Процесуальні форми проведення ОРД

2. Процесуальні форми проведення ОРД

Розглядаючи цей процесуальний аспект ОРД, варто відразу звернути увагу на те, що законодавець відводить йому винятково важливу роль як неодмінній умові дотримання законності при здійсненні ОРД.

Так, у ст. 9 ЗУ «Про ОРД» вказується, що в кожному випадку при наявності підстав для здійснення ОРД заводиться оперативно-розшукова справа.

Під оперативно-розшуковою справою розуміється передбачена ЗУ «Про ОРД» форма концентрації матеріалів оперативно-службового документування з метою збирання, нагромадження, систематизації й аналізу фактичних даних (інформації, пошукових доказів), перевірка й оцінка підсумків проведення оперативно-розшукових заходів, а також прийняття на їхній основі відповідного рішення посадовими особами оперативного підрозділу.

Таким чином, заведення оперативно-розшукової справи - це практично реалізоване рішення посадової особи оперативного підрозділу почати провадження тієї або іншої оперативно-розшукової справи.

Оперативно-розшукові справи варто чітко відрізняти від кримінальних справ, тому що, наприклад, наявність оперативно-розшукової справи не тягне яких-небудь юридично значимих наслідків для осіб, які поставлені на облік по ОРС, а також ці ОРС мають закритий (секретний) характер.

Законодавець не дає чіткої класифікації цих справ, однак, визначаючи строки їхнього ведення (ст. 9-1 ЗУ «Про ОРД»), він диференціює їх стосовно до різних об'єктів ОРД, виділяючи, зокрема:

Ø невстановлених осіб, що підготовляють або вчинили злочин;

Ø осіб, у відношенні яких є дані про їхню участь у підготовці або вчиненні злочину;

Ø осіб, у відношенні яких розслідуються кримінальні справи;

Ø осіб, що переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбуття кримінального покарання;

Ø безвісно відсутніх осіб;

Ø осіб, у відношенні яких є дані про їхню участь або причетність до терористичної діяльності, терористичній групі або організації, про матеріальне, організаційне або інше їхнє сприяння створенню терористичної групи або терористичної організації, а також про здійснення ними розвідувальних заходів в інтересах безпеки суспільства й держави.

Відповідно до наведеної диференціації в різних органах, що здійснюють ОРД, допускається класифікація оперативно-розшукових справ з використанням умовних найменувань. В оперативних підрозділах системи МВС, зокрема, ведуться оперативно-розшукові справи, що мають такі найменування:

Ø «Злочин» - відносно невстановлених осіб, що вчинили злочин;

Ø «Захист» - відносно відомих осіб, що підготовляють або вчинюють злочинні дії;

Ø «Розшук» - у відношенні конкретних розшукуваних злочинців або осіб безвісно відсутніх.

Наведена диференціація оперативно-розшукових справ хоча і є умовною, однак вона відповідає головним завданням і функціям ОРД, а також основним обов'язкам оперативних підрозділів, викладеним у ст. 7 ЗУ «Про ОРД» (запобігання, припинення, розкриття злочинів, розшук злочинців і безвісно відсутніх осіб).

Як ми бачимо, ЗУ «Про ОРД», визначивши в якості загальної форми проведення ОРД оперативно-розшукову справу, одночасно заклав і правові передумови для диференціації таких справ з двох визначальних критеріїв: функціонального й предметно-дійового.

За першим критерієм підставами розмежування справ служать диференційовані цілі, завдання, напрямки ОРД. Зокрема, можна говорити про сформовані на сьогодні певних самостійних функціях ОРД, кожній з яких відповідає своя процесуальна форма проведення оперативно-розшукових заходів.

За другим критерієм визначаються конкретизовані інформаційно-пізнавальні, аналітичні, і організаційні заходи, а також адекватні згаданим цілям, завданням, напрямкам і функціям заходи й засоби ОРД.

Даний критерій служить для вибору найбільш доцільних, економічних і ефективних оперативно-розшукових заходів, засобів і тактики їхнього застосування тощо.

В ОРД існує ще відомче так зване «оперативне фарбування» оперативно-розшукових справ («злодії», «грабіжники», «шахраї», «ґвалтівники» тощо), що має в основному оперативно-тактичне значення для розробки відповідних об'єктів у підсумку проведеної «пошукової кваліфікації» діяння.

Всі одержувані з оперативно-розшукової справи оперативно-службові документи (постанови, плани, зведення, рапорти, довідки й ін.), а також інші документи (письмові доручення слідчого, вказівки прокурора й ін.) долучаються до матеріалів справи, систематизуються, підшиваються й вносяться у внутрішній опис справи. Тому що організація й тактика проведення оперативно-розшукових заходів становить державну й службову таємницю, матеріали оперативно-розшукових справ одержують певного грифа таємності, а доступ до них можливий відповідно до правил у рамках дотримання режиму таємності.

Весь процес провадження з оперативно-розшукової справи повинен здійснюватися оперативними працівниками під контролем начальника оперативного підрозділу. Така контрольна функція реалізується в різних формах: шляхом затвердження постанов і планів; заслуховування виконавців за результатами проведеної оперативної роботи за конкретний період часу; перевірки змісту оперативно-службових документів; дачі вказівок про напрямок провадження з кожної конкретної оперативно-розшукової справи й ін.

Згадана роль оперативно-розшукових справ як гарантія дотримання законності в процесі здійснення ОРД закріплена законодавцем у цілому ряді процесуально-правових положень.

Зокрема, проведення оперативно-розшукових заходів без заведення оперативно-розшукової справи ЗУ «Про ОРД» не допускається (ч. 3 ст. 9).

Виключення становить тільки необхідність перевірки осіб у зв'язку з їхнім допуском до державної таємниці, а також до роботи з ядерними матеріалами й на ядерних установках (ч. 4 ст. 9). Причому така перевірка повинна тривати не більше одного місяця. Ця норма прямо не пов'язана із завданнями боротьби зі злочинністю, але, у той же час, вона націлена на виконання особливої функції держави - забезпечення підбору надійних кадрів.

Також, ЗУ «Про ОРД» у ч. 3 ст. 9 чітко визначено, що відносно особи, що підозрюється в підготовці або вчиненні злочинів, переховується від органів розслідування, суду або ухиляється від відбуття кримінального покарання або безвісно відсутня, ведеться тільки одна оперативно-розшукова справа.

оперативний розшуковий підстава строк