4. Недостатня освітленість

4.1 Персонал, що робить монтаж і налагодження системи, повинен чітко бачити обладнання. Більшу роль грає висвітлення, тому що при недостатній освітленості робітник може зробити помилкові операції, що може привести до поломки встаткування й виникненню аварійної ситуації. На працездатність впливає висвітлення, для створення комфортних умов праці потрібно проектувати висвітлення з урахуванням норм (Снип 230595).

Розрахунок необхідної кількості світильників при заданій освітленості

Дані необхідні для розрахунку

Шафа: довжина А, ширина В, висота Н, коефіцієнт відбиття стелі, стін і підлоги 0,3

Фл Початковий світловий потік PHILIPS TLD Standart 18Вт 1150 лм

Потік освітленості, що рекомендується, Е=50

Коефіцієнт використання освітленості установки ЛПО10 1*18 К=0,2

Формули для розрахунку

1. Визначаємо площу приміщення:

 м м

2. Розрахунок індексу приміщення:


3. Розраховуємо кількість світильників, необхідна для висвітлення:

Де: Е необхідна освітленість поверхні, лк S площа підлоги й задньої стінки шафи, м2

U коефіцієнт запасу 0,85 До коефіцієнт використання освітлювальної установки, що визначається по таблиці, виходячи з типу світильника, коефіцієнтів відбиття стелі, стін і підлоги, а так само раніше розрахованого індексу приміщення F,

Фл світловий потік однієї лампи, n кількість ламп у світильнику.

З даних розрахунків видно, що одного світильника досить для висвітлення монтажної поверхні шафи автоматики. При використанні ламп PHILIPS TLD Standart 18Вт 1150 лм.

Заходу щодо охорони праці дозволяють за рахунок невеликих витрат звести до мінімуму втрати від раптових аварійних ситуацій, а іноді й запобігти їх.

Уважно проаналізувавши шкідливості й небезпеці властивому даному виробництву потрібно й важливо зробити всі можливі кроки по їхній нейтралізації й недопущенню ситуацій, у яких могли б постраждати працівники.

Всі розглянуті вище заходи й вимоги по забезпеченню безпеки, при монтажі автоматики ведуть до зниження рівня професійних захворювань, виробничого травматизму, до зменшення числа поломок устаткування й часу його простою. І, в остаточному підсумку, до поліпшення якості робіт, що дозволяє збільшити продуктивність і ще більше засобів виділяти на заходи щодо забезпечення безпеки.


Розділ 6. Техніко-економічне обґрунтування

Заміна релейної системи керування лінії пакування на мікропроцесорну систему обумовлена тим, що мікропроцесорна система володіє в порівнянні з діючою релейною системою наступними перевагами:

Система має високу ремонтопридатність;

Здійснює повний контроль за ходом технологічного процесу й відображення його протікання на візуалізації оператора, більше висока швидкодія, що дозволяє зменшити час простою, зробити роботу більше ефективної й економічної;

Зменшення тривалості простоїв за рахунок автоматичної розшифровки аварій і інших функціональних можливостей мікропроцесорної системи. При незмінних планових навантаженнях це дозволить підвищити надійність і ритмічність роботи системи.

Зниження споживаної потужності й витрат на електроенергію;

Простота модернізації;

Збільшення терміну служби;

7. Перехід на мікропроцесорну систему дозволить позбутися від дорогих і дефіцитних багатожильних кабелів. Це підвищить надійність системи й спростить її експлуатацію. Поряд з перевагами мікропроцесорна система володіє й недоліками:

Необхідність висококваліфікованого персоналу;

Висока чутливість до різних перешкод;

Складність настроювання.

Розрахунок економічної ефективності від впровадження мікропроцесорної системи для керування лінією пакування ГКА зроблений на підставі порівняння капітальних і поточних витрат на нині використовувану апаратуру керування пакування, зібрану на релейній базі й мікропроцесорній системі. В даному розрахунку не врахований ряд показників, що підвищують ефективність використання мікропроцесорної системи керування лінії. Це обумовлено тим, що визначення чисельних даних цих показників можливо тільки в ході експлуатації апаратури.

