Дезактивація - 0,15% водний розчин порошку СФ-2У - 3 м/сек;

1. Дезактивація - 0,15% водний розчин порошку СФ-2У - 3 м/сек;

- 0,75% водний розчин СФ -2У ДК-4 - 3 /кв.м;

- 1% водний розчин Н - 50 ДК-4 - 1,5 л/кв.м.

2. Дегазація - РД-2 - 0,4-0,5 л/кв.м - АРС, ИДК, ДКВ - 1,5

РД ТДП - 0,2 л/кв.м;

1% водний розчин СН-5 - 1,5 л/кв.м ДК-4, ДК-5;

0,5% водний розчин СФ-2У - ДРСДВДК - 3 л/кв.м;

- окремих участків місцевості доріг, споруд.

Підвергаються входи на командні пункти, убежища, кабини, окопи, площадки розташування техніки.

Дезактивація досягає результатів, якщо проводяться роботи на большої площі.

Так, для зменшення міцністі дози ЯВ в 3-5 разів необхідна дезактивація участка 100х100. В зв`язку з цим доцільно проводити роботи по недопущенню зараження. Це досягається поливкою місцевості водою.

Для виконання робіт по дегазації та дезінфекції участків місцевості та доріг притягуються авторозливочні станції. Слідує облічувати, що при використанні розчинів повнота дегазації та дезінфекції участків місцевості досягається не відразу, а це залежить від часу рока, метеоумов, групи ОР. У літку площадки заражені ОР (зарин, V-х) - безопасні через 30-60 хвилин, нешвидкообразуючими формами микробів через 2 години, швидкообразуючими формами микробів - через 4 години.

Забезпечення безпеки військ по ОР, РР, БЗ та других токсичних речовин

Дані заходи досягаються за рахунок забезпечення об`єктів колективного захисту по повітряному середовищу, забезпечення особистого складу заходами захисту органів дихання, очей, шкіри. Забезпечення придатності до життя об`єктів колективного захисту по повітряному середовищу, передбачає установку у спорудах, машинах, сховищах фільтровентиляційних пристроїв, агрегатів, визначення режимів роботи об`єктів колективного захисту, контроль за їх герметичністю, забезпечення приладами хімічної розвідки, контроль за ступеню забрудненості ОР, РР, БЗ.

 

Основні ТТХ табельних аерозольних засобів

Характеристика РДГ ДМ-11 УДШ БЧД

Вага, кг 0,5 2,2 13,5 47,5

Раб.діапазон:

ДМВМКМ 0,45 1,9 12,3 33,5

ДНП М 25 75 150 200

Час разгорання, с 15 30 10-30 10-30

Тривалість інтенсивного

димотворення, хвилин 1,5 5-70 8-70 5-7

 

Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ

Командир підрозділу зобов`язаний:

Знати вимоги наказів, директив, уставів, настанов, програми бойової підготовки.

Знати табельні засоби радіаційної, хімічної розвідки, дозиметричного контролю, індивідуального, колективного захисту, спеціальної обробки і вміти працювати з ними.

Знати матеріал по темах предмета “ЗМУ і захисту від нього” і проводить заняття на високому методичному рівні. Планувати проведення занять в підрозділі з предмету “ЗМУ і захист від нього”.

Проводити з керівниками інструкторсько-методичні заняття.

Згідно з графіком відпрацювання нормативів по захисту від ЗМУ (графік розроблюється штабом частини на весь строк навчання) планувати в розкладі занять (в години, передбачені розкладом денним) відпрацювання відповідних нормативів (вимоги і послідовність виконання нормативів по ЗМУ наведені в приложенні 1).

Систематично, але не рідше одного разу на тиждень (для командирів взводів, керівників розрахунків) проводити інструкторсько-методичні заняття з сержантським складом по відпрацюванню нормативів захисту від ЗМУ.

Планувати і особисто проводити контрольні заняття (один раз на місяць) з особовим складом підрозділу з метою з`ясування глибини знань їм відповідних тем учбової програми та вміння виконувати нормативи по захисту від ЗМУ.

Керувати розробкою наочних посібників, тренажерів, макетів, нормативних карток і різних пристосуваннь з метою підвищення ефективності проведення занять з предмету “ЗМУ та захист від нього”. Згідно табелю до штату забезпечити укомплектування підрозділу озброєнням військ РХБ захисту і засобами захисту.

Організувати прибувшому поповненню підгонку і закріплення засобів індивідуального захисту. Підгонка засобів індивідуального захисту виконується в суворій відповідності до вимог. Настанови з використання індивідуальних засобів захисту (М.: МО СРСР, 1972. С.17-20, 44, 104, 106).

Перевіряти стан і наявність озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту в терміни, встановлені уставом внутрішньої служби: командир відділення - щоденно; командир взводу - один раз на два тижні; командир роти - один раз на місяць; командир дивізіона - один раз на три місяці. Про результати перевірки командир робить запис у книзі обліку матеріальних засобів підрозділу. Під час огляду приладів радіаційної, хімічної розвідки, засобів дозиметричного контролю, фільтровентиляційних устаткувань, комплектів спеціальної обробки звертати увагу на своєчасне і правильне ведення формулярів, паспортів відповідних засобів.

В підрозділах, забезпечених протигазами різних модифікацій, комадири підрозділів зобов`язані перевіряти порядок їх зберігання, а також своєчасне і правильне ведення карток обміну відпрацювання шихти.

Під час, передбачений розкладом денним, організовувати технічне обслуговування озброєння військ РХБ захисту. У випадку виявлення несправностей озброєння військ РХБ захисту, які не можуть бути усунені поточним ремонтом в підрозділі, відправити їх для ремонту у ремонтні органи хімічної служби.

У дні річного регламента або в терміни, передбачені графіком градуіровки дозиметричних приладів, організовувати здавання їх до ремонтної хімічної майстерні.

Своєчасно подавати заяву до хімічної служби (хімічному інструктору) частини про постачання озброєння військ РХБ захисту якого не вистачає.

Два рази на рік, у дні, установлені штабом частини, робити технічну перевірку протигазів поточного забезпечення в наметі з ОР (хлорпікріном).

Брати участь у закладенні майна “НЗ” для підрозділу на бойових постах і у сховищі частини.

