Навигация
Аналіз господарської діяльності фірми монополіста
71405
знаков
0
таблиц
7
изображений
3.1 Аналіз господарської діяльності фірми монополіста
Ефективність використання виробничих та фінансових ресурсів характеризується кількісним співвідношенням інтенсивних і екстенсивних факторів.
Показниками екстенсивного розвитку є кількісні показники використання ресурсів: чисельність працюючих, величина використаних предметів праці, об’єм основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованих оборотних засобів.
Показники інтенсивного розвитку – якісні показники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріало місткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотних засобів або коефіцієнт закріплення оборотних засобів.
Процес екстенсивного нарощування виробничого потенціалу є необхідним, але обмежується фінансовими можливостями підприємства монополіста. Економічно виправданим є таке нарощування виробничого потенціалу, яке супроводжується більш високим проростом фінансових результатів.
Визначальним напрямком мобілізації резервів виробництва є інтенсифікація виробничо-збутової діяльності, та використання виробничого потенціалу. Кінцеві результати діяльності формуються під дією як інтенсивних так і екстенсивних факторів. Особливістю інтенсивного і екстенсивного використання ресурсів є їх взаємозамінність. Так нехватку робочої сили можна поповнити підвищенням продуктивності праці.
Оцінка результатів інтенсифікації включає таку систему розрахунків:
а) визначення динаміки показників інтенсифікації;
б) Визначення співвідношення приросту використання виробничих ресурсів в розрахунку на 1% приросту обсягу виробництва;
в) розрахунок частки впливу зміни показників інтенсифікації на приріст обсягу виробництва;
г) розрахунок відносної економії виробничих ресурсів;
д) комплексна оцінка всебічної інтенсифікації виробництва.
3.2 Максимізація прибутку монополіста
Мал. 4. Максимізація прибутку монополією
Фірма – монополіст одночасно приймає рішення про обсяг випуску і про ціну продукції, в той час як конкурентна фірма визначає лише обсяг. Для оптимізації обсягу виробництва монополіст використовує універсальне правило граничного випуску 
, справедливе як для моделі 
, так і для моделі 
.[5]
Мал. 4 ілюструє прийняття рішення монополістом за моделлю 
. Точки перетину кривих 
і 
і 
є точками беззбитковості, а виробництво в межах обсягів, що відповідають цим точкам, є прибутковим. Відстань між кривими і по вертикалі показує величину економічного прибутку, крива якого 
побудована на графіку окремо. Відрізок 
відповідає його максимальній величині.
Графічно оптимальний обсяг випуску відповідає рівню виробництва, для якого криві і мають однакові кути нахилу. На графіку 4 їх показують проведені до кривих пунктирні дотичні 
і 
. Нахил кривої сукупного виторгу 
, визначає величину граничного виторгу 
, а нахил кривої сукупних витрат 
– величину граничних витрат 
. Отже, на рівні випуску, що відповідає однаковому нахилу кривих і , монополія максимізує прибуток згідно з правилом .
На мал. 5. зображено процедуру вибору оптимального обсягу виробництва монополії за методом порівняння граничного виторгу і граничних витрат 
. Якщо фірма вирішить виробляти, то вона максимізуватиме прибуток на обсязі 
, для якого граничний виторг дорівнює граничним витратам. Визначивши оптимальний обсяг випуску, монополія використовує криву попиту для знаходження ціни. Крива попиту показує, яку ціну бажали б заплатити покупці за запропонований обсяг продукції. На графіку 5 монопольна ціна 
відповідає точці 
на кривій попиту.
Мал..5. Максимізація прибутку монополістом. Модель MRMC
Якщо на оптимальному обсязі випуску ціна перевищує величину середніх сукупних витрат 
, монополія максимізує економічний прибуток. Сукупний прибуток монополії можна розрахувати за відомою нам загальною формулою:
.
На графіку 5 прибуток чисельно дорівнює площі прямокутника 
.
У короткостроковому періоді монополіст, як і конкурентна фірма, здійснює виробництво, доки покриває свої змінні витрати, тому деякий час монополія також може працювати з мінімальними збитками. Мінімальні збитки виникають у випадку, коли за оптимального обсягу випуску монопольна ціна нижча, ніж середні сукупні витрати, але вища за середні змінні витрати. Таке становище може виникнути, коли фірма залишається єдиним виробником товару, попит на який ще існує, але є досить незначним.
