Японія як економічний гігант, що завоював значні сегменти світового ринку в період 1951 -1970 років
Подальший розвиток ринкової економіки у Франції, США й Південній Кореї
Характеристика створеного в 1957 році економічного угрупування (Європейського економічного співтовариства ЄЕС) основних країн Західної Європи
Навигация
Характеристика створеного в 1957 році економічного угрупування (Європейського економічного співтовариства ЄЕС) основних країн Західної Європи
Різні моделі змішаної економіки й національні особливості післявоєнного відновлення економіки в різних країнах (період 1945-1970 рр.)
41562
знака
0
таблиц
0
изображений
5 Характеристика створеного в 1957 році економічного угрупування (Європейського економічного співтовариства ЄЕС) основних країн Західної Європи
Європейський платіжний союз у значній мірі сприяв розвитку обміну між західноєвропейськими країнами з моменту свого створення в 1958р. Із цією датою пов’язані перші кроки "Загального ринку", успіхи якого незаперечні. Однак європейське будівництво не завжди йшло гладко.
Після невдалої спроби створити західноєвропейську транспортну організацію, на перший план вийшов проект "Загального ринку", тобто регіонального економічного союзу, де поступово усуваються митні тарифи між країнами-учасницями при збереженні мит для третіх країн. У цьому складається відмінність загального ринку від зони вільної торгівлі, що не проводить дискримінації між її учасниками й іншими країнами. Прикладом подібного об’єднання може служити Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), створена в 1959р. під егідою Великобританії. На першому етапі в її склад входили Швеція, Швейцарія, Данія, Австрія, Норвегії й Португалія. Пізніше до ішх приєдналися Ліхтенштейн, Фінляндія й Ісландія.
25 березня 1957р. був підписаний Римський договір про утворення "Загального ринку". Краіни-учасниці вирішили поглибити регіональну інтеграцію, початок якої було покладено Європейським об'єднанням вугілля й сталі (ЄОВС). Після висновку Паризького договору від 18 квітня 1951р. ЄОВС стало координатором торгівлі вугіллям і сталлю між Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Італією, ФРН і Францією. Наділене наднаціональними органами керування, ЕОВС активно сприяло зростанню виробництва й модернізації чорної металургії й вугільної промисловості країн-учасниць. Однак дуже швидке поняття "модернізація" стало синонімом масових звільнень і недовантаження виробничих потужностей. У цей час Європейське об'єднання вугілля й сталі, є складовою частиною ЄЕС.
Вільне переміщення товарів й усунення митних бар’єрів усередині Європейського економічного співтовариства є найважливішим досягненням регіонального об’єднання, початок якому було покладено 1 січня 1958р. шляхом зниження на 10% митних тарифів у взаємній торгівлі шости країн, що підписали Римський договір. Остаточне скасування тарифів відбулося 1 липня 1968р., на два роки раніше, ніж передбачалося спочатку. Торгівля між країнами "Загального ринку" розвивалася дуже динамічно, аж до першої нафтової кризи.
Цим зумовлюється той факт, що в 1973р. до "Загального ринку" приєдналася Великобританія, Ірландія й Данія. Однак функції ЄЕС не обмежувалися тільки регулюванням відносин усередині "Загального ринку". ЄЕС виступив як загальний представник країн-учасниць на багатобічних торговельних переговорах у рамках ГУТТ (Генеральна угода щодо тарифів та торгівлі).
Сільськогосподарський загальний ринок являє собою найбільш досконалу конструкцію ЄЕС, але саме він викликає значні дорікання ззовні. Це пов’язане з тим, що якщо в сфері промисловості західноєвропейські країни значно скоротили ввізні мита й навіть уклали угоди про скасування мит з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), то в області торгівлі сільськогосподарськими продуктами зберігається досить високий загальний зовнішній тариф і система преференцій ЄЕС.
Загальна сільськогосподарська політика грунтується на основних принципах, що прямо випливають із положень Римського договору:
- вільне переміщення товарів;
- преференції ЄЕС;
- єдність ринку;
- єдність цін;
- фінансова солідарність.
Її ціль полягає в тому, щоб забезпечити виробникам сільськогосподарської продукції досить високі ціни для стимулювання виробництва й зберігання конкуренції, що сприяє збільшенню продуктивності праці. Для цього ціни ЄЕС були встановлені на рівні, що відрізняється від рівня світових цін (звичайно більш високому). Спеціальний орган, який називається Європейський фонд орієнтації й гарантування сільського господарства (ЄФОГСГ), підтримує мінімальні ціни на кожен вид продукції, що є предметом угоди в рамках ЄЕС.
