Навигация
Аналіз короткострокової та довгострокової рівноваги
71405
знаков
0
таблиц
7
изображений
2.1 Аналіз короткострокової та довгострокової рівноваги
Важливою властивістю, яка притаманна ринковій економіці, є постійне тяжіння до рівноваги. В узагальненому вигляді економічна рівновага є рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто СПо = СПр. Рівновага між ними породжує рівноважний ВВП і рівноважні ціни[19].
Мал. 1. Економічна рівновага на основі моделі СПо–СПр
На цьому графіку крива СГІО1 – це початкова крива сукупного попиту; крива СПр1 – початкова короткострокова крива сукупної пропозиції; СПрд – довгострокова крива сукупної пропозиції, яка бере свій початок у точці потенційного ВВП (О1). Точка Ті є точкою короткострокової рівноваги як результат перетину кривих СПОї і СПр1 і одночасно точкою довгострокової рівноваги як результат перетину кривих Спо1, СПр1 і СПрд. Отже, в точці Т, має місце подвійна рівновага (короткострокова і довгострокова). Вона може забезпечуватися лише в умовах повної зайнятості
Якщо припустити, що при незмінній сукупній пропозиції (СПр1 сукупний попит зменшиться порівняно з потенційною величиною (СПо1, а його крива переміститься вліво в положення СПо2 то короткострокова рівновага буде забезпечуватися в точці Т2 що порушує довгострокову рівновагу. Якщо, навпаки, при незмінному сукупному попиті (СПо1) короткострокова сукупна пропозиція зменшиться відносно потенційної величини (СПр1), a u крива переміститься в положення СПр2 то короткострокова рівновага буде забезпечена в точці Т, L теж порушить довгострокову рівновагу[19].
Короткострокова рівновага означає, що кількість товару, яку покупці бажають придбати, дорівнює тій кількості яку підприємці мають намір виробити. Якщо падіння скупного попиту знизить ціну, то ціна примусить підприємців зменшити обсяг виробництва до рівня сукупно попиту (О,). Якщо зменшення сукупної пропозиції підвищить ціну, то ціна викличе зменшення обсягів бажаних закупок до нового рівня сукупної пропозиції (О,).
Довгострокова рівновага означає, що кількість товар яку покупці бажають придбати, дорівнює потенційним можливостям економіки. За цих умов будь-яке подальше збільшення сукупного попиту викликає лише зростання цін, а випуск реального ВВП залишається незмінні» Виключення може мати місце лише за умов економічного буму, коли підприємці вдаються до надмірного використання робочої сили, а безробіття сягає нижче природної норми.
Рівновага в економіці постійно порушується. Її порушення може викликатися змінами в сукупному попиту внаслідок зміни запланованих сукупних витрат або сукупній пропозиції внаслідок зміни середніх витрат. Адже вона постійно відновлюється ринком за іншого рівня ВВП і за інших цін.
Механізм відновлення економічної рівноваги, яка порушується падінням сукупного попиту.
Мал. 2. Короткострокова і довгострокова рівновага в умовах повної зайнятості
Точка Т,, в якій перетинаються всі криві, є одночасної точкою короткострокової та довгострокової рівноваги, тобто в умовах повної зайнятості, коли О, дорівнює потенційному ВВП. Ціна Ц, – це початкова рівноважна ціна. Цим умовам відповідає і певний рівень зарплати, яка урівноважує ринок прац[2].
Припустимо, що сукупний попит суттєво зменшився. Незалежно від причин, які викликали падіння сукупного попиту, неминучим результатом цього буде не заплановане збільшення товарних запасів. Переконавшись у тому, що товари розпродуються повільніше, ніж виробляються, підприємства переглянуть свої плани, їхня короткострокова реакція на скорочення сукупного попиту буде обумовлюватися тим, що зарплата (та інші ресурсові умовах падіння сукупного попиту і ціни тимчасово не знизяться.
Перетин кривих СПо2 і СПр2 у точці Т2 відповідає умовам, коли зарплата ще не відреагувала на зниження товарних цін від Ц1 до Ц2. Звичайно, така ситуація не може продовжуватися надто довго. Поступово зарплата під впливом конкуренції на ринку праці почне зменшуватися до рівня, адекватного цінам Ц2.