Розрахунок капітальних витрат для мікропроцесорної системи керування

Капітальні витрати (Зкап) – це сукупність витрат, що включають у себе витрати на первісну вартість устаткування (Зс), витрати на транспорт (Зтр) і витрати на монтаж, налагодження (Зм(н)). Капітальні витрати визначаються по формулі:

Зкап = Зс + Зтр + Зм(н)

Визначення повної первісної вартості системи:

Для визначення повної первісної вартості мікропроцесорної системи керування впакуванням складемо перелік необхідного встаткування й зведемо його в таблицю 1.:

№ п/п Найменування Ціна за одиницю, грн Кількість, шт (км) Повна первісна вартість, грн
1 Шафа керуванні (ШУ) 79025,5 2 158051
2 механізм (НП) 27920 5 139600
4 Контролер, програмне забезпечення 199840 1 199840
5 Пульт керування, візуалізація (ПУ) 157800 1 157800
6 Джерело безперебійного живлення (ИБП) 12000 1 12000
7 Карта уведення/виводу 14320 5 71600

Разом Зс:

738891
8 Витрати на транспорт

10% від Зс

73889,1
9 Витрати на монтаж і налагодження

5% від Зс

36944,55

Разом Зкап :

849724,65

Розрахунок капітальних витрат для релейної схеми керування

Для діючої релейної системи керування лінією пакування повна первісна вартість становить близько 808000 рублів.

Визначення витрат на транспорт:

Витрати на транспорт - це витрати, пов'язані із транспортуванням устаткування до місця його установки й становлять 10% від первісної вартості встаткування:

Для релейної схеми: ЗТР = Зс·0,1 = 808000·0,1 = 80800 грн;

Визначення витрат на монтаж і налагодження:

Витрати на монтаж і налагодження - це витрати, пов'язані з монтажем устаткування, його налагодженню й попереднім випробуванням. Дані витрати для систем автоматизації становлять 5% від первісної вартості встаткування:

Для релейної схеми: Зм(н)= Зс·0,05 = 808000·0,05 = 40400 грн.

Результати розрахунків зведемо в таблицю 2.:

Таблиця 2.

№ п/п Найменування Повна початкова вартість, грн Витрати на транспорт, грн Витрати на монтаж і налагодження, грн Капітальні витрати, грн
1

Мп система

(проектний варіант)

738891 73889,1 36944,55 849724,65
2 Релейна схема (діючий варіант) 80800 80800 40400 929200

 

Розрахунок поточних витрат на експлуатацію

Поточні витрати на експлуатацію за рік (Зтек) – це сукупність витрат, що включають у себе витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати (Ззп), амортизаційними відрахуваннями витрат на електроенергію (ЗЕл).

Поточні витрати визначаються по формулі:


Зкап = Ззп + Запро + ЗЕл.

Витрати, пов'язані з виплатою заробітної плати:

Витрати на заробітну плату визначаються з вираження:

ЗП = ЗПосн + ЗПдоп,

де ЗПосн – основна заробітна плата, грн;

ЗПдоп – додаткова заробітна плата, грн;

Основна заробітна плата:

ЗПосн = ЗПТАРИФ·Кпр·КР·КДТФ,

де ЗПТАРИФ заробітна плата по тарифі;

Кпр – коефіцієнт нарахування премії по преміальному положенню (20% від тарифної ЗП);

Кр – районний коефіцієнт (для Уралу дорівнює 1,15);

Кд.т.ф – коефіцієнт обліку доплат (нічні, бригадні) до тарифного фонду Кд.т.ф = 1,10.

ЗПТАРИФ = n·Фном·ТС,

де n – кількість чоловік, що працюють по одному розряді;

Фном – річний номінальний фонд часу роботи, година;

ТС - тарифна ставка i - го розряду, грн/год.

Баланс робочого часу на один робітника в році


Таблиця 3.

Складові частини балансу Безперервний режим роботи підприємства
1 Календарний фонд часу, дні 365
2 Число неробочих днів: 115
у тому числі: вихідні 104
святкові дні 11
3

Номінальний фонд робочого часу: дні

годинники

250

1750

4 Неявки на роботу, дні: 30
відпустка основної й додатковий 27
відпустка через хворобу 2
виконання державних обов'язків 1
5

Ефективний фонд робочого часу: дні

годинники

220

1540

6 Номінальна тривалість робочого часу, год 7

Тарифна ставка визначається з вираження:

ТС = ,

де ФЕФ ефективний фонд робочого часу, год;

О - оклад, грн.