Щорічно давати прізвища військовослужбовців до наказу командира частини про призначення нештатними хіміками-розвідниками, нештаними хіміками-дозиметристами службовими особами пункту спеціальної обробки, аварійно-рятівної групи і забезпечити даний особовий склад озброєнням військ РХБ захисту, засобами індивідуального захисту, документацією, матеріальними засобами.

Навчати особовий склад нештатних формувань виконанню своїх задач, роботі з озброєнням військ РХБ захисту, а увесь особовий склад - вмінно користуватися індивідуальними і колективними засобами захисту, організації і здійсненню димового маскування.

Тренувати особовий склад діям по сигналам оповіщення про безпосередню загрозу примінення ядерної зброї, нальоту авіації, про радіоактивні, хімічні, біологічні зараження.

Довести перебування особового складу в протигазах до 8 годин, а у сховищах - до 2 діб.

Обладнати перед входом до сховища площадку спеціальної обробки (піраміди для обробки зброї, столи для обробки засобів індивідуального захисту, місце помивки засобів захисту, місце знімання засобів захисту шкіри), вішалки для розвішування засобів захисту шкіри (у передтамбурі).

Навчати водіїв підрозділу роботі з табельними засобами спеціальної обробки.

Проводити контрольні заняття з особовим складом, призначеним у нештатні формування.

Контролювати здійснення старшиною підрозділу щомісячного звірення озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту з обліковими даними начальника хімічної служби (хімічного інструктора) частини.

При допомозі довідників, таблиць, простих засобів ЕОТ уміти давати оцінку можливої і фактиіної обстановки в районі дій підрозділу після примінення ворогом ЗМУ.

Представити особовий склад комісії частини для того, щоб здати заліки на допуск до самостійної роботи з ізольованими протигазами, фільтровентиляційними приладами, регенеративними приладами, димовими засобами.

Всі тактико-спеціальні заняття проводяться на тактичному фоні з відробленням питань захисту від ЗМУ і хімічного забезпечення.

 

Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ при безпосередній підготовці до бойових дій

Під час безпосередньої підготовки до бойових дій командир підрозділу зобов`язаний:

Поставити задачу нештатним хімікам-спостерігачам на організацію і ведення радіаційного, хімічного спостереження у районі розташування підрозділу.

Поставити задачу нештатним хімікам дозиметристам на підготовку документації на видачу особовому складу дозиметрів.

Організувати отримання майна “НЗ” в підрозділи, уточнити розрахунок на його видачу, порядок видачі до рук, організацію технічної перевірки протигазів.

Перевірити наявність і технічний стан засобів індивідуального захисту.

Перевірити наявність і укомплектованість техніки табельною зброєю військ РХБ захисту.

Організувати укомплектованість приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю джерелами живлення і індикатоорними трубками, комплектів спеціальної обробки - дезактивуючими та дегазуючими розчинами.

Прийняти доповіді від осіб, котрі відповідають за експлуатацію дозиметричних приладів, приладів хімічної розвідки, про їх справність і готовність приладів до роботи.

Організувати підготовку сховища до тривалого перебування в ньому особового складу підрозділу (назначити чергового і днювального по сховищу, затвердити графік зміни чергової служби сховища).

Організувати силами наряду по сховищу розгортання площадки спеціальної обробки перед входом до сховища.

Уточнити сигнали оповіщення про радіаційне і хімічне зараження, довести їх до особового складу і періодично проводити тренування особового складу в діях по них.

При зміні займаного району поставити задачу нештатним хімікам-розвідникам на ведення радіаційної і хімічної розвідки маршруту просування підрозділу у новий район дислокації і на розвідку самого району.

Перевірити стан озброєння військ РХБ захисту, екіпіровку особового складу, убиваючого до складу нештатних формувань.

Уточнити задачи нештатним хімікам-спостерігачам підрозділу, порядок їх дій при виявленні радіоактивного і хімічного зараження місцевості.

Організувати видачу особовому складу підрозділу озброєння військ РХБ захисту “НЗ” (протигазів, засобів надання першої медичної допомоги, індивідуальних дегазаційних і протихімічних пакетів).

Уточнити час і місце проведення технічної перевірки протигазів “НЗ” в наметі з ОР (хлорпікріном, Сі-Х) і організувати її проведення в підрозділі.

Поставити задачу старшині підрозділу здати протигази поточного споживання .

Організувати видачу індивідуальних дозиметрів особовому складу в руки з розрахунку офіцерам, прапорщикам - індивідуально кожному, солдатам, сержантам - один на відділення (розрахунок). Встановити час перезарядки дозиметрів, контролювати роботу нештатних дозиметристів, особисто вести облік доз радиоактивного опромінення підлеглого особового складу і щодено давати звіти про дози опромінення старшому (начальнику) командиру по формі, приведеній у параграфі 3.2.

При виконанні обов`язків начальника об`єкта провести розміщення і підключення димових засобів, організувати несення бойового чергування черговими операторами на цих засобах.

Виконуючи обов`язки командира аварійно-рітувальної групи (АРГ) перевірити укомплектованість особового складу, його озброєння, провести хлагодженість дій підрозділу і його підготовку до ведення робіт з ліквідації наслідків застосування ворогом ЗМУ.

Організувати інженерне обладнання нового району дислокації підрозділу і контролювати спорудження сховищ.

Розміщувати вільний від виконання бойової задачи особовий склад у сховище. Проводити інструктаж осіб добового наряду у сховищі, слідкувати за дотриманням особовим складом правил маскування, правил поведінки у сховищі і за заходами безпеки.

Тренувати особовий склад, щоб уміли ходити у сховище і виходити з нього в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

Слідкувати за дотриманням і виконанням особовим складом санітарно-гігієнічних заходів.

 

Обов`язки командира підрозділу по організації і виконанню заходів захисту від ЗМУ під час ведення бойових дій звичайною зброєю

Під час ведення бойових дій звичайною зброєю командир підрозділу зобов`язаний:

При отриманні сигналу оповіщення про наліт авіації, про загрозу радіоактивного, хімічного, біологічного зараження місцевості організувати захист особового складу у сховищі.

При виконанні обов`язків начальника об`єкта (при отриманні сигналу про наліт авіації) своєчасно організувати постановку димових завіс.

Приймати доповіді від хіміків-спостерігачів про результати спостереження і своєчасно доповідати про них старшому начальнику.

Періодично уточнювати у старшого начальника дані радіаційної і хімічної обстановки в районі дислокації підрозділу при можливих зруйнуваннях АЕС, ядерних боєприпасів і підприємств хімічної промисловості під час ведення бойових дій звичайною зброєю.