Як і для конкурентної фірми, для монополії існують також умова беззбитковості, коли 
і умова закриття, коли 
. У всіх випадках, коли ціна нижча за середні змінні витрати для будь-якого рівня випуску, найкращим стратегічним рішенням для монополіста у короткостроковому періоді буде припинення виробництва. Однак ситуації збитковості і закриття для монополії трапляються досить рідко[6].
У довгостроковому періоді монополіст, так само, як і конкурентна фірма, виробляє продукцію лише тоді, коли окупає всі сукупні витрати. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свого перспективного розвитку. При цьому вона орієнтується на довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на продукцію.
Мал. 6. Довгострокова рівновага фірми
На мал. 6 зображені варіанти розвитку фірми з відповідними короткостроковими кривими середніх і граничних витрат, а також нанесені криві довгострокових середніх і граничних витрат 
і 
. Короткострокова рівновага монополії може встановлюватись у точках 
і 
. Кращим варіантом розвитку буде стан рівноваги 
, який одночасно є коротко- і довгостроковою рівновагою, оскільки в точці а перетинаються криві граничного виторгу і граничних витрат коротко – і довгострокового періоду:
.
Монополія завжди може вибрати з усіх варіантів розвитку такий, який принесе їй найбільший прибуток. Закономірним є те, що рівноважна ціна 
і в довгостроковому періоді перевищує довгострокові середні і граничні витрати: 
.
Ма.л 7. Модель монопсонії
Поведінка монопсоніста є ніби дзеркальним відображенням поведінки монополіста (мал. 7). Якщо монополіст стикається з спадною кривою попиту, яка відображає середній виторг монополіста, то монопсоніст, як єдиний покупець товару, має справу з висхідною кривою ринкового пропонування, яка відображає його середні видатки на покупку товару 
. Висхідний характер кривої пропонування означає, що кожна наступна куплена одиниця товару потребує підвищення ціни на весь обсяг покупок, тобто граничні видатки монопсоніста на покупку зростатимуть швидше, ніж середні. Крива граничних видатків 
відхиляється ліворуч вгору від кривої середніх видатків. Крива попиту відображає спадну граничну вигоду монопсоніста 
від купівлі кожної одиниці товару 
.[5]
Оптимальна кількість товару, яку купить монопсоніст, визначається подібно до загального правила максимізації прибутку за рівнянням 
, що графічно відповідає точці перетину кривої попиту з кривою граничних видатків (точка 
). Ціну товару монопсоніст знаходить на кривій пропонування, в точці 
. Точка є точкою рівноваги монопсоніста. Відповідно рівноважний обсяг покупок буде 
, а рівноважна ціна 
.
Рівняння є правилом максимізації вигоди монопсоніста.
Монопсонічна влада над ринком залежить головним чином від еластичності пропонування: чим вона менша, тим більшу владу над ринком має монопсоніст.
монополія прибуток торгівля попит
Висновки
Ринок – це сукупність економічних відносин між фізичними і юридичними особами (промисловими, торговельними кампаніями, корпораціями, банками), а також між державами і національними органами, міжнародними фінансово-кредитними інститутами з організації та купівлі-продажу різноманітних товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.
На ринку складається певна кон'юктура, що являє собою найважливіші ознаки, риси, показники, які характеризують поточний і перспективний стан розвитку економіки світового господарства, його окремих регіонів, країн певної галузі або ринку товарів і послуг.
Основними функціями ринку є: ціноутворююча функція, регулююча функція, спонукаюча функція, інтегруюча функція, контролююча функція, функція розвитку, функція санації, інформаційна функція. Дисфункціональними є: функція провокування та здійснення банкрутства, функція породження монополістичних тенденцій в економіці, функція диспропорційності, функція нерівномірного розвитку, антисоціальна функція, анти економічна функція, анти екологічна функція, платіжнозвужуюча функція. Також в економічній літературі існує поділ функцій ринку на дві групи: організаційні й економічні.
Складовими механізму функціонування ринку є: попит, пропозиція, ціна, конкуренція. Основними законами ринку є: закон попиту, закон пропозиції, закон вартості, закон конкуренції і закон грошового обігу.
Україна робить лише перші кроки на шляху до формування досконалого ринку. Розуміння сутності ринкових явищ, їх взаємозв'язків, є необхідною умовою забезпечення стабільності ринкової системи. Як наслідок цього постає необхідність вдосконалення сучасної інфраструктури ринку та інших його аспектів з метою ефективної побудови економіки України.
