3.3 Рельєф дна

За характером рельєфу і гідрологічним особливостям Каспій зазвичай підрозділяють на Північний Каспій, Середній Каспій і Південний Каспій. Північний Каспій (площа близько 80 тис. км2) — наймілководніша частина моря з глибинами 4—8 м. Рельєф дна — слабо хвиляста акумулятивна рівнина з серією банок і акумулятивних островів, так званий Мангишлакський поріг, що відокремлює Північний Каспій від Середнього. В межах Середнього Каспія (площа близько 138 тис. км2) виділяється Дербентська западина (найбільша глибина 788 м), шельф і материковий схил, ускладнений підводними обвалами і каньйонами; на північному, досить пологому схилі, виявлені релікти стародавніх річкових долин. На півдні западина Середнього Каспія відокремлена від западини Південного Каспія Апшеронським порогом, на якому розташований ряд банок і островів. Западина Південного Каспія (найбільша глибина 1025 м), що становить близько 1/3 площу моря, у західного і південного (іранського) узбережжя має вузький шельф, у східного узбережжя шельф значно ширший. Дно западини є плоскою абісальною рівниною. У північній частині западини наголошується декілька підводних хребтів північно-західного і південно-східного простягання.

3.4 Клімат

Головні барічеські центри, що визначають атмосферну циркуляцію в Прикаспійський області , — відроги азіатського максимуму взимку і відроги азорського максимуму і південно-азіатського мінімуму влітку. Характерними рисами клімату є: значна континентальність, переважання антіциклональних умов погоди, сухі вітри, сувора морозна зима (особливо в північній частині), різкі температурні зміни протягом року, бідність опадами (виключаючи південно-західну частину водоймища). На атмосферних фронтах розвивається циклонна діяльність, що також є важливим елементом клімату і погоди на Каспії. У північній і середній частинах Каспію з жовтня по квітень переважають вітри східних румбів, з травня по вересень — північно-західних румбів; у південній частині моря найрізкіше виражений мусонний характер вітрів. Найсильнішими вітрами відрізняється район Апшеронського півострова (бакинський норд, що дме, головним чином, восени), східне узбережжя середньої частини і північно-західний район північної частини; тут часті шторми, при яких швидкість вітру сягає більше 24 м/сек.

Середня багаторічна температура повітря теплих місяців (липень — серпень) над всім морем рівна 24—26 °С, абсолютний максимум (до 44 °С) є на східному узбережжі. У зимові місяці температура змінюється від —10 °С на півночі до 12 °С на півдні. Над морем випадає в середньому 200 мм опадів на рік, на західному узбережжі — до 400 мм, на посушливому східному — 90—100 мм, в субтропічній південно-західній частині узбережжя — до 1700 мм. Випаровування з більшої частини поверхні моря досить велике — до 1000 мм на рік; у східній частині Південного Каспія і в районі Апшеронського півострова — до 1400 мм на рік.


РОЗДІЛ IV. ГІДРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

 