Уточнювати обстановку у чергових спостерігачів, узагальнювати відомості підлеглих командирів про результати дій ворога.

Оцінювати обстановку, приймати рішення по організації і проведенню розвідки району зараження.

Після отримання даних розвідки доповідати про рішення по усуненню наслідків (вживання засобів захисту) старшому начальнику. При потребі запитати у нього додаткові сили і засоби для усунення наслідків застосування ворогом ЗМУ і для відновлення боєздатності підрозділа.

Постійно вести облік доз радіоактивного опромінення особового складу.

З наказу старшого начальника виводити підрозділ у незаражений район, для цього організувти проведення радіаційної, хімічної розвідки маршруту просування і району передислокації.

Погоджувати з старшим командиром порядок проведення спціальної обробки підрозділу, зміни обмундирування.

Періодично робити дозиметричний і хімічний контроль забруднення техніки і особового складу підрозділу.

При забрудненні вище допустимих норм організувати проведення спеціальної обробки підрозділу своїми силами або силами підрозділу РХБ захисту.

Уточнювати втрати озброєння військ РХБ захисту і своєчасно подавати заяви на їх поповнення.

Організувати проведення технічного обслуговування озброєння військ РХБ захисту, закріпленого за підрозділами, і його поточний ремонт.

 

Обов`язки командира підрозділу по організації та виконанню заходів захисту від ЗМУ при застосуванні ворогом ядерної зброї

При застосуванні ворогом ядерної зброї командир підрозділу зобов`язаний:

Під час отримання сигналу про безпосередню загрозу застосування ворогом ядерної зброї сховати особовий склад у сховище.

Після ядерної дії уточнити радіаційну обстановку і організувати радіопошук.

Оцінити можливу обстановку у районі дії підрозділу.

Прийняти рішення на порядок дій підрозділу.

При сприятливій радіаційній обстановці організувати розвідку району дислокації підрозділу, виявити об`єм робіт по усуненню нслідків застосування ворогом ядерної зброї.

Організувати усунення наслідків застосування ворогом ядерної зброї.

При високих рівнях зараження місцевості організувати схов особового складу у сховищі з урахуванням графіка зайнятості продовжувати виконання задачі скороченими розрахунками.

Постійно вести облік доз радіоактивного опромінення особового складу.

За наказом старшого начальника вивести підрозділ в незаражений район, для чого організувати проведення радіаційної розвідки маршруту просування і району передислокації.

Погоджувати з старшим командиром порядок проведення спеціальної обробки підрозділу, заміни обмундирування і засобів захисту.

Періодично проводити дозиметричний контроль забруднення техніки і особового складу підрозділу.

Після проведення спеціальної обробки організувати отримання озброєння військ РХБ захисту, а також поповнити втрачені засоби.

 

Обов`язки командира взводу по захисту від зброї масового ураження

Командир взводу зобов`язаний:

Готувати особовий склад до дій за сигналами попередження про безпосередню загрозу застосування ядерної, хімічної, біологичної зброї та оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження.

Забезпечувати правильне використовування об`єктів колективного захисту, безпеку та захист особового складу у районах зруйнувань, завалів, пожеж та при діях в умовах зараження.

Керувати спеціальною обробкою особового складу та техніки.

Слідкувати за правильним використовуванням, змістом та збереженням засобів захисту.

 

Обов`язки командира роти (батареї) по захисту від зброї масового ураження

 

Командир роти зобов`язаний:

Доводити до особового складу установлені сигнали попередження про безпосередню загрозу застосування противником ядерної, хімічної зброї, оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження, відпрацьовувати порядок дій за ними.

Організувати ведення радіаційного, хімічного спостереження, радіаційної, хімічної розвідки.

Організувати радіаційний та хімічний контроль, вести особисто облік радіаційного опромінювання.

Організувати правильне збереження, використання, технічне обслуговування, ремонт засобів захисту.

Організувати правильне використання об`єктів колективного захисту.

Особисто керувати спеціальною обробкою свого підрозділу, дегазацією, дезинфекцією ділянок місцевості та споруд.

 

Обов`язки командира батальону по захисту від зброї масового ураження

Командир батальону (дивізіону) несе повну відповідальність за захист свого підрозділу від ЗМУ та забезпечення РХБ захисту.

Командир батальону зобов`язаний:

Встановити порядок попередження особового складу про безпосередню загрозу застосування противником ЗМУ, зруйнування радіаційно, хімічно небезпечних об`єктів, та дій за цими сигналами.

Доводити до особового складу сигнали оповіщення про РХБ зараження та визначати порядок дій за цими сигналами.

Керувати інженерними роботами по устаткуванню району оборони.

Визначати порядок використовування об`єктів колективного захисту та інших споруд.

Установлювати контроль за підтримкою в районі необхідного санітарно-гігієнічного стану та правил особистої гігієни.

Організовувати ведення радіаційного, хімічного спостереження в районі радіаційної, хімічної розвідки.

Визначати заходи по забезпеченню безпеки особового складу при діях в районах зруйнувань, завалів та порядок їх досягнення.

Організовувати та здійснювати необхідні заходи по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ.

Здійснювати радіаційний та хімічний контроль.

Організовувати здійснювання аерозольної протидії.

 

Організація харчування, зберігання продовольства і води в зараженій місцевості

Приготування їжі організовується на зараженій радіоактивними речовинами ділянках місцевості. Якщо за умов обстановки це неможливо, приготування їжі допускається на зараженій місцевості з потужостями доз ИИ до 1 рад/год. При потужностях доз до 5 рад/год розгортання кухонь повинно проводитись тільки в неметах або накритих брезентами сховищах. Для розгортання кухні потрібна площадка розміром 60х50 м або окоп, розміри якого визначаються габаритами кухні. Грунт навколо намету (окопу), особливо з навітряного боку зволожується.

При зараженні місцевості отруйними речовинами і бактеріальними (біологічими) засобами приготування і вживання їжі допускається здійснювати тільки у сховищах і приміщеннях, які обладнані фільтровентиляційними агрегатами.

Засоби захисту продовольства і води від зараження радіоактивними, отруючими речовинами і бактеріальними (біологічними) засобами приймаються заздалегідь. Продукти харчуваня, які видають особовому складу, загортають в папер і пакети, а ємкості з водою закриваються кришками (пробками). Запаси води і продовольства превозять і зберігають у щільно закритій тарі.

