Навигация
Особливості визначення митних органів
80023
знака
0
таблиц
0
изображений
1.1 Особливості визначення митних органів
Митні органи України є державними органами, основною метою діяльності яких є реалізація митної політики держави. До системи митних органів держави належить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці та митниці, які разом зі спеціалізованими митними установами й організаціями складають єдину загальнодержавну систему Державної митної служби України. Відповідно до
Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, затвердженої Указом Президента України „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. № 1573/99[1], митні органи належать до кола органів виконавчої влади. Являючи собою окрему підсистему в межах єдиної системи органів виконавчої влади, митні органи займають у ній специфічне місце, що підтверджено їх спеціальним статусом. Разом з тим, вони є елементами апарату державного управління.
Особливість місця митних органів у системі органів виконавчої влади визначається, насамперед, характером виконуваних завдань та функцій. Саме вони й обумовлюють специфіку виконавчої діяльності митних органів, яка більше не має аналогів у державі.
Виходячи з усвідомлення виконавчої влади як діяльності, що полягає у забезпеченні реального втілення в життя законів та інших нормативних актів держави, практичному застосуванні всіх важелів державного регулювання та управління важливими процесами суспільного розвитку та загальновизнаного визначення органу виконавчої влади (організаційно самостійного елементу державного апарату (механізму держави), який наділений чітко окресленим обсягом повноважень (компетенцією) відповідно до покладених на нього завдань та функцій, складається зі структурних підрозділів і посад, що обіймають державні службовці, і віднесений Конституцією та законами України до системи органів виконавчої влади[2]), ми можемо констатувати, що митні органи здійснюють діяльність, яка має управлінський, організуючий, виконавський, контрольний, розпорядчий та правоохоронний характер. Ця універсальна і, водночас, специфічна діяльність здійснюється у чітко визначеній сфері – митній. Митні органи наділені різноманітними управлінськими функціями, що сприяють вирішенню поставлених перед ними завдань і досягненню визначених цілей.
Виконавча діяльність митних органів полягає у повсякденній практичній організації та здійсненні митної діяльності й інших засобів реалізації митної політики. Митні органи, що перебувають на різних організаційно-правових рівнях, підпорядковуються вищестоящому державному органу і разом з тим мають право самостійно здійснювати розпорядчі повноваження, приймати рішення, обов’язкові до виконання підпорядкованими митними органами, суб’єктами ЗЕД та громадянами і контролювати їх виконання. У цілому ж митні органи наділені широким колом повноважень щодо самостійного правозастосування та правоохорони. У результаті такої діяльності вирішуються та реалізуються загальнодержавні завдання та функції.
Митні органи як адміністративні (управлінські) органи, наділені державою комплексом державно-владних повноважень, що реалізуються у спеціальних правових формах, специфіка яких полягає у тому, що вони регламентуються нормами як митного, так і адміністративного права. За своїм змістом реалізація цих повноважень передбачає здійснення митними органами виконавчо-розпорядчої діяльності; контрольно-наглядових функцій; дій юридичного характеру та прийняття рішень, що тягнуть за собою юридичні наслідки; нормотворчої діяльності; правоохоронної (юрисдикційної) діяльності, що тісно взаємопов’язане та в сукупності складає єдине ціле. При цьому варто звернути увагу на те, що це вимагає від митних органів застосування сукупності різноманітних правових засобів, які за своїм характером можуть бути визнані адміністративно-правовими.
За допомогою адміністративно-правових засобів, визначених законодавством, митні органи забезпечують порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, здійснюють митне регулювання, пов’язане з установленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьбу з порушенням митних правил – це основні напрямки їх діяльності. Крім того, вони виконують й інші дії, спрямовані на реалізацію митної політики, наприклад, боротьбу з контрабандою чи здійснення верифікації сертифікатів походження товарів тощо. Зважаючи на те, що в загальній теорії адміністративного права діяльність, що здійснюється за допомогою адміністративно-правових заходів, традиційно визнається адміністративною діяльністю,[3] можна припустити, що митні органи в процесі реалізації своїх завдань та функцій здійснюють діяльність, яку можна вважати адміністративною.