4.1 Загальні положення

Каспій має характеристики, загальні як для морів так і для озер. Хоча він часто згадуються в якості найбільшого в світі озера, але фактично це не прісноводна водойма, що й підтверджує історія його формування та процеси які відбуваються в ньому. Волга (близько 80% від припливу) і Урал скидають свої води в Каспійське море, але в нього немає природного відтоку крім випаровування. Таким чином, Каспій ще й має ознаки екосистеми з закритим басейном, зі своїм власним рівнем моря, історією, й вони тепер (десятки мільйонів років) незалежні від процесів та рівня світового океану. Рівень Каспію падає і піднімається, часто й швидко, багато разів протягом століть. Весь цей час, рівень моря мінявся синхронно з гідрологічними особливостями ріки Волга, яка, в свою чергу, залежить від кількості опадів у своїх багаточисельних водозбірних басейнів. А там кількість опадів пов'язані з коливаннями в розмірі Північноатлантичної депресії, які приходять ззовні та доволі віддалені, а вони в свою чергу, страждають від циклів у Північноатлантична осцілляції. Таким чином, рівень в Каспійському морі відносяться до впливу атмосферних умов, в Північній Атлантиці за тисячі миль на північ і захід від цієї території. Ці фактори роблять Каспійське море цінним місцем для вивчення причин та наслідків глобальної зміни клімату. Каспій має характеристики, загальні як для морів так і для озер. Хоча він часто згадуються в якості найбільшого в світі озера, але фактично це не прісноводна водойма, що й підтверджує історія його формування та процеси які відбуваються в ньому. Волга (близько 80% від припливу) і Урал скидають свої води в Каспійське море, але в нього немає природного відтоку крім випаровування. Таким чином, Каспій ще й має ознаки екосистеми з закритим басейном, зі своїм власним рівнем моря, історією, й вони тепер (десятки мільйонів років) незалежні від процесів та рівня світового океану. Рівень Каспію падає і піднімається, часто й швидко, багато разів протягом століть. Весь цей час, рівень моря мінявся синхронно з гідрологічними особливостями ріки Волга, яка, в свою чергу, залежить від кількості опадів у своїх багаточисельних водозбірних басейнів. А там кількість опадів пов'язані з коливаннями в розмірі Північноатлантичної депресії, які приходять ззовні та доволі віддалені, а вони в свою чергу, страждають від циклів у Північноатлантична осцілляції. Таким чином, рівень в Каспійському морі відносяться до впливу атмосферних умов, в Північній Атлантиці за тисячі миль на північ і захід від цієї території. Ці фактори роблять Каспійське море цінним місцем для вивчення причин та наслідків глобальної зміни клімату.

Площа і об'єм води Каспійського моря значно змінюється в залежності від коливань рівня води. При рівні води -26,75 м - площа складає приблизно 371 000 км квадратних кілометрів, обсяг води - 78648 кубічних кілометрів, що становить приблизно 44 відсотка світових запасів озерних вод. Максимальна глибина Каспійського моря - в Південно-Каспійській западині, близько 1025 метрів від рівня його поверхні. За величиною максимальної глибини Каспійське море поступається лише Байкалу (1620 м) і Танганьїці ( 1435 м). Середня глибина Каспійського моря, розрахована за багатографічною кривою, становить 208 метрів. У той же час північна частина Каспію - мілководна, її максимальна глибина не перевищує 25 метрів, а середня глибина - 4 метри.

 


Информация о работе «Каспійське море як географічний об'єкт»
Раздел: География
Количество знаков с пробелами: 51282
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
22879
1
0

... і даних для морських прибережних вод Англії й сусідніх морів (Laslett, 1995), де максимальні концентрації металів склали: цинк 25; мідь 4.7; кадмій 0.13; свинець 1.1; нікель 9.4 мкг/л, з показниками води Каспійського моря, простежується деяке перевищення рівнів ряду металів з перевагою особливо токсичних - кадмію й свинцю. Ґрунти. Нагромадження перехідних і важких металов у донних відкладеннях ...

Скачать
37343
0
14

... і 73% на Приполярному Уралі). Це пояснюється великою кількістю опадів, що випадають у вигляді снігу, на західному схилі, ніж на східному. Річна швидкість руху льодовиків доходить в їх осьовій частині до 4-5м )льодовик Інституту географії). Льодовики Уралу знаходяться в стадії деградації, так як переважає кількість років з від’ємним балансом речовини. За розрахунковими даним, висота кліматичної ...

Скачать
45976
1
0

... а також білобрюхим тюленем. Деякі види тварин, що не мешкають в Чорному морі, часто заносяться в нього через протоки Босфор і Дарданелли течією або припливають самостійно [11]. Порівняльна таблиця Чорного та Червоного морів Показник Червоне море Чорне море Площа 460 тис. км² 422 тис. км² Глибина 3039 м 2210 м Середня температура січня 15,5° на півночі, 24° - на півдні в ...

Скачать
33965
0
0

... - 70 т. Виробництво продукції тваринництва зросло на 3,7%, а в цілому сільськогосподарської продукції на 12%. З другої половини 1990-х років відбувається зростання капіталовкладень в різні галузі економіки (у 1996 він збільшився на 65%, в 1997 - на 67%, в 1998 - на 45%), насамперед за рахунок позабюджетних коштів. За період з 1996 по 2000 сума іноземних інвестицій склала 5 млрд. дол До 50% ...

0 комментариев


Наверх