При цьому необхідно контролювати степінь зараження води радіоактивними речовинами.

Допустимі норми зараження радіоактивними речовинами приведені в табл.

Таблиця

Вода	Допустима концентрація	Допустима ступень забруднення, мР/ч
		об’ємом 1,5 л	об’ємом 9 - 10 л
Питна	9 10 -6	0,4	0,9
Для технічних потреб	9 10 -5	4,0	9,0

Особливостями організації харчування особового складу в умовах радіоактивного зараження є:

–  використання іодированної солі в приготуванні їжі;

–  приготування їжі в польових кухнях консервованих і концентрованих продуктів;

–  розташування продовольчих пунктів на дезактивованих площадках з урахуванням реального зараження місцевості;

–  зберігання продовольства в автофургонах і спеціальних контейнерах;

–  видавати готову їжу і харчування особового складу в закритих продезактивірованих спорудах (сховищах), обладнаних системою фільтровентиляції.

 

Дії підрозділів у зонах зруйнування, затоплення і пожеж

 

Порядок дій підрозділів в зонах зруйнування, затоплення і пожеж в кожному конкретному випадку буде визначено умовами обстановки.

Вихід із районів зруйнування їх подолання може бути виконано сходу або після того як будуть зроблені проходи у завалах, зонах воронок і пожеж. Долаючи райони зруйнування сходу, підрозділи повинні по можливості обходити найбільш небезпечні осередки (вогнища), таким чином забезпечити захист особового складу і бойової техніки. Подолання районів зруйнування і пророблення проходів у завалах буде доцільним тоді, коли неможливо зробити їх обхід.

Проходи в лісових завалах пророблюють методом повної розчистки на ширину проїзної смуги, при цьому для розчленування дерев використовується вибуховий спосіб або розпилювання дерев мотопилами.

Порядок улаштовування проходів такий:

–  зробити розвідку завалу і визначити межу проходу;

–  установлюються заряди для розчленування по межі проходу і в місцях переплетіння і підриваються заряди;

–  розчищується прохід від дерев, при цьому ИМР робить прохід шириною 3,5 м, а потім позаду уступом шляхопрокладачі розрирюють до 6 м;

–  очищується проїзна смуга від малих уламків і намічується межа проходу. Взвод при наявності проходу, який дорівнюється 30-50 м/год.

Налагодження загороджувальних смуг для локалізації вогнищ низинних пожеж, які викликають небезпеку при русі по колонним шляхам, може бути забезпечено приданного інженерно-шляхового або інженерно-саперного взводу з темпом 1-4 км/год. Подолання зон затоплення доцільно вести в напрямку, який співпадає з місцями можливого обладнання переправ.

 

Робота командиру підрозділу по забезпеченню захисних об`єктів по повітряному середовищі від радіоактивних, отруючих речовин і бактеріальних засобів

Забезпечення захищених об`єктів з повітряного середовища від радіоактивних, отруючих речовин і бактеріальних засобів здійснюється з метою створення умов життєдіяльності і збереження боєздатності особового складу. Воно досягається очисткою повітря від радіоактивних, отруючих речовин, бактеріальних засобів і шкідливих домішок і регенерацією повітря; контролем складу повітря всередині захищених об`єктів (вміст кисню в режимі фільтровентиляції повинен бути не менше: у сховищах - 19% об`ємн.; в пунктах керування - 20% об`ємн.; вміст вуглекислого газу - не більше: у сховищах - 1% об`ємн.; на пунктах керування - 0,5% об`ємн.).

Експлуатацію регенераційних установок і фільтровентиляційних систем організує командир підрозділу, використовуючи захищену споруду.

Залежно від обстановки зовні споруди і складу повітря всередині споруди можуть встановлюватись режими вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції.

Режим вентиляції встановлюється при відсутності шкідливих домішок в повітрі зовні споруди (спорудження).

Режим фільтровентиляції застосовується при присутності у зовнішньому повітрі отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.

Повна ізоляція споруджень здійснюється в умовах, коли фільтровентиляційні установки не забезпечують очистку повітря від шкідливих домішок.

Необхідний режим роботи засобів фільтровентиляції і ргенерації встановлює командир підрозділу, експлуатаційної споруди.

Контроль за змістом кисню і вуглекислого газу, наявністю отруйних, радіоактивних речовин здійснює спеціально підготовлений особовий склад підрозділу з використанням приладів радіаційної (ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В), хімічної (ВПХР) розвідки і гозового аналізу (ПГА-КМ, ПГА-ДУМ).

Підготовка захищених об`єктів до використання в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження здійснюється:

–  в період будови в захищених об`єктах установлюються системи фільтровентиляції, засоби регенерації і забезпечується герметизація споруджень;

–  по закінченню гарантійних строків робиться заміна фільтрів-поглинателів і регенераційних пластин. Установку фільтрів-поглинателів робить особовий склад, якій експлуатує спорудженя;

–  в період безпосередньої підготовки до ведення бойових дій проводиться перевірка систем фільтровентиляції, засобів регенерації повітря, прилади газового аналізу, радіаційної і хімічної розвідки. Ця перевірка здійснюється під керівництвом командира підрозділу;

–  в умовах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження командир підрозділу встановлює порядок використання сховищ і об`єктів пересувної техніки, обладнаних засобами колективного захисту, визначає черговість відпочинку особового складу у сховищах, режим роботи фільтровентиляційних установок, порядок і періодичність входу (виходу), а також засоби, запобігання попадання в середину захищених об`єктів радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.

Для забезпечення нормальної роботи засобів фільтровентиляції, проведення контролю присутності радіоактивних і отруйних речовин, підтримання внутрішнього порядку і організації входу (виходу) у сховищі з числа особового складу підрозділу призначається наряд (черговий по сховищу і 2-3 днювальних).

В умовах хімічного і бактеріологічного зараження захищених об`єктів, обладнаних системами фільтровентиляції, переводяться в режим фільтровентиляції, а на об`єктах необладнаних системами фільтровентиляції, використовуються засоби регенерації. Рішення на запуск регенераційних установок приймає командир на підставі результатів контролю газового складу повітря (при вмісті кисню в повітрі менше 19% об`єма, а вуглекислого газу - більше 1% об`єма).

В період ядерного застосування ворогом захищені об`єкти, обладнані системою фільтровентиляції переводяться в режим фільтровентиляції після закінчення випадіння радіоактивних речовин.