ТС = грн/година

ЗПТАРИФ = n·Фном·ТС = 1?1750?116,88 = 204540 грн.

ЗПосн = 204540·1,2?1,15?1,1 = 310491,72 грн.

Додаткова заробітна плата:

ЗПКП = ЗПОСН·ККП = 310491,72·0,15 =46573,758 грн.

Витрати на заробітну плату:

ЗП = 310491,72 + 46573,76 = 357065,48 грн.

Витрати, зв'язані амортизаційними відрахуваннями:


,

де  норма амортизаційних відрахувань, %.

Згідно з паспортними даними для системи терміна служби встановлений - 6 років, а для релейної системи - 4 роки.

 грн.

 грн.

Витрати, на електроенергію:

ЗЕЛ = Р·24·365·СЕл.,

де СЕл – вартість електроенергії, кВт·ч;

Р - споживана потужність, кВт.

ЗЕЛ. МП = 1,5·24?365?0,89 = 11694,6 грн.

ЗЕЛ. р. = 5·24?365?0,89 = 38982 грн.

Результати розрахунків поточних витрат зведемо в таблицю 4.:

Таблиця 4.

№ п/п Найменування Витрати на зарплату, грн Витрати на амортизацію, грн Витрати на Ел.енергію, грн Поточні витрати, грн
1

Мпсистема

(проектний варіант)

357065,48 144453,19 11694 513212,67
2

Релейна схема

(діючий варіант)

357065,48 232300 38982 628347,48

Економічний ефект від впровадження мікропроцесорної системи керування

Таблиця 5.

№ п/п Найменування система Релейна схема Різниця у витратах
1 Капітальні витрати, грн 849724,65 929200 79475,35
2 Поточні витрати, грн 513212,67 628347,48 115134,81

З аналізу розрахунків видно, що мікропроцесорна система в порівнянні з релейної має найменші капітальні й поточні витрати. Застосування мікропроцесорної системи найбільше ефективно й має в майбутньому більші перспективи.


Висновок

1. МП система має високу ремонтопридатність у порівнянні з релейною системою, тому що вона виконана у вигляді блокової структури, що дозволяє скоротити тимчасові витрати на її обслуговування й підвищити якість ремонту;

2. Більше висока швидкодія й зменшення простоїв дозволяє збільшити обсяг випускається продукції, що, за одиницю часу.

3. Через те, що мікропроцесорна система споживає меншу потужність, те це дає економічний ефект у плані енергозбереження.

5. Збільшення терміну служби мікропроцесорної системи знижує норму амортизаційних відрахувань.

6. мікропроцесорна система має простоту модернізації. Модернізації релейної системи пов'язана із трудомістким і тривалим процесом перемонтажу. А при модернізації мікропроцесорної системи трудомісткість і час перемонтажу різко знижується, також при деяких умовах процес модернізації може бути не пов'язаний із заміною апаратної частини системи (заміна програмного забезпечення).

Вивод: для інвестування варто вибрати мікропроцесорну систему керування, тому що вона більш вигідна у порівнянні з релейною схемою.


Література

1. Автоматизація на шахті «Ститли». – К., 2003

2. Мамен С. Рудна промисловість Швеції. – К., 2005

3. Шахтні диспетчерські. - Gluckauf, 1997, № 13.

4. Grierson A. Some aspects of belt conveyor design. Bulletin of the Institutions of Mining and Metallurgy Transactions, 1963 - 64, с.73.

5. Олаф Й. Рівень автоматизації підземних робіт у кам'яновугільній промисловості ФРН. – К., 2005

6. Conveyor central control systems. „Huwood - Elliott Mining Automation“, 1997.

7. Електронна сигнальна лінія й вказівні прилади. Sargrove Electronics Ltd, - К., 2003.

8. Островський А.С. Електроприводи. – К., 2003

9. Олаф Й. Нові технічні можливості автоматизації виробничого встаткування на прикладі підземного стаціонарного конвеєра. – К., 2005

10. Капустін Н.М. Автоматизація машинобудування. Підручник для вузів 2002.


Информация о работе «Технологія та структура лінії пакування гипсокартоних аркушів»
Раздел: Промышленность, производство
Количество знаков с пробелами: 87099
Количество таблиц: 23
Количество изображений: 3

0 комментариев


Наверх