Навигация
Класифікація професійних хвороб
29082
знака
0
таблиц
0
изображений
3. Класифікація професійних хвороб
Залежно від фактора, що діє на організм людини, виділяють такі групи професійних захворювань:
1) обумовлені впливом виробничого пилу (пиловий бронхіт, пневмо-коніози, пухлини легень та інші);
2) обумовлені впливом фізичних факторів виробничого середовища (вібрація і шум, різноманітні види випромінювання, високі і низькі температури виробничого середовища, підвищення і зниження барометричного тиску);
3) обумовлені впливом хімічних факторів виробничого середовища (гострі та хронічні профінтоксикації);
4) хвороби, які виникають внаслідок виробничого контакту людини з різноманітними біологічними факторами (інфекційні і паразитарні хвороби у персоналу протитуберкульозних закладів, інфекційних лікарень; захворювання, які виникають під впливом антибіотиків, дріжджів і дріжджеподібних грибів);
5) захворювання, обумовлені впливом факторів технологічного процесу і пов'язані з перевантаженням окремих органів і систем (хвороби опорно-рухового апарату, органу зору, голосового апарату, нервової системи).
В окрему групу професійної патології виділяють алергічні (кон'юнктивіт, риніт, ринофарингіт, риносинусит, бронхіальна астма, екзогенний алергічний альвеоліт, дерматит, екзема, набряк Квінке, кропив'янка та інші) та онкологічні захворювання (пухлини шкіри, порожнини рота, органів дихання, печінки, сечового міхура, шлунка).
4. Діагностика професійних хвороб
При встановлені діагнозу професійного захворювання, зв'язку його з виконуваною роботою або професією, вирішенні питань працездатності, медичної і трудової реабілітації, а також при розгляді питань, пов'язаних з відшкодуванням власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, слід керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.00 № 1662 про затвердження переліку професійних захворювань.
До професійних захворювань належать захворювання, які виникли внаслідок професійної діяльності працюючого та зумовлені виключно або переважно впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
До гострих професійних інтоксикацій належать хвороби, які виникли раптово, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, або рівнів чи доз інших несприятливих факторів.
Діагноз професійного захворювання або профінтоксикації мають право встановлювати вперше лише спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади - центри професійної патології (клініки і відділи науково-дослідних інститутів, кафедри академій післядипломної освіти, медичних університетів).
Діагноз професійного захворювання мас ґрунтуватися на даних:
- всебічного клінічного обстеження хворого;
- матеріалів санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, представлених установами санітарно-епідеміологічної служби на запит органів охорони здоров'я;
- даних професійного маршруту (виписка з трудової книжки працюючого, завіреної керівником промислового підприємства, КСП, роботодавця);
- даних динамічних медичних оглядів від початку роботи на даному підприємстві або організації до часу появи перших ознак захворювання (виписка з амбулаторної історії хвороби, до якої заносяться результати періодичних медичних оглядів).
5. Структура професійної захворюваності в Україні та країнах зарубіжжя
Проблема професійних захворювань включає комплекс питань медичного, соціального, економічного і технічного плану. Як відмічає академік Ю. І. Кунієв, це проблема, яка сфокусувала в собі численні протиріччя, притаманні перехідному періоду в історії нашої держави. З одного боку, прийнято ряд демократичних законодавчих актів, які суттєво підвищують рівень компенсації за збитки, нанесені здоров'ю, а з другого - майже цілковита економічна неспроможність більшості промислових підприємств і навіть окремих галузей господарства, що ставить під сумнів реалізацію цих законів. До цього слід додати цілковите руйнування системи медичного обслуговування працюючих, що призвело до погіршення якості профілактичних медичних оглядів та повноти охоплення ними людей, що працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, контролю за станом умов праці, впровадження дієвих заходів первинної та вторинної профілактики. В шкідливих умовах зараз працює три мільйони осіб, серед них 60,5 % шахтарів. Лише 15,8 % об'єктів промисловості і сільського господарства відповідають вимогам санітарних норм і правил. За даними Держкомстату України, майже кожний четвертий робітник (21,7 %) працює в умовах, що не відповідають санітарним нормам і правилам за параметрами шкідливих факторів.
За даними Міністерства праці, на оплату пільг і компенсацій на рік витрачається понад 900 млн. грн.., більша частина яких витрачається на додаткові відпустки. Державну пенсію на пільгових умовах у зв'язку з несприятливими виробничими факторами отримують 18,4 % працівників. За період з 1988 по 1998 рік виявлено 75982 особи з професійними захворюваннями. Найбільша професійна захворюваність реєструється в трьох регіонах України: Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях, де сконцентровано найбільший промисловий потенціал держави. Так, в Луганській області число постраждалих збільшилося з 249 в 1999 році до 1259 - в 2002 р. (майже у 5 разів); в Донецькій області ці показники склали 1082 і 3485, а у Львівській - 186 і 836 відповідно. Починаючи з 2001 року, в Україні відмічається збільшення як кількості постраждалих (з 2583 до 4043), так і підвищення рівня професійної захворюваності на 10000 працюючих (з 1,21 до 3,12). У 2002 році ці показники становили відповідно 7153 та 5,53.
Як свідчать статистичні дані, найбільша небезпека формування профпатології існує у вугільній і металургійній галузях промисловості, що пов'язано з комплексом несприятливих виробничих факторів (пил, шум, вібрація) при підземному видобуванні корисних копалин.
В структурі професійної захворюваності перше місце належить хворобам органів дихання (пневмоконіоз, хронічний бронхіт), частка яких в структурі патології складає більше 50 %. Питома вага пилових захворювань бронхо-легеневої системи в структурі профзахворювань з 1989 по 1994 р. виросла з 42,8 % до 75,8 %, при цьому питома вага пневмоконіозу за цей період збільшилася з 25,4 % до 63,9 %.
Розподіл різноманітних форм пневмоконіозу за цей період свідчить про перевагу серед них антракосилікозу (в середньому до 80 %), на другому місці - силікоз (9,6 %), на третьому - антракоз (4,9 %).
Кількість хронічних пилових бронхітів у 2002 році збільшилась у 2,1 раза у порівнянні з 1998 роком та в три рази у порівнянні з 2000 роком.
У робітників основних професій вугільної промисловості (забійники, прохідники, кріпильники, робочі очисних забоїв) пневмоконіоз виникає при стажі роботи 15 і більше років, а при високому вмісті діоксиду кремнію в пилу і раніше - через 9 років. Середній вік хворих при хронічних бронхітах перевищує 50 років, а стаж роботи складає в середньому 16—20 років.
Друге місце в структурі профзахворюваності займає вібраційно-шумова патологія, частка якої складає близько 20 % і яка має тенденцію до зростання. Найбільша захворюваність на вібраційно-шумову хворобу реєструється у вугільній (65,5 %) і металургійній (20,4 %) промисловостях, на нейросенсорну приглухуватість - у вугільній (47,7 %), металургійній (34,8 %) і машинобудівній промисловостях. Вібраційно-шумова патологія частіше реєструється у забійників у вугільній промисловості, бурильників і прохідників у металургійній (залізорудна промисловість), у робітників ливарного виробництва, у трактористів в сільському господарстві. Середній період формування вібраційної хвороби складає 14-19 років при середньому віці 44—45 років, при нейросенсорній приглухуватості відповідно 18-21 рік і 52-55 років.
Захворювання опорно-рухового апарату в структурі профпатології посідають третє місце. Найбільша кількість випадків (біля 15 %) реєструється у вугільній промисловості.
Серед захворювань хімічної етіології, яка складає від 2,9 до 5,3 % в структурі профзахворюваності, реєструються бронхіти, бронхіальна астма, тринітротолуолова катаракта. Контакт з хімічними канцерогенами може викликати "професійний рак".
Для інвалідності внаслідок профзахворювань, яка за останні роки зросла у 2 рази, характерне зниження частки осіб пенсійного віку до 31,5 % при пнсвмоконіозах, до 7,5 % при інших професійних захворюваннях. Це свідчить про те, що матеріальні виплати надаються особам працездатного віку, які вибувають з процесу виробництва.
Серед причин, які сприяють росту профпатології, слід назвати такі: недостатність та несправність засобів колективного захисту, порушення правил техніки безпеки, режимів праці - 21,7 %, відсутність, неефективність і незастосування засобів індивідуального захисту -22,7 %, недосконалість технології машин, механізмів (55,6 %).
Не дивлячись на відносно низькі показники захворюваності на "професійний рак", ця проблема в Україні набула особливого медико-соціального значення. На думку академіка Ю. І. Кундієва, ця проблема має стояти на другому місці в реєстрі суперпріоритетів профпатології після силікозу. Актуальність проблеми чітко обґрунтована професором О. П. Краснюк, яка, посилаючись на дані міжнародного агентства по вивченню рака, пише, що щорічний приріст кількості хворих на злоякісні пухлини складає 2 % від усіх хворих на рак. Цей показник вищий від народжуваності, яка складає 1,7 %. Серед причин захворюваності вказуються забруднення довкілля, шкідливі фактори виробництва, генетично детерміновані відхилення. Про рівень забруднення навколишнього середовища свідчать такі дані: в Україні виробляється 5 % світового об'єму мінеральних ресурсів, і забрудненість, яка припадає на їм2 площі, у 6,5 раза вища порівняно із США і в 3,2 рази - з країнами Європейського Економічного Співтовариства.
Професійний рак в Україні, за неповними даними, найбільш поширений в Луганській, Дніпропетровській, Кіровоградській і Запорізькій областях, де знаходиться значна кількість онконебезпечних виробництв.
Професійна захворюваність, особливо на пневмоконіози, є проблемою багатьох країн ближнього і далекого зарубіжжя. Це стосується Російської Федерації, Білорусії, середньоазіатських країн, США, Франції, Канади, Фінляндії та інших.
Так, у 1997 році економічні витрати США, обумовлені позовами з причин професійних захворювань і травм, склали 171 мільярд доларів, що значно більше за втрати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності від захворювань серцево-судинної системи і пухлин.
В економічно розвинутих країнах світу діють державні програми боротьби з професійною патологією, завдяки яким стало можливим різко знизити захворюваність. Показова в цьому плані ситуація, яка склалася у Франції, де 15-20 років тому на обліку були тисячі хворих на пневмоконіози, а сьогодні їх залишилися десятки. Нові випадки захворювання реєструються у пенсіонерів 70-75 років. Згадані вище програми успішно діють в багатьох східноєвропейських країнах.
В країнах Заходу в 71 % випадків робочі місця закривають внаслідок непомірних витрат з причин непрацездатності робітників. Регресивні позови призводять знову ж таки до непомірних витрат і нерентабельності підприємств. Цей досвід міг би заставити роботодавців своєчасно проводити модернізацію підприємств, покращення умов праці трудових колективів, підвищувати якість медичного обслуговування робітників.
Похожие работы
... кислі яблука, грейпфрут) Висновки. Аналітичні дослідження проблеми порушень дихальної і серцево-судинної систем, ОРА і ролі ППФП в його корекції у студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв ЛНУ ім., І. Франка показали, що тривале їх перебування у вимушеній позі призводить до напруження статичних рефлексів, ослаблення сили м'язового корсету, утруднює дихання, ускладнює роботу серця ...
... медичної екології Донбасу: Науково-практична конференція з міжнародною участю. – Донецьк, 15-16 листопада 2005. – С.391–392. АНОТАЦІЯ Черенков В.М. Гігієнічне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Донецький ...
... іг хвороби. Наявні в світовій науковій літературі відомості про вплив емоційних відхилень на онкологічних хворих свідчать, що не лише перебіг захворювання, але і соціально-психологічна реабілітація хворого, повернення його до активного повноцінного життя в сім'ї і суспільстві, зниження риски повторного захворювання, багато в чому залежать від відношення людини до хвороби, його душевного стану, вол ...
... діагностика 117. Урологія 118. Фізіотерапія 119. Фтизіатрія 120. Функціональна діагностика 121. Хірургічна стоматологія 122. Хірургія 123. Хірургія серця і магістральних судин. 2. Акредитація закладів охорони здоров'я ліцензування акредитація медичний заклад Порядок державної акредитації закладу охорони здоров'я Державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання ...
0 комментариев