Як указує його назва, ЄФОГСГ виконує функцію механізму орієнтації. Ще в 1968р. був підготовлений меморандум, у якому визнано необхідним: стимулювати скорочення окремих видів продукції сільського господарства, надавши в той же час фінансову допомогу власникам ферм.
Уругвайський раунд переговорів, що почався в рамках ГУТТ в 1986р., продовжив традицію багатобічних торговельних переговорів. Мова йшла про лібералізацію обмінів сільськогосподарськими товарами й послугами. Переговори виявилися безрезультатними через непримиренні розбіжності між США й 12 європейськими державами з питань про торгівлю сільськогосподарською продукцією. В 1992р. західноєвропейські країни відкинули "диктат" американців, і довгочікувана угода не була підписана.
Союзниками США на переговорах в Уругваї виступили найбільші експортери сільськогосподарської продукції, такі, як Австралія, Нова Зеландія, Аргентина, Бразилія й т.д. Вони протестували проти протекціоністських бар’єрів, установлених на зовнішніх кордонах ЄЕС, що вели до дискримінації третіх країн і змушували західноєвропейського споживача купувати більш дорогі сільськогосподарські продукти й у менш оптимальному наборі. Із цієї причини країни Західної Європи, що імпортують велику кількість продовольства, зокрема Великобританія, висловилися за скасування єдиної сільськогосподарської політики ЄЕС або за її пом'якшення в напрямку зниження цін, що гарантуються виробникам сільськогосподарської продукції.
В свою чергу, країни-експортери продовольства, у тому числі Франція, заявили, що логіка лібералізму призведе до того, що сільське населення інших регіонів буде позбавлено засобів до існування й виявиться змушеним переселятися в міста. Отже, збереження необхідного рівня зайнятості в країні виправдовує в якомусь ступені протекціонізм у відношенні національного сільського господарства.
ВИСНОВКИ
У процесі виконання даної контрольної роботи ми розглянули події, що відбувалися в різних країнах у післявоєнні роки. Вивчення економічної історії як нашої, так і інших країн, дає нам змогу та розуміння процесів, що відбуваються зараз у економіках різних країн (у тому числі і нашої) та можливі наслідки від подій.
Також нами були розглянуті різні моделі змішаної економіки, що вже діють у світі. Ми змогли проаналізувати сильні та слабкі сторони кожної з цих моделей.
З огляду на викладений матеріал ми можемо стверджувати, що у всіх випадках для відновлення економіки необхідно та доцільно було активне втручання держави в економічні процеси.
Проте кожна країна, розуміючи, чого вона прагне досягти, використовували свою модель змішаної економіки – з більш чи менш жорстким впливом держави на економіку.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Владимиров К. М. Економічна історія.
2. Економічна історія: Лекції / Н.О. Тимочко, О.А. Пучко, Л. М. Рудомьоткіна та ін. — К.: КНЕУ, 2000. — 268 с.
3. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія: Україна і світ. – К., 1999.
Похожие работы
... Світовий досвід показує протилежне: розумно здійснені економічні перетворення супроводжуються економічним зростанням і підвищенням рівня життя населення. Словник термінів курсу «Економічна історія» Автаркія (гр. autarkeia — самовдоволення) — економічна політика, спрямована на господарське відособлення, створення економіки в межах окремої країни або групи країн, максимальне обмеження імпорту ...
... половині ХХ ст. лише частково може бути зв’язане з ефектом експорт-розширення. В загальному ж доля країн що розвиваються у світовому експорті зросла менше ніж у світовому ВВП – з 23–24% на початку 60-х р. до 28–29 % в кінці століття, що говорить про порівняно невисокий рівень інтеграції більшості із них у світове господарство. Важливе значення мало розширення внутрішнього попиту. За рахунок цього ...
... общин, де кожний буде зобов'язаний трудитися. М.А. Бакунін дотримувався ідей анархізму, бачивши у владі причину експлуатації. Один з феноменів російської науки - плідна розробка ідей економіко-математичного моделювання, заснована на базі як „чистих” математиків, що направили свої зусилля в економіку, так і розробок професійних економістів. Перші російські економісти-математики (Ю.Г. Жуковській, ...
... блоку, як і, у свою чергу, країни Антанти у передвоєнні роки. Тема 6. Україна на міжнародній арені в період національної революції 1917-1920 рр. (4 год.). 1. Становлення міжнародних відносин України в період Центральної Ради 27 лютого 1917 р. в Росії перемогла Лютнева демократична революція. Влада в Росії перейшла до Тимчасового уряду. 3-4 березня 1917 р. в Києві було організовано ...
0 комментариев