При наявності у атмосферному повітрі збиткової кількості окису вуглерода (угарного газу), вуглекислого газу, а також при прогриванні повітря вище допустимих температур (вище 60С) системи фільтровентиляції виключаються, а захіщений об`єкт переводять у режим повної ізоляції.

Періодично наряд сховища проводить контроль накопичення радіоактивних речовин в фільтрах-поглинателях з використанням приладів радіоактивної розвідки.

Фільтри-поглиначі з високим вмістом радіоактивних речовин замінюють на нові.

Дії особового складу при підготовці сховища до використання

 

Під час підготовки сховища до використання перевіряють його герметичність, працездатність фільтровентиляційного агрегату (ФВА), наявність освітлення, зв`язку, води, документації, шансового інструменту, вентиляційного захисного устаткування, димохідного захисного пристрою (при наявності печі), сигналізації про вхід і вихід зі сховища, тари під продовольство, а також готується площадка обробки засобів захисту і зброї перед входом до сховища. За командою командира підрозділу “Сховища до схову особового складу підготувати” командири, відповідальні за сховища, призначають наряд по сховищу (чергового і днювальних), проводять інструктах наряда про порядок підготовки сховища, засобам безпеки при користуванні електроприладами і топлення печей, про порядок несення служби і правилам входу у сховище і виходу з нього в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

Черговий по сховищу розкриває сховище, перевіряє наявність освітлення, документації (інструкція черговому по сховищу з правил користування сховищем до зараження і в умовах зараження, інструкція по роботі з ФВА, інструкція з обслуговування ФВА, графік поперемінного схову, сигнали оповіщення і дії особового складу по них, інструкція з дій під час аварійних ситуацій, інструкція днювальному по сховищу, опис майна та інвентаря), шанцевого інструменту для забезпечення аварійного виходу із сховища, сигналізації. Потім черговий перевіряє працездатність ФВА і герметичність сховища, для чого наказує днювальному увімкнути ФВА при роботі від мережі або обертать ручку вентилятора руками, відкривая захищені двері і закриває герметичні двері, при цьому переваіряє їх технічний стан.

При нормально працюючому ФВА у сховищі створюється підпір повітря і клалани перетікання повітря на герметичних дверях відкривається на 1-2 см. При наявності на ФВА покажчика витрати повітря працездатність (продуктивність) ФВА визначається по ньому.

Після перевірки працездатності ФВА черговий перевіряє герметичність входу у сховище, для чого закриває захисні двері.

Якщо захисні двері герметичні, то клапани перетікання повітря на герметичних дверях при працюючому ФВА закриється. За командою чергового днювальний перевіряє на площадці обробки засобів захисту та зброї наявність ганчірок, віничків, ємкостей для розчинів, освітлення площадки, наявність вішалки для захисного одягу і зброї у передтамбурі, наявність і закріплення ВЗУ і ДЗУ на сховищі. Потім черговий разом з днювальним приносять у сховище бочонок з водою. Про готовність сховища до використання черговий по сховищу доповідає командиру підрозділу.

 

Основні правила експлуатації сховища

Відповідальність за виконання правил користування сховищєм покладається на командира підрозділу, а спостереження за їх виконанням - на чергового і днювального по сховищу.

У обов`язки чергового і днювального входить:

–  керівництво і спостереження за порядком входу до сховища і вихіду з нього;

–  призначення наряду з особового складу підрозділу для обертання ручки вентилятора;

–  спостереження за режимом роботи ФВА, опалювального обладнання, справністю ВЗУ і ДЗУ, станом герметичних і захисних дверей;

–   забезпечення контролю за складом повітря у сховищі при допомозі приладів радіаційної і хімічної розвідки і газового контролю;

–  негайне гасіння печі, яка топиться, при спрацюванні ДЗУ;

–  одержання рукоятки вентилятора під час провітрювання сховища перед входом чергової зміни особового складу на відпочинок;

–  прибирання приміщення і паління печі.

Особовий склад підрозділу, котрий знаходиться у сховищі, повинен завжди мати з собою протигази, індивідуальні аптечки, індивідуальні засоби спеціальної обробки.

Захистні і герметичні двері повинні бути постійно закриті на засуви. Забороняється відчиняти захисну і герметичні двері для провітрювання сховища. В усіх випадках провітрювати сховище можно при допомозі ФВА.

У момент застосування ЗМУ забороняється входити до сховища і виходити з нього.

Сховище має таке обладнання:

–  шанцевий інструмент (2-3 лопати, сокира, лом, кірка-мотига);

–  запас води і продовольства на 7 діб;

–  запас дров ( при наявності печі у холодний час), пісок для гасіння печі;

–  засоби дегазації і дезінфекції (ДТС-ГК і вода);

–  технічні засоби індікації ОР і РР (ВПХР, ДП-5Б), також прилад газового аналізу на кисень ПГА-КМ;

–  документація, освітлення, зв`язок, сигналізацію про вхід до сховища.

Порядок входу до сховища в умовах зараження такий:

–  особовий склад у індивідуальних засобах захисту підходе до раніше зробленому перекритому тупіку в 10-15 м від входу у сховище або на обладнаному площадку перед сховищем;

–  у перекритому тупіку (на площадці) особовий склад робить часткову обробку зброї і засобів захисту;

–  перша пара проходе до тамбуру (або місця, вказаного командиром), знімає зброю, знаряддя, індивідуальні засоби захисту (за виключенням протигазу), протигазову сумку, головні убори, шинелі, рукавиці, розвішує майно на гвіздки, вбиті у одяг крутості (у стіну);

–  перша пара входить до першого тамбура, зачиняє за собою захисні двері, чекає в тамбурі три хвилини, потім відкриває герметичні двері в другий тамбур, переходять до нього, зачиняють за собою двері і подають команду установленим сигналом на вхід наступної пари до першого тамбуру;

–  через три хвилини перша пара відчиняє останні двері, входить до сховища, зачиняє за собою двері і подає команду установленим сигналом на вхід наступної пари до другого тамбуру;

–  наступні пари входять до сховища з додержанням усіх вказаних вище правил, командир входить до сховища останнім.

Під час входу особового складу до сховища ФВА повинен працювати з максимальною продуктивністю.

Охорона зброї і майна, залишеного у передтамбурі (на площадці), покладається на спостережний пост, виставлений командиром.