Список використаних джерел
1. Базилевич В.Д.. Макроекономіка. Навчальний посібник.\ В.Базилевич, Л Баластрик. – К.: Атака, 2002. – 368с.
2. Бутук О.І. Мікроекономіка: Навч.посіб. – К.: Знання, 2004. – 214с.
3. Єщенко П.С.Сучасна економіка: Навч.посіб. П. Єщенко, Ю. Палкін. – К.: Вища шк.., 2005. – 325с.
4. За загальною редакцією Ю.В.Ніколенка. Основи економічної теорії. Підручник. 3-тє вид.-Київ: ЦУЛ,2003. – 140с.
5. Злупко С.М. Перехідна економіка: сучасна Україна: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006.- 24с.
6. Міжнародна економіка та міжнародні відносини: практикум. [Козик В.В., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю., Босак А.О.] – К.: Вікар, 2003. – 86с.
7. Козик В.В., Міжнародні економічні відносини: навч.посіб. – 4-те вид., стер. – Козик В.В., Панкова Л.а., Даниленко Н.Б. К.: Знання – Прес, 2003. – 306с.
8. Косік А.Ф., Мікроекономіка: навчальний посібник. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 116с.
9. Макконел К.Р., Економікс: принципи, проблеми і політика/Пер.16-го англ.вид. Макконел К.Р., Брю С.Л. – М.: ІНФРА – М, 2006. – ХХХVІ, 40с.
10. Мочерний С.В., Економічна теорія: Підручник. – Мочерний С.В., Довбенко М.В. К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. – 156с.
11. Небава М.І. Теорія макроекономіки. Навчальний посібник – Київ: Видавничий Дім „Слово”, 2003. – 236с.
12. Омельченко А.В. Іноземні інвестиції в Україні: Довідник з правових питань. – К.: Юрінком, 1997. – 216с.
13. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ [Г.Н.Климко, В.П.Нестеренко, Л.О.Каніщенко] та інші.; – К.: Вища шк.. – Знання. 1997. – 334c
14. Основи економічної теорії: Підручник/ [О.О.Мамалуй, О.А.Гриценко, Л.В.Гриценко, Г.Ю.Дарнопих та ін.] – К.6 Юрінком інтер, 2003. – 68-70c.
15. Панчишин С. Макроекономіка: Навч.посібник. Вид.2-ге, стереотипне. – К.:Либідь, 2002. – 216с.
16. Рибалкіна В.О. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/За ред., В.О. Рибалкіна, В.Г.Бодрова. – К.6 Академвидав, 2004. – 37с.
17. Сухарський В.С. Менеджмент (загальний з основами спеціального) – Тернопіль: Астон, 2004. – 528 c.
18. Сучасні економічні системи: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц./[О.О.Бєляєв, М.І.Диба, В.І.Кириленко та ін.] – К.:КНЕУ, 2003. – 101с.
Похожие работы
... і закриття для монополії трапляються досить рідко. У довгостроковому періоді монополіст, так само, як і конкурентна фірма, виробляє продукцію лише тоді, коли окупає всі сукупні витрати. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свого перспективного розвитку. При цьому вона орієнтується на довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на продукцію. На рис. 9.6 зображені варі ...
... можна перепродавати (інакше ті, хто має можливість купувати його за нижчою ціною, перепродавали Мал..4. цінова дискримінація 1-го ступеня. б його іншим покупцям, а монополіст втрачав би всю вигоду). За умовами, які забезпечують можливість встановлення різних цін на одне і те ж благо розрізняють такі види цінової дискримінац ...
... споживчого кредиту тощо. Здебільшого цінова конкуренція застосовується для виштовхування з ринку слабших суперників або проникнення на вже засвоєнний ринок. Більш ефективною й більш сучасною формою конкурентної боротьби є нецінова конкуренція, тобто, що пропонується на ринок. З метою збільшення попиту на свій продукт фірма постійно шукає шляхи його удосконалення. Це підштовхує її до нецінової ...
... що сплачується за депозитами (маржа). Операції щодо залучення депозитів називають пасивними, а прибуткового розміщення капіталу — активними. Саме сальдо між результатами цих операцій дає банку можливість отримувати прибуток. Розділ 3. Фірма на монополістичних та олігополістичних ринках 3.1 Особливості монополістичної конкуренції. Моделі рівноваги монополістичного конкурента Монополістична ...
0 комментариев