Емпіричне дослідження тривожності молодших школярів

2.  Емпіричне дослідження тривожності молодших школярів

2.1 Особливості методик дослідження тривожності молодших школярів

Метою даного етапу експериментального дослідження є виявлення особистісної і шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку.

Експериментальне дослідження спрямоване на вирішення наступних завдань:

·  виявлення тривожності в дітей молодшого шкільного віку і встановлення причин ;

·  створення комплексу заходів, спрямованих на зниження тривожності в дітей молодшого шкільного віку ;

·  перевірка ефективності корекційно – розвивальної роботи, спрямованої на зниження рівня тривожності у дітей.

Експеримент проводився на базі ЗНЗ І-ІІІ ступенів №2 ім. М. Горького м. Олександрії.

В дослідженні брали участь учні молодшого шкільного віку других класів. Загальна кількість обстежуваних становила 36 чоловік. Вік дітей – 7-8 років. Серед 36 учнів 15 хлопчиків і 21 дівчинка.

З метою дослідження домінуючого рівня тривожності були використані наступні методики :

1.  Методика «Вимірювання рівня тривожності Тейлора» (адаптована Т.А. Немчиновим).

Призначена для вимірювання рівня тривожності. Опитувальник складається з 50 тверджень. Він може пред’являтися обстежуваному або за списком, або, як набір карток з твердженнями.

Обстежуваний ознайомлюється з твердженнями і дає відповідь «Так» або «Ні», в залежності від того, погоджується він з ним чи ні.

Підраховується кількість співпадань відповідей з ключем, що свідчить про тривожність.

Оцінка 40-50 балів розглядається як показник дуже високого рівня тривожності ; 25-40 балів свідчить про високий рівень тривожності ; 15-25 балів – про середній рівень (з тенденцією до високого) ; 5-15 балів – про середній (з тенденцією до низького) ; 0-5 балів – про низький рівень тривожності [12, 64-69].

2.  Методика «Оцінка рівня шкільної тривожності Філліпса»

Спрямована на визначення рівня загальної тривожності в школі і часткові прояви тривожності у різних сферах життєдіяльності.

Тест складається з 58 питань, які можуть зачитуватися школярам. На кожне питання потрібно відповісти «Так» або «Ні».

При обробці результатів виділяють питання, відповіді на які не збігаються із ключем тесту. Відповіді, що не збігаються з ключем – це прояви тривожності.

При обробці підраховується загальне число неспівпадань по всьому тесту. Якщо їх кількість більше 50%, можна говорити про підвищену тривожність дитини, якщо більше 75% від загального числа питань тесту – про високий рівень тривожності.

Число збігів по кожному з 8 факторів тривожності, виділених у тесті. Рівень тривожності визначається так само, як і у першому випадку. Аналізується загальний емоційний внутрішній стан школяра, багато в чому визначається наявністю тих або інших тривожних синдромів (факторів) і їхньою кількістю.

Змістовна характеристика кожного синдрому (фактора):

Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини, пов'язане з різними формами його включення в життя школи.

Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються його соціальні контакти (насамперед - з однолітками).

Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливе психічне тло, що не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіх, досягнення високого результату.

Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, сполучених з необхідністю саморозкриття, пред'явленні себе іншим, демонстрації своїх можливостей.

Страх ситуації перевірки знань - негативне відношення й переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей.

Страх не відповідати очікуванням навколишніх - орієнтація на значимість інших в оцінці своїх результатів учинків і думок, тривога із приводу оцінок, що дають навколишніми, очікування негативних оцінок.

Низька фізіологічна опірність стресу - особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосовність дитини до ситуацій стресогенного характеру, що підвищують імовірність неадекватного деструктивного реагування на тривожний фактор середовища.

Проблеми й страхи у стосунках із учителями - загальне негативне емоційне тло відносин з дорослими в школі, що знижує успішність навчання дитини [ 15, 133-139].

2.2.  Аналіз результатів дослідження тривожності молодших школярів

За результатами нашого дослідження тривожності за методикою Тейлора встановлено, що у досліджуваних експериментальної групи високий рівень і схильність до високого рівня тривожності, див. табл.№1.

