
![]()
Тоді на алгебрі
визначена конгруенція
![]()
задовольняючому визначенню 2.1. Побудуємо бінарне відношення
на алгебрі
в такий спосіб:
(3)
тоді й тільки тоді, коли
(4)
і
,
.
Аналогічно, як і вище, неважко показати, що
– конгруенція на алгебрі
. Помітимо, що з доведеного включення в одну сторону треба, що
. Покажемо тому, що
централізує
.
Тому що
![]()
![]()
![]()
те
![]()
тобто
задовольняє умові 1) визначення 2.1.
Якщо
, то
![]()
отже,
![]()
Нехай має місце (3) і
.
Тому що
![]()
те
![]()
З (4) треба, що
, отже,
![]()
тобто
![]()
На підставі леми 2.2 містимо, що
![]()
Отже,
.
А тому що
, те
, тобто
![]()
4) Позначимо
. Нехай
![]()
і задовольняє визначенню 2.1.
Визначимо бінарне відношення
на
в такий спосіб
![]()
тоді й тільки тоді, коли
![]()
Аналогічно, як і вище, неважко показати, що
– конгруенція, що задовольняє визначенню 2.1.
Це й означає, що
![]()
Теорема доведена.
Як наслідку, з доведеної теореми одержуємо аналогічні властивості централізаторів у групах і мультікільцях.
... общин, де кожний буде зобов'язаний трудитися. М.А. Бакунін дотримувався ідей анархізму, бачивши у владі причину експлуатації. Один з феноменів російської науки - плідна розробка ідей економіко-математичного моделювання, заснована на базі як „чистих” математиків, що направили свої зусилля в економіку, так і розробок професійних економістів. Перші російські економісти-математики (Ю.Г. Жуковській, ...
0 комментариев