Припустимо, що після певного короткострокового відрізка часу зарплата зменшиться пропорційно зниженню товарних цін. Це викличе зменшення середніх витрат на виробництво товарів і адекватне збільшення сукупної пропозиції. Внаслідок цього на графіку короткострокова крива сукупної пропозиції зміститься вправо, тобто в положення СПр2. При незмінному сукупному попиті підприємства відреагують на зниження зарплати і середніх витрат новим зниженням товарних цін до Ц, і збільшенням виробництва до 0„ а економічна рівновага переміститься в точку Т2, яка знаходиться на перетині кривих СПо2 і СПр2.
Точка Т2 – це точка нової короткострокової рівноваги, але довгострокової рівноваги ще не забезпечено. Оскільки в процесі переміщення економіки в точку Т2 знову відбулося зниження товарних цін, то в черговий раз виникне диспропорція між ними і зарплатою. Тому, як і в попередній ситуації, коли зарплата відстає від товарних цін, в економіці буде виникати тенденція до зростання зарплати. В міру розгортання цього процесу короткострокова крива сукупної пропозиції буде зміщуватися вниз[6].
Щоб не розтягувати надовго цей процес, перейдемо відразу до кінцевої ситуації, коли короткострокова крива сукупної пропозиції займе положення СПр2. У цьому положенні короткострокова крива сукупної пропозиції перетнеться з кривою сукупного попиту в точці. Але в цій же точці крива сукупного попиту СПо2 перетинається із довгостроковою кривою сукупної пропозиції. Таким чином, всі три криві знову перетинаються в одній точці, тобто в точці Т4. Це означає, що економіка знову повернулася до стану подвійної рівноваги – короткострокової та довгострокової.
Процес пристосування зарплати до товарних цін, протягом якого ресурсові ціни (і в першу чергу зарплата) весь час наздоганяли товарні ціни, нарешті закінчився. Товарні піни і ресурсові ціни зменшилися в однаковій пропорції, внаслідок чого реальна зарплата повернулася до початкового рівня. Якщо знову не виникне чергової зміни сукупного попиту, економіка буде знаходитися в рівноважній точці Т4 невизначено тривалий час.
Незважаючи на те, що на нашому двомірному графіку відображена лише залежність між цінами і випуском реального ВВП, за його допомогою є можливість простежити також зміну рівня безробіття. Як уже відомо, зменшення реального ВВП порівняно з потенційною величиною завжди викликає падіння фактичного безробіття стосовно природної норми. Отже, при переміщенні економіки із точки Т, в точку Т, рівень безробіття збільшується порівняно з природною нормою. Потім, внаслідок руху економіки з точки Т3 до точки Т4, безробіття знову зменшується до свого природного рівня.
Скорочення сукупної пропозиції досить часто набуває форми шоків сукупної пропозиції. Під шоками сукупної пропозиції розуміється неочікувана різка зміна умов функціонування економіки, яка негативно впливає на середні витрати, і як наслідок, на товарні ціни. Ці шоки називають ще ціновими, оскільки вони дестабілізують як товарні, так і ресурсові ціни.
Існують несприятливі та сприятливі шоки сукупної пропозиції. Перші проявляються через різке падіння виробництва і зростання цін, інші –через різке збільшення виробництва і зниження цін[20].
Для економіки України актуальними є несприятливі шоки. Вони можуть породжуватися факторами довгострокової дії, наприклад, зростанням цін на імпортні енергоресурси. Але вони можуть бути і наслідком дії короткострокових факторів, наприклад, неврожай або стихійне лихо.
На мал. 3 відображено порушення економічної рівноваги під впливом несприятливого шоку.
Мал. 3. Короткострокова та довгострокова рівновага в умовах скорочення сукупної пропозиції
Згідно з мал. 3, початкова рівновага в економіці досягається в точці T1, якій відповідає рівноважний ВВП (О1) на потенційному рівні, і рівноважні ціни (Ц1), а також певний рівень зарплати в умовах природного рівня безробіття.
Тепер припустимо, що ціни на енергоресурси, які імпортує Україна, суттєво зросли. Це викличе збільшення середніх витрат, внаслідок чого короткострокова крива сукупної пропозиції зміститься вліво в положення СПр2. Така зміна її розташування на графіку є наслідком підвищення ресурсних цін і причиною зростання товарних цін. Точка Т2 є точкою нової короткострокової рівноваги, в якій реальний ВВП впаде до Од, а товарні ціни зростуть до Ц2 - Така ситуація є свідченням виникнення стагфляції[5].