Таблиця 1 - Рівень тривожності досліджуваних експериментальної групи (Показники у %) n = 17

Як видно з таблиці №1 , в досліджуваних переважає високий рівень тривожності і схильність до високого рівня. Дані показники характеризують загальну тривожність молодших школярів. Їх тривожність може стосуватися навчання і стосунків у школі, може бути як прояв рис особистості. Але високий рівень тривоги може негативно впливати на успішність навчання, міжособистісні стосунки і становлення особистості. З високим рівнем тривожності виявлено 47,00%, з середнім рівнем (з тенденцією до низького) – 5,80%, а з низьким рівнем – 0%. Це свідчить про те, що в класному колективі панує атмосфера напруження, страху, дискомфорту.

Дослідження показало, що в обстежуваних контрольної групи також виявлено високий рівень тривожності. Див. табл. №2.

Таблиця 2 - Рівень тривожності досліджуваних контрольної групи

(Показники у %) n = 19

Як видно з таблиці №2, в Обстежуваних переважає високий і схильність до високого рівня тривожності. Порівняно досліджуваними експериментальної групи, в контрольній групі жодної дитини не виявлено з середнім рівнем тривожності з тенденцією до низького і в 5,20% - низький рівень тривоги. Це означає, що 68,40% дітей відчуває напругу, страх в школі (виконання завдань, оцінювання) і вдома (стосунки з батьками, однолітками). Такий високий рівень тривожності може негативно впливати на всі сфери молодших школярів. Можливо, що більшість досліджуваних у класі приховує свій страх, намагається бути спокійною.

В результаті дослідження рівня шкільної тривожност іза методикою Філліпса, виявилось, що в 46,10% обстежуваних експериментальної групи підвищений рівень загальної тривожності. Отже, у більшості молодших школярів підвищений рівень тривожності пов’язнаний із переживанням соціального стресу, проблемами і страхами у стосунках з вчителями. Майже у половини класу підвищена тривожність в школі, страх самовираження. У 46,10% досліджуваних виявлено страх невідповідності очікуванням оточуючих. Див. табл.№3

Таблиця 3 - Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних експериментальної групи n=13

Як видно з таблиці № 3, майже у 46,10% обстежуваних високий рівень страху невідповідності очікуванням оточуючих. Це свідчить про те, що вони відчувають тривогу з приводу оцінок, які дають інші люди, дуже бояться негативних оцінок їхньої особистості, поведінки. 46,10% молодших школярів мають підвищений рівень тривожності в школі. Це означає, що діти знаходяться несприятливому емоційному стані, пов’язаному з різними формами включення в життя школи. У 69,20% дітей виявлено підвищений рівень переживання соціального стресу. Це говорить про те, що в колективі для більшості учнів немає сприятливих умов для соціальних контактів, особливо з однолітками. У 38,40% дітей підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Це означає, що ця частина учнів перебуває на несприятливому психічному тлі, яке заважає розвивати свої потреби до успіху, досягненню бажаних результатів. У 46,10% досліджуваних виявлено підвищений рівень страху самовираження. Діти можуть переживати негативні відчуття, які пов’язані з необхідністю саморозкриття, представленням себе іншим. Підвищений рівень страху ситуації перевірки знань виявлено в четвертої частини учнів. Це свідчить про те, що більшість дітей в класі не відчувають сильної тривожності з приводу перевірки їх знань. Низький рівень тривожності, пов’язаний з низьким фізіологічним протистоянням стресу, виявлено в 46,10 молодших школярів.

Це означає, що більшість учнів класу має нормальну пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. В 61,50% дітей виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Це означає, що діти відчувають дискомфорт і страх у стосунках з вчителем, можливо вчитель сам створив такі умови. Це може негативно впливати на успішність навчання в школі.

В результаті дослідження за даною методикою, виявилось, що в 42,10% обстежуваних контрольної групи підвищений рівень шкільної тривожності. Див. табл.№4

Таблиця 4 - Рівень шкільної тривожності та її прояви в різних сферах життєдіяльності досліджуваних контрольної групи (Показники у %) n=19

Як видно з таблиці №4, у 36,8% дітей виявлено підвищений рівень загальної тривожності. У 42,10% обстежуваних виявлено підвищений рівень тривожності в школі. Ця частина дітей переживає негативний емоційний стан, що пов’язаний із включенням до життя школи. У 31,50% учнів виявлено підвищений рівень переживання соціального стресу. Ці учні переживають емоційний стан, який є несприятливим для розвитку соціальних контактів. Також у 31,50% молодших школярів виявлено підвищений рівень фрустрації потреби в досягненні успіху. Дана частина дітей перебуває на психічному тлі, яке не дозволяє розвивати свої потреби в досягненні успіху. У 31,50% дітей виявлено високий рівень і ще в 31,50% підвищений рівень страху самовираження. Учні відчувають негативні емоційні переживання з приводу саморозкриття, демонстрації своїх здібностей. У 36,80% досліджуваних виявлено високий страх ситуації перевірки знань. Ці діти переживають тривогу з приводу перевірки їх знань, досягнень, можливостей. У 36,80% школярів виявлено страх невідповідності очікуванням оточуючих. Діти орієнтуються на значимість інших в оцінці своїх вчинків і думок, очікують негативних оцінок. Низький рівень тривожності, пов’язаний з фізіологічним протистоянням стресу , виявлено 42,10% обстежуваних. Це означає, що більшість учнів класу має пристосованість до ситуацій стресогенного характеру. У 31,50% дітей виявлено підвищений рівень тривожності, який стосується проблем і страхів у стосунках з вчителями. Більшість учнів класу з цього приводу не відчувають страхів.

Висновок до другого розділу

За результатами аналізу нашого дослідження, частіше за все у дітей молодшого шкільного віку проявляється підвищений рівень загальної тривожності в школі – 88,20%, страху самовираження – 77,60%, страху невідповідності очікуванням оточуючих – 67,10%, страхів у стосунках з вчителями – 93,00%.

Рідше в дітей проявляється фрустрація потреби в досягненні успіху та низьке фізіологічне протистояння стресовим ситуаціям.

Користуючись цими результатами, а також на основі індивідуальних бесід, зроблені висновки, що високий рівень тривожності викликаний: поганою підготовкою до уроків; страхом виразити свої можливості, оскільки діти вважають, що вони будуть оцінені нижче, ніж їх однолітки, які показують високий рівень знань і творчості; заниженою самооцінкою; пред'явленням з боку вчителя високих вимог; домашніми неприємностями; високими вимогами батьків; недостатньою увагою і підтримкою батьків.

Ці дані лягли в основу розвиваючої програми з подолання тривожності у молодших школярів.

Похожие работы

Особливості діагностики і корекції затримки психічного розвитку в молодшому шкільному віці

Скачать

48497

1

0

... Сак, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник. Наукові дослідження Т.В.Сак пов’язані з вивченням операційного компоненту навчальної діяльності учнів із затримкою психічного розвитку. Дослідницею створено методику діагностики рівнів розвитку мислительних операцій у молодших школярів із затримкою психічного розвитку; розроблено систему формування мислительних операцій у дітей із ...

Корекція тривожності у молодших школярів

Скачать

152979

12

1

... є зв'язок між проявом тривожності й незадоволеністю статусним місцем у групі в дітей молодшого шкільного віку. Таким чином, можна констатувати, що тривожні діти молодшого шкільного віку мають потребу в корекційному впливі, спрямованому на розвиток конструктивних способів їхньої взаємодії. Сама тривожність стосовно до людини – свідчення обмежених засобів, який він розташовує для подолання утруднень ...

Особистісна тривожність молодших школярів

Скачать

79491

9

28

... ). [37, 19] Стан тривоги визначається як змінний психічний стан, який характеризується суб’єктивним відчуттям напруги, побоювання, підвищенням активності нервової системи (ситуативна тривожність). Тривога як риса (особистісна тривожність)– відносно стійка психічна структура з відповідними їй шаблонами поведінки, які виражаються в тенденції реагувати на ситуації, що сприймаються як загрозливі, ...

Психологічні особливості конфліктів у молодшому шкільному віці

Скачать

89031

6

2

... організована на базі Рівненської ЗОШ №13 І–ІІІ ст. Дослідженням було охоплено 28 учнів молодшого шкільного віку (2 клас). Мета дослідження: вивчити особливості проявів поведінки особистості у конфліктних ситуаціях в молодшому шкільному віці. Завдання дослідження:–  підібрати відповідний психодіагностичний комплекс;–  провести серію тестувань учнів 2-го класу;–  проаналізувати отримані емпіричні ...