У науковій літературі існує декілька визначень поняття митного органу. Так, К.К. Сандровський у своїй роботі „Митне право”[4] митні органи визначає як державні органи, що здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність у спеціальній сфері державного управління, пов’язану з пропуском через державний кордон різного роду вантажів, у тому числі й багажу та поштових відправлень, валюти та валютних цінностей, а також транспортних засобів, що слугують для перевезення пасажирів. Варто зазначити, що дане поняття було сформульовано в той період, коли теорія та практика митного права лише формувались, і воно, у принципі, враховувало ті завдання, що стояли перед митними органами. За сучасних умов воно не є досить повним, адже акцентує увагу на реалізації лише однієї із складових митної діяльності – порядку переміщення через митний кордон.
Митні органи, на думку А.Ф. Ноздрачова, являють собою державні органи виконавчої влади, спеціально призначені для безпосереднього здійснення митної справи шляхом охорони митного режиму та застосування юридичних засобів впливу до осіб, які його порушили[5]. Таке визначення має право на існування, проте воно одразу викликає кілька питань, а саме: з яких міркувань здійснення митної справи обмежується лише охороною митного режиму? Чому діяльність митних органів звужується лише до охорони митного режиму? Яка ж роль та значення контрольної, регулятивної, фіскальної та інших видів діяльності митних органів?
Таким самим обмеженим, на нашу думку, є поняття митних органів, що пропонує І.В. Тимошенко, який визначає митні органи як державні органи, що регулюють правовідносини, які виникають, змінюються та припиняються у сфері митної справи[6], проте тут мова йде лише про реалізацію регулятивної функції митних органів, залишаючи поза увагою інші, не менш важливі їх функції. Крім того, відомі й інші варіанти визначення поняття митних органів, наприклад, митні органи – це органи виконавчої влади, що за своїм характером є правоохоронними, діють від імені держави і наділені владними повноваженнями, виконують свої завдання та функції у сфері митної справи і в інших пов’язаних з нею областях управління за допомогою притаманних їм форм і методів діяльності[7].
У митному законодавстві, що діяло в радянський період (наприклад, Митний кодекс СРСР 1964 р.[8]), та літературі тих часів досить часто вживався термін „митні установи”. Проте в сучасному законодавстві, у тому числі й у Митному кодексі України[9], саме в такому варіанті він не використовується, натомість вживається в дещо розширеному його значенні: „спеціалізовані митні установи і організації”. Відповідно до ст. 17 та ст. 18 МК України до числа спеціалізованих митних установ та організацій належать експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані митні установи, освітні організації та митні лабораторії, діяльність яких сприяє вирішенню завдань та функцій митних органів.
З огляду на вищезазначене пропонується наступне формулювання поняття митних органів: митні органи – це органи виконавчої влади, які в межах своїх владних повноважень, відповідно до покладених на них завдань та функцій, здійснюють безпосередню реалізацію митної політики держави.
Похожие работы
... модернізації митної служби є надання митним органам права проводити досудове слідство в повному обсязі у справах про злочини, передбачені ч.1 ст. 201 та ч.1. ст. 305 КК України.[27] Розділ III. Правова база забезпечення здійснення повноважень митними органами Питання, пов’язані з правовим забезпеченням діяльної митних органів становлять неабиякий науково-практичний інтерес і потребують ...
... ів і зборів. Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці 3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці Основні напрями розвитку Державної митної служби України координу-ються «Концепцією створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця" в ...
... . [6] Юридична служба митного органу, спеціалізованого митного управління, організаціїї, відповідно до положення «Про юридичну службу митного органу, спеціалізованого митного управління, організації» Перевіряти стан законності в діяльності підрозділів митного органу (управління, організації), а також підпорядкованих митних органів (управлінь, організацій). Одержувати від посадових осіб митного ...
... є в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у системі митних органів України; створює, реорганізовує та ліквідовує в установленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи і навчальні заклади; забезпечує гласність у діяльності митних органів, здійснює у встановленому ...
0 комментариев