Перелічені зміни в рівноважних параметрах економіки є наслідками короткострокового періоду. Для аналізу довгострокових наслідків потрібно врахувати поведінку зарплати, реальна величина якої впала внаслідок зростання товарних цін. У такій ситуації реально передбачити, що номінальна зарплата повинна підвищитися пропорційно зростанню товарних цін. Якщо це відбудеться, то більш висока зарплата викличе подальше збільшення середніх витрат, що змістить короткострокову криву сукупної пропозиції вліво від кривої СПр2 і ще більше підніме товарні ціни. Якщо продовжити процес пристосування зарплати до товарних цін і періодично піднімати номінальну зарплату у відповідь на кожний рух товарних цін вгору, то виникне спіраль «ціни – зарплата». Короткострокова крива сукупної пропозиції буде переміщуватися дедалі вліво, виробництво ВВП невпинно скорочуватиметься, а товарні ціни – зростатимуть. Стагфляція стає хронічною і буде постійно загострюватися. Це тупикова ситуація, яка може призвести країну до економічного краху.
Як альтернативу можна припустити протилежний сценарій розгортання подій в економіці, якщо відмовитися від адаптаційного підходу до формування зарплати. Припустимо, що суспільно-політичні сили країни, і зокрема профспілки, зрозуміють не перспективність цінової індексації зарплати і погодяться на її регулювання під впливом попиту і пропозиції на ринку праці. За таких умов спостерігатиметься закриття і банкрутство підприємств та збільшення безробіття. Скорочення попиту на ринку праці буде достатнім фактором, який викличе падіння номінальної зарплати і зниження середніх витрат, що ліквідує початкове зменшення сукупної пропозиції, викликане зростанням ресурсних цін. У кінцевому підсумку це поверне короткострокову криву сукупної пропозиції вправо в положення СПр1. Отже, товарні ціни повернуться до рівня Ц1 а реальний ВВП буде відновлено на потенційному рівні, що забезпечить в економіці подвійну рівновагу.
Проте такий сценарій не є раціональним. Часова невизначеність періоду, необхідного для зниження зарплати, та великі економічні і соціальні втрати, які при цьому понесе суспільство, свідчать про неефективність ринкового саморегулювання при вирішенні проблеми стагфляції. Щоб прискорити цей процес і мінімізувати його негативні наслідки, у вирішення цієї проблеми повинна втрутитися держава.
Світовий досвід показує, що більш ефективним варіантом подолання стагфляції і відновлення подвійної рівноваги може бути лише політика, спрямована на зменшення середніх витрат на величину, адекватну їхньому зростанню з метою збільшення сукупної пропозиції. Основними елементами такої політики можуть бути введення тимчасового державного контролю за цінами і зарплатою; зниження податків з підприємств і скорочення бюджетних витрат, стимулювання внутрішніх заощаджень та інвестицій; залучення іноземних інвестицій в національну економіку тощо.
Похожие работы
... і закриття для монополії трапляються досить рідко. У довгостроковому періоді монополіст, так само, як і конкурентна фірма, виробляє продукцію лише тоді, коли окупає всі сукупні витрати. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свого перспективного розвитку. При цьому вона орієнтується на довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на продукцію. На рис. 9.6 зображені варі ...
... можна перепродавати (інакше ті, хто має можливість купувати його за нижчою ціною, перепродавали Мал..4. цінова дискримінація 1-го ступеня. б його іншим покупцям, а монополіст втрачав би всю вигоду). За умовами, які забезпечують можливість встановлення різних цін на одне і те ж благо розрізняють такі види цінової дискримінац ...
... споживчого кредиту тощо. Здебільшого цінова конкуренція застосовується для виштовхування з ринку слабших суперників або проникнення на вже засвоєнний ринок. Більш ефективною й більш сучасною формою конкурентної боротьби є нецінова конкуренція, тобто, що пропонується на ринок. З метою збільшення попиту на свій продукт фірма постійно шукає шляхи його удосконалення. Це підштовхує її до нецінової ...
... що сплачується за депозитами (маржа). Операції щодо залучення депозитів називають пасивними, а прибуткового розміщення капіталу — активними. Саме сальдо між результатами цих операцій дає банку можливість отримувати прибуток. Розділ 3. Фірма на монополістичних та олігополістичних ринках 3.1 Особливості монополістичної конкуренції. Моделі рівноваги монополістичного конкурента Монополістична ...
0 комментариев