Категорично забороняється входити до сховища особовому складу з очевидними плямами ОР на обмундируванні і звутті, а при заражені місцевості РР - з пилом, брудом або снігом на обмундируванні і взутті.

Під час розташування особового складу на відпочинок в першу чергу повинні бути зайняті верхні нари, а потім - нижні, при цьому необхідно виключити розташування ніг однієї людини у головах (або над головою) іншої. Забороняється швидке або зайве ходіння по сховищу.

Черговий (днювальний) по сховищу при допомозі ВПХР визначає наявність ОР в повітрі споруди, результати замірів відповідає командирові. Якщо небезпека пораження відсутня, командир дає команду: “Протигази зняти”. В іншому випадку протигази не знімають до повного провітряння сховища.

При зараженні місцевості тільки радіоактивними речовинами підлога сховища і тамбурів змочується водою, а нари обтирають вологою гончіркою, для того, щоб запобігти утворення пилу. В цьому випадку особовий склад, який увійшов до сховища, знімає протигази зразу після входу до сховища.

При зараженні місцевості і повітря біологічними засобами, якщо вхід до сховища дозволений після часткової санітарної обробки, зробленої у звичайному обсязі особовий склад в продовж всього часу перебування у сховищі протигази не знімає (можлива заміна протигазів на респиратори).

Якщо в підрозділі є змінний комплект обмундирування, то під час часткової обробки особовий склад переодягається. В цьому випадку перші 30 хвилин перебування особового складу у сховищі протигази не знімають, потім можуть бути зняті на 1,5-2 години.

Вихід із сховища аналогічний входу до нього, або без затримки особового складу у тамбурі. Командир виходить першим. ФВА працює з максимальною продуктивністю. Увесь особовий склад у сховищі перебуває в протигазах.

 

Організація поперемінного відпочінку і вживання їжі особовим складом в умовах зараження

Відпочінок особового складу в умовах радіоактивного або хімічного зараження командир підрозділу організовує у сховищах, обладнаних фільтровентиляційними агрегатами або на незараженій місцевості поза позицією. Час на доставку особового складу автомобільним транспортом на бойову позицію з району відпочинку, з досвіду навчань, не повинен бути більше ніж 20 хвилин. Відпочинок поза позицією організується при зараженні її отруйними речовинами.

Вживання їжі в умовах радіоактивного зараження при потужності доз JJ до 5 рад/г командир підрозділу організовує поза укриттям, при більш високих потужностях доз JJ і в умовах хімічного зараження - тільки у сховищах або машинах, обладнаних фільтровентиляційними агрегатами.

В умовах зараження їжа до сховища доставляється в термосах, які покладено у двійні поліетиленові мішки.

Перед тим як подати термоса до схову верхній поліетиленовий мешок обробляють дезактивуючими (дегазуючими) розчинами і знімають. При пошкодженні верхнього мішка обробляється і знімається внутрішній мішок.

Передача їжі до сховища робиться з дотримання правил входу до сховища в умовах зараження. При передачі їжі до сховища нештатний хімік-рзвідник проводить контроль повноти дегазації (дезактивації) тари приладами ВПХР (ДП-5Б).

 

Дії особового складу за сигналами оповіщення

По сигналу оповіщення “Повітряна тривога” особовий склад повинен негайно укритись в інженерних спорудженнях, броньованій військовій техніці, у складках місцевості, прийняти заходи по захисту себе, військової техніки, матеріальних засобів і джерел з водою від зараження отруйними речовинами і бактеріальними (біологічними) засобами.

По сигналу оповіщення “Радіаційна небезпека” особовий склад, який знаходиться поза укриттям, в усіх випадках негайно надягає респиратори та засоби захисту шкіри (захисний плащ на зразок комбінезону), а при знаходженні в укриттях і спорудженнях без фільтровентиляційних пристроїв, а також у закритих машинах і агрегатах тільки респиратори. В подальшому, після випадіння радіоактивних речовин і при відсутності пилоутворення, за распорядженням командира підрозділу особовий склад поза укриттям може діяти тільки у захисних панчохах, а при знаходженні в укриттях, спорудженнях і машинах - без засобів захисту.

По сигналу оповіщення “Хімічна тривога” особовий склад, який знаходиться на відкритій місцевості, негайно одягає протигази та засоби захисту шкіри (захисний плащ на зразок комбінезона), а особовий склад, який знаходиться у закритих спорудженнях, укриттях, машинах, негайно одягає протигази.

В усіх випадках по сигналам оповіщення особовий склад, вільний від виконання задач на відкритій місцевості, займає сховище і спорудження та герметизує їх. Люки, двері та вікна споруджень, спеціальних і транспортних автомобілей зачиняються. Вентиляційні системи без фільтрів вимикаються, і споруджння переводять на режим внутрішньої циркуляції повітря, а при наявності фільтровентиляційних пристроїв - на режим фільтровентиляції. Вхід і вихід з укриттів і споруджень здійснюється тільки за командами командирів підрозділів.

Можливість зняти засоби захисту визначають командири підрозділів самостійно, дивлячись на результати контролю за зараженням повітря і місцевості при допомозі приладів радіаційної і хімічної розвідки.

 

Технічне обслуговування засобів індивідуального захисту

При щоденному технічному обслуговуванні засобів індивідуального захисту проводиться їх зовнішній огляд, зчищається з них пил, бруд, іржа, після чого їх просушують; перевіряють комплектність протигазів, поповнюють витрачені матеріали, усувають несправності, проводять заміну і подфарбовують окремі деталі.

Щоденне технічне обслуговування засобів індивідуального захисту робиться після занять, а також в години відведені для догляду за озброєнням і військовою технікою. Окремі несправності засобів індивідуального захисту усуваються безпосередньо у підрозділах з використанням ремонтного ящику засобів захисту під керівництвом хімічного інструктора або хімічного майстра.

Зіпсовані засоби захисту, котрі не можна відремонтувати у підрозділі, здають у майстерню.

Періодичне технічне обслуговування засобів індивідуального захисту передбачає виконання всього обсягу робіт щоденного технічного обслуговування, а також перевірку опору постійного струму повітря протигазових коробок, усунення несправностей у обсязі поточного ремонту, перевірку герметичності окремих вузлів та деталей, перевірку захисних властивостей виробу.

Технічна перевірка і підгонка протигазів робиться в наметі (приміщенні) з ОР подразнюючої дії при отриманні протигазів. Періодичне технічне обслуговування засобів індивідуального захисту робиться два рази на рік.

 

Обов`язки командира відділення по збереженню озброєння військ РХБ захисту в підрозділах

 

Озброєння військ РХБ захисту, видане особовому складу для використання, зберігають у підрозділах. Командир відділення зобов`язаний знати правила зберігання озброєння військ РХБ захисту.

Розрізнюють два види зберігання: короткочасне (до одного року) і довгострокове (більше одного року).

У опалювальних приміщеннях повинні знаходитись: засоби радіаційної розвідки та дозиметричного контролю, газосигналізатори усіх типів; реактиви та лабораторні прилади; замерзаючі дегазуючі і дезінфікуючі засоби.

Обов`язки командира відділення по утриманню і технічному обслуговуванню озброєння військ РХБ захисту

Методика та періодичність проведення контрольних поглядів. Контрольні огляди озброєння військ РХБ захисту робляться з метою перевірки технічного стану, правильності використання, зберігання, обслуговування та бойової готовності озброєння військ РХБ захисту.

Командир відділення зобов`язаний щоденно робити контрольний огляд всього озброєння військ РХБ захисту і засобів захисту відділення.

Під час контрольного огляду фільтруючі і ізолюючи протигази перевіряються: цілість лицевої частини, відсутність проколів та поривів; цілість і правильність зборки переговорного пристрою; цілість окулярного вузла та наявність прихисних кілець; справність частин клапанної коробки та видихних клапанів, справність накидної і ввинтової гайки та наявність гумових прокладочних кілець; цилісність протигазової коробки і справність різьби і вінчика горловини; цілість гідрофобного трикотажного чохла; наявність незапотіваючої плівки або спеціального олівця, мембран та їх придатність; цілість і справність частин сумки для протигазу.

У ізолюючому протигазі додатково перевіряють: цілість обтюратора у лицевій частині а також загубника і носового затиска; цілість з`єднувальної трубки і міцність кріплення ніпелів, а також відсутність зазубрин на скосах бортиків і кільцевому виступі ніпеля; цілість регенеративного патрона, наявність і справність пускового пристосування; справність і цілість дихального мішка, клапана збиткового тиску та пристосування для додаткової подачі кисню; наявність і стан пускового брикету, а також коробок з ампулами і незапотіваючими плівками.

Під час контрольного огляду респиратора Р-2 перевіряють: наявність і стан клапанів вдоху і видоху; міцність кріплення розтягуючої стрічки наголовника до полумаски и носового затиску до зовнішньої оболонки; відсутність пошкоджень фільтруючого матеріалу зовнішнього шару, наголовника і екрана клапана видоху; цілість внутрішньої поліетиленової оболонки; цілість поліетиленового пакувального пакета і кільця.

Під час контрольного огляду захисного одягу перевіряють: цілість тканини і еластичність гумового шару; справність застібаючих пристосувань та міцність пришивки хлястиків, петель, стрічок, шлевок, зав`язок і т.ін.; відсутність іржі на металевих деталях; стан проклеючої стрічки по швах; у чобіт та рукавиць - відсутність розривів, проколів, тріщин, на гумі. До контрольного огляду приладів радіаційної і хімічної розвідки входить: зовнішній огляд приладів; перевірка наявності і стану всього майна, яке входить до комплекту прилада; перевірка працездатності приладу; перевірка наявності і стану експлуатаційної документації, правильності ведення формулярів та листів щоденного обліку праці приладів.

Контрольний огляд робиться не розкриваючи опечатаної електричної схеми прилада.

 

Оцінка технічного стану, догляду і зберігання зброї РХБ захисту

Під час проведення контрольних оглядів командир відділення зобов`язаний вміти дати оцінку технічному стану, догляду та збереженню озброєння військ РХБ захисту.

Технічний стан окремого зразка озброєння війстк РХБ захисту оцінюється:

“відмінно”, якщо зразок справний, всі технічні характеристики відповідають вимогам експлуатаційної документації;

“добре” - теж, що і для оцінки “відмінно”, але мають несправності, які можуть бути усунені, обслугою з використанням возимого комплекту ЗІП під час контрольного огляду;

“задовільно” - теж, що і для оцінки “відмінно”, але мають насправності, які можуть бути усунені у ремонтній майстерні військової частини не знімаючи і не розбираючи агрегатів і апаратури за час, який дається на щоденне технічне обслуговування даного зразка;

“незадовільно”, якщо зразок зіпсований, не оформлений актом і не переданий до ремонтної майстерні або одним із спеціалістів родов військ і служб зразку виставлена незадовільна оцінка.

При наявності на виробі і в комплекті до нього змірювальних приладів, судин високого тиску, неперевірених і не освідомленних в установлені строки, технічний стан такого виробу оцінюється “незадовільно”.

Індивідуальна оцінка за догляд і збереження озброєння військ РХБ захисту визначається по кількості недоліків, які були знайдені при перевірці даного виробу і ставиться: “відмінно”, якщо недоліків не виявлено; “добре”, якщо виявлено не більше двох недоліків; “задовільно”, якщо мають не більше трьох недоліків; “незадовільно”, якщо виявлено більше чотирьох недоліків.

 

Надягання протигазу

Вихідне положення: склад взводу (відділення), котрий навчається, знаходиться на позиції, у бойовій або спеціальній техниці, відпочивають на привалі. Протигази та респіратори в “походному” положенні.

Порядок надягання протигазу.

Протигази надягаються за командою “Гази”, котра подається раптово. За цею командою необхідно:

–  стримати дихання, заплющити очі, взяти зброю на ремінь (покласти на землю або поставити у опори);

–  зняти головний убір, а при зпущеному підборідочному ремні відхинути головний убір назад;

–  лівою рукою взяти за дно протигазової сумки, а правою рукою вийняти маску так, щоб великі пальці рук були зовні, а решта в середині;

–  підняти лікошь на рівень плеча, прикласти нижню частину шлома-маски під підборідок і різким рухом вгору та назад натягнути шолом-маску на голову так, щоб не було зморшок, а окуляри щоб були на рівні очей;

–  ліквідувати перікос та зморшки, якщо вони утворилися при надяганні шолома-маски, зробити ривний видих, розплющити очі та відновити дихання;

–  надягнути головний убір, якщо це не було зроблено заздалегідь.

 

Порядок надягання респіратору

Респіратори надягаються за командою “Респіратори надягнути”, яка подається раптово. Для надягання респіратору Р-2 необхідно:

–  зняти головний убір або при зпущенному підборяточному ремні відкинути головний убір назад;

–  вийняти респіратор з протигазової сумки, надягнути напівмаску на обличчя так, щоб підбородок та ніс розмістилися в середині її, одна нерозтягнутій торочці оголів`я розмістилася на тіменній частині голови, а друга - на потилиці;

–  притиснути кінці носового зажиму к носу та зробити 2-3 глибоких видиха;

–  надягнути головний убір та застебнути клапан протигазової сумки;

–  стежити за клапаном приляганням респіратору до обличчя у процесі користування.

У випадку збирання вологи в середині респіратору відтягнути респіратор від підбородку донизу та злити її.

Надягання загальновійськового захисного комплекту та протигазу

Вихідні положення: склад взводу, котрий навчається у складі відділення (взводу) знаходяться у районі розташування, в укриттях або на машинах.

Порядок надягання засобів захисту.

Надягання захисного комплекту (плаща у рукавів) на незараженій місцевості робиться за командою “Плащ в рукави, панчохи, рукавиці надягнути. Гази”. За цією командою необхідно:

–  покласти зброю на землю або поставити її до якої-небудь підпори;

–  заправити куртку в штани та розправити клапани у імпрегнірованному обмундируванні;

–  надягнути захистні панчохи;

–  потягнути за тісьму, призначену для розкриття чохла (разгорнути плащ);

–  надягнути плащ в рукави, накинути відлогу на голову і застегнути борти плащу, попустивши з`єднальну трубку протигазу між другим та третім шпеньками зверху;

–  надягнути підшлемник та рукавиці;

–  застебнути хлястики рукавів, надягнути петлі на великі пальці кісток рук (у нових зразків);

–  взяти зброю “на ремень”.

Надягання загальновійськового захисного комплекту у вигляді комбінезону робиться на незараженій місцевості (в укритті, поміщення і т.ін.) за командою “Захисний комплект надягнути. Гази”. За цією командою необхідно:

–  зброю покласти на землю або поставити до якої-небудь підпори;

–  зняти сумку з протигазом, спорядження, головний убір та покласти їх на землю;

–  заправити куртку в брюки та розправити клапани у імпрегнірованному обмундируванні;

–  надягнути захисні панчохи;

–  потягнути за тісьму, призначену для розкриття чохолу;

–  натягнути плащ в рукави;

–  звільнити кінці торочок з напівобручок на чохлі, протянути їх в напівобручки по низу плащу та закріпити;

–  застебнути на центральний шпеньок центральні тримачі шпеньків з початку правою, а потім лівою рукою поли плащу та закріпити їх закріпками;

–  застибнути бокові хлястики плащу на шпеньки, обгорнувши їх заздалегідь довколо ніг під колінками;

–  застебнути поли плащу, залишивши незастебнутими два верхніх шпенька (держача);

–  надягнути поверх плащу снарядження і протигаз;

–  перевести протигаз у “бойове” положення;

–  надягнути підшлемник на головний убір, а потім капюшон на голову;

–  застебнути решту шпеньків плащу та хлястик капюшону;

–  надягнути рукавиці;

–   взяти зброю “на ремінь”.

 

Порядок зняття засобів захисту шкіри

–  встати обличчям до вітру;

–  розстебнути шпеньки хлястиків панчох, плаща;

–  зняти три закріпки, розстебнути поли плащу до центрального шпенька та середні хлястики захисних панчох;

–  зняти протигазну сумку і вийняти з неї протигазову коробку, залишив її вільно висіти на з`єднальній трубці, сумку покласти позаду себе;

–  зняти спорядження та покласти поряд з протигазовою сумкою;

–  взяти ліву полу плащу лівою рукою, а праву полу - правою рукою коло центрального шпенька і розтебнути борти плащу;

–  розстебнути хлястик капюшона і зняти капюшон назад, на спину;

–  зняти петлі рукавів з великих пальців (розстебнути хлястик рукавів);

–  витягуючи руки з рукавів, водночас зняти рукавиці;

–  зкинути плащ назад зовнішньою стороною до низу;

–  розв`язати тісімки, плащ впаде на землю;

–  зробити крок уперед, навернутися кругом (спиною до вітру), розв`язати тісімки захисних панчох від брючного ременю та зняти захисні панчохи у наступній послідовності: з початку зняти обидва захисних панчохи до половини, а потім, притиснувши праву захисну панчоху до землі, зняти її і зробити крок назад правою ногою, те ж саме проробити при знятті лівої захисної панчохи;

–   зняти підшоломник;

–  заплющити очі, затримати дихання та, піддягаючи шолом-маску великим пальцем з потиличної частини голови, зняти протигаз;

–  повернутися обличчям до вітру, розплющити очі, відновити дихання.

 

Дії військовослужбовців (підрозділів) по спалаху ядерного вибуху

У мить спалаху ядерного вибуху особовий склад застосовує міри захисту по команді або самостійно. При знаходженні в транспортних і спеціальних машинах та інших видах техніки особовий склад по спалаху ядерного вибуху повинен швидко прихилитися або лягти на дно машини. Командири та водії прихиляються нижче повітряного скла, щоб уникнути поразки світовим випромінюванням та відламками скла. Особовий склад, розташований за межами машини, по спалаху ядерного вибуху повинен використати фортифікаційні спорудження або захисні якості місцевості.

В окопі, траншеї, ході зв`язку необхідно лягти на дно. При наявності горба лягти за протилежну сторону від вибуху. В придорожній канаві лягти на дно уздовж канави. В яру (вирва) лягти на дно, притулившись до стінки , повернутої до сторони вибуху. У всіх перелічених випадках необхідно лягти обличчям донизу, кисті рук прибрати під себе. Якщо у мить ядерного вибуху в 2-3 кроках знаходиться бліндаж або сховище, то для захисту необхідно швидко зайняти це сховище та щільно закрити його двері.

У випадку, коли ніякого сховища немає, необхідно швидко перевернутися до вибуху спиною, лягти на землю обличчям донизу, підняти комір шинелі (куртки) та підібрати під себе кисті рук та зброю.

У всіх випадках при ядерному вибусі необхідно щільно заплющити очі, щоб уникнути осліплення і можливої втрати зору, використовуючи при цьому засоби захисту очей, особливо